Ухвала суду № 138542880, 27.07.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 липня 2026 рокум. Ужгород№ 260/5291/26

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Закарпатської митниці про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в Закарпатський окружний адміністративний суд з позовом до Закарпатської митниці, в якому просить:

- Зобов`язати відповідача переглянути заяву від 22.12.2023 року та надати дозвіл на переміщення транспортного засобу «BMW 346», 2. реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_1 , номер кузова (VIN-код): НОМЕР_2 в митний режим знищення або руйнування.

- Вилучити транспортний засіб «BMW 346», реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_3 , номер кузова (VIN-код): НОМЕР_2 із системи ПІК «Інспектор» та ЦБД ЄАС ДФС Україна, як такий що перебуває у митному режимі транзиту.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.160, 161 КАС України з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

зміст позовних вимог

і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги,

а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Суд зазначає, що змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Суд зауважує, що під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.

Суд звертає увагу на те, що позовні вимоги повинні формулюватись у такий спосіб, який виключає можливість неоднозначного їх розуміння або тлумачення. Це означає, що позовні вимоги повинні бути максимально чіткими і зрозумілими для суду, не потребувати необхідності співставляти чи порівнювати їх зміст із змістом описової частини позову для встановлення дійсного предмету оскарження.

Також позовні вимоги повинні логічно випливати з обставин, що свідчать про факти порушень права.

Окрім того, суд наголошує, що зобов`язальна частина є похідною вимогою.

Суд звертає увагу позивача на те, що виходячи з положень ч.1 ст.5 та ч.2 ст.245 КАС України передумовою застосування такого способу захисту прав, як заявлено позивачем в цій частині вимоги, є визнання протиправним рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, оскільки заявлений позивачем спосіб захисту може бути реалізований лише за умови попереднього визнання рішень, дій чи бездіяльності відповідача протиправними.

Позивач просить суд зобовязати відповідача вчинити дії, однак не зазначивши про протиправність дій чи рішень, які вважає незаконними.

Відтак, позивачу слід уточнити свої позовні вимог, оскільки передумовою застосування такого способу захисту прав, як заявлено позивачем відносно вказаної вимоги зобов`язального характеру, є визнання протиправним рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Зміст позовних вимог та обраний позивачем спосіб захисту прав та інтересів, які він вважає порушеними, мають бути сформульованими максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту

Статтею 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо строку звернення до суду з позовною заявою.

Так, ч.1 ст.122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.2 зазначеної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до матеріалів позовної заяви, предметом розгляду справи серед іншого є зобов`язання відповідача переглянути заяву від 22.12.2023 року та надати дозвіл на переміщення транспортного засобу «BMW 346», 2. реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_1 , номер кузова (VIN-код): НОМЕР_2 в митний режим знищення або руйнування.

Однак з даним адміністративним позовом до суду позивач звернулася 23 липня 2026 року, тобто з пропуском строку звернення, встановленого ч.2 ст.122 КАС України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зазначене також кореспондується з вимогами ч. 6 ст. 161 КАС України, згідно з якими у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з тим, позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та не обґрунтовано поважність пропуску цього строку, як і не надано доказів того, що строк звернення до суду не пропущено.

Отже, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку або надати докази того, що строк звернення до суду не пропущено, а також відповідь з датою (доказами) отримання відповідача на заяву позивача від 22.12.2023 року.

Також, позовна заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України, відповідно до яких до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі Закон).

Так, ч. 1 ст. 3 Закону передбачено, що судовий збір справляється, в тому числі, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з положеннями ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3328,00 грн.

Отже, за подання до суду цієї позовної заяви ставка судового збору становить 1331,20 грн.

Однак позивач до матеріалів позовної заяви доказів сплати судового збору не долучив.

Таким чином, враховуючи наведене, позивачу слід сплатити судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Щодо опису додатків у переліку додатків, що додаються позивачем до позовної заяви.

Відповідно до статті 160 частини 5 пункту 8 КАС України в позовній заяві зазначаються, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Однак, позовна заява не містить переліку доданих позивачем до неї документів, а саме, в додатку до позову, позивачем зазначено: «копії документів на 15 арк», однак відсутній їх перелік.

Відповідно до пункту 5.22 Національного стандарту України "Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55, відмітку про наявність додатків розміщують під текстом документа. Наявність додатків, повну назву яких наводять у тексті. Якщо документ має додатки, повних назв яких немає у тексті, то ці назви треба подати після тексту, зазначивши кількість аркушів у кожному додатку та кількість їхніх примірників.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду позовну заяву із зазначенням в ній повного переліку документів з зазначенням їх реквізитів (назва, дата, номер), копії яких додані до позовної заяви та зазначені в переліку доданих до позовної заяви додатків.

Вимоги щодо позовної заяви законодавцем сформульовані так, що такі є обов`язковими для зазначення таких позивачем у тексті документу. Законодавець також врегулював питання щодо невідповідності позовної заяви вимогам, що до неї ставляться.

Відповідно до статті 169 частини 1 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:

- позовну заяву з уточненими позовними вимогами;

- оригінал доказу сплати (доплати) судового збору у розмірі 1331,20 грн.;

- позовну заяву із зазначенням в ній повного переліку документів з зазначенням їх реквізитів (назва, дата, номер), копії яких додані до позовної заяви, відповідно до кількості учасників справи.

- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску, а також відповідь з датою (доказами) отримання відповідача на заяву позивача від 22.12.2023 року.

На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, керуючись ст. 169 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Закарпатської митниці про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

2. Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали та роз`яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя З.Б.Плеханова