Рішення № 138541815, 16.07.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/4054/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

при секретарі судового засідання Олексюка О.М.,

за участі представника відповідача Пех С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТ ДЕЛЮКС ТРЕЙД до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ДЕЛЮКС ТРЕЙД» (далі - позивач) до Волинської митниці (далі - відповідач), відповідно до якого просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Волинської митниці від 03.11.2025:

№ UA2050002025382, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на суму 2 149 404,25 грн, в тому числі за основним зобов`язанням 1 954 003,76 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 195 400,49 грн;

№ UA205000202381, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на суму 8 835 317,19 грн, в тому числі за основним зобов`язанням 8 032 106,45 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 803 210, 74 грн;

№ UA205000202380, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 2 178 734,29 грн, в тому числі за основним зобов`язанням 1 980 667,52 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 198 066,77 грн.

Ухвалою від 07.04.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

Від представника позивача 20.04.2026 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою виконано вимоги ухвали від 07.04.2026.

Водночас, вказаною заявою представником позивача збільшено позовні вимоги.

Ухвалою від 04.05.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

16 вересня 2025 року Волинською митницею винесено наказ №444 «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ДЕЛЮКС ТРЕЙД» вимог законодавства України з питань митної справи».

Вказана перевірка була розпочата у зв`язку з отриманням Волинською митницею:

- копії листа уповноважених органів (організацій) Республіки Польща від 19.03.2025 № 0601-IGC.4331.65.2024.MG (доведено листами ДМСУ від 07.04.2025 № 15/15-03-01/7/2065 та Рівненської митниці від 08.04.2025 № 7.13-4/15-04/7-40/2304) про результати перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 20.08.2024 № PL/MF/AS 1638075 за МД типу ІМ40ДЕ від 09.09.2024 року №24UA204080008204U4. Даним листом уповноваженого митного органу Республіки Польща повідомлено, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 20.08.2024 № PL/MF/AS 1638075 не був виданий митницею в м. Любліні. Сертифікат підроблено. Не підтверджено преференційне походження товару зазначеному в вищевказаному сертифікаті.;

- копії листа уповноважених органів (організацій) Республіки Польща від 28.03.2025 № 0201-IGC.4331.41-45.2024.MG (доведено листом ДМСУ від 03.04.2025 № 15/15-03/7/1987) про результати перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 29.04.2024 року №PL/MF/AV 009232 за МД типу IM40ДЕ від 02.05.2024 року № №24UA205140030088U2. У даному листі, вказано, що процедура перевірки дала негативний результат. Сертифікат №PL/MF/AV 009232 в ЕКС не зазначений;

- копії листа уповноваженого органу (організацій) Республіки Польща від 26.05.2025 № 0601-IGC.4331.79.2024.MG (доведено листом ДМСУ від 11.06.2025 № 15/15-03-01/7/3443) про результати перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 12.06.2024 року №PL/MF/AV 00070237 за МД типу IM40ДЕ від 14.06.2024 року № №24UA205140038916U7. У даному листі, вказано, що зазначений сертифікат не є автентичним. Не був виданий митницею в м. Любліні. Сертифікат підроблено;

- копії листа уповноваженого органу (організацій) Республіки Польща від 25.06.2025 № 0601-IGC.4331.29-45.2025.KD (доведено листом ДМСУ від 09.07.2025 № 15/15-03/7/3972) про результати перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 29.04.2024 року №PL/MF/AV 009232 за МД типу IM40ДЕ згідно додатку. У даному листі вказано, що вказані в додатку сертифікати з перевезення товару не були видані митницею в м. Любліні. Сертифікат підроблено.

Таким чином, згідно наказу Волинської митниці від 16.09.2025 №444 «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ДЕЛЮКС ТРЕЙД» вимог законодавства України з питань митної справи» відповідальними працівниками Волинської митниці проведено документальну невиїзну перевірку дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ДЕЛЮКС ТРЕЙД» вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, в тому числі залежно від країни походження товарів, застосування знижених ставок ввізного мита, а саме правомірності застосування тарифної пільги (тарифної преференції) по сплаті ввізного мита за кодом митної преференції "410" в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VІІ при митному оформленні товарів за митними деклараціями 24UA204080008204U4 від 09.09.2024; 24UA205140030088U2 від 02.05.2024; 24UA205140038916U7 від 14.06.2024; 24UA205140032614U5 від 15.05.2024; 24UA205140032628U6 від 15.05.2024; 24UA205140032750U4 від 15.05.2024; 24UA205140032754U0 від 15.05.2024; 24UA205140032806U3 від 15.05.2024; 24UA205140033125U6 від 17.05.2024; 24UA205140033127U4 від 17.05.2024; 24UA205140033196U7 від 17.05.2024; 24UA205140033206U3 від 17.05.2024; 24UA205140033221U7 від 17.05.2024; 24UA205140033529U1 від 20.05.2024; 24UA205140033571U1 від 20.05.2024; 24UA205140033576U7 від 20.05.2024; 24UA205140033577U6 від 20.05.2024; 24UA205140033596U6 від 20.05.2024; 24UA205140033958U5 від 21.05.2024; 24UA205140034251U4 від 22.05.2024; 24UA205140034300U0 від 23.05.2024; 24UA205140034427U0 від 23.05.2024; 24UA205140035021U0 від 27.05.2024; 24UA205140035022U9 від 27.05.2024; 24UA205140035025U6 від 27.05.2024; 24UA205140035031U4 від 27.05.2024; 24UA205140035045U5 від 27.05.2024; 24UA205140035048U2 від 27.05.2024; 24UA205140035062U7 від 27.05.2024; 24UA205140035383U7 від 28.05.2024; 24UA205140035521U6 від 29.05.2024; 24UA205140035532U0 від 29.05.2024; 24UA205140035848U0 від 30.05.2024; 24UA205140035893U8 від 30.05.2024; 24UA205140035894U7 від 30.05.2024; 24UA205140035926U0 від 30.05.2024; 24UA205140035995U3 від 30.05.2024; 24UA205140036051U7 від 31.05.2024; 24UA205140036469U3 від 03.06.2024; 24UA205140036565U4 від 03.06.2024; 24UA205140036739U1 від 04.06.2024; 24UA205140036779U0 від 04.06.2024; 24UA205140036895U0 від 05.06.2024; 24UA205140036912U3 від 05.06.2024; 24UA205140036913U2 від 05.06.2024; 24UA205140036956U8 від 05.06.2024; 24UA205140037096U4 від 06.06.2024; 24UA205140037098U2 від 06.06.2024; 24UA205140037117U4 від 06.06.2024; 24UA205140037139U1 від 06.06.2024; 24UA205140037157U2 від 06.06.2024; 24UA205140037181U1 від 06.06.2024; 24UA205140037182U0 від 06.06.2024; 24UA205140037301U0 від 07.06.2024; 24UA205140037304U7 від 07.06.2024; 24UA205140037653U2 від 10.06.2024; 24UA205140037681U8 від 10.06.2024; 24UA205140037752U0 від 10.06.2024; 24UA205140037753U0 від 10.06.2024; 24UA205140037843U2 від 10.06.2024; 24UA205140038025U7 від 11.06.2024; 24UA205140038216U6 від 12.06.2024; 24UA205140038513U0 від 14.06.2024; 24UA205140038703U0 від 14.06.2024; 24UA205140038707U7 від 14.06.2024; 24UA205140038794U0 від 14.06.2024; 24UA205140038796U9 від 14.06.2024; 24UA205140038799U6 від 14.06.2024; 24UA205140038803U8 від 14.06.2024; 24UA205140039055U4 від 17.06.2024; 24UA205140039060U3 від 17.06.2024; 24UA205140039104U0 від 17.06.2024; 24UA205140039105U9 від 17.06.2024; 24UA205140039147U5 від 17.06.2024; 24UA205140039184U6 від 17.06.2024; 24UA205140039189U1 від 17.06.2024; 24UA205140039301U7 від 17.06.2024; 24UA205140039942U8 від 20.06.2024; 24UA205140040140U0 від 21.06.2024; 24UA205140040200U0 від 21.06.2024; 24UA205140041113U8 від 26.06.2024; 24UA205140041373U0 від 27.06.2024; 24UA205140041918U1 від 01.07.2024; 24UA205140041921U2 від 01.07.2024; 24UA205140041924U0 від 01.07.2024; 24UA205140041928U6 від 01.07.2024; 24UA205140041929U5 від 01.07.2024; 24UA205140041936U2 від 01.07.2024; 24UA205140042133U0 від 01.07.2024; 24UA205140042496U7 від 03.07.2024; 24UA205140042730U7 від 04.07.2024; 24UA205140042732U5 від 04.07.2024; 24UA205140042789U1 від 04.07.2024; 24UA205140042852U1 від 04.07.2024; 24UA205140042969U7 від 05.07.2024; 24UA205140043247U2 від 08.07.2024; 24UA205140043250U3 від 08.07.2024; 24UA205140043328U0 від 08.07.2024; 24UA205140043340U6 від 08.07.2024; 24UA205140043619U6 від 09.07.2024; 24UA205140043622U7 від 09.07.2024; 24UA205140043710U1 від 09.07.2024; 24UA205140043719U3 від 09.07.2024; 24UA205140043743U2 від 09.07.2024; 24UA205140043899U7 від 10.07.2024; 24UA205140043993U0 від 10.07.2024; 24UA205140044231U7 від 11.07.2024; 24UA205140044522U3 від 13.07.2024; 24UA205140044648U4 від 15.07.2024; 24UA205140044718U8 від 16.07.2024; 24UA205140044738U7 від 15.07.2024; 24UA205140044739U6 від 15.07.2024; 24UA205140044740U9 від 15.07.2024; 24UA205140045033U4 від 18.07.2024; 24UA205140045036U1 від 16.07.2024; 24UA205140045048U4 від 16.07.2024; 24UA205140045050U6 від 16.07.2024; 24UA205140045775U1 від 19.07.2024; 24UA205140046187U4 від 22.07.2024; 24UA205140046318U6 від 22.07.2024; 24UA205140046329U0 від 22.07.2024; 24UA205140046330U2 від 22.07.2024; 24UA205140046478U0 від 23.07.2024; 24UA205140046715U8 від 24.07.2024; 24UA205140046886U6 від 25.07.2024; 24UA205140046894U2 від 25.07.2024; 24UA205140047137U5 від 26.07.2024; 24UA205140047138U4 від 26.07.2024; 24UA205140047181U3 від 26.07.2024; 24UA205140047347U4 від 26.07.2024; 24UA205140047622U1 від 29.07.2024; 24UA205140047627U7 від 29.07.2024; 24UA205140047628U6 від 29.07.2024; 24UA205140047629U5 від 29.07.2024; 24UA205140047841U6 від 30.07.2024; 24UA205140049050U0 від 05.08.2024; 24UA205140049059U2 від 05.08.2024; 24UA205140049060U5 від 05.08.2024; 24UA205140049084U0 від 05.08.2024; 24UA205140049088U7 від 05.08.2024; 24UA205140049320U9 від 06.08.2024; 24UA205140049510U9 від 07.08.2024; 24UA205140049518U1 від 07.08.2024; 24UA205140049639U7 від 07.08.2024; 24UA205140049734U9 від 15.08.2024; 24UA205140049774U7 від 08.08.2024.

В акті перевірки Волинської митниці від 13.10.2025 №126/25/7.3-19/17/45280540 зазначено такі порушення платником податків:

1. Статті 15, 16 Доповнення 1 до Регіональної конвенції, частини першої статті 257, частини п`ятої статті 280, частини першої статті 281 Митного кодексу України (далі МК України), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за МД згідно з Додатком на суму 10012773,97 (код платежу 020 на суму 1980667,52 грн, код платежу 021 на суму 8032106,45 грн);

2. Пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1954003,76 грн.

03.11.2025 на підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем прийнято:

· податкове повідомлення-рішення № UA2050002025382, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість товарів ввезених на територію України суб`єктами господарювання на суму 2149404,25 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 195400,49 грн;

· податкове повідомлення-рішення № UA205000202381, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість товарів ввезених на територію України суб`єктами господарювання на суму 8835317,19 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 803210,74 грн;

· податкове повідомлення-рішення № UA205000202380, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість товарів ввезених на територію України суб`єктами господарювання на суму 2178734,29 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 198066,77 грн.

На думку позивача, листи уповноваженого органу іноземних держав не можна вважати єдиним та беззаперечним доказом порушення саме позивачем митних правил, оскільки позивачем до митного оформлення надані всі документи, визначені чинним законодавством, що надані експортером та підтверджують право позивача на преференцію.

Позивач зазначає, що під час проведення перевірки переклади документів уповноваженого митного органу Республіки Польща були відсутні, що надає підстави для висновку про неповне з`ясування усіх обставин, які були предметом дослідження працівників митного органу, які проводили перевірку, та надання висновків за результатами її проведення на підставі неналежних доказів.

Внаслідок чого, позивач вважає податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку з чим позов просить задовольнити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому вказано таке.

Згідно наказу Волинської митниці від 16.09.2025 № 444 «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «ВЕСТ ДЕЛЮКС ТРЕЙД» вимог законодавства України з питань митної справи відповідальними особами Волинської митниці проведено документальну невиїзну перевірку дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи.

Вказана перевірка була розпочата у зв`язку з отриманням:

- копії листа уповноважених органів (організацій) Республіки Польща від 19.03.2025 № 0601-IGC.4331.65.2024.MG (доведено листами ДМСУ від 07.04.2025 № 15/15-03-01/7/2065 та Рівненської митниці від 08.04.2025 № 7.13-4/15-04/7-40/2304);

- копії листа уповноважених органів (організацій) Республіки Польща від 28.03.2025 № 0201-IGC.4331.41-45.2024.MG (доведено листом ДМСУ від 03.04.2025 № 15/15-03/7/1987);

- копії листа уповноваженого органу (організацій) Республіки Польща від 26.05.2025 № 0601-IGC.4331.79.2024.MG (доведено листом ДМСУ від 11.06.2025 № 15/15-03-01/7/3443);

- копії листа уповноваженого органу (організацій) Республіки Польща від 25.06.2025 № 0601-IGC.4331.29-45.2025.KD (доведено листом ДМСУ від 09.07.2025 № 15/15-03/7/3972).

На звернення Волинської митниці від 04.02.2025 № 7.3-2/15-03/4/1511 та Координаційно-моніторингової митниці від 17.09.2024 № 7.9-1/27-2/4/3205 Державною митною службою України були направлені на перевірку до уповноваженого митного органу Республіки Польща сертифікати з перевезення товару форми EUR.1.

Листами уповноваженого митного органу Республіки Польща повідомляється, що сертифікати не є автентичними, не були видані митницею в м. Любліні, сертифікати підроблено.

Таким чином, відповідач вважає, що товари, які ввезені згідно 152 сертифікатів, що перебували на перевірці, не можуть вважатися товарами, що відповідають преференційним правилам походження у розумінні Доповнення І Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

Внаслідок чого, на думку відповідача, встановлені порушення призвели до заниження позивачем податкових зобов`язань по сплаті митних платежів за МД на загальну суму 11966777,73 грн.

Відповідач вважає, що прийняті ним у результаті перевірки податкові повідомлення рішення від 03.11.2025 № UA2050002025382, № UA205000202381 та № UA205000202380 є правомірними. У задоволенні позову просить відмовити.

Представником позивача у судовому засіданні підтримано аргументи, викладені у позовній заяві, вважає податкові повідомлення-рішення протиправними, у зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представником відповідача у судовому засіданні заперечено протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, підтримано позицію митного органу, викладену у відзиві на позовну заяву, у зв`язку з чим просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Окрім того, представником відповідача зазначено, що на момент проведення перевірки Волинська митниця використовувала оригінальний текст листів уповноваженого органу Республіки Польща, без здійснення офіційного документального перекладу даних листів на українську мову. Представником відповідача надано пояснення, що працівники Волинської митниці, які аналізували зміст листів уповноваженого органу Республіки Польща, які викладені іноземною мовою, володіли достатнім рівнем знання іноземної мови для здійснення такого аналізу.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши усні пояснення сторін у судовому засіданні, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до наказу Волинської митниці від 16.09.2025 № 444 проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ДЕЛЮКС ТРЕЙД» дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо непідтвердження преференційного походження товарів, зазначених у сертифікатах з перевезення товару EUR 1, що надавалися при митному оформленні товарів за окремими митними деклараціями згідно Додатку до даного наказу

За результатами проведеної перевірки складено акт від 13.10.2025 № 126/25/7.3- 19/17/45280540, яким встановлено порушення позивачем вимог:

1. Статті 15, 16 Доповнення 1 до Регіональної конвенції, частини першої статті 257, частини п`ятої статті 280, частини першої статті 281 Митного кодексу України (далі МК України), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за МД згідно з Додатком на суму 10012773,97 (код платежу 020 на суму 1980667,52 грн, код платежу 021 на суму 8032106,45 грн);

2. Пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1954003,76 грн.

Перевіркою встановлено що позивачем за митними деклараціями згідно Додатку ввезено товар, який декларувався із застосуванням преференції за кодом « 410» і, як наслідок, з нарахуванням та сплатою ввізного мита за преференційними ставками від митної вартості в рамках дії норм статті 16, 17 Протоколу І «Щодо визнання концепції «Походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» та в рамках дії норм статті 15 Доповнення 1 «Підтвердження походження» до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференції правил походження.

Підставою для застосування тарифної преференції є надані при митному оформленні сертифікати з перевезення товару EUR 1, які зазначені у графі 44 митної декларації під кодом 0954 «сертифікати з перевезення товару EUR 1».

Країна походження товару у графі 34 митної декларації вказана «EU» (Європейський союз) та була заявлена декларантом на підставі відомостей, наявних у сертифікатах з перевезення товару EUR.1

До товарів застосовано ставки мита відповідно до даних, наведених у графі 47 МД.

Керуючись статтями 31 та 32 Доповнення 1 «Підтвердження походження» до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференції правил походження, на звернення Волинської митниці від 04.02.2025 № 7.3-2/15-03/4/1511 Державною митною службою України направлено на перевірку до уповноваженого органу Республіки Польща сертифікати з перевезення товару форми EUR.1 згідно Додатку.

Державною митною службою України листом від 07.04.2025 № 15/15-03-01/7/2065 до Волинської митниці надіслано відповідь уповноваженого органу Республіки Польща від 19.03.2025 № 0601-IGC.4331.65.2024 MG про результати перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 20.08.2024 № PL/MF/AS 1638075 за МД типу ІМ40ДЕ від 09.09.2024 № 24UA204080008204U4 (Додаток).

Листом уповноваженого митного органу Республіки Польща 19.03.2025 № 0601-IGC.4331.65.2024 MG повідомлено, що зазначений вище сертифікат не є автентичним. Сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 20.08.2024 № PL/MF/AS 1638075 не був виданий митницею в м. Любліні. Сертифікат підроблено.

Державною митною службою України листом від 03.04.2025 № 15/15-03/1987 до Волинської митниці надіслано відповідь уповноваженого митного органу Республіки Польща від 28.03.2025 № 0201-IGC.4331.41-45.2024 про результати перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 29.04.2024 № PL/MF/AV 0009232 за МД типу ІМ40ДЕ від 02.05.2024 № 24UA205140030088U2 (Додаток).

У листі уповноваженого митного органу Республіки Польща від 28.03.2025 № 0201-IGC.4331.41-45.2024 вказано, що процедура перевірки дала негативний результат. Сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 29.04.2024 № PL/MF/AV 0009232 в ЕКС не зазначений. Штамп у графі 11 не відповідає зразкам печаток посадових осіб, уповноважених легалізувати сертифікати.

Державною митною службою України листом від 11.06.2025 № 15/15-03-01/7/3443 до Волинської митниці надіслано відповідь уповноваженого митного органу Республіки Польща від 26.05.2025 № 0601- IGC.4331.79.2024.MG про результати перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 12.06.2024 № PL/MF/AV 00070237 за МД типу ІМ40ДЕ від 14.06.2024 № 24UA205140038916U7.

Листом уповноваженого митного органу Республіки Польща 26.05.2025 № 0601- IGC.4331.79.2024.MG повідомлено, що зазначений вище сертифікат не є автентичним. Сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 12.06.2024 № PL/MF/AV 00070237 не був виданий митницею в м. Любліні. Сертифікат підроблено.

Державною митною службою України листом від 09.07.2025 № 15/15-03/7/3972 до Волинської митниці надіслано відповідь уповноваженого митного органу Республіки Польща від 25.06.2025 № 0601- IGC.4331.29.2025.KD про результати перевірки сертифікатів з перевезення товару EUR.1 за МД типу ІМ40ДЕ згідно Додатку.

Листом уповноваженого митного органу Республіки Польща від 25.06.2025 № 0601- IGC.4331.29.2025.KD повідомлено, що зазначені в Додатку сертифікати не є автентичними. Сертифікати з перевезення товару EUR.1 не були видані митницею в м. Любліні. Сертифікати підроблено.

Таким чином, уповноваженим органом Республіки Польща, як уповноваженим державним органом країни експортера, не підтверджено преференційне походження з Європейського Союзу товару (код пільги 410), ввезеного Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ДЕЛЮКС ТРЕЙД» за митними деклараціями згідно Додатку.

Враховуючи ту обставину, що для товарів, ввезених за вказаними митними деклараціями преференційне походження є визначальним для оподаткування, а інформація про преференційне походження виявилась недостовірною, а тому, Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ДЕЛЮКС ТРЕЙД», преференційні ставки ввізного мита до товарів, зазначених у сертифікатах з перевезення (походження) товару форми EUR.1, застосовано неправомірно.

Відповідачем 03.11.2025 року винесено податкові повідомлення-рішення:

· № UA2050002025382, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на суму 2 149 404,25 грн, в тому числі за основним зобов`язанням 1 954 003,76 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 195 400,49 грн;

· № UA205000202381, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на суму 8 835 317,19 грн, в тому числі за основним зобов`язанням 8 032 106,45 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 803 210, 74 грн;

· № UA205000202380, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 2 178 734,29 грн, в тому числі за основним зобов`язанням 1 980 667,52 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 198 066,77 грн.

Позивач вважає дані податкові повідомлення-рішення протиправними та оскаржив їх до суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

МК України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до частини першої статті 271 МК України мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України (далі ПК України) та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з пунктом 190.1 статті 190 ПК України базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III МК України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті й включаються до ціни товарів.

Ввізне мито, відповідно до положень статті 272 МК України, встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори. У разі якщо імпорт товару є об`єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, тарифні пільги (тарифні преференції) не встановлюються або зупиняються чи припиняються, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Верховною Радою Законом України № 1678-VII від 16 вересня 2014 року ратифіковано Угоду від 27 червня 2014 року про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, якою, серед іншого, передбачено поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом.

Статтею 26 частини 1 глави 1 розділу IV Угоди встановлено, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I «Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва».

Відповідно до частини першої статті 2 Протоколу І Угоди встановлено, що з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу:

(a) товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу;

(b) товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Протоколу І Угоди в статті 2 цього Протоколу товари, які не є повністю виробленими у вказаній країні, вважаються достатньо обробленими або переробленими у ній, якщо виконуються умови, наведені у Додатку II до цього Протоколу.

Згадані вище умови вказують для всіх товарів, що підпадають під дію цієї Угоди, обробку, яку необхідно виконати з використовуваними у виробництві товару матеріалів іншого походження. Ці умови можуть бути застосовані тільки до вказаних матеріалів. Зі вказаного витікає, що якщо товар, який набув статусу виробленого у вказаній країні завдяки виконанню умов, вказаних у Додатку II, використовується для виготовлення іншого товару, то застосовні для цього другого товару умови не поширюються на перший; також не має значення, чи використовувались для виготовлення першого товару матеріали іншого походження.

Статтею 33 Протоколу І Угоди врегульовано питання щодо перевірки підтверджень походження товару.

Відповідно до пункту 1 статті 33 Протоколу І Угоди подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він був поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку (пункт 2 статті 33 Протоколу I Угоди).

Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними (пункт 3 статті 33 Протоколу І Угоди).

Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та, чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України й відповідають іншим вимогам цього Протоколу (пункт 5 статті 33 Протоколу I Угоди).

Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції (пункт 6 статті 33 Протоколу I Угоди ).

Положення аналогічні положенням статті 33 Протоколу І Угоди містяться і в статті 32 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, до якої України приєдналась відповідно до Закону України від 8 листопада 2017 року № 2187-VIII.

За висновками, наведеними Верховним Судом у постановах від 1 березня 2021 року у справі №240/7093/19 та від 11 квітня 2022 року у справі №260/2805/20 митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару.

Суд звертає увагу на таке.

Відповідно до пунктів 2 та 6 Протоколу І Угоди товарами, що походять з Європейського Союзу мають вважатися такі, що цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу та товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Наведені норми дають підстави вважати, що якщо товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені повністю у Європейському Союзі, можуть вважатися такими, що походять з Європейського Союзу за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 Протоколу І Угоди.

За змістом статті 6 Протоколу 1 Угоди та статті 2 цього Протоколу товари, які не є повністю виробленими у вказаній країні, вважаються достатньо обробленими або переробленими у ній, якщо виконуються умови, наведені у Додатку II до цього Протоколу.

Пунктом 1 статті 2 Доповнення І до Регіональної конвенції визначено, що з метою імплементації відповідної Угоди наступні продукти вважаться такими, що вироблені в Договірній Стороні при експорті в іншу Договірну Сторону:

(а) товари цілком вироблені в певній країні відповідно до Статті 4;

(b) товари, отримані в Договірній Стороні, включаючи товари, які не були повністю там вироблені, за умови, що ці матеріали пройшли достатню обробку та переробку в цих Договірних Сторонах відповідно до Статті 5;

(c) майно, що виробляється в Європейському Економічному Просторі (ЄЕП) в рамках значення Протоколу 4 до Угоди про Європейський економічний простір. Такі товари повинні розглядатися, як вироблені в Європейському Союзі, Ісландії, Ліхтенштейні1 чи Норвегії (сторони ЄЕП), при експорті відповідно з Європейського Союзу, Ісландії, Ліхтенштейну чи Норвегії до договірної країни, крім учасників ЄЕП.

Згідно з пунктом 1 статті 5 Доповнення І до Регіональної конвенції з метою виконання положень Статті 2, товари, які не є повністю отриманими, повинні вважатись достатньо обробленими та переробленими у ній, при виконанні умов, викладених у Додатку II.

Пунктом 1 статті 15 Доповнення І до Регіональної конвенції визначено, що товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III а;

(b) сертифікат з перевезення товару EUR-МЕD, зразок якого наведений у Додатку III b;

(c) у випадках, вказаних у Статті 21(1), декларація (надалі іменуватиметься "декларацією походження" або "декларацією походження EUR-МЕD"), надана експортером до інвойса. повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати. Текст декларації походження наведений у Додатку IV а і b.

Подібно, відповідно до пункту 1 статті 16 розділу 5 Протоколу I Угоди товари, що походять з Європейського Союзу, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або

(b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Відтак, як Угода, так і Регіональна конвенція чітко визначають, що товар вважається таким, що походить з Європейського Союзу за умови подання сертифікату з перевезення товару EUR.1.

Процедуру видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 встановлює стаття 16 Доповнення І до Регіональної конвенції та стаття 17 Протоколу І Угоди.

Згідно зі статтею 16 Доповнення І до Регіональної конвенції сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-МЕD має бути виданий митними органами Договірної сторони-експортера на письмову заявку експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-МЕD, а також бланк заявки, зразок якої наведений у Додатку III а і и. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і відповідно до норм національного законодавства країни експорту. Якщо ці бланки заповнюються від руки, вони повинні заповнюватися ручкою друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього графі, не залишаючи вільних рядків. Якщо графа не заповнена повністю, під останнім рядком опису проставляється горизонтальна лінія, вільне місце перекреслюється

Експортер, який подає заявку про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1 або EUR-МЕD, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів Договірної сторони-експортера, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1або EUR-МЕD, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цієї Конвенції.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1 або EUR-МЕD, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також для виконання інших умов цієї Конвенції. Для цих цілей вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть доцільними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї Статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена графа, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-МЕD має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

Подібно до вищенаведеного, згідно зі статтею 17 Протоколу І до Угоди сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту. Якщо їх заповнюють від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього комірці, не залишаючи вільних рядків. Якщо комірка заповнена не повністю, під останнім рядком опису потрібно накреслити горизонтальну лінію й перекреслити вільний залишок комірки.

Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

Відповідно до пунктів 1, 6, 7 та 8 статті 21 Доповнення І до Регіональної конвенції декларація про походження або декларація про походження EUR-МЕD, зазначена в статті 15(1)(с), може бути складена:

(a) уповноваженим експортером відповідно до положень Статті 23, або

(b) експортером на будь-яку партію товару, що складається з однієї або більше одиниць упаковки, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.

Складання декларації про походження або декларації про походження EUR-МЕD здійснюється експортером шляхом штампування, машинописного чи поліграфічного друкування на інвойсі, повідомленні про доставку чи іншім комерційнім документі декларації, текст якої наведено у Додатку IV а та b, з використанням однієї з мовних версій, викладених у цих Додатках, і відповідно до положень національного законодавства країни експорту. Якщо декларація складена від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами.

Декларації про походження та декларації про походження EUR-МЕD мають бути власноручно підписані експортером, що їх склав. Проте уповноважений експортер у розумінні Статті 22 не повинен підписувати такі декларації, якщо він надав митним органам Договірної сторони-експортера письмове зобов`язання нести повну відповідальність за будь-яку декларацію про походження, у якій він зазначений, так, ніби вона підписана ним власноручно.

Декларація про походження або декларація про походження EUR-МЕD може бути складена експортером тоді, коли товари, яких вона стосується, експортуються, або після експортування за умови подання цієї декларації в країні імпорту не пізніше, ніж протягом двох років після імпортування товарів, яких вона стосується.

Аналогічно статтею 22 Протоколу І до Угоди встановлено, що декларація інвойс, зазначена в статті 16(1)(b) цього Протоколу, може бути складена:

(a) затвердженим експортером у розумінні статті 23 цього Протоколу,

або

(b) експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.

Складання декларації інвойс здійснюється експортером шляхом штампування, машинописного чи поліграфічного друкування на інвойсі, повідомленні про доставку чи іншім комерційнім документі декларації, текст якої наведено у Додатку до цього Протоколу, з використанням однієї з мовних версій, викладених у цьому Додатку, і згідно з чинним законодавством країни експорту. Якщо декларація складена від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами.

Декларації інвойс мають бути власноручно підписані експортером, що їх склав. Проте затверджений експортер у розумінні статті 23 цього Протоколу не повинен підписувати такі декларації, якщо він надав митним органам країни експорту письмове зобов`язання нести повну відповідальність за всі декларації інвойс, у яких він зазначений, так, ніби вони підписані ним власноручно.

Декларація інвойс може бути складена експортером тоді, коли товари, яких вона стосується, експортуються, або після експортування за умови подання цієї декларації в країні імпорту не пізніше ніж протягом двох років після імпортування товарів, яких вона стосується.

Отже, саме митний орган Договірної сторони країни експорту видає сертифікат EUR.1.

Аналіз наведених норм міжнародного законодавства та законодавства України дає підстави для висновку, що однією із передумов для використання переваг, передбачених Угодою про асоціацію, є надання документа, що підтверджує походження товару, зокрема сертифіката з перевезення товару EUR.1

За змістом пункту 5 статті 32 Доповнення І до Регіональної конвенції митні органи, за запитом яких було здійснено перевірку, як мають бути повідомлені про їх результати, так і ці результати (1) повинні чітко вказувати на те чи є перевірені документи достовірними та (2) чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з однієї з Договірних країн і (3) відповідати іншим вимогам Конвенції.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які надавали б можливість встановити правовий статус та компетенцію уповноваженого органу Республіки Польща. Суду не надано жодних доказів, у тому числі посилань на відповідні норми законодавства Республіки Польща, які б підтверджували, що орган, який видав зазначений документ, наділений владними повноваженнями щодо надання відповідної інформації та має право здійснювати офіційне листування з порушених питань.

З огляду на викладене, суд позбавлений об`єктивної можливості перевірити джерело походження поданого документа та пересвідчитися у тому, що викладені в ньому відомості відображають офіційну позицію компетентного суб`єкта владних повноважень іноземної держави. За відсутності підтвердження повноважень особи, яка його підписала, та правового статусу самої установи, зазначений документ може розцінюватися лише як інформаційне повідомлення, яке не має юридичної сили офіційного владного акта.

Відповідно до вимог процесуального законодавства, докази мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності. Офіційна інформація від органів іноземної держави повинна походити виключно від суб`єкта, наділеного відповідною компетенцією згідно з національним законодавством цієї держави.

Матеріали справи не містять відомостей на підтвердження компетенції уповноваженого органу Республіки Польща, а, відтак, компетенція та уповноваженість державних органів Республіки Польща не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Також суд зауважує, що з усних пояснень представника відповідача у судовому засіданні вбачається, що листи державного органу Республіки Польща № 0601-IGC.4331.65.2024 MG, № 0201-IGC.4331.41-45.2024, № 0601- IGC.4331.79.2024.MG, № 0601- IGC.4331.29.2025.KD, які стали підставою для проведення документальної невиїзної перевірки, на момент прийняття рішення про проведення такої перевірки та під час її проведення, не були перекладені з іноземної мови на українську мову.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Відтак, не може вважатися офіційним документом лист іноземного органу, що викладений не українською мовою та не перекладений належним чином.

Отже, суд не бере до уваги доводи представника відповідача про достатній рівень знань відповідальними працівниками Волинської митниці іноземної мови для проведення перекладу листів органів іноземних країн-експортерів товарів, оскільки в контексті приписів наведеного вище нормативно-правового акта встановлено стандарти використання органами державної влади документів державною мовою.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновків, що листи державних органів Республіки Польща № 0601-IGC.4331.65.2024 MG, № 0201-IGC.4331.41-45.2024, № 0601- IGC.4331.79.2024.MG, № 0601- IGC.4331.29.2025.KD, які стали підставою для проведення документальної невиїзної перевірки, не відповідають критеріям допустимості та належності.

Оскільки саме згадані листи стали підставою для проведення документальної невиїзної перевірки та лягли в основу висновків за результатами перевірки, то суд висновує, що перевірка проведена відповідачем не в порядок та у спосіб, що встановлені законом, а оскаржувані у справі рішення є необґрунтованими.

В той же час, вказані листи державного органу Польської Республіки не можна вважати єдиним та беззаперечним доказом порушення саме позивачем митних правил, оскільки позивачем до митного оформлення надані всі документи, визначені чинним законодавством, що надані експортером та підтверджують право позивача на преференцію. Під час митного оформлення імпортованого товару позивач надав національному митному органу всі необхідні документи для завершення митних процедур та щодо достовірності, достатності, повноти або належності яких з боку митного органу не було жодних зауважень та ним не відмовлено у застосуванні преференцій з ввізного мита на товари, що ввозяться на територію України.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КАС України: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 03.11.2025 № UA2050002025382, № UA205000202381, № UA205000202380 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищенаведеного, в силу ст. 139 КАС України, слід стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір у розмірі 26 624 (двадцять шість тисяч шістсот двадцять чотири) гривні.

керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Волинської митниці від 03.11.2025 № UA2050002025382, № UA205000202381, № UA205000202380.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВЕСТ ДЕЛЮКС ТРЕЙД (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, 54, ідентифікаційний код юридичної особи 45280540) судові витрати у розмірі 26 624 (двадцять шість тисяч шістсот двадцять чотири) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф.А. Волдінер

Повний текст судового рішення складено 27 липня 2026 року.