Рішення № 138542013, 27.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 рокуСправа №160/12123/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

07.05.2026 року (06.05.2026 року направлено засобами поштового зв`язку) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неправильного визначення середньомісячного сукупного доходу та помилкового розрахунку обов`язкового платежу за заявою ОСОБА_1 від 05.02.2026 року;

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні житлової субсидії, яке викладене у формі листа-відповідь від 23.03.2026 року №31054/3-0400-26;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 житлову субсидію з 01.02.2026 року, провівши розрахунок на підставі фактичного розміру пенсії ОСОБА_1 за розпорядженням ПФУ №046450013776 від 27.01.2026 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 05.02.2026 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення житлової субсидії. Позивач вказує, що за результатами розгляду її заяви відповідачем надано лист-відповідь від 23.03.2026 року №31054/3-0400-26, яким фактично відмовлено у призначенні житлової субсидії з підстав того, що розмір плати за житлово-комунальні послуги у межах соціальних нормативів не перевищує розмір обов`язкового платежу домогосподарства. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки, на її думку, при здійсненні розрахунку права на отримання житлової субсидії органом Пенсійного фонду України неправильно визначено розмір її середньомісячного сукупного доходу. Так, позивач зазначає, що відповідно до розпорядження Пенсійного фонду України №046450013776 від 27.01.2026 року їй призначено пенсію за віком як непрацюючій особі у розмірі 4 217,81 грн., а інших доходів вона не отримує. При цьому, як зазначає позивач, відповідачем безпідставно визначено її середньомісячний дохід у розмірі 7 000,00 грн, що не відповідає фактичному розміру отримуваної пенсії та призвело до неправильного визначення розміру обов`язкового платежу. Крім того, позивач звертає увагу, що навіть за умови використання відповідачем показника доходу 7000,00 грн, розрахунок обов`язкового платежу здійснено з очевидною арифметичною помилкою, оскільки відповідачем зазначено, що 7 000,00 грн Ч 16,36 % становить 13 742,40 грн, хоча фактично результат такого розрахунку становить 1145,20 грн. На думку позивача, така помилка призвела до штучного завищення розміру її обов`язкового платежу та стала підставою для неправомірної відмови у призначенні житлової субсидії. Позивач зазначає, що відповідно до вимог пункту 11 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року №632, при визначенні доходу непрацюючого пенсіонера має враховуватися розмір нарахованої пенсії. У зв`язку з викладеним позивач вважає, що відповідачем порушено її право на отримання належної соціальної допомоги, гарантоване статтею 46 Конституції України, а рішення про відмову у призначенні житлової субсидії прийнято без належного з`ясування всіх обставин та з неправильним застосуванням норм чинного законодавства. З огляду на зазначене позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неправильного визначення середньомісячного сукупного доходу та розрахунку обов`язкового платежу, скасувати рішення про відмову у призначенні житлової субсидії, оформлене листом від 23.03.2026 року №31054/3-0400-26, та зобов`язати відповідача призначити їй житлову субсидію з 01.02.2026 року з урахуванням фактичного розміру пенсії.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2026 року зазначена вище справа розподілена та 08.05.2026 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 12.05.2026 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

27.05.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Відповідно до розпорядження Пенсійного фонду України №046450013776 від 27.01.2026 року позивачу призначено пенсію за віком як непрацюючій особі у розмірі 4217,81 грн.

05.02.2026 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення житлової субсидії відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива».

За результатами розгляду поданої заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сформовано відповідь від 23.03.2026 року №31054/3-0400-26, якою позивача повідомлено про відсутність підстав для призначення житлової субсидії.

У зазначеній відповіді відповідачем зазначено, що за даними інформаційних систем Пенсійного фонду України домогосподарство позивача складається з однієї особи, сукупний дохід домогосподарства становить 84 000,00 грн, а середньомісячний дохід - 7000,00 грн.

Також відповідачем визначено обов`язковий відсоток платежу домогосподарства у розмірі 16,36 %, а розмір обов`язкового платежу визначено як 13 742,40 грн. При цьому розмір плати за житлово-комунальні послуги в межах соціальних нормативів визначено у сумі 12 707,58 грн.

У зв`язку з тим, що, за розрахунком відповідача, розмір плати за житлово-комунальні послуги не перевищує розмір обов`язкового платежу, позивачу відмовлено у призначенні житлової субсидії.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, після отримання позивачем листа-відповіді від 23.03.2026 року №31054/3-0400-26, яким позивачу було відмовлено у призначенні житлової субсидії, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 22.04.2026 року №48323-31054/3-01/8-0400/26 надало позивачу додаткове роз`яснення щодо результатів розгляду її звернення від 23.03.2026 року (вх. №31054/3-0400-26 від 24.03.2026 року) з питань надання базової соціальної допомоги та житлової субсидії.

У зазначеному листі відповідач послався на постанову Кабінету Міністрів України від 25.03.2025 року №371 «Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги» та повідомив, що за даними Централізованої підсистеми «Єдина інформаційна система соціальної сфери» (ЄІССС) за заявою позивача від 05.02.2026 року прийнято рішення про відмову у зв`язку з ненадходженням заяви про призначення базової соціальної допомоги у встановлений термін.

Разом із тим, щодо питання призначення житлової субсидії відповідач зазначив, що правовідносини у цій сфері регулюються Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року №848.

Відповідач у листі від 22.04.2026 року повторно зазначив, що відповідно до пункту 3 Положення №848 житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою вразливим споживачам житлово-комунальних послуг мешканцям домогосподарств, які проживають у житлових приміщеннях (будинках) та не можуть самостійно оплачувати витрати на оплату житлово-комунальних послуг.

Також відповідач послався на пункт 5 Положення №848, відповідно до якого житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів житлово-комунального обслуговування і розміром обов`язкового відсотка платежу, визначеного відповідно до законодавства.

У листі від 22.04.2026 року відповідач зазначив, що розрахунок середньомісячного сукупного доходу домогосподарства здійснювався відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року №632.

За даними відповідача, відповідно до інформації, сформованої в межах Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України, за заявою позивача від 05.02.2026 року було проведено розрахунок житлової субсидії на 2026 рік для домогосподарства, яке складається з однієї особи.

При цьому відповідачем визначено:

сукупний дохід домогосподарства 84 000,00 грн.;

середньомісячний дохід домогосподарства 7000,00 грн.;

середньомісячний дохід на одного члена домогосподарства 7000,00 грн.

Відповідач також зазначив, що відповідно до Закону України від 03.12.2025 року №4695-ІХ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму з 01.01.2026 року становить 3209,00 грн.

Виходячи з визначеного відповідачем доходу у розмірі 7 000,00 грн, було розраховано обов`язковий відсоток платежу домогосподарства за формулою:

7000,00 грн : 3209,00 грн : 2 Ч 15 % Ч 100 = 16,36 %.

У подальшому відповідачем зазначено, що розмір обов`язкового платежу домогосподарства становить:

7000,00 грн Ч 16,36 % = 13 742,40 грн.

Водночас розмір плати за житлово-комунальні послуги у межах соціальних нормативів, визначений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування», за період з 01.01.2026 року по 31.12.2026 року визначено у сумі 12 707,58 грн.

З огляду на те, що, за розрахунком відповідача, розмір витрат на житлово-комунальні послуги у межах соціальних нормативів (12 707,58 грн) не перевищує визначений обов`язковий платіж (13 742,40 грн), відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для призначення позивачу житлової субсидії.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернулася до суду, посилаючись на те, що відповідачем неправильно визначено її середньомісячний сукупний дохід, оскільки фактичний розмір отримуваної нею пенсії становить 4217,81 грн., а не 7000,00 грн.

Крім того, позивач зазначає, що відповідачем допущено арифметичну помилку при визначенні розміру обов`язкового платежу, оскільки результат множення 7000,00 грн на 16,36 % становить 1145,20 грн., а не 13 742,40 грн., як зазначено у листі-відповіді від 23.03.2026 року №31054/3-0400-26.

Таким чином, спірним у цій справі є питання правомірності визначення відповідачем розміру доходу позивача, правильності розрахунку обов`язкового платежу домогосподарства та наявності правових підстав для відмови у призначенні житлової субсидії.

Позивач, вважаючи порушеними його права на пенсійне забезпечення, звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи при здійсненні владних управлінських функцій зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Реалізація конституційного права громадян на соціальний захист у сфері оплати житлово-комунальних послуг здійснюється, зокрема, шляхом надання житлових субсидій як адресної державної соціальної допомоги особам, які не мають можливості самостійно оплачувати витрати на житлово-комунальні послуги.

Порядок призначення та виплати житлових субсидій визначається Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» (далі Положення №848).

Відповідно до пункту 3 Положення №848 житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою вразливим споживачам житлово-комунальних послуг мешканцям домогосподарств, які проживають у житлових приміщеннях (будинках) та не можуть самостійно оплачувати витрати на оплату житлово-комунальних послуг, витрати на управління багатоквартирним будинком, комунальні послуги, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Згідно з пунктом 5 Положення №848 житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів житлово-комунального обслуговування і розміром обов`язкового відсотка платежу, установленого відповідно до законодавства.

Отже, при вирішенні питання щодо призначення житлової субсидії орган Пенсійного фонду України зобов`язаний встановити фактичний розмір доходу домогосподарства, правильно визначити розмір обов`язкового платежу та лише після цього зробити висновок про наявність або відсутність права особи на відповідний вид державної соціальної допомоги.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 05.02.2026 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення житлової субсидії.

За результатами розгляду вказаної заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сформовано лист-відповідь від 23.03.2026 року №31054/3-0400-26, яким позивачу відмовлено у призначенні житлової субсидії.

Підставою для відмови відповідач зазначив те, що розмір плати за житлово-комунальні послуги у межах соціальних нормативів становить 12 707,58 грн, тоді як розмір обов`язкового платежу домогосподарства, за розрахунком відповідача, становить 13 742,40 грн, у зв`язку із чим відсутня різниця між зазначеними показниками, яка є необхідною умовою для призначення субсидії.

У подальшому листом від 22.04.2026 року №48323-31054/3-01/8-0400/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно повідомило позивача про результати розгляду її звернення та зазначило, що відповідно до даних інформаційних систем Пенсійного фонду України розрахунок житлової субсидії здійснювався для домогосподарства, яке складається з однієї особи.

Відповідачем зазначено, що сукупний дохід домогосподарства визначено у розмірі 84 000,00 грн, середньомісячний дохід 7000,00 грн, а обов`язковий відсоток платежу визначено у розмірі 16,36 %.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до розпорядження Пенсійного фонду України №046450013776 від 27.01.2026 року позивачу призначено пенсію за віком як непрацюючій особі у розмірі 4217,81 грн.

Відповідно до пункту 11 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року №632, для осіб, які отримують пенсію, при обчисленні середньомісячного сукупного доходу враховується розмір нарахованої пенсії.

Таким чином, визначення відповідачем середньомісячного доходу позивача у розмірі 7000,00 грн за відсутності доказів отримання нею такого доходу не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.

При цьому відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували наявність у позивача інших доходів, крім пенсії, які могли б бути враховані при обчисленні середньомісячного сукупного доходу домогосподарства.

Крім того, суд звертає увагу на допущену відповідачем арифметичну помилку при визначенні розміру обов`язкового платежу.

Так, у листі від 22.04.2026 року №48323-31054/3-01/8-0400/26 зазначено, що:

7000,00 грн Ч 16,36 % = 13 742,40 грн.

Однак такий розрахунок є математично неправильним, оскільки:

7000,00 грн Ч 16,36 % = 1 145,20 грн.

Отже, відповідачем було визначено розмір обов`язкового платежу у сумі, яка більше ніж у 12 разів перевищує фактичний результат арифметичного обчислення.

Суд зазначає, що така помилка не є формальною, оскільки саме цей показник безпосередньо вплинув на кінцевий висновок відповідача про відсутність права позивача на отримання житлової субсидії.

Верховний Суд у постанові від 20.05.2021 року у справі №520/10972/19 зазначив, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути обґрунтованим, прийнятим з урахуванням усіх істотних обставин справи, а орган державної влади не може діяти довільно або формально посилатися на інформацію, яка не підтверджена належними доказами.

Також Верховний Суд у постанові від 12.04.2023 року у справі №460/2717/21 наголосив, що у справах щодо реалізації права особи на соціальні виплати суб`єкт владних повноважень зобов`язаний забезпечити правильне застосування норм матеріального права та провести належну перевірку всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача.

Однак відповідачем не доведено правомірність визначення доходу позивача у розмірі 7000,00 грн, не підтверджено джерело такого доходу та не спростовано доводи позивача щодо фактичного розміру її пенсійної виплати у сумі 4217,81 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при вирішенні питання про призначення позивачу житлової субсидії діяло без належного з`ясування всіх обставин справи, допустило неправильне визначення розміру доходу позивача та здійснило помилковий розрахунок обов`язкового платежу.

Таким чином, рішення відповідача про відмову у призначенні житлової субсидії, оформлене листом від 23.03.2026 року №31054/3-0400-26, є протиправним, оскільки прийняте на підставі неправильних розрахунків та без урахування фактичних обставин, що мають істотне значення для вирішення питання про право позивача на отримання державної соціальної допомоги.

Належним способом захисту порушеного права позивача у даних правовідносинах є не лише визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неправильного визначення розміру доходу та здійснення помилкового розрахунку обов`язкового платежу, а й зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.02.2026 року про призначення житлової субсидії із проведенням належного розрахунку відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, та просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання його вчинити певні дії.

Водночас суд при вирішенні питання про спосіб захисту порушеного права повинен виходити із принципу ефективності судового захисту, який передбачає поновлення порушеного права особи та усунення негативних наслідків неправомірного рішення суб`єкта владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також зобов`язати відповідача вчинити певні дії.

Разом з тим, суд враховує, що призначення житлової субсидії належить до дискреційних повноважень органу Пенсійного фонду України, оскільки саме відповідач відповідно до законодавства здійснює перевірку документів, визначення складу домогосподарства, обчислення середньомісячного сукупного доходу та встановлення наявності або відсутності права особи на отримання відповідної державної соціальної допомоги.

Суд не може перебирати на себе повноваження органу державної влади та самостійно здійснювати первинний розрахунок субсидії замість компетентного органу, оскільки це виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Разом з тим, реалізація дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень не означає можливість їх довільного застосування. Такі повноваження мають здійснюватися виключно на підставі закону, добросовісно, розсудливо, пропорційно та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі №361/7567/15-а та від 30.01.2020 року у справі №804/2857/17, в яких зазначено, що суд при здійсненні правосуддя має забезпечити ефективне поновлення порушеного права особи, однак не може підміняти собою суб`єкта владних повноважень у питаннях, що належать до його компетенції.

У даній справі судом встановлено, що відповідачем під час розгляду заяви позивача від 05.02.2026 року було допущено неправильне визначення середньомісячного сукупного доходу домогосподарства шляхом врахування доходу у розмірі 7000,00 грн замість фактичного розміру пенсії 4217,81 грн, а також допущено арифметичну помилку при визначенні розміру обов`язкового платежу.

Внаслідок таких дій відповідачем було сформовано помилковий висновок про відсутність різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги у межах соціальних нормативів та розміром обов`язкового платежу, що стало підставою для відмови позивачу у призначенні житлової субсидії.

За таких обставин належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформленого листом від 23.03.2026 року №31054/3-0400-26, та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.02.2026 року про призначення житлової субсидії із врахуванням фактичного розміру її пенсії, визначеного розпорядженням Пенсійного фонду України №046450013776 від 27.01.2026 року, та провести новий розрахунок відповідно до вимог Положення №848 і Порядку №632.

При цьому суд зазначає, що саме такий спосіб захисту відповідає принципу ефективності судового захисту, оскільки забезпечує поновлення порушеного права позивача шляхом усунення наслідків неправомірного рішення відповідача та одночасно не передбачає втручання суду у виключну компетенцію органу Пенсійного фонду України.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у визначений судом спосіб.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1331,20 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1331,20 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні житлової субсидії ОСОБА_1 , оформлене листом від 23.03.2026 року №31054/3-0400-26.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.02.2026 року про призначення житлової субсидії із урахуванням висновків суду щодо необхідності визначення середньомісячного сукупного доходу домогосподарства відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року №632 «Про затвердження Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги», виходячи з фактичного розміру пенсії позивача, визначеного розпорядженням Пенсійного фонду України №046450013776 від 27.01.2026 року, а також здійснити належний розрахунок обов`язкового платежу відповідно до вимог чинного законодавства.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник