Рішення № 138543070, 28.07.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 липня 2026 року Справа № 280/4788/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_2 виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 , було зроблено відмітку про виключення з 18 грудня 2019 року з військового обліку та внесений запис про виключення з військового обліку військовозобов`язаних відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ) на підставі графи ІІ статті 39 «а» Наказу МОУ «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» №402 від 14 серпня 2008 року. Сформувавши електронний військово-обліковий документ у застосунку «Резерв+» позивач виявив, що перебуває на військовому обліку в статусі «військовозобов`язаного». Однак, з цього ж документу вбачається, що позивач повторно взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивач не погоджується з такими діями ІНФОРМАЦІЯ_4 та вважає, що відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, відтак відповідач має обов`язок внести актуальні дані про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку до реєстру «Оберіг», чого у спірних правовідносинах зроблено не було, з огляду на що просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою судді від 25 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку із несплатою судового збору.

25 травня 2026 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді 01 червня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

02 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позовну.

Ухвалою суду від 04 червня 2026 року у задоволенні вищезазначеної заяви відмовлено.

Відповідач проти задоволення позову заперечив та вказав, що ОСОБА_1 , відповідно до відомостей військово-облікового документа «Резерв+» є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , номер в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів: 300420251458450707270. Дата уточнення даних 11 липня 2024 року. Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04 січня 2023 року №6329-5002481372, зареєстрованим місцем проживання позивача є АДРЕСА_5 , проте фактичним місцем проживання є: АДРЕСА_6 В ході реалізації Постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 року № 932, ОСОБА_1 , автоматично, рішенням вищого штабу, взято на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_6 . Зазначає, що протиправних дій у відношенні позивача не вчинялось. Відтак, у задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , згідно із записами в тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_2 , виданого військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_3 18 грудня 2019 року, призовною комісією Лисичанського МВК позивача виключено з військового обліку на підставі гр. ІІ ст. 39а, Наказу МОУ «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» №402 від 14 серпня 2008 року (а. с. 13).

Проте відповідно до електронного військово-облікового документу у застосунку «Резерв+», сформованого 01 лютого 2026 року, перебуває на військовому обліку в статусі «військовозобов`язаний» та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку із чим із заявою від 24 березня 2026 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою, в якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_4 у відповідь на вищезазначену заяву повідомив позивача про те, що для внесення даних про виключення з військового обліку з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, йому необхідно з оригіналом військово-облікового документу, паспорта, медичних документів звернутись до ТЦК та СП за місцем фактичного проживання для виключення з військового обліку. Також, вказано, про відсутність у відповідача документів, які свідчили б про наявність підстав для виключення позивача з військового обліку.

Вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягають у невнесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок» №2232-XII від 25 березня 1992 року (далі - Закон №2232-XII).

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-друга статті 1 Закону №2232-XII).

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (частина сьома статті 1 Закону №2232-XII).

Поняття та види, порядок ведення військового обліку, постановка на військовий облік, а також зняття та виключення з нього визначені статтями 33 - 37 Закону №2232-XII.

У відповідності до частини першої статті 33 Закону №2232-XII усі військовозобов`язані та призовники підлягають військовому обліку.

Згідно з частиною третьою статті 33 Закону №2232-XII військовий облік усіх військовозобов`язаних та призовників провадиться за місцем їх проживання, а також за обсягами та деталізацією і поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов`язаних за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Відповідно до пункту «а» частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII (у редакції, яка діяла на момент виключення позивача з військового обліку) виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Аналогічні норми містить пункт 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII у чинній редакції, згідно якого виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: визнані непридатними до військової служби.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності, а також особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Згідно із пунктом 22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з частиною восьмою статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» №1951-VIII від 16 березня 2016 року (далі Закон №1951-VIII) органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

За приписами частини дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII, органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Стаття 14 Закону № 1951-VIII регламентує ведення Реєстру.

Так, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Частиною третьою статті 14 Закону №1951-VIII визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №559 від 16 травня 2024 року передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За змістом пункту 5 Порядку №559 військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», в електронній формі є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Як встановлено судом та вбачається із пункту 7 та пункту 14 копії тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 18 грудня 2019 року, позивача визнано непридатним до в/служби з виключенням з військового обліку на підставі гр. ІІ ст. 39а, Наказу МОУ «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» №402 від 14 серпня 2008 року, з 18 грудня 2019 року.

За таких обставин, у зв`язку з визнанням ОСОБА_1 ВЛК Лисичанського ВЛК 18 грудня 2019 року непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку з 18 березня 2022 року на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ, позивач мав певні сподівання та легітимні очікування на відповідне застосування вказаної норми.

Так, суд зазначає, що поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку» не є тотожними. Різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. Аналіз змісту відповідних положень статті 37 Закону №2232-XII свідчить про те, що громадяни які підлягають виключенню з військового обліку втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

Суд наголошує, що відповідно до норм чинного законодавства, для внесення відмітки про виключення із військового обліку до військового квитка повинні існувати відповідні підстави.

Отже, підставою для виключення з обліку може бути висновок ВЛК, тому оскільки позивач був виключений з військового обліку на підставі рішенням військово-лікарської комісії Лисичанського МВК від 18 грудня 2019 року по гр. ІІ ст. 39а, Наказу МОУ «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» №402 від 14 серпня 2008 року, то беззаперечним є факт проходження позивачем ВЛК, адже на основі цього приймалося рішення про виключення позивача з військового обліку.

Суд зауважує, що посадові особи, відповідальні за оформлення та заповнення Тимчасового посвідчення № НОМЕР_2 проставленням свого підпису, скріпленим печаткою ІНФОРМАЦІЯ_8 , підтвердили достовірність внесених даних, у тому числі й щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку, підтвердили дотримання визначеної законодавством процедури, яка передувала внесенню цих даних, а також наявність визначених законом підстав для виключення позивача з військового обліку через непридатність за станом здоров`я.

Суду не надано доказів визнання нечинним цього Тимчасового посвідчення чи притягнення до відповідальності осіб, які оформили та видали його позивачу, тому воно є належним доказом того, що позивач не має статусу військовозобов`язаного, виключений з військового обліку військовозобов`язаних через непридатність до військової служби за станом здоров`я з 18 грудня 2019 року.

Таким чином, встановлена в позивача наявність хвороб згідно із статті 39-а виключала, в тому числі, і можливість проходження ним військової служби.

На переконання суду, виключення громадянина України з військового обліку свідчить про те, що держава в особі компетентного органу (ТЦК та СП чи раніше військового комісаріату) прийняла рішення про визнання особи такою, що не підлягає призову на військову службу та звільнила цю особу від виконання військового обов`язку.

Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов`язаного/ резервіста, а отже не може бути призваною на військову службу за мобілізацією під час дії правового режиму воєнного стану.

Чинне законодавство не має підстав для поновлення позивача на військовому обліку, а закони не мають зворотної дії в часі, якщо таким чином погіршується становище особи.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що за відсутності доказів скасування або перегляду рішення лікарської комісії Лисичанського МВК 18 грудня 2019 року, перебування позивача на військовому обліку є безпідставним, та порушує принципи законності, правової визначеності та обов`язковості дій суб`єкта владних повноважень у межах і у спосіб, визначених законом.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки право позивача бути виключеним з військового обліку за станом здоров`я виникло ще у грудні 2019 року на підставі відповідного рішення, яке на той час не передбачало затвердження штатною ВЛК, і таке право було порушено відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, то захист і відновлення такого права необхідно здійснювати без покладення на позивача обов`язку дотримуватися тих норм права, яких не існувало на час порушення такого права.

Так, зміни до Положення №402, внесені наказом Міністерства оборони України від 18 серпня 2023 року №490, зокрема щодо обов`язкового затвердження постанов ВЛК районних, міських ТЦК та СП штатною ВЛК, не можуть застосовуватися до правовідносин, що виникли до набрання ними чинності. Це прямо заборонено статтею 58 Конституції України, яка гарантує незворотність дії в часі законів, що погіршують становище особи. Конституційний Суд України (рішення №1-зп/1997, №5-р/2018) наголосив, що нові обов`язки не можуть покладатися на особу заднім числом, а стабільність правовідносин є складовою верховенства права.

Таким чином слід констатувати, що відповідач допустив протиправну поведінку щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку.

А тому позов в цій частині позовних вимог підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача суд виходить з того, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

З огляду на вказане суд вважає, що ефективним засобом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно позивача шляхом внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про визнання позивача непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку.

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 1331,20 грн.

З огляду на викладене, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягають у невнесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 1331,20 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 28 липня 2026 року.

Суддя Д.В. Татаринов