Рішення № 138542160, 28.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 рокуСправа №160/17406/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул. Троїцька, 20-а, місто Дніпро, 49001, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

22.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, у якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, наявну вислугу років у Державній кримінально-виконавчій службі України з 01.09.2011 по 01.03.2017;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, період служби (вислугу років) у Державній кримінально-виконавчій службі України з 01.09.2011 по 01.03.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 01.09.2011 по 01.03.2017 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, що підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 .

Листом від 11.06.2026 №219323-2026 Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області повідомило про відсутність правових підстав для зарахування спірного періоду до стажу служби в поліції, посилаючись на положення статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (надалі - Закон № 580-VIII ).

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки, на його переконання, період проходження служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки. З огляду на викладене просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 29.06.2026 суд відкрив провадження у справі №160/17406/26 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

09.07.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що частина друга статті 78 Закону №580-VIII містить вичерпний перелік періодів служби та роботи, які зараховуються до стажу служби в поліції. Водночас проходження служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України до такого переліку не віднесено, а тому правові підстави для зарахування спірного періоду до стажу служби позивача в поліції відсутні. З огляду на викладене відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_3 . Зареєстроване місце проживання позивача: АДРЕСА_1 . Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи фактичним місцем його проживання є: АДРЕСА_2 .

Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 від 20.10.2020.

Згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_2 у період з 01.09.2011 по 01.03.2017 ОСОБА_1 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.

Відповідно до витягу з наказу Херсонської виправної колонії (№61) Міжобласної спеціалізованої туберкульозної лікарні від 01.03.2017 №11 о/с позивача звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України за власним бажанням на підставі пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». На день звільнення його вислуга років у календарному обчисленні становила 05 років 04 місяці 10 днів.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 21.07.2017 №231 о/с ОСОБА_1 з 25.07.2017 прийнято на службу до Національної поліції України. На цей час позивач проходить службу на посаді старшого психолога з особливих доручень відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

26.05.2026 позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з рапортом про перерахунок стажу служби в поліції шляхом зарахування до нього періоду проходження служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України з 01.09.2011 по 01.03.2017 для визначення розміру надбавки за вислугу років та тривалості додаткової оплачуваної відпустки.

Листом від 11.06.2026 №219323-2026 Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області повідомило позивача про відсутність правових підстав для зарахування спірного періоду до стажу служби в поліції.

Відповідач зазначив, що статтею 78 Закону України «Про Національну поліцію» визначено перелік періодів служби та роботи, які зараховуються до стажу служби в поліції та дають право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки. При цьому період проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України до такого переліку не віднесено.

Також відповідач повідомив, що відповідно до послужного списку позивача наказом ГУНП від 21.07.2017 №231 о/с йому встановлено стаж служби в поліції, який станом на 25.07.2017 становив 00 років 00 місяців 00 днів. Водночас зазначено, що за наявності необхідної календарної вислуги років для призначення пенсії відповідно до Закону України №2262-XII та документів, що підтверджують відповідні періоди служби, такі періоди можуть бути враховані до вислуги років для призначення пенсії.

Не погоджуючись із такою відмовою відповідача та вважаючи, що період проходження служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України з 01.09.2011 по 01.03.2017 підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років та визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію».

Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону №580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Приписами статті 78 Закону №580-VIII передбачено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Частиною другою статті 78 Закону №580-VIII визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.

Аналіз наведених положень свідчить, що частиною другою статті 78 Закону №580-VIII визначено перелік періодів служби та роботи, які підлягають зарахуванню до стажу служби в поліції для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.

Зокрема пунктом 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII передбачено зарахування до такого стажу служби в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Предметом спору у цій справі є наявність правових підстав для зарахування до стажу служби позивача в поліції періоду проходження ним служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України з 01.09.2011 по 01.03.2017 для встановлення надбавки за вислугу років та визначення тривалості додаткової оплачуваної відпустки.

Отже, для вирішення цього спору необхідно встановити правовий статус служби позивача в органах Державної кримінально-виконавчої служби України та з`ясувати, чи належить такий період до видів служби, які відповідно до частини другої статті 78 Закону №580-VIII зараховуються до стажу служби в поліції.

01.01.2004 набрав чинності Кримінально-виконавчий кодекс України, пунктом 5 Прикінцевих положень якого було установлено, що до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

23.06.2005 прийнято Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» №2713-IV від 23.06.2005 (далі - Закон №2713-IV), який визначає правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону №2713-IV Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

За приписами частин 1, 2 статті 14 Закону №2713-IV до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).

Служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Громадяни України, які вперше зараховуються на посади рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби та у відповідних випадках пройшли встановлений строк випробування, складають присягу (частина 4 статті 14 Закону №2713-IV).

Також відповідно до частин 6, 7 статті 14 Закону №2713-IV особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюються такі спеціальні звання: 1) рядовий склад: рядовий внутрішньої служби; 2) молодший начальницький склад: молодший сержант внутрішньої служби; сержант внутрішньої служби; старший сержант внутрішньої служби; старшина внутрішньої служби; прапорщик внутрішньої служби; старший прапорщик внутрішньої служби; 3) середній начальницький склад: молодший лейтенант внутрішньої служби; лейтенант внутрішньої служби; старший лейтенант внутрішньої служби; капітан внутрішньої служби; 4) старший начальницький склад: майор внутрішньої служби; підполковник внутрішньої служби; полковник внутрішньої служби; 5) вищий начальницький склад: генерал-майор внутрішньої служби; генерал-лейтенант внутрішньої служби; генерал-полковник внутрішньої служби. Присвоєння і позбавлення спеціальних звань, а також пониження і поновлення у спеціальному званні здійснюються в установленому порядку.

Частина 5 статті 23 Закону №2713-IV передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

У попередніх редакціях частиною 5 статті 23 цього Закону (до змін від 10.11.2015 та від 06.12.2016) було передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників органів внутрішніх справ, які не мають спеціальних звань.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що законодавець фактично поширив норми, які регулюють порядок та умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому поліцейськими, на працівників Державної кримінально-виконавчої служби України.

Так сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок їх застосування та оскарження визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 №3460-IV.

Згідно з преамбулою зазначеного Статуту його дія поширюється, зокрема, на осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які зобов`язані неухильно додержуватися його вимог.

Як вже зазначалось вище, частиною першою статті 6 Закону №2713-IV закріплено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції.

Отже, умови проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань, зокрема встановлені обов`язки та обмеження, специфіка проходження служби, а також порядок і підстави дисциплінарної відповідальності, законодавцем фактично прирівняні до відповідних умов проходження служби в органах внутрішніх справ та поліції.

Суд звертає увагу, що за подібних обставин Верховний Суд у постанові від 20.10.2022 у справі №160/11127/20 сформував правовий висновок про те, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України, оскільки вона здійснювалася в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а відтак має такий самий правовий статус і в силу пункту 3 частини другої статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції.

Зазначений правовий висновок в подальшому був підтриманий Верховним Судом у постановах від 01.08.2023 у справі №240/30024/21 та від 06.02.2025 у справі №140/856/24, який відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховується судом при вирішенні цієї справи.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, наведені норми законодавства та правові висновки Верховного Суду, суд дійшов зролбив висновок, що відповідач протиправно відмовив позивачу у зарахуванні періоду проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 01.09.2011 по 01.03.2017 до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 зазначеного періоду служби до стажу служби в поліції та зобов`язання відповідача зарахувати період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 01.09.2011 по 01.03.2017 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами частини першої та другої статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З матеріалів справи видно, що відповідач не довів правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що позивач у справі, що розглядається, звільнений від сплати судового збору відповідно до положень статті 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір останнім сплачено не було, а отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 77, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул. Троїцька, 20-а, місто Дніпро, 49001, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, наявну вислугу років у Державній кримінально-виконавчій службі України з 01.09.2011 по 01.03.2017.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, період служби (вислугу років) у Державній кримінально-виконавчій службі України з 01.09.2011 по 01.03.2017.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук