Ухвала суду № 138543078, 28.07.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПРИЙНЯТТЯ ЗВІТУ ПРО ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ

28 липня 2026 рокуСправа № 280/8776/24 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду у справі

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 )

до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Міністерство оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6; код ЄДРПОУ 00034022),

про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.10.2024 у справі №280/8776/24, яке набрало законної сили 24.11.2024, було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) у повному обсязі та, зокрема, зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000,00 грн. з 31.05.2023 по 12.06.2023, з 11.07.2023 по 19.07.2023 (період стаціонарного лікування) та 12.06.2023 по 13.07.2023, з 20.07.2023 по 19.08.2023 (період відпустки за рішенням ВЛК) пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці.

23.12.2024 видано виконавчий лист.

Виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (виконавче провадження №76823675).

18.06.2025 від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням зазначеного судового рішення. В обґрунтування заяви зазначає, що відповідачем без жодних обґрунтованих доводів та доказів не виконується судове рішення в повному обсязі, що є свідченням прямого та умисного невиконання рішення суду, яке набрало законної сили. Зазначає, що в межах належного виконання рішення суду відповідачем не визначеного належного до виплати позивачу суми додаткової винагороди. Просить установити судовий контроль за виконанням судового рішення, зобов`язати боржника подати до суду в місячний термін звіт про виконання судового рішення в повному обсязі.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.06.2025 у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №280/8776/24 відмовлено.

Не погодившись з ухвалою від 23.06.2025 у справі №280/8776/24, представник позивача звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.10.2025 апеляційну скаргу позивача задоволено частково.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23.06.2025 року у адміністративній справі №280/8776/24 скасовано.

Справу №280/8776/24 направлено до Запорізького окружного адміністративного суду для розгляду заяви представника Кремповича П.С. Мінченка І.А. про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.10.2024 у справі №280/8776/24 з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції.

10.12.2025 матеріали адміністративної справи №280/8776/24 надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 10.12.2025 розгляд заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.10.2024 у справі №280/8776/24 призначено в порядку письмового провадження протягом десятиденного строку. Запропоновано сторонам до 17.12.2025 надати письмові пояснення.

17.02.2025 ухвалою суду заяву позивача про встановлення судового контролю задоволено та встановлено судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.10.2024 у справі №280/8776/24.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 подати до Запорізького окружного адміністративного суду у місячний строк з моменту отримання даної ухвали звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.10.2024 у справі №280/8776/24.

12.01.2026 військовою частиною НОМЕР_1 подано звіт про виконання рішення.

Ухвалою суду від 20.01.2026 прийнято звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення та встановлено новий строк для подання звіту протягом трьох місяців з дня отримання ухвали.

13.04.2026 військовою частиною НОМЕР_1 подано звіт про виконання рішення.

Ухвалою суду від 22.04.2026 прийнято звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення та встановлено новий строк для подання звіту протягом трьох місяців з дня отримання ухвали.

13.04.2026 військовою частиною НОМЕР_1 подано звіт про виконання рішення, в якому зазначено наступні обставини.

Для виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.10.2024 у справі №280/8776/24 військовою частиною НОМЕР_1 були сформовані необхідні документи (заявки-розрахунки) та замовлено фінансування задоволених позовних вимог. Заявки-розрахунки подаються до забезпечувального фінансового органу щомісячно, для виконання означеного судового рішення востаннє така заявка подавалася у липні 2026 року.

Сума нарахованих коштів за рішенням суду склала 261291,00 грн., а з урахуванням необхідності сплати відповідних податків та обов`язкових платежів 308323,00 грн

Рішення суду буде виконано одразу після надходження фінансування за відповідною графою бюджетного фінансування.

Станом на день відповіді командування військової частини НОМЕР_1 здійснило всі необхідні і можливі в межах наданої компетенції заходи для виконання рішення суду.

Нездійснення суб`єктом владних повноважень у даному конкретному випадку виплати боргу за рішенням суду у справі не є доказом умисного та свідомого невиконання судового рішення, оскільки відсутність об`єктивної можливості провести грошовий платіж через неотримання відповідних цільових асигнувань та через відсутність вільного обсягу фінансових ресурсів не може бути кваліфіковано у якості невиконання судового рішення без поважних причин. В той же час, як зазначалося вище, військовою частиною вжито всіх можливих заходів для виконання рішення суду.

16.07.2026 від представника позивача надійшли заперечення на звіт, в яких зазначено, що поданий військовою частиною НОМЕР_1 звіт фактично не підтверджує виконання рішення суду. Посилається на значну тривалість фактичного невиконання рішення суду та відсутність вжиття нових або додаткових заходів для усунення обставин, які унеможливлюють його виконання. Вважає неповним виконанням рішення суду лише здійснення підготовчої бухгалтерської операції або формування внутрішньої заявки, що констатує про вчинення військовою частиною НОМЕР_1 дій формального характеру загальним посиланням на відсутність бюджетних асигнувань. Просить суд відмовити у прийнятті звіту, накласти штраф на керівника військової частини НОМЕР_1 , відповідального за виконання судового рішення, та встановити військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення суду.

Розглянувши поданий звіт суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

За приписами частини 10 статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Аналіз викладених норм процесуального закону свідчить, що підставами для відмови у прийнятті звіту є:

- не наведення суб`єктом владних повноважень обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення,

- недостатність заходів, які вживаються ним для виконання судового рішення, для своєчасного та повного виконання судового рішення;

- подання звіту без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 КАС України.

До звіту про виконання судового рішення надано копію основної заяви-розрахунку №937/9192-в від 11.07.2026 військової частини НОМЕР_1 за липень 2026 року. Так, в додатком 2 до зазначеного документу є розрахунок потреби у коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів і видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення. До такого переліку включено ОСОБА_1 , якого згідно рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.10.2024 у справі №280/8776/24 належить до виплати додаткова винагорода на період дії військового стану у розмірі 261 291,00 грн.

З пояснень військової частини НОМЕР_1 вбачається, що заявки-розрахунки для виділення бюджетних асигнувань подаються щомісячно до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня. Також судом враховано попередньо надані військовою частиною НОМЕР_1 заявки-розрахунки, за яким визначено потребу у фінансуванні для виконання рішення суду.

Частиною першою статті 87 Бюджетного кодексу України визначено, що до видатків що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на національну оборону (крім заходів та робіт з мобілізаційної підготовки місцевого значення).

З урахуванням статей 10 та 22 Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», відомчої класифікації видатків та кредитування державного бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11, головним розпорядником бюджетної програми за КПКВК 2800 «Інші поточні видатки», є Міністерство оборони України.

Згідно з частинами першою, другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Відповідно до пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Згідно пункту 7 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, за обсягом наданих повноважень розпорядники поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього). Розпорядники бюджетних коштів мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету.

Згідно пп. 9 п. 2.6 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету, затвердженого наказом МФУ від 12.03.2012 № 333, код 2800 „Інші поточні видатки . За цим кодом здійснюються видатки, які не пов`язані з придбанням товарів та послуг установами, у тому числі виконання судових рішень (як у безспірному, так і добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу), крім виплат, передбачених підпунктом 27 підпункту 2.5.3 пункту 2.5 цієї глави цієї Інструкції, щодо:

відшкодування збитків, майнової (матеріальної) та моральної (немайнової) шкоди юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду;

інші виплати юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду, у тому числі виплати, що здійснюються на виконання судових рішень за позовами суддів на їх користь згідно із законодавством. Перерахування (сплата) податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також інших податків і зборів, які у встановлених законодавством випадках підлягають нарахуванню/утриманню на/з сум виплат за рішеннями суду, здійснюються за цим кодом; відшкодування судових витрат;

Отже, виплати, які належить працівнику (середній заробіток за час вимушеного прогулу, компенсація моральної шкоди, грошове забезпечення тощо) на виконання судового рішення здійснюють за КЕКВ 2800.

З огляду на наведене, саме Міністерство оборони України забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері грошового забезпечення військовослужбовців та є головним розпорядником коштів за бюджетною програмою за КПКВК 2800 «Інші поточні видатки».

Отже виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника військової частини, нижчого розпорядника бюджетних коштів.

Враховуючи наведене, суд встановив, що є обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення; відповідачем-боржником вживаються достатні заходи для виконання рішення суду (звернення до головного розпорядника коштів про виділення коштів на виконання судового рішення).

Таким чином, в силу нормативних приписів будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Встановлені судом обставини справи вказують на неможливість самостійного виконання рішення суду у цій справі, що обумовлюється відсутністю у відповідача належного фінансового забезпечення та коштів, необхідних для виплати існуючої перед позивачем заборгованості.

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі №373/436/17, від 15.05.2020 у справі №812/1813/18, від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а, від 19.02.2020 у справі №821/1491/17 та інших, невиконання боржником судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Як вже зазначалося вище, за приписами ч. 2 статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. В протилежному випадку, якщо відповідачем такі обставини доведено і вони знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, суд має право прийняти такий звіт.

Таким чином, оскільки невиконання відповідачем рішення суду спричинене об`єктивними причинами, а належних доказів, які б свідчили про намір суб`єкта владних повноважень ухилитися від виконання судового рішення не здобуто.

Суд зауважує, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Проте проблема невиконання рішень національних судів у соціальних та інших публічно-правових спорах має загальнодержавний характер та пов`язана виключно із проблемою фінансування цих витрат з Державного бюджету, особливо в умовах воєнного стану. Тобто проблема з виконанням рішення суду у цій справі не є індивідуальною, а охоплюється загальною проблемою належного виконання судових рішень, пов`язаних з виплатою бюджетних коштів, яка потребує системного підходу до її вирішення на найвищих рівнях органів державної влади.

В даному ж випадку, на переконання суду, військовою частиною НОМЕР_1 наведено обґрунтовані причини, що ускладнюють виконання судового рішення, а саме відсутність бюджетних призначень, що підтверджено належними доказами.

Такі причини не залежать від волі чи бездіяльності відповідача у справі, оскільки відповідач є бюджетною установою, що повністю фінансується з державного бюджету і позбавлений власних джерел доходу, водночас можливість виконання судового рішення безпосередньо залежить від наявності відповідних цільових асигнувань.

Необхідно врахувати і той факт, що в умовах дії правового режиму воєнного стану та надзвичайного фінансового навантаження на оборонний сектор держави, тимчасова відсутність коштів на рахунках установи є форс-мажорною обставиною.

В свою чергу, зобов`язання боржника щодо регулярного подання звітів у порядку ст. 382 КАС України не буде ефективним інструментом судового контролю, оскільки формальне звітування матиме суто декларативний характер.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 звертав увагу, що статті 382 і 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Постановою Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: «Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи».

За наведених обставин суд вважає за можливе прийняти звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду.

Щодо вимоги представника позивача про накладення штрафу на керівника військової частини НОМЕР_1 суд зазначає, що специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, котрий він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту чи невиконання рішення суду.

Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду, а тому на даний момент, до розгляду звіту про виконання судового рішення, не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241-243, 248, 256, 382, 382-2 та 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.10.2024 у справі №280/8776/24.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.

Ухвалу виготовлено у повному обсязі і підписано 28.07.2026.

Суддя М.С.Лазаренко