Ухвала суду № 138542135, 27.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 липня 2026 року Справа № 160/21450/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня», в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (код ЄДРПОУ 03191673) за №4393/26/64 від 19.01.2026, прийняте за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- визнати протиправним та скасувати рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» (код ЄДРПОУ 01993701) за №118/25/3801/Р від 09.10.2025 про відмову у встановленні інвалідності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- зобов`язати Експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» (код ЄДРПОУ 01993701) повторно провести оцінювання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за направленням від 25.06.2025 (№0f31ab8c-ce65-40de-a600-a89f7132305d та прийняти рішення про встановлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) III групи інвалідності безстроково, з урахуванням преюдиційних фактів верифікації хвороби органами МСЕК у період 1993-2019 років та рішення військово-лікарської комісії від 14.04.2026.

Представником позивача також заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, розгляд справи у загальному позовному провадженні та виклик свідка.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Розглянувши клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, суд враховує доводи представника позивача, що обумовили пропуск позивачем строку звернення до суду, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду та про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

Суд також зазначає, що позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України та підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Відповідно до положень частини 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

З урахуванням положень частини 6 статті 12, частини 2 статті 257, частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа є справою незначної складності та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі немає.

Щодо клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає наступне.

Приписами ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Також, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Аналіз вищевикладених норм показує, що КАС України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених КАС України обмежень.

Суд зазначає, що принцип змагальності сторін під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, учасники справи реалізують, обґрунтовуючи свої доводи чи заперечення, можуть подати до суду заяви по суті справи у спрощеному позовному провадженні.

Дослідивши матеріали справи, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи та чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі є незначної складності та не вимагає розгляду справи за правилами як загального позовного провадження, так і спрощеного позовного провадження з викликом сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними.

Разом із цим, суд також звертає увагу на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 Varela Assalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зазначає, що оцінити «значення справи для сторін» і «значний суспільний інтерес» має суд в рамках конкретних правовідносин, з яких виник спір. Це означає, що вказані підстави (для розгляду справи за правилами загального позовного провадження або спрощеного позовного провадження з викликом сторін) повинні мати своєрідне «конкретизоване» пояснення у вимірі певної справи; посилання на ці підстави безвідносно до конкретних фактичних підстав не достатньо для того, щоб вимагати розгляду справи за правилами загального позовного провадження або спрощеного позовного провадження з викликом сторін

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в численних постановах, зокрема, від 26.05.2022 у справі №640/594/20, від 22.10.2021 у справі №200/6491/20-а, від 07.10.2021 у справі №640/23517/20, від 05.10.2021 у справі №640/23385/20, від 05.08.2021 у справі №200/5490/20-а, від 29.07.2021 у справі №340/1727/20, від 28.07.2021 у справі №160/6740/20, від 27.07.2021 у справі №340/1901/20, від 22.07.2021 у справі №460/6542/20, від 23.06.2021 у справі №520/13014/2020 тощо.

Водночас, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.

При цьому, у заявленому представником позивача клопотанні не зазначено та не обґрунтовано, дослідження яких саме доказів є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) вплине на об`єктивність з`ясування обставин справи, або їх повноту.

Представник позивача не навів переконливих доказів в обґрунтування необхідності здійснення розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження або спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Суд вважає за необхідне зазначити, що позивач встановленим порядком розгляду даної справи не обмежений у своїх процесуальних правах, у свободі надання суду доказів та заперечень щодо наведених позивачем обставин, у доведенні перед судом їх переконливості.

Крім того, рішенням Ради суддів України №23 від 05.08.2022 затверджено рекомендації з організаційних питань роботи суддів в умовах воєнного стану. Цим рішенням звернуто увагу суддів на недопустимість ігнорування сигналів повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту.

Тому, з огляду на предмет спору між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі, суд вважає клопотання представника позивача про розгляд за правилами загального позовного провадження таким, що задоволенню не підлягає.

Щодо виклику свідка суд зазначає таке.

У силу вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно п. 8 ч. 2 ст. 180 КАС України, у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 65 КАС України, як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім`я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.

Згідно ст. 92 КАС України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Згідно із приписами статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема показаннями свідків.

За змістом приписів ст.74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 КАС України, показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Отже, показаннями свідків можуть встановлюватись певні обставини, тобто факти матеріально-правового характеру.

Суд зауважує, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які, з огляду на закон або звичай, установлюються у документах.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 173 КАС України, завданням підготовчого провадження є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Тобто, з метою отримати пояснення особи, яка володіє певними знаннями в інших, ніж правових сферах, не може бути застосована така процедура, як допит свідка.

Зі змісту поданої представником позивача заяви не обґрунтовано, які саме факти та обставини можуть підтвердити зазначений у заяві свідок.

Разом із тим, суд звертає увагу представника позивача на те, що розгляд цієї справи здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, що, з огляду на незначну складність справи, виключає підстави для проведення судового засідання та відповідно виклику свідків.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про виклик свідків у даній справі.

Керуючись статтями 12, 171, 241, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду задовольнити.

Поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду.

Відкрити провадження в адміністративній справі № 160/21450/26.

Призначити розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, що відбудеться у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Лозицькою І.О.

У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовити.

У задоволенні клопотання представника позивача про виклик свідків відмовити.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи та надати до суду докази такого направлення (надання).

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи та надати до суду докази такого направлення (надання).

Встановити третім особам п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для надання до суду пояснень щодо позову або відзиву, копії яких одночасно з поданням до суду повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам справи та надати до суду докази такого направлення (надання).

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://adm.dp.court.gov.ua.

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи.

Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Лозицька