Рішення № 138542050, 27.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 рокуСправа №160/12770/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

13.05.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 12.05.2026 року через систему Електронний суд позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 рр. в розмірі 7763,17 грн., на коефіцієнти у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, починаючи з 12.11.2025 року, та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 року для забезпечення індексації пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 12.11.2025 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 рр. в розмірі 7763,17 грн. на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та починаючи з 01.03.2026 року на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115) та у зв`язку з цим здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 30.07.2020 року. При призначенні пенсії відповідачем було враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн. Позивач вказує, що відповідно до частини другої статті 42 Закону України №1058-IV для забезпечення індексації пенсій щороку з 01 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення пенсії. На думку позивача, при проведенні щорічних перерахунків пенсії у 20212026 роках відповідач протиправно застосовував показник середньої заробітної плати, визначений станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн, замість показника, який був врахований при призначенні пенсії, а саме 7763,17 грн. Позивач зазначає, що внаслідок застосування відповідачем неправильного показника середньої заробітної плати розмір проведеної індексації пенсії був занижений. На його переконання, перерахунок пенсії мав здійснюватися шляхом послідовного збільшення показника 7763,17 грн із застосуванням коефіцієнтів, визначених постановами Кабінету Міністрів України, а саме: з 01.03.2021 - 1,11; з 01.03.2022 - 1,14; з 01.03.2023 - 1,197; з 01.03.2024 - 1,0796; з 01.03.2025 - 1,115; з 01.03.2026 - 1,121. Крім того, позивач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24, відповідно до якої під час проведення індексації пенсії має збільшуватися саме той показник середньої заробітної плати, який безпосередньо враховувався при обчисленні пенсії особи, а не показник, визначений станом на 01.10.2017. Також позивач вважає протиправними дії відповідача щодо застосування спеціального порядку виплати пенсії, перерахованої на виконання рішення суду, оскільки, на його думку, Закон України №1058-IV не передбачає окремого виду пенсійної виплати, а пенсія після її перерахунку повинна виплачуватися у загальному порядку за рахунок видатків Пенсійного фонду України на виплату пенсій відповідного виду у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. У зв`язку з наведеним позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення належного перерахунку пенсії та зобов`язання відповідача здійснити відповідний перерахунок і виплату пенсії із застосуванням належних коефіцієнтів індексації, а також здійснювати її виплату у загальному порядку, передбаченому Законом №1058-IV.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 14.05.2026 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 18.05.2026 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

27.05.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

05.06.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що позивач ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 30.07.2020 року. При призначенні пенсії середньомісячний заробіток для її обчислення було розраховано із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн. Відповідач вказав, що розмір пенсійної виплати кожного пенсіонера визначається індивідуально залежно від набутого страхового стажу та заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. При обчисленні пенсії визначаються коефіцієнт страхового стажу та коефіцієнт заробітної плати, який розраховується шляхом співвідношення фактичної заробітної плати застрахованої особи до величини середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за відповідний період. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначило, що відповідно до частини другої статті 42 Закону України №1058-IV для забезпечення індексації пенсій щороку з 01 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення пенсії. При цьому розмір та порядок такого збільшення визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Відповідач зазначив, що перерахунок пенсії позивача у 2021-2026 роках проводився відповідно до вимог чинного законодавства та постанов Кабінету Міністрів України, зокрема постанов від 22.02.2021 №127, від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168, від 23.02.2024 №185, від 25.02.2025 №209 та від 25.02.2026 №236. Так, відповідач вказав, що у 2021 році перерахунок пенсії проводився із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати 1,11, при цьому використовувався показник середньої заробітної плати станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн, збільшений із урахуванням попередніх коефіцієнтів, що становив 5426,59 грн. У 2022 році перерахунок пенсії здійснено із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,14, унаслідок чого показник середньої заробітної плати склав 6186,32 грн. У 2023 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 застосовано коефіцієнт збільшення 1,197, у результаті чого показник середньої заробітної плати склав 7405,03 грн. Відповідач наголосив, що оскільки пенсія позивача була призначена із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн, застосування під час індексації нижчих показників, а саме 5426,60 грн, 6186,32 грн та 7405,03 грн, не призвело б до збільшення розміру пенсії, а фактично могло б спричинити його зменшення. Також відповідач зазначив, що позивачу було встановлено передбачені законодавством щомісячні доплати до пенсії: з 01.07.2021 у розмірі 100 грн, з 01.03.2022 у розмірі 135 грн, з 01.03.2023 у розмірі 100 грн. Крім того, відповідач вказав, що з 01.03.2024 пенсію позивача було перераховано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №185 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0796, унаслідок чого показник середньої заробітної плати становив 7994,47 грн. З 01.03.2025 перерахунок пенсії проведено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №209 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,115, а показник середньої заробітної плати склав 8913,83 грн. З 01.03.2026 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №236 проведено перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,121, унаслідок чого показник середньої заробітної плати склав 9992,40 грн. Щодо вимоги позивача про здійснення виплати пенсії без застосування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, відповідач зазначив, що зазначений нормативно-правовий акт є чинним та станом на 03.06.2026 не визнаний судом нечинним. На думку відповідача, відсутні підстави вважати, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області буде ухилятися від виконання можливого рішення суду у цій справі. Відповідач вважає, що зазначена позовна вимога є передчасною, оскільки на момент звернення до суду відсутнє фактичне порушення права позивача у цій частині, а суд не наділений повноваженнями вирішувати спір щодо майбутніх можливих порушень. У зв`язку з наведеним відповідач просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 30.07.2020 отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При призначенні пенсії позивачу відповідачем для обчислення її розміру було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн, що відповідає положенням частини першої статті 40 Закону № 1058-IV, відповідно до якої для обчислення пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Судом встановлено, що відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсій щороку з 01 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії. Розмір та порядок такого збільшення визначаються Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених положень Закону № 1058-IV Кабінетом Міністрів України приймалися відповідні постанови, якими визначалися коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати для проведення щорічної індексації пенсій, а саме:

постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» визначено коефіцієнт збільшення 1,11 з 01.03.2021;

постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» визначено коефіцієнт збільшення 1,14 з 01.03.2022;

постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» визначено коефіцієнт збільшення 1,197 з 01.03.2023;

постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» визначено коефіцієнт збільшення 1,0796 з 01.03.2024;

постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» визначено коефіцієнт збільшення 1,115 з 01.03.2025;

постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» визначено коефіцієнт збільшення 1,121 з 01.03.2026.

Разом із тим, як убачається з матеріалів справи, позивач вважає, що зазначені коефіцієнти збільшення мали застосовуватися саме до показника середньої заробітної плати 7763,17 грн, який був врахований при призначенні йому пенсії у 2020 році.

З метою досудового врегулювання спірного питання представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо проведення належного перерахунку пенсії з урахуванням послідовного застосування визначених Кабінетом Міністрів України коефіцієнтів індексації.

За результатами розгляду звернення відповідач листом від 17.04.2026 №45923-29315/П-01/8-0400/26 повідомив позивача, що перерахунок його пенсії проводився відповідно до положень Закону № 1058-IV, постанов Кабінету Міністрів України про індексацію пенсій та Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124.

У вказаній відповіді відповідач зазначив, що під час проведення індексації застосовувався показник середньої заробітної плати, обчислений як середній показник за 2014-2016 роки, який у подальшому збільшувався із застосуванням відповідних коефіцієнтів 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121.

Позивач, вважаючи порушеними його права на пенсійне забезпечення, звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

При вирішені спору суд виходить із того, що відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно приписів статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінет Міністрів України 20 лютого 2019 року видав постанову № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).

Пунктами 1 та 2 Порядку №124 від 20.02.2019 визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Перерахунку підлягають пенсії, обчислені, зокрема, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 5 Порядку №124 від 20.02.2019, у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону, пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до Постанови КМУ № 265 від 26.03.2008 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», щороку підвищуються за рішенням КМУ в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Отже, в силу приписів пункту 5 Порядку №124 від 20.02.2019, у 2019 році при перерахунку пенсій застосовувався показник середньої заробітної плати станом на 01.10.2017.

Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою КМУ №124 від 20.02.2019 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку).

У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Отже, Порядок №124 від 20.02.2019 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Тобто, положення пункту 5 Порядку №124 від 20.02.2019 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом в постанові від 13.01.2025 у справі №160/28752/23.

Як уже встановлено судом, з 30.07.2020 року позивач отримує пенсію по інвалідності та під час її розрахунку відповідачем застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2017-2019 роки, у розмірі 7763,17 грн.

Відповідно до Постанов № 127, №118, №168, №185, №209 та №236 Урядом запроваджені з 01.03.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 та з 01.03.2026 року відповідно, перерахунки пенсій, у зв`язку з щорічною індексацією, які проводяться із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1, 197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115 та у розмірі 1,121.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.03.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 та з 01.03.2026 року, у зв`язку з щорічною індексацією відповідно до запроваджених Урядом постанов, відповідач мав проіндексовати встановлений станом на момент призначення пенсії позивача показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки, в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1, 197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115 та у розмірі 1,121 відповідно.

Натомість, відповідач при вчиненні спірних дій врахував вимоги Порядку №124 та показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (3764,40 грн), чим припустився порушення вимог спеціального законодавства, у зв`язку з чим суд такі дії визначає протиправними.

За таких обставин суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у цій частині.

За таких обставин суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у цій частині.

Вимогу про виплату пенсії позивачу у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду, суд залишає без задоволення, у зв`язку її передчасністю.

Судом встановлено, що перерахунок відповідачем ще не проведений, що виключає правові підстави для зазначення у резолютивній частині рішення будь-якої інформації окрім тієї, що пов`язана зі здійсненням такого перерахунку.

У постанові від 16.07.2020 у справі №826/13664/18 Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої відсутність порушених прав та інтересів є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, адже завданням адміністративного судочинства є саме ефективний захист та відновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів особи, чого не можливо досягти без підтвердження (доведення) реальних фактів порушення прав, свобод чи інтересів позивача, або осіб в інтересах яких він звертається з позовом до суду.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у визначений судом спосіб.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1064,96 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1064,96 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 рр. в розмірі 7763,17 грн., на коефіцієнти у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, починаючи з 12.11.2025 року, та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 року для забезпечення індексації пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 12.11.2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 рр. в розмірі 7763,17 грн. на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та починаючи з 01.03.2026 року на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник