Рішення № 138542082, 27.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 рокуСправа №160/12835/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

13.05.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 13.05.2026 року через систему Електронний суд позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115, починаючи з 14.11.2025, та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в області провести починаючи з 14.11.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115 та починаючи з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796 та 1,115) та у зв`язку з цим здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV з 07.11.2022. Позивач вказує, що при призначенні пенсії відповідачем було враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн, однак у подальшому при проведенні щорічної індексації пенсії у 2023-2024 роках відповідач застосував показник середньої заробітної плати станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн, а не показник, який фактично використовувався при призначенні пенсії. Крім того, позивач зазначає, що у 2025-2026 роках відповідач неправомірно застосував знижені коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати, передбачені підпунктами 6 пункту 2 постанов Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 та від 25.02.2026 №236, замість повних коефіцієнтів, визначених пунктами 1 зазначених постанов, а саме 1,115 та 1,121. На думку позивача, такі дії відповідача суперечать положенням частини другої статті 42 Закону України №1058-IV, якою передбачено проведення щорічного перерахунку пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, що враховується для обчислення пенсії, а також правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24. Позивач вважає, що положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124, а також положення постанов Кабінету Міністрів України №209 та №236 у частині встановлення знижених коефіцієнтів для пенсіонерів залежно від року призначення пенсії не можуть застосовуватися, оскільки суперечать нормам Закону №1058-IV та звужують зміст права на належне пенсійне забезпечення. Також позивач зазначає, що у разі задоволення позовних вимог виплата перерахованої пенсії має здійснюватися у загальному порядку фінансування пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, оскільки пенсія, перерахована на виконання рішення суду, не є окремим видом пенсійної виплати, а тому не може залежати від спеціально визначених бюджетних асигнувань чи черговості виплати. У зв`язку з наведеним позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо неналежного проведення індексації пенсії, зобов`язати здійснити її перерахунок із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн та коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796, 1,115 і 1,121, а також зобов`язати здійснювати виплату перерахованої пенсії у загальному порядку, встановленому законодавством.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 14.05.2026 року передана судді Пруднику С.В.

18.05.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

02.06.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 07.11.2022. Відповідач вказує, що позивачу були проведені автоматизовані перерахунки пенсії з 01.03.2023 та з 01.03.2024 відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 та від 23.02.2024 №185, а також встановлено щомісячну доплату у розмірі 100,00 грн. При цьому відповідач зазначає, що оскільки при обчисленні пенсії позивача було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн, підстави для проведення перерахунків пенсії з 01.03.2023 та 01.03.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, збільшеного на відповідні коефіцієнти підвищення, відсутні. Також відповідач зазначає, що з 01.03.2025 позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,046, унаслідок чого розмір пенсії позивача з 01.03.2025 становив 5747,90 грн. Крім того, відповідач вказує, що з 01.03.2026 позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,061, у результаті чого розмір пенсії позивача з 01.03.2026 становить 5891,72 грн. На думку відповідача, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством України, а тому підстави для визнання їх протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відсутні. У зв`язку з наведеним відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 07.11.2022 року.

При призначенні пенсії позивачу відповідачем для обчислення її розміру було враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн.

Судом встановлено, що відповідно до частини другої статті 42 Закону України № 1058-IV для забезпечення індексації пенсій щороку з 01 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Матеріалами справи підтверджено, що у 2023-2026 роках відповідачем проводилися перерахунки пенсії позивача у зв`язку з її індексацією відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 № 185, від 25.02.2025 № 209 та від 25.02.2026 № 236.

Разом з тим, позивач вважає, що такі перерахунки проведені неналежним чином, оскільки при індексації пенсії відповідач не здійснив послідовне збільшення показника середньої заробітної плати, врахованого при призначенні пенсії, у розмірі 10846,37 грн на визначені постановами Кабінету Міністрів України коефіцієнти збільшення, а саме: 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121.

Судом також установлено, що з метою досудового врегулювання спору представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо проведення належного перерахунку пенсії.

За результатами розгляду зазначеного звернення відповідач листом від 27.04.2026 №0400-010303-8/78007 повідомив позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії у запропонований спосіб, зазначивши, що індексація пенсії здійснювалася відповідно до вимог чинного законодавства та постанов Кабінету Міністрів України, із застосуванням визначених ними коефіцієнтів збільшення.

Позивач, вважаючи порушеними його права на пенсійне забезпечення, звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

При вирішені спору суд виходить із того, що відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно приписів статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінет Міністрів України 20 лютого 2019 року видав постанову № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).

Пунктами 1 та 2 Порядку №124 від 20.02.2019 визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Перерахунку підлягають пенсії, обчислені, зокрема, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 5 Порядку №124 від 20.02.2019, у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону, пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до Постанови КМУ № 265 від 26.03.2008 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», щороку підвищуються за рішенням КМУ в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Отже, в силу приписів пункту 5 Порядку №124 від 20.02.2019, у 2019 році при перерахунку пенсій застосовувався показник середньої заробітної плати станом на 01.10.2017.

Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою КМУ №124 від 20.02.2019 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку).

У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Отже, Порядок №124 від 20.02.2019 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Тобто, положення пункту 5 Порядку №124 від 20.02.2019 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом в постанові від 13.01.2025 у справі №160/28752/23.

Як уже встановлено судом, з 07.11.2022 року позивач отримує пенсію за віком та під час її розрахунку відповідачем застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019-2021 роки, у розмірі 10846,37 грн.

Відповідно до Постанов №168 та №185 Урядом запроваджені з 01.03.2023 та з 01.03.2024 року відповідно, перерахунки пенсій, у зв`язку з щорічною індексацією, які проводяться із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1, 197 та у розмірі 1,0796.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.03.2023 та з 01.03.2024 року, у зв`язку з щорічною індексацією відповідно до запроваджених Урядом постанов, відповідач мав проіндексовати встановлений станом на момент призначення пенсії позивача показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки, в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1, 197 та у розмірі 1,0796 відповідно.

Натомість, відповідач при вчиненні спірних дій врахував вимоги Порядку №124 та показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (3764,40 грн) та встановив позивачеві відповідну щомісячну доплату до пенсії замість застосування коефіцієнта збільшення у відповідному розмірі до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача (10846,37 грн), та такі дії судом визнаються протиправними.

Щодо індексацій пенсій у 2025-2026 роках суд зазначає про таке.

Виходячи з темпів зростання споживчих цін у 2024 році (12%) і зростання середньої заробітної плати (11%) за останні три роки (2022-2024 роки) порівняно з попередніми трьома роками (2021- 2023 роки) постановою КМУ №209 встановлено для підвищення пенсії коефіцієнт 1,115, що відповідає приписам абзацу другого частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Вказаний коефіцієнт закріплений в пункті 1 Постанови №209 за приписами якого установлено, зокрема, що з 1 березня 2025, перерахунок пенсій, згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

Разом з тим, в підпункті 6 пункту 2 Постанови №209 встановлені відмінні від вказаного коефіцієнт збільшення, а саме: за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення:

- для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2021 році, - 1,0575;

- для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2022 році, - 1,046;

- для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, - 1,0345;

- для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2024 році, - 1,023.

Крім того, занижуючи коефіцієнти також передбачені підпунктом 6 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 р. № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», за приписами якого за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2025 включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови (на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121), перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення:

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та які враховувалися для призначення пенсії у 2021 і 2022 роках, - 1,061;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, - 1,048;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2024 році, - 1,036;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2025 році, - 1,024.

Судом встановлено, що відповідачем з 01.03.2025 та з 01.03.2026 року проведено індексацію пенсії позивача із збільшенням показника середньої заробітної плати, встановленого позивачеві станом на момент призначення пенсії 10846,37 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,046 з 01.03.2025 року та на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,061 з 01.03.2026 року та такі дії відповідачем вчинені з урахуванням вимог підпунктів 6 пунктів 2 Постанов КМУ №209 та № 236.

Водночас, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 у справі №320/14123/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 року у справі №320/14123/25, визнано протиправним та нечинним підпункт 6 пункту 2 Постанови КМУ № 209, яким установлені зменшені коефіцієнти збільшення для певних категорій пенсіонерів залежно від року виходу на пенсію.

Слід зазначити, що норми підпункту 6 пункту 2 Постанови КМУ № 236 у судовому порядку нечинними не визнавалася, однак судом враховується, що запровадивши механізм щорічної індексації пенсій, зокрема, особам, пенсія яким призначена за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, Держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням уніфікованого механізму індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» пов`язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема, пенсій.

Отже, встановлення занижених показників коефіцієнту збільшення у підпункті 6 пункту 2 Постанови №236 нівелює основне призначення індексації грошових доходів населення - підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін та суперечить акту вищої юридичної сили Закону 1058-IV.

Крім того, Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Отже, в 2025-2026 роках пенсія позивача має бути проіндексована за коефіцієнтом збільшення за п. 1 Постанови 209 (у розмірі 1,115) та за коефіцієнтом збільшення за п. 1 Постанови 236 (у розмірі 1,121), тоді як дії відповідача щодо застосування підпунктів 6 пунктів 2 Постанов КМУ №209 та № 236 при проведенні індексації пенсії позивача, є протиправними.

За таких обставин суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у цій частині.

Вимогу про виплату пенсії позивачу у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду, суд залишає без задоволення, у зв`язку її передчасністю.

Судом встановлено, що перерахунок відповідачем ще не проведений, що виключає правові підстави для зазначення у резолютивній частині рішення будь-якої інформації окрім тієї, що пов`язана зі здійсненням такого перерахунку.

У постанові від 16.07.2020 у справі №826/13664/18 Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої відсутність порушених прав та інтересів є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, адже завданням адміністративного судочинства є саме ефективний захист та відновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів особи, чого не можливо досягти без підтвердження (доведення) реальних фактів порушення прав, свобод чи інтересів позивача, або осіб в інтересах яких він звертається з позовом до суду.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у визначений судом спосіб.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1064,96 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1064,96 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021 роки в розмірі 10 846,37 грн., на коефіцієнти у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115, починаючи з 14.11.2025 року, та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 року для забезпечення індексації пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 14.11.2025 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_2 за 2019-2021 роки в розмірі 10 846,37 грн. на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115 та починаючи з 01.03.2026 року на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796 та 1,115).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник