Рішення № 138541827, 27.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 рокуСправа №160/8766/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Східного офісу Держаудитслужби ОСОБА_1 до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування наказу про накладання дисциплінарного стягнення у вигляді догани,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ Східного офісу Держаудитслужби від 31.03.2026 року № 98-0 "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ".

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач проходить державну службу у Східному офісі Держаудитслужби та обіймає посаду головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Управління Східного офісу Держаудитслужби в Дніпропетровській області. Так, наказом Східного офісу Держаудитслужби від 31.03.2026 № 98-о до неї застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за нібито порушення правил етичної поведінки державного службовця, вчинення дій, що шкодять авторитету державної служби, та використання службових повноважень у приватних інтересах, з чим вона не погоджується. Підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності стало звернення до Комунального закладу вищої освіти "Дніпровська академія неперервної освіти" Дніпропетровської обласної ради щодо питань проживання у гуртожитку та нарахування плати за комунальні послуги. При цьому зазначає, що вона зверталася до Академії як фізична особа з метою захисту своїх прав після неодноразових безрезультатних звернень до адміністрації закладу та Дніпропетровської обласної ради. На думку позивача, дисциплінарне провадження проведено з порушенням вимог Закону України "Про державну службу" та Порядку здійснення дисциплінарного провадження, оскільки дисциплінарною комісією не було повно, всебічно та об`єктивно досліджено всі обставини справи, не надано належної оцінки її поясненням, а також не перевірено викладені нею у зверненні обставини щодо можливих порушень у діяльності Академії. Позивач вважає, що комісія безпідставно відмовилася від дослідження доказів та залучення фахівців, обмежившись лише оцінкою її поведінки. Крім того, позивач заперечує висновки відповідача щодо використання службової інформації та службового становища у приватних інтересах. Зазначає, що інформація, викладена у зверненні, не є службовою інформацією з обмеженим доступом, а її звернення не містило погроз чи неправомірного впливу на Академію. Також вказує, що використання адреси Східного офісу Держаудитслужби та проставлення печатки на зверненні не свідчать про використання службових повноважень, а були зумовлені обставинами її листування з Академією.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.161 КАС України.

На виконання ухвали суду 22.04.206 року позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, а саме: надані завірені належним чином додатки до позовної заяви, які надійшли як в примірнику для суду, так і в примірнику для відповідача.

Ухвалою суду від 27.04.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 11.05.2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 року у цій справі відмовлено. Виправлено описку в ухвалі від 27.04.2026 року шляхом зазначення правильної адреси ОСОБА_1 " АДРЕСА_1 " замість помилково зазначеної " АДРЕСА_2 ".

На виконання вимог ухвали суду 19.05.2026 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що підставою для порушення дисциплінарного провадження став лист Комунального закладу вищої освіти "Дніпровська академія неперервної освіти" ДОР від 06.01.2026, в якому повідомлялося про використання позивачем службового становища та здійснення тиску на Академію під час вирішення особистих питань, пов`язаних із проживанням у гуртожитку. На підставі зазначеного листа було порушено дисциплінарне провадження та утворено дисциплінарну комісію. Так під час дисциплінарного провадження встановлено, що у зверненні до Академії позивач використовувала інформацію щодо результатів проведеної ревізії Академії, хоча будь-яких службових доручень щодо здійснення аналізу її діяльності не отримувала. За результатами співставлення змісту звернення із даними службової інформаційної системи дисциплінарна комісія дійшла висновку про використання позивачем службової інформації, а її пояснення щодо джерела отримання відповідних відомостей визнала непереконливими. Крім того, у зверненні містилися вимоги щодо надання відповіді на адресу Східного офісу Держаудитслужби, що, на думку відповідача, свідчило про використання службового становища для досягнення приватних інтересів. Також під час дисциплінарного провадження встановлено використання позивачем печатки Східного офісу Держаудитслужби при оформленні особистого звернення до Академії. Посилаючись на положення Закону України "Про державну службу", Загальних правил етичної поведінки державних службовців та Кодексу професійної етики працівників Державної аудиторської служби України, відповідач допустила порушення правил етичної поведінки, використала службове становище у приватних інтересах та вчинила дії, що шкодять авторитету державної служби. Водночас, врахувавши позитивну характеристику позивача, відсутність дисциплінарних стягнень та високі результати оцінювання службової діяльності, дисциплінарна комісія рекомендувала застосувати до неї дисциплінарне стягнення у вигляді догани як більш м`який вид відповідальності, у зв`язку з чим відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви повністю.

19.05.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що дисциплінарне провадження було проведено формально, без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, а дисциплінарною комісією не було належним чином перевірено наведені нею доводи та надано оцінку поданим поясненням і доказам. Так, відповідач безпідставно звузив предмет дисциплінарного провадження виключно до оцінки її поведінки, залишивши поза увагою обставини, які стали підставою для її звернення до Академії. Позивач також заперечує висновки відповідача щодо використання нею службової інформації та службового становища у приватних інтересах. Зазначає, що інформація, наведена у зверненні до Академії, не є інформацією з обмеженим доступом, а відповідачем не доведено факту її протиправного використання. Крім того, вказує, що зверталася до Академії як фізична особа з метою захисту своїх прав, а використання адреси Східного офісу Держаудитслужби та проставлення печатки не свідчать про здійснення тиску чи використання владних повноважень. Тобто, відповідачем не доведено наявності у її діях складу дисциплінарного проступку, вини, а також негативних наслідків для авторитету державної служби, у зв`язку з чим просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

До суду 01.06.2026 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначено, що дисциплінарне провадження було порушено на підставі листа Комунального закладу вищої освіти "Дніпровська академія неперервної освіти" ДОР від 06.01.2026 щодо поведінки позивача як державного службовця, а завданням дисциплінарної комісії було виключно встановлення наявності чи відсутності у її діях дисциплінарного проступку, а не перевірка законності діяльності Академії чи правильності здійснення нею нарахувань за проживання. Відповідач також зазначає, що посилання позивача на результати оцінювання її службової діяльності не спростовують висновків дисциплінарної комісії, оскільки таке оцінювання проводилося за інший період та не стосувалося обставин, пов`язаних зі зверненням позивача до Академії у грудні 2025 року. Крім того, відповідач заперечує твердження позивача про примушування її до надання пояснень під час засідання дисциплінарної комісії, зазначаючи, що всі дії здійснювалися за її добровільною згодою, а будь-які додаткові письмові пояснення вона не подавала. Так, звернення позивача до Академії було спрямоване на вирішення власних питань щодо умов проживання у гуртожитку та супроводжувалося використанням результатів проведеної ревізії і погрозами щодо ініціювання додаткових контрольних заходів, що свідчить про використання службового становища у приватних інтересах. Після направлення такого звернення позивач фактично досягла бажаного результату, оскільки з нею було укладено договір на проживання у гуртожитку на 2026 рік. Крім того, відповідач зазначає, що наведений позивачем аналіз діяльності Академії та укладених нею договорів не стосується предмета даного спору, а пояснення щодо помилкового використання печатки Східного офісу Держаудитслужби є безпідставними, оскільки позивач не вживала жодних заходів для відкликання свого звернення чи повідомлення Академії про таку помилку.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що наказом начальника відділу роботи з персоналом Східного офісу Держаудитслужби від 22.09.2023 за №409-о ОСОБА_1 головного державного аудитора відділу контролю в галузі оборони, в правоохоронних органах, в органах влади та контролю за місцевими бюджетами Східного офісу Держаудитслужби переведено на рівнозначну посаду головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Східного офісу Держаудитслужби з її згодою з 25 вересня 2023 року.

07.01.2025 року до Східного офісу Держаудитслужби надійшов лист від Першого проректора Комунального закладу вищої освіти "Дніпровська академія неперервної освіти" Дніпропетровської обласної ради, в якому зазначено наступне:

"До комунального закладу вищої освіти "Дніпровська академія неперервної освіти" Дніпропетровської обласної ради" надійшли звернення Вашої співробітниці ОСОБА_1 щодо перерахунку, обґрунтування до нарахувань та подовження терміну дії договорів на проживання. Звертаємо Вашу увагу, що звернення фізичної особи мешканки гуртожитку №2 ОСОБА_1 прошито, пронумеровано, підписано головним державним аудитором Східного офісу Держаудитслужби та скріплено печаткою відділу документообігу та контролю виконавської дисципліни.

До цього прошитого звернення громадянки ОСОБА_1 в якості додатку також надано Ваше звернення до Академії щодо продовження терміну проживання Вашої співробітниці ОСОБА_1 та її повнолітнього сина, який не є співробітником Східного офісу Держаудитслужби та здобувачем освіти Дніпровської Академії неперервної освіти, в різних кімнатах гуртожитку (додаток 2 - клопотання Східного офісу Держаудитслужби №0404407-15/6965-2025 від 18.12.2025).

Крім того, у зверненні мешканкою ОСОБА_1 з погрозою зазначено "про ініціювання розширення періоду контрольного заходу з моменту створення Академії до сьогодення (в частині питань, які не використовувалися в попередньому контрольному заході) із обов?язковим врахуванням програним судових справ Академією в частині нарахування заробітної плати працівників коледжу, адже зарплатний проект немає терміну давності, тому наразі є ризик навантаження на державний бюджет в частині виплат в судовому порядку недонарахувань заробітної плати працівникам коледжу у зв?язку із незаконними управлінськими діями.

У своїх зверненнях ОСОБА_1 чомусь просить надіслати відповіді до Східного офісу Держаудитслужби, що свідчить про пряме використання зазначеною особою службового становища. Термін дії договору на проживання закінчився 31.12.2025 року. Станом на 01.01.2026 року рахується заборгованість за спожиті комунальні послуги за жовтень та листопад в сумі 3 458,64 грн. Академією запропоновано терміново погасити заборгованість, чого не зроблено досі (порушення п.2.3 договорів на проживання в гуртожитку). Нами звернення уважно розглянуто та, враховуючи складний час, Академією запропоновано укласти договір на проживання разом повнолітнім сином в кімнаті АДРЕСА_3 до завершення опалювального сезону, 31.03.2026 року.

Заступником начальника адміністративно-господарської частини Академії ОСОБА_2 було надано мешканці ОСОБА_1 26.12.2025 року договір на проживання в кімнаті 404, який вона наступного дня віддала черговому гуртожитка з відмовою підписувати. Тобто на 01.01.2026 року ОСОБА_1 проживає в гуртожитку безпідставно (без укладання договору).

В підсумку слід зазначити, що ОСОБА_1 у спілкуванні з відповідальними співробітниками Академії використовує службове становище та здійснює відвертий тиск та погрози, на теперішній час проживає разом з повнолітнім сипом в двох різних кімнатах не маючи законних підстав. Просять з розумінням поставились до цього рішення у зв?язку з даними обставинами. Юридичному відділу Академії доручено підготувати матеріали щодо можливих протиправних дій ОСОБА_1 для подання заяви до правоохоронних органів".

Із доповідної записки, складеної завідувачем сектору з запобігання та виявлення корупції Східного офісу Держаудитслужби ОСОБА_3 , адресованої начальнику Східного офісу Держаудитслужби Довгому В.В., слідує, що головним державним аудитором відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування ОСОБА_1 було направлено звернення до Комунального закладу вищої освіти "Дніпровська академія неперервної освіти" Дніпропетровської міської ради щодо перерахунку нарахувань за проживання та поновлення терміну дії договору на проживання її неповнолітнього сина у гуртожитку. При цьому зазначено, що вказане звернення було оформлено на бланку та підписано позивачем із зазначенням її посади головного державного аудитора Східного офісу Держаудитслужби і скріплено печаткою відділу документообігу та контролю, що, на думку автора доповідної записки, свідчить про використання службового становища в особистих цілях та порушення вимог ст.22 Закону України "Про запобігання корупції". У зв`язку з чим запропоновано ініціювати дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 та утворити дисциплінарну комісію для його здійснення.

Наказом Східного офісу Держаудитслужби від 27.01.2026 № 28-о порушено дисциплінарне провадження стосовно головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Управління Східного офісу Держаудитслужби в Дніпропетровській області ОСОБА_1 та утворено дисциплінарну комісію для здійснення дисциплінарного провадження.

На виконання наказу про порушення дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією були витребувані та досліджені пояснення позивача, співробітників Східного офісу Держаудитслужби, листи університету та інші матеріали дисциплінарної справи.

На підставі доповідної записки завідувачем сектору з запобігання та виявлення корупції Східного офісу Держаудитслужби ОСОБА_3 , адресованої начальнику Східного офісу Держаудитслужби ОСОБА_4 наказом від 26.02.2026 №55-0 продовжено строк здійснення дисциплінарного провадження до 60 календарних днів, а саме до 27.03.2026 року.

Із подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи від 16.03.2026, внесеного на підставі наказу Східного офісу Держаудитслужби від 27.01.2026 № 28-о, вбачається, що дисциплінарне провадження стосовно головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Східного офісу Держаудитслужби ОСОБА_1 розпочато у зв`язку із надходженням листа Комунального закладу вищої освіти "Дніпровська академія неперервної освіти" Дніпропетровської обласної ради від 06.01.2026 № 12, до якого було долучено звернення ОСОБА_1 як фізичної особи щодо продовження строку проживання у гуртожитку, перерахунку нарахувань за проживання та комунальні послуги для неї та її повнолітнього сина.

У поданні зазначено, що ОСОБА_5 повідомила про використання ОСОБА_1 службового становища під час вирішення особистих питань, зокрема про наведення у зверненні інформації щодо результатів проведеної Східним офісом ревізії Академії, погрози ініціювати розширення періоду проведення заходу державного фінансового контролю, використання службового статусу та вимогу надсилати відповіді на її звернення на адресу Східного офісу Держаудитслужби. Крім того, Академія звернула увагу, що звернення було прошито, пронумеровано, підписано із зазначенням посади головного державного аудитора та скріплено печаткою Східного офісу Держаудитслужби "Для документів".

Під час дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією були витребувані документи, отримані письмові пояснення ОСОБА_1 , працівників Східного офісу та інших осіб, після чого сформовано дисциплінарну справу. Позивача було ознайомлено з матеріалами дисциплінарної справи, забезпечено право надати пояснення та брати участь у засіданні дисциплінарної комісії, а у зв`язку з неможливістю її участі у первісно визначену дату строк дисциплінарного провадження було продовжено.

За результатами дослідження матеріалів дисциплінарної справи дисциплінарна комісія встановила, що у своєму зверненні ОСОБА_1 навела відомості про результати ревізії фінансово-господарської діяльності Академії, зокрема щодо встановлених фінансових порушень та сум завданих збитків. Комісією проведено співставлення викладених у зверненні відомостей із інформацією, що містилася в інформаційній картці результатів ревізії № 04.23.031.1006 у підсистемі ведення реєстру ревізій та перевірок Єдиної інформаційно-аналітичної системи органів Держаудитслужби, та встановлено їх ідентичність. При цьому вказано, що ОСОБА_1 мала доступ до відповідної підсистеми як працівник Східного офісу, однак не повідомила достовірного джерела походження використаної інформації, пояснивши лише, що дізналася про неї від мешканців гуртожитку.

Комісією також встановлено, що звернення ОСОБА_1 стосувалося особистих питань щодо продовження строку її проживання та проживання сина у гуртожитку, перерахунку вартості проживання та комунальних послуг, містило вимоги про надання Академією пояснень та підтвердних документів із направленням відповідей на адресу Східного офісу Держаудитслужби, а також посилання на можливість ініціювання проведення нових контрольних заходів щодо Академії.

Дисциплінарною комісією критично оцінено пояснення ОСОБА_1 щодо перебування у стані крайньої необхідності та випадкового використання печатки Східного офісу. У поданні зазначено, що особа мала передбачені законодавством способи захисту своїх прав як фізичної особи, однак не скористалася ними, а використання службової печатки та оформлення звернення відбулося після його прошивання, пронумерування, оформлення маркувальної наліпки із зазначенням її посади та скріплення печаткою, що, на думку комісії, виключає випадковий характер таких дій. Також враховано пояснення працівників відділу документообігу, відповідно до яких звернення було подано до проставлення печатки вже у прошитому та оформленому вигляді.

Разом із тим дисциплінарною комісією встановлено, що в ході дисциплінарного провадження ОСОБА_1 погасила заборгованість за проживання, уклала договір на проживання у гуртожитку, а ОСОБА_5 відкликала своє первинне звернення у зв`язку з врегулюванням спірної ситуації. Водночас комісія дійшла висновку, що зазначені обставини не спростовують факту використання державним службовцем службового становища для досягнення особистих цілей.

У поданні зазначено, що такими діями ОСОБА_1 допустила порушення принципів доброчесності та законності державної служби, правил етичної поведінки державних службовців, використала службове становище, службову інформацію, печатку державного органу та авторитет органу державної влади в особистих інтересах, чим завдала шкоди авторитету державної служби та репутації Східного офісу Держаудитслужби.

За висновком дисциплінарної комісії у діях ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 4 та 9 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу", а саме порушення правил етичної поведінки державних службовців, вчинення дій, що шкодять авторитету державної служби, та використання службових повноважень в особистих інтересах.

Водночас при визначенні виду дисциплінарного стягнення дисциплінарною комісією враховано позитивну характеристику ОСОБА_1 , відсутність раніше застосованих дисциплінарних стягнень, відмінний результат щорічного оцінювання службової діяльності за 2025 рік, у зв`язку з чим комісія запропонувала застосувати до неї дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Подання разом із матеріалами дисциплінарної справи внесено начальнику Східного офісу Держаудитслужби для прийняття рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення або закриття дисциплінарного провадження.

Листом голови дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_6 від 16.03.2026 позивача повідомлено про завершення розгляду дисциплінарної справи, за результатами якого комісія дійшла висновку про наявність у її діях дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 4 та 9 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу", внесення начальнику Східного офісу Держаудитслужби відповідного подання про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани, а також роз`яснено право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи, подання зауважень, додаткових пояснень і документів та необхідність надати письмові пояснення до прийняття суб`єктом призначення відповідного рішення.

У письмових поясненнях із зауваженнями та запереченнями до подання дисциплінарної комісії від 23.03.2026 позивач зазначила, що висновки дисциплінарної комісії є необґрунтованими та зробленими без повного, всебічного й об`єктивного дослідження обставин дисциплінарної справи.

24.03.2026 начальником відділу роботи з персоналом Східного офісу Держаудитслужби Мар`яною Северіною на ім`я начальника Східного офісу Держаудитслужби подано доповідну записку щодо накладення дисциплінарного стягнення на позивача. У доповідній записці зазначено, що відповідно до подання дисциплінарної комісії від 16.03.2026 комісією встановлено наявність у діях позивача дисциплінарних проступків, пов`язаних із порушенням вимог Закону України "Про державну службу", Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, а також Загальних правил професійної етики працівників Держаудитслужби, у зв`язку з чим комісією запропоновано застосувати до неї дисциплінарне стягнення у вигляді догани. У доповідній записці також зазначено, що відповідно до резолюції начальника Східного офісу Держаудитслужби від 24.03.2026 прийнято рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді догани. Разом з тим вказано, що з 20.03.2026 позивач перебуває на лікарняному, у зв`язку з чим, з урахуванням вимог частини четвертої статті 74 Закону України "Про державну службу" та роз`яснення НАДС від 23.07.2020 № 103-р/з, запропоновано оформити рішення (видати наказ) про накладення дисциплінарного стягнення після закінчення періоду її тимчасової непрацездатності.

Наказом Східного офісу Держаудитслужби від 31.03.2026 № 98-о "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 " на підставі подання дисциплінарної комісії від 16.03.2026, за результатами дисциплінарного провадження, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани. У наказі зазначено, що під час дисциплінарного провадження встановлено вчинення позивачем дисциплінарних проступків, які виразилися у порушенні пункту 2 частини першої статті 8 Закону України "Про державну службу", абзаців першого та третього пункту 2 розділу ІІ Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, а також пункту 3.3 Загальних правил професійної етики працівників Державної аудиторської служби України. У наказі також зазначено, що вказані порушення були допущені внаслідок превалювання приватного інтересу, що, на думку відповідача, свідчить про недотримання позивачем принципів державної служби та правил етичної поведінки.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.2 ст.5 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Засади дисциплінарної відповідальності державної службовців визначені у главі 2 цього Закону.

Як установлено частиною першою статті 64 Закону №889-VIII, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (частина перша статті 65 Закону №889-VIII).

Основні обов`язки державного службовця закріплені у статті 8 Закону №889-VIII. Ними, з-поміж іншого, є: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України (пункти 1, 6, 7, 8 частини першої статті 8 Закону №889-VIII).

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Як визначено частиною другою статті 62 Закону №889-VIII, державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 65 Закону №889-VIII дисциплінарним проступком, серед іншого, є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

У розумінні цієї норми під посадовими обов`язками розуміються ті, які покладаються на державного службовця у зв`язку з обійманням ним конкретної посади у певному органі, та службові обов`язки, які покладаються на нього у зв`язку із набуттям статусу державного службовця. Безпосередні посадові обов`язки кожного державного службовця визначаються у посадовій інструкції.

З аналізу наведених норм слідує, що дисциплінарний проступок - це протиправна винна поведінка (дія або бездіяльність) державного службовця, яка підпадає під ознаки одного з правопорушень, передбачених частиною другою статті 65 Закону. Об`єктом дисциплінарного проступку є службовий обов`язок. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку державного службовця як обов`язкова ознака його складу, є зовнішнім вираженням протиправної поведінки державного службовця. Протиправне діяння дисциплінарного проступку може бути здійснено у формі дії або бездіяльності. Наслідком таких дій є завдання шкоди службовій дисципліні та авторитету державного органу, в якому працює державний службовець. Керівники державної служби є суб`єктами дисциплінарної відповідальності, а з огляду на важливість виконуваних ними організаційно-управлінських завдань та функцій, рівень їхньої відповідальності є вищим порівняно з підлеглими їм державними службовцями.

Складовими дисциплінарного проступку (невиконання чи неналежне виконання працівником своїх обов`язків) є дії або бездіяльність працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника службових обов`язків; вина; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) та порушенням або ж неналежним виконанням покладених на працівника обов`язків.

Частиною першою статті 68 Закону №889-VIII передбачено, що дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Згідно з частинами першою, десятою статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців конкретизовано Порядком №1039. Така процедура передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи (пункт 2 розділу І Порядку №1039).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1039 дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів.

Стаття 73 Закону №889-VIII, якій за змістом відповідає пунктом 24 Порядку №1039, передбачає, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Частина друга статті 73 Закону №889-VIII, пункт 25 Порядку №1039 визначають зміст дисциплінарної справи.

Відповідно до пункту 31 Порядку №1039 Комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді. Державний службовець має право бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії, надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Згідно із пунктом 33 Порядку №1039 Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Отже, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність складу дисциплінарного проступку, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

За приписами пункту 35 Порядку №1039 Комісія, дисциплінарна комісія вносить суб`єкту призначення пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання. Одночасно із внесенням суб`єкту призначення пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб`єкту призначення такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмового пояснення суб`єкту призначення відповідно до статті 75 Закону.

За правилами, встановленими статтею 75 Закону, перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення (частина п`ята статті 74 Закону №889-VIII).

За вимогами частини одинадцятої статті 69 Закону №889-VIII, пункту 36 Порядку №1039 суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 77 Закону №889-VIII також унормовано, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Як видно з матеріалів справи, підставою для порушення дисциплінарного провадження стосовно позивача став лист Комунального закладу вищої освіти "Дніпровська академія неперервної освіти" ДОР від 06.01.2026 №12, у якому повідомлялося про використання нею службового становища під час вирішення особистих питань, пов`язаних із проживанням у гуртожитку Академії.

На підставі зазначеного звернення наказом Східного офісу Держаудитслужби від 27.01.2026 №28-о було порушено дисциплінарне провадження та утворено дисциплінарну комісію відповідно до вимог статей 69, 71 Закону України "Про державну службу" та Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою КМУ №1039.

Матеріалами дисциплінарної справи підтверджується, що дисциплінарною комісією було досліджено звернення позивача від 22.12.2025, лист Академії, письмові пояснення позивача, пояснення інших працівників, акт від 09.03.2026 щодо огляду інформаційно-аналітичної системи, а також інші документи, необхідні для встановлення обставин дисциплінарної справи.

Посилання позивача на те, що дисциплінарною комісією не було залучено експертів та не досліджено правильність її висновків щодо діяльності Академії, суд оцінює критично.

Так, предметом дисциплінарного провадження було не встановлення правомірності чи неправомірності господарської діяльності Академії, правильності розрахунків вартості проживання чи наявності збитків, а перевірка поведінки державного службовця та дотримання ним вимог законодавства про державну службу і правил етичної поведінки. Відтак дисциплінарна комісія діяла в межах предмета дисциплінарного провадження, а тому відсутність дослідження питань господарської діяльності Академії не свідчить про неповноту дисциплінарного провадження.

Суд також не приймає доводи позивача про те, що позитивні результати оцінювання службової діяльності за 2025 рік спростовують висновки дисциплінарної комісії. Як встановлено матеріалами справи, щорічне оцінювання проводилося за період до 03.11.2025, тоді як звернення до Академії складено 22.12.2025, тобто після завершення періоду, за який здійснювалася оцінка службової діяльності. Таким чином, зазначені документи не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із обставинами дисциплінарної справи.

При цьому суд враховує, що щорічне оцінювання результатів службової діяльності державних службовців здійснюється відповідно до Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою КМУ №640, та має на меті визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань за відповідний звітний період. Сам факт отримання позивачем позитивної оцінки службової діяльності не виключає можливості притягнення її до дисциплінарної відповідальності за окремі дії, вчинені після завершення такого періоду оцінювання, а тому не спростовує встановлених дисциплінарною комісією обставин.

Із матеріалів справи вбачається, що під час засідання дисциплінарної комісії її членами реалізовувалися повноваження, передбачені пунктом 18 Порядку №1039, а саме отримувалися пояснення державного службовця щодо обставин дисциплінарної справи.

Надання позивачем доступу до службової інформаційної системи здійснювалося добровільно, що не заперечувалося нею самою.

Доводи позивача про те, що дисциплінарною комісією фактично проводився "допит" або застосовувалися не передбачені законом способи отримання доказів, матеріалами справи не підтверджуються. Як убачається з протоколу засідання дисциплінарної комісії від 09.03.2026, позивач добровільно погодилася здійснити пошук відповідної інформації у службовій інформаційній системі та надати необхідні пояснення, що відповідає повноваженням дисциплінарної комісії, визначеним Порядком №1039.

Крім того, під час дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією було проведено порівняння інформації, наведеної позивачем у зверненні до Академії, із відомостями службової інформаційно-аналітичної системи Східного офісу Держаудитслужби.

За результатами такого порівняння, що оформлено актом від 09.03.2026, встановлено повну ідентичність тексту, наведеного у зверненні позивача, із даними службової інформаційної системи, включаючи розділові знаки та скорочення.

Надані позивачем пояснення про те, що відповідна інформація була отримана нею під час приватного спілкування з мешканцями гуртожитку, дисциплінарною комісією були обґрунтовано оцінені критично, оскільки вона мала службовий доступ до зазначеної інформації, а наведений у зверненні текст повністю збігався із текстом службової бази даних.

Крім того, суд бере до уваги, що звернення позивача містило вимогу надати відповідь саме на адресу Східного офісу Держаудитслужби.

Разом із тим посадовою інструкцією позивача передбачено право отримувати інформацію від підприємств, установ та організацій лише з метою виконання посадових обов`язків та за дорученням керівництва. Як встановлено матеріалами справи, відповідного доручення керівництва позивач не отримувала.

Посилання позивача на стан крайньої необхідності суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до ст.39 КК України, крайня необхідність це правомірне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам з метою усунення небезпеки, що загрожує охоронюваним законом правам людини, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо вона в даній обстановці не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода з рівнозначною або менш значною, ніж шкода відвернена.

Право на заподіяння шкоди у стані крайньої необхідності є субсидіарним (додатковим) правом. Ним особа може скористатися лише в тому випадку якщо в даній обстановці заподіяння шкоди є вимушеним, крайнім, останнім засобом усунення небезпеки.

Із статті 18 КУпАП слідує, що не є адміністративним правопорушенням дія вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Сам по собі факт ненадання Академією відповідей на попередні звернення, значне службове навантаження, дія воєнного стану чи погодинні відключення електроенергії не свідчать про існування обставин крайньої необхідності.

Відповідно до ст.28 Закону України "Про звернення громадян" контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно до своїх повноважень здійснюють Верховна Рада України, народні депутати України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Уповноважений з прав людини Верховної Ради України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети, депутати місцевих рад, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій.

Більше того, позивач не була позбавлена можливості захищати свої права іншими передбаченими законом способами, зокрема шляхом звернення зі скаргою в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян", або шляхом звернення до суду.

Суд також враховує, що сам факт наявності у позивача спору з Академією щодо умов проживання та оплати комунальних послуг не є предметом цього адміністративного спору. У межах даної справи суд оцінює виключно законність проведення дисциплінарного провадження та правомірність прийняття оскаржуваного наказу, а не обґрунтованість вимог позивача до Академії чи правильність здійснених нею розрахунків. Тому наведений позивачем аналіз господарської діяльності Академії та укладених нею договорів не впливає на вирішення спору по суті.

Суд також враховує, що звернення позивача було прошито, пронумеровано, скріплено маркувальною наліпкою із зазначенням службової її посади та засвідчено печаткою Східного офісу Держаудитслужби "Для документів".

Пояснення позивача про випадкове використання службової печатки дисциплінарною комісією були обґрунтовано оцінені критично, оскільки оформлення такого документа включало послідовне виконання низки дій, а саме прошивання документів, виготовлення та заповнення маркувальної наліпки, проставлення службової посади, особистого підпису та використання службової печатки.

При цьому пояснення працівників відділу документообігу також підтверджують, що до відділу позивач звернулася вже із прошитим пакетом документів, який містив відповідні реквізити державного службовця.

З огляду на наведене суд погоджується з висновками дисциплінарної комісії про те, що позивач, використовуючи своє службове становище, службову інформацію, службову печатку та посилання на місце своєї роботи, діяла у власних приватних інтересах, пов`язаних із продовженням строку проживання у гуртожитку та врегулюванням договірних відносин із Академією.

Суд також бере до уваги, що після направлення зазначеного звернення позивач не вживала жодних заходів щодо його відкликання чи повідомлення Академії про нібито помилкове використання службової печатки. Відсутність будь-яких дій, спрямованих на усунення наслідків такого "випадкового" використання, узгоджується з висновками дисциплінарної комісії про свідоме використання реквізитів державного органу під час вирішення особистих питань.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України "Про державну службу" (далі - Закон) державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов?язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Пунктом другим частини першої статті 8 Закону визначено, що одним із основних обов?язків державного службовця є дотримання принципів державної служби та правил етичної поведінки.

Основними з принципів державної служби є принципи:

- доброчесності, спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень (п.5 ч.1 ст.4 Закону).

- законності - обов?язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (п.2 ч.1 ст.4 Закону).

Відповідно до абзацу третього пункту 2 розділу III Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, у редакції наказу Національного агентства України з питань державної служби від 28.04.2021 № 72-21 (далі - Загальні правила), державний службовець зобов`язаний діяти доброчесно, а саме не використовувати службове становище в приватних інтересах чи в неправомірних приватних інтересах інших осіб, у тому числі не використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Навпаки, як передбачено пунктом 1 розділу IV Загальних правил державний службовець повинен використовувати своє службове становище та ресурси держави, зокрема робочий час та репутацію, виключно для виконання своїх посадових обов`язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцію та законами України.

Разом з тим слід зазначити, що наказом Держаудитслужби від 12.09.2024 №249 затверджені Загальні правила професійної етики працівників Державної аудиторської служби України (далі - Кодекс), які встановлюють етичні (моральні і професійні) цінності та принципи, а також правила поведінки працівників органів Державної аудиторської служби України під час виконання ними завдань і функцій органу державного фінансового контролю.

Кодекс ґрунтується на положеннях Конституції України, законів України "Про державну службу", Загальних правил та інших нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини у цій сфері.

Пунктом 3.3 Кодексу працівників зобов?язано діяти доброчесно, зокрема не використовувати службове становище в приватних інтересах.

Оцінивши зібрані у дисциплінарній справі докази в їх сукупності, суд погоджується з висновком дисциплінарної комісії про те, що дії позивача свідчили про використання службового становища та пов`язаних із ним можливостей під час вирішення особистих питань, що не відповідало принципу доброчесності державного службовця та вимогам правил етичної поведінки. Такі дії були обґрунтовано розцінені відповідачем як використання службових повноважень у приватних інтересах та такі, що могли негативно вплинути на авторитет державної служби.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення дисциплінарною комісією були враховані вимоги статті 67 Закону України "Про державну службу", а саме позитивна характеристика позивача, відсутність попередніх дисциплінарних стягнень та високі результати оцінювання службової діяльності за 2025 рік, у зв`язку з чим замість більш суворого виду дисциплінарної відповідальності було запропоновано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани, яке і було реалізовано наказом від 31.03.2026 №98-о.

Також судом встановлено, що наказ про накладення дисциплінарного стягнення видано після закінчення періоду тимчасової непрацездатності позивача, що відповідає вимогам частини четвертої статті 74 Закону України "Про державну службу" та роз`ясненням Національного агентства України з питань державної служби щодо оформлення рішень про накладення дисциплінарних стягнень.

Частиною першою статті 67 Закону №889-VIII установлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Положеннями частин першої, другої статті 74 Закону №889-VIII визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарною комісією було вивчено обставини, залучено до матеріалів дисциплінарного провадження позитивну характеристику позивача, враховано, що за період роботи дисциплінарних стягнень немає. За результатами щорічного оцінювання отримала відмінну оцінку.

За наслідками дослідження обставин вчинення дисциплінарного проступку дисциплінарною комісією у поданні запропоновано суб`єкту призначення застосувати до позивача дисциплінарне стягнення, передбачене пунктом 2 частини першої статті 66 Закону №889-VIII - оголошення догани.

Так, суб`єкт призначення погодився з висновками дисциплінарної комісії про допущення позивачем дисциплінарного проступку, визначеного у пункті 5 частини другої статті 65 Закону №889-VIII, щодо яких позивач надавала пояснення, проте їх не спростувала.

З метою забезпечення належного рівня службової дисципліни керівник державної служби зобов`язаний забезпечувати виконання державними службовцями своїх посадових обов`язків, у тому числі шляхом застосування дисциплінарних стягнень (пункт 4 частини другої статті 63 цього Закону).

Частиною третьою статті 66 Закону №889-VIII обумовлено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

На переконання суду, вчинення позивачем дисциплінарного проступку доведено відповідачем та у цьому разі дискрецією суб`єкта призначення є притягнення державного службовця до відповідальності незалежно від того, одне чи кілька порушень були виявлені під час дисциплінарного провадження. Правову оцінку рішенню суб`єкта владних повноважень в питанні притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності суд надає виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану роботодавцем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок на предмет їхньої достатності/недостатності. Повноваження стосовно оцінки обставин, встановлених дисциплінарною комісією, надання оцінки критеріям, які враховуються при обранні виду стягнення, тяжкості проступку та заподіяній шкоді, ставленню порушника до службових обов`язків, визнанню особою своєї вини в ході дисциплінарного провадження, рівень її кваліфікації тощо, є виключними дискреційними повноваженнями відповідної посадової особи, оскільки результатом реалізації таких повноважень є обрання одного з можливих видів дисциплінарних стягнень.

Обов`язок суду перевірити, чи реалізуючи свої дискреційні повноваження суб`єкт призначення дотримався порядку та способу притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Застосування відповідачем такого виду стягнення як догана відповідає приписам частини третьої статті 66 Закону №889-VIII.

Судом під час розгляду справи не встановлено порушень щодо процедури здійснення дисциплінарного провадження, визначеної Законом №889-VІІІ та Порядком №1039.

Отже, суд доходить висновку, що дисциплінарне провадження проведено відповідачем у спосіб та порядку, визначених Законом України "Про державну службу" та Порядком №1039, а оскаржуваний наказ від 31.03.2026 №98-о прийнятий на підставі належних, допустимих та достатніх доказів, із дотриманням вимог законодавства, у межах наданих повноважень та з урахуванням усіх істотних обставин справи.

Таким чином, доводи позивача не спростовують правомірності висновків дисциплінарної комісії та законності прийнятого відповідачем наказу, у зв`язку із чим підстав для його скасування суд не вбачає.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовної заяви Головного державного аудитора відділу контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Східного офісу Держаудитслужби ОСОБА_1 до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування наказу про накладання дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма