Рішення № 138541464, 28.07.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 липня 2026 р. Справа № 120/1247/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, в якій просив:

- визнати бездіяльність Пенсійного фонду України протиправною, яка полягає у неналежному розгляді скарги від 25.05.2024 року, а також заяви від 27.01.2020 року;

- зобов`язати Пенсійний фонд України розглянути письмову заяву датовану 27.01.2020 року, а також скаргу від 25.05.2024 року та надати на неї обґрунтовану відповідь.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.

Не погодившись із ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Сьомого апеляційного адміністративного суду з вимогою скасувати зазначену ухвалу та передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі №120/1247/25.

Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року, 03 квітня 2025 року, 05 травня 2025 року та 18 червня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу суду першої інстанції від 31 січня 2025 року було повернуто апелянту на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України.

Не погоджуючись з ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, позивач подав касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.

Постановою Верховного Суду від 29.01.2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі №120/1247/25 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року скасовано, а справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 06.04.2026 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

16.04.2026 року до суду надійшла заява щодо виконання ухвали суду.

Ухвалою від 21.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Даною ухвалою також витребувано у Пенсійного фонду України належним чином засвідчені копії усіх матеріалів, що стосуються розгляду скарги від 25.05.2024 року та заяви від 27.01.2020 року, зокрема доказів їх розгляду, надання відповідей за результатами їх розгляду, а також доказів направлення відповідей заявнику (позивачу).

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки заява та скарга позивача розглянуті в межах компетенції, в порядку та у строк, встановлені Законом України "Про звернення громадян".

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

14.02.2020 до Пенсійного фонду України (вх. № 4160/І-2800-20) надійшла заява ОСОБА_2 від 27.01.2020, який діяв на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_1 , щодо здійснення перерахунку пенсії.

Листом від 10.03.2020 року №6186-4160/І-03/8-2800/20 ОСОБА_2 повідомлено: "Питання пенсійного забезпечення громадян України та Португалії регулюються Угодою між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення (далі - Угода) та Адміністративною домовленістю стосовно процедури застосування Угоди між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення (далі - Адміністративна домовленість), які набрали чинності з 01.03.2012 року.

Згідно ст. 10 Адміністративної домовленості стосовно процедури застосування Угоди між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення дата подання заяви до компетентної установи Договірної Держави проживання заявника вважається датою подання заяви до останньої установи, тобто 07.12.2017.

Роз`яснення щодо порядку звернення до Пенсійного фонду України за призначенням пенсії громадян, які проживають на території Португальської Республіки, було Вам надано листом від 11.01.2019 №344/1-11.

Згідно ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, за наявності, у чоловіків 35 років страхового стажу, пенсія за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.

За наявності страхового стажу меншої тривалості, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

Оскільки у ОСОБА_1 відсутній необхідний 35-річний стаж роботи (420 місяців), пенсію обчислено пропорційно наявному страховому стажу і її розмір становить 610,54 грн (1452 : 420 х 174).

Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю особам віднесеним до категорії 4, згідно ст. 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначається та виплачується постраждалому від Чорнобильської катастрофи лише у разі постійного його проживання на забрудненій території".

Крім того, 31.05.2024 до Пенсійного фонду України (вх. №30848/І-2800-24) надійшла скарга ОСОБА_1 у якій останній просив надати рішення щодо відмови у перерахунку пенсії.

Суд звертає увагу, що у позовних вимогах позивач зазначає про неналежний розгляд скарги від 25.05.2024 року.

Водночас зі змісту позовної заяви та долученої копії скарги вбачається, що предметом спору є скарга, датована 22.05.2024 року, яка надійшла до Пенсійного фонду України 31.05.2024 за вх. №30848/І-2800-24.

Зазначена розбіжність у даті має характер технічної неточності та не впливає на визначення предмета спору.

Листом від 28.06.2024 року №26788-30848/І-03/8-2800/24 ОСОБА_1 повідомлено, що ґрунтовну відповідь з порушених у зверненні питань надано листами від 30.01.2020 за №2800-030103-8/3090, від 11.04.2022 за №2800-030103-10/13262, від 20.12.2023 за №2800-030103-8/72208, від 19.02.2024 за №2800-030103-8/10140 та від 21.05.2024 за №20376-23000/1-03/8-2800/24.

Додатково вказано, що підстав для винесення рішення про призначення пенсії за віком з 20.01.2016 року немає, оскільки дата подання заяви на призначення пенсії згідно формуляру РТ/UA 8 зазначена - 07.12.2017.

Однак, позивач, вважаючи бездіяльність відповідача протиправною щодо неналежного розгляду скарги та заяви, звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Закон України "Про звернення громадян" регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян").

Згідно із статтею 3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Приписами статті 18 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, серед іншого, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Відповідно до положень статті 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.

Так, згідно із статтею 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Слід зазначити, що звернення громадян до відповідного органу мають бути викладені максимально чітко та зрозуміло з метою їх належного та всебічного розгляду. Зрозуміле та чітке викладення вимог сприяє всебічній оцінці, викладених у зверненні фактів, та наданні максимально чіткої відповіді на поставлені питання.

Судом встановлено, що 14.02.2020 до Пенсійного фонду України надійшла заява Аврамича А.С., який діяв на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_1 , щодо здійснення перерахунку пенсії.

За результатами її розгляду Пенсійним фондом України у межах строку, визначеного Законом України "Про звернення громадян", надано відповідь листом від 10.03.2020 №6186-4160/І-03/8-2800/20, у якій заявнику роз`яснено порядок звернення за призначенням пенсії громадян, які проживають на території Португальської Республіки, особливості застосування Угоди між Україною та Португальською Республікою про соціальне забезпечення, наведено підстави обчислення розміру пенсії та роз`яснення щодо умов призначення додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З матеріалів справи також вбачається, що зазначену відповідь направлено засобами поштового зв`язку за адресою, безпосередньо зазначеною заявником у зверненні, а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується реєстром простих поштових відправлень №86-Г від 11.03.2020 (пункт 42).

Крім того, судом встановлено, що 31.05.2024 до Пенсійного фонду України надійшла скарга ОСОБА_1 щодо надання рішення про відмову у перерахунку пенсії.

За результатами її розгляду відповідачем надано відповідь листом від 28.06.2024 №26788-30848/І-03/8-2800/24, у якій повідомлено про раніше надані роз`яснення з порушених питань, а також зазначено про відсутність підстав для прийняття рішення про призначення пенсії за віком з 20.01.2016, оскільки відповідно до формуляра РТ/UA 8 датою подання заяви є 07.12.2017.

Вказана відповідь також була направлена позивачу засобами поштового зв`язку за адресою, зазначеною ним у скарзі, що підтверджується реєстром простих поштових відправлень №236-Г від 01.07.2024 (пункт 41).

За таких обставин суд дійшов висновку, що заява та скарга були розглянуті Пенсійним фондом України у межах його компетенції, у порядку та строки, визначені Законом України "Про звернення громадян", із наданням заявнику письмових відповідей за результатами їх розгляду.

Сам по собі факт незгоди позивача зі змістом наданих відповідей або з викладеними у них висновками не свідчить про нерозгляд звернення чи допущення суб`єктом владних повноважень протиправної бездіяльності.

У разі незгоди із висновками, викладеними у відповідях, предметом судового контролю можуть бути відповідні дії суб`єкта владних повноважень, але не його бездіяльність щодо розгляду заяви та скарги.

Втім, суд звертає увагу, що предметом позову є бездіяльність відповідача щодо не розгляду скарги та заяви позивача.

Вирішуючи питання допущення відповідачем протиправної бездіяльності, суд враховує правову позицію Верховного Суду у постанові №826/6233/15 від 26 квітня 2023 року, згідно з якою протиправну бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Судом встановлено, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень на заяву та скаргу позивача відреагував та вчинив управлінські дії, внаслідок розгляду яких надано відповіді листами від 10.03.2020 №6186-4160/І-03/8-2800/20 та від 28.06.2024 №26788-30848/І-03/8-2800/24.

При цьому, суд вважає доцільним застосувати правовий висновок сформований Верховним Судом у публічно-правових відносинах щодо оскарження та визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, який полягає у тому, що дії є активною формою поведінки суб`єкта владних повноважень, які виражаються у прийнятті рішень або інших активних формах здійснення наданих повноважень, у зв`язку із чим в подальшому виникає публічно-правовий спір. У свою чергу, бездіяльність є формою пасивної поведінки (постанова Верховного Суду № 120/14148/21-а від 25 липня 2022 року).

Отже, судом встановлено активну форму поведінки суб`єкта владних повноважень відповідача при розгляді заяви та скарги позивача, яка виразилась у направленні засобами поштового зв`язку листів, що виключає можливість встановлення факту допущеної бездіяльності, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Інша позовна вимога є похідною, а тому також не підлягає задоволенню.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

У відповідності до положень частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судовий збір не відшкодовується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Пенсійний фонд України (вул. Бастіонна, 9, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 00035323).

Суддя Свентух Віталій Михайлович