Ухвала суду № 138541049, 23.07.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30133/26

Провадження № 1-кс/761/18392/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026105100000096 від 26.01.2026 відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Фастів Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України

ВСТАНОВИЛА

В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026105100000096 від 26.01.2026 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України.

За обставин викладених у клопотанні, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02.04.2026 у справі 761/12262/26 за результатами підготовчого судового засідання прийнято рішення про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12026105100000096 від 26.01.2026 обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України з мотивів його не відповідності вимогам КПК України.

Також зазначеною ухвалою частково задоволено клопотання прокурора та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, терміном до 31 травня 2026 року включно, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

12.05.2026 прокурором до Київського апеляційного суду, через Шевченківський районний суду міста Києва скеровано апеляційну скаргу на зазначену вище ухвалу.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_6 від 28.05.2026 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, терміном до 26 липня 2026 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У клопотанні прокурор зазначає, що обвинувачення у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України, обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема копії яких долучено до матеріалів клопотання.

У клопотанні прокурор зазначає про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують, що обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, зможе переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків, у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі, зазначив, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва за результатами підготовчого судового засідання прийнято рішення про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12026105100000096 від 26.01.2026 обвинуваченням ОСОБА_5 , прокурором до Київського апеляційного суду, через Шевченківський районний суду міста Києва скеровано апеляційну скаргу на зазначену вище ухвалу, наразі рішення апеляційним судом не прийнято, з огляду на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які залишились незмінні та продовжують існувати, просив клопотання задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що відсутні підстави для задоволення клопотання прокурора, оскільки прокурором не доведено наявності вказаних у клопотанні ризиків, зауважив що вже вдруге прокурор звернувся з клопотанням про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою після повернення судом обвинувального акту в даному кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.

Дослідивши матеріали долучені на обґрунтування клопотання, документи, що долучено в судовому засіданні, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідча суддя дійшла наступного висновку.

Слідчою суддею встановлено, що прокурорами Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12026105100000096.

З наданих матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України.

28.05.2026 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26.07.2026 року та визначено заставу у 80 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02.04.2026 у справі 761/12262/26 за результатами підготовчого судового засідання прийнято рішення про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12026105100000096 від 26.01.2026 обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України. Прокурором до Київського апеляційного суду, через Шевченківський районний суду міста Києва скеровано апеляційну скаргу на зазначену ухвалу, наразі рішення апеляційним судом не прийнято.

Відповідно до положень ч.6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Прокурор зазначив, що наразі попередньо встановлені ризики, з урахуванням яких щодо обвинуваченого було застосовано найсуворіший запобіжний захід не змінилися та продовжують існувати.

Відповідно до ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою.

Прокурор, просив продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, вважаючи, що існують ризики, що обвинувачений може переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків, у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02.04.2026 у справі 761/12262/26 за результатами підготовчого судового засідання прийнято рішення про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12026105100000096 від 26.01.2026 обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України. Прокурором до Київського апеляційного суду, через Шевченківський районний суду міста Києва скеровано апеляційну скаргу на зазначену ухвалу, наразі рішення за апеляційним судом не прийнято, у зв`язку із чим слідчий суддя уповноважений здійснювати розгляд даного клопотання після направлення обвинувального акту до суду.

Згідно ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, які не зменшилися слідча суддя дійшла висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та відомості про особу ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, покаранням, яке може бути призначене, у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, така тяжкість кримінальних правопорушень є вагомим доводом, що збільшує ризик переховування від суду а відтак існує ризик, що останній зможе переховуватись від суду.

Разом з тим, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.

При оцінці наявності цього ризику також підлягає застосуванню практика ЄСПЛ, згідно з якою суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак, міра покарання, яка може бути призначена обвинуваченому у випадку визнання його винуватим, хоча і не може бути визначальним фактором, але враховується при оцінці такого ризику. Наведені обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку щодо продовження існування ризику можливого вчинення ОСОБА_5 дій, направлених на переховування суду.

Враховуючи викладене вище, слідча суддя приходить до висновку, що існує ризик переховування ОСОБА_5 від суду на даному етапі провадження та такий ризик не зменшився, оскільки ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02.04.2026 у справі 761/12262/26 за результатами підготовчого судового засідання прийнято рішення про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12026105100000096 від 26.01.2026 обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України. Прокурором до Київського апеляційного суду, через Шевченківський районний суду міста Києва скеровано апеляційну скаргу на зазначену ухвалу, наразі рішення за апеляційним судом не прийнято.

Слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.

Зі змісту клопотання встановлено, що ОСОБА_5 може чинити тиск на свідків.

При встановленні наявності вказаного ризику, слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження до моменту їх допиту, а й продовжує існувати на подальших стадіях, в тому числі до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків.

З огляду на спосіб, обставини вчинення інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, наявним, на думку суду, є також ризик щодо можливого продовження злочинної діяльності.

Разом з тим, прокурором не доведено наявність такого ризику, як перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, на думку слідчого судді, такий ризик є сумнівним та розцінюється, як домисел на даній стадії кримінального провадження, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного слідчому судді не надано, а тому такі твердження є лише припущеннями з боку сторони обвинувачення.

Наявність у ОСОБА_5 місця реєстрації, відсутність судимостей, з урахуванням наведених вище фактичних обставин справи та інших даних про особу обвинуваченого не переважають існуючих ризиків.

Зазначені ризики є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_5 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою.

З огляду на кваліфікацію кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, а саме вчинення тяжких кримінальних правопорушень, слідча суддя дійшла висновку, що продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 буде виправданим та таким, що буде відповідати завданням кримінального провадження.

Разом з тим, при вирішенні питання про продовження застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідча суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України та ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02.04.2026 у справі 761/12262/26 за результатами підготовчого судового засідання прийнято рішення про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12026105100000096 від 26.01.2026 обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України. Прокурором до Київського апеляційного суду, через Шевченківський районний суду міста Києва скеровано апеляційну скаргу на зазначену ухвалу, наразі рішення за апеляційним судом не прийнято; його обвинувачення у вчиненні тяжких кримінальних правопорушеннях, у разі визнання винуватим, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий; вік обвинуваченого ОСОБА_5 ; стан здоров`я обвинуваченого; наявність хронічних хвороб у обвинуваченого, які несумісні з триманням під вартою, відсутні; особу обвинуваченого та міцність його соціальних зв`язків, який має місце реєстрації та проживання.

Водночас, вказане не є достатнім стримуючим фактором для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з огляду на мотив та спосіб вчинення кримінальних правопорушень, які мають надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, то слідча суддя вважає зазначити таке. За наведених обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин кримінальних правопорушень, зазначених вище, застосування домашнього арешту, в тому числі цілодобовий, унеможливить обмежити доступ обвинуваченого до технічних пристроїв та можливість спілкування з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на обвинуваченого обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_5 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

Слідчою суддею враховуються доводи, наведені стороною захисту щодо щодо необґрунтованості клопотання та відсутність ризиків, вказане спростовується стадією кримінального провадження, а саме те, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02.04.2026 у справі 761/12262/26 за результатами підготовчого судового засідання прийнято рішення про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12026105100000096 від 26.01.2026 обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України. Прокурором до Київського апеляційного суду, через Шевченківський районний суду міста Києва скеровано апеляційну скаргу на зазначену ухвалу, наразі рішення за апеляційним судом не прийнято, а також встановленими слідчим суддею обставинами, обсяг та обставини висунутого ОСОБА_5 обвинувачення у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, свідчать, що продовжують існувати раніше встановлені ризики, які не зменшилися.

За викладених вище обставин слідча суддя вважає, що стосовно ОСОБА_5 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні.

Таким чином, сукупність всіх цих обставин вказує на необхідність продовження відносно ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, терміном до 20 вересня 2026 року включно.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

У пункті 3 частині 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналізуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, що регулює застосування інституту застави, зокрема виключно повноваження суду у вирішенні цього питання при застосуванні даного запобіжного заходу як альтернативи триманню під вартою, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , його підвищену суспільну небезпеку, майновий стан обвинуваченого, молодий вік, інші дані про його особу, як того вимагають вимоги ч.4 ст.182 КПК України, та наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, суд приходить до висновку про можливість визначити обвинуваченому заставу, в межах розміру, визначеного законом, з покладенням у разі внесення застави обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, а саме:

-прибувати до суду за першою вимогою;

-не відлучатися за межі населеного пункту в якому проживає без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв`язку;

-утримуватися від позапроцесуального спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, до відповідного територіального органу/підрозділу ДМС України за місцем проживання.

Встановити термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту винесення ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Саме такий розмір застави та зазначені вище обов`язки у разі її внесення, на думку суду, не є непомірним з урахуванням всіх обставин справи, захищеного законного інтересу, тяжкості злочину, що інкримінується обвинуваченому, і забезпечить стимулюючий ефект цього запобіжного заходу, належну процесуальну поведінку обвинуваченого та належний контроль з боку можливих заставодавців під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання обвинуваченим обов`язків.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 197, 199, 206, 331, 323,140, 372 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, терміном до 20 вересня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_5 заставу у 20 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

Застава вноситься обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок: для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, МФО - 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …., внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:

-прибувати до суду за першою вимогою;

-не відлучатися за межі населеного пункту в якому проживає без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв`язку;

-утримуватися від позапроцесуального спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, до відповідного територіального органу/підрозділу ДМС України за місцем проживання.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголосити 27 липня 2026 року о 15 годині 30 хвилин.

Слідча суддя ОСОБА_7