Ухвала суду № 138541943, 24.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 липня 2026 рокуСправа № 160/9554/26 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро, в якій просить суд:

- визнати бездіяльність Дніпровського квартирно - експлуатаційного відділу міста Дніпра протиправною щодо не направлення клопотання до Черкаської селищної ради про зняття статусу службової квартири та зобов`язати Дніпровський квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпра, як орган приватизації, подати клопотання до Черкаської селищної ради (Гвардійської селищної ради) Самарівського району Дніпропетровської про зняття статусу службової квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 18.05.2026 відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

09.07.2026 від відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки представник позивача не має відповідних повноважень.

Розглянувши вищевказане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини другої статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

За приписами частини другої статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною першою статті 57 КАС України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (ч.8 ст.59 КАС України).

Частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Згідно частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Судом встановлено, що позовну заяву було подано представником ОСОБА_1 - Ладошко Альоною Євгенівною.

На підтвердження своїх повноважень до позовної заяви додано довіреність №115 НКЕ 631499, яка уповноважує Ладошко Альону Євгенівну здійснювати представництво Сурніної Тетяни Олексіївни з питань приватизації квартири позивача.

Так, відповідно до тексту довіреності Сурніна Тетяна Олексіївна уповноважила Ладошко Альону Євгенівну представляти її інтереси перед фізичними особами, в ліцензованих організація, у місцевих державних адміністраціях та у виконкомах місцевих рад, податкових інспекціях, в банківських та інших фінансових установах, в органах приватизації, у відповідних уповноважених органах нотаріату, в органах виконавчої влади та місцевого самоврядкування, в органах БТІ, архівних установах, в Центрі надання адміністративних послуг, у відповідному відділі з державної реєстрації бізнесу та речових прав.

Суд зазначає, що довіреність №115 НКЕ 631499 не містить жодної згадки про надання Ладошко А.Є. повноважень представляти Сурніну Тетяну Олексіївну в судах, зокрема у Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Таким чином, суд доходить висновку, що в матеріалах позовної заяви відсутні докази на підтвердження повноважень Ладошко А.Є. підписувати від імені Сурніної Т.О. позовну заяву, чи подавати таку заяву до суду.

За приписами пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;

Оскільки, Ладошко Альона Євгенівна, як представник Сурніної Тетяни Олексіївни не надала належного документу на підтвердження своїх повноважень у Дніпропетровському окружному адміністративному суді, то суд доходить висновку, що подана позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката або представника, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Як зазначає Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі Пелевін проти України (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі Наталія Михайленко проти України (пункт 31), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини четвертої статті 240 КАС особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

За приписами частин третьої та п`ятої статті 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 240 КАС України.

Керуючись ст. 240, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду надіслати сторонам.

Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки та у порядку, які встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець