Ухвала суду № 138540708, 25.07.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/7395/26

ун. № 759/20399/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

перекладача ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_8 , та подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 липня 2026 року за № 12026100080001752, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_9 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Понте-да-Барка, округу Віана-ду-Каштелу, Португальської Республіки, португальця, громадянина Португальської Республіки, без офіційного місця реєстрації на території України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимий, підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України,

В С Т А Н О В И В:

25.07.2026 р. в провадження слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_8 , та подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 липня 2026 року за № 12026100080001752, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_9 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що Слідчим відділом Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026100080001752 від 23.07.2026, у якому ОСОБА_9 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.07.2026 ОСОБА_9 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 за попередньою змовою групою осіб з громадянином Федеративної Республіки Бразилія ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою заробітку грошових коштів встановили зв`язок з невстановленою особою, яка запропонувала роботу у вигляді підпалу автомобіля за грошову винагороду. На що ОСОБА_9 ( ОСОБА_4 ) спільно з ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ) з корисливих мотивів погодились, таким чином вступивши з цією особою в попередню змову на пошкодженні чужого майна шляхом підпалу.

Так, з метою готування до реалізації злочинного діяння групою осіб, ОСОБА_9 ( ОСОБА_4 ) спільно з ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ) прибули до магазину «АТБ», що за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 4, де придбали пляшку з вмістом легкозаймистої рідини для розпалювання деревного вугілля, об`ємом 500 мл.

Далі, на виконання свого злочинного умислу, спрямованого на умисне пошкодження майна, ОСОБА_9 ( ОСОБА_4 ) спільно з ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ) встановили місце перебування замовленого автомобіля марки «TESLA» моделі «MODEL 3» реєстраційний номер т.з. « НОМЕР_1 », білого кольору, ідентифікаційний номер кузова/шасі (VIN) НОМЕР_2 , що був розташований по вул. Львівській, поблизу буд. № 1/9 у м. Києві, який належить потерпілому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Продовжуючи спільний злочинний умисел, направлений на умисне пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, 23.07.2026 орієнтовно о 00 год 04 хв, ОСОБА_9 ( ОСОБА_4 ) разом із ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ) прибули за вищевказаною адресою, де усвідомлюючи, що за їх спільним злочинним діянням ніхто не спостерігає, вийшли поряд із зазначеним автомобілем, та після чого вилили вміст зазначеної вище пляшки з легкозаймистою рідиною на передню частину кузова транспортного засобу, де розташовується відділення багажника, після чого підпалили невстановленим досудовим розслідуванням предметом.

В подальшому, ОСОБА_9 ( ОСОБА_4 ) спільно із ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ) з місця вчинення кримінального правопорушення зникли в невідомому напрямку.

Таким чином, ОСОБА_9 ( ОСОБА_4 ), обґрунтовано підозрюється у вчиненні за попередньою змовою групою осіб умисного пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, тобто своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.

24.07.2026 ОСОБА_9 ( ОСОБА_4 ) було повідомлено про підозру за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_9 ( ОСОБА_4 ) повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви від ОСОБА_12 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 ; протоколом огляду місця події від 23.07.2026, за адресою: м. Київ, вул. Павла Глазового, 3; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_9 ( ОСОБА_4 ); протоколом затримання ст. 208 КПК України ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 ; протокол огляду місця події від 24.07.2026 за адресою: м. Київ, пр. Берестейський, 109; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Підставою застосування відносно підозрюваного ОСОБА_9 ( ОСОБА_4 ) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому за погодженням з прокурором звернутися з клопотанням до суду про обрання запобіжного заходу у зв`язку з тим, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України, а саме вчинити спроби: спроби переховування від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на потерпілого, у цьому ж кримінальному провадженні (п. 1 ч. 3 ст. 177 КПК України); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Вважати так дають наступні обставини:

ОСОБА_9 ( ОСОБА_4 ) обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого кримінального правопорушення, і за яке, згідно санкції, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років. Тобто тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим, вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання він може вчинити спробу переховування.

той факт, що перебуваючи не під вартою, підозрюваний ОСОБА_9 ( ОСОБА_4 ) може чинити спроби незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки підозрюваному відомо їхнє місце роботи де було вчинено злочин. Тобто у випадку не застосування відносно підозрюваного такого запобіжного заходу як тримання під вартою, останній у повсякденному житті може зустрічатись зі свідками та чинити на останніх вплив не лише шляхом прохань, а й залякування, примусу, погроз або застосування насильства, з метою зміни або ненадання ними викривальних показів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, що в свою чергу може призвести до неможливості притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності. Сам факт перебування підозрюваного на свободі після вчинення тяжкого кримінального правопорушення, вже буде впливати на потерпілу, свідків, бо буде свідчити про те, що після таких злочинних дій можна уникнути відповідальності і далі вести звичайне життя.

також ОСОБА_9 ( ОСОБА_4 ) не має міцних соціальних зв`язків на території України, оскільки являється громадянином іншої держави, а також не має місця реєстрації та постійного проживання на території України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити. Додатково зазначив, що вважає за можливе застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, а у разі якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність визначення застави, просив визначити її у розмірі 1 000 000 грн.

Захисник проти задоволення клопотання заперечувала. Зазначала, що повідомлена підозра є необґрунтованою, стороною обвинувачення не доведено наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а підозрюваний своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнає. Просила відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний підтримав думку свого захисника, проти задоволення клопотання заперечував, вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Вирішуючи питання про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із того, що вони не можуть ґрунтуватися виключно на припущеннях сторони обвинувачення, а мають підтверджуватися конкретними обставинами кримінального провадження.

Щодо ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає його доведеним.

Такий висновок ґрунтується на тому, що ОСОБА_9 є громадянином Португальської Республіки, постійного місця проживання та реєстрації на території України не має, міцних соціальних зв`язків в Україні матеріалами клопотання не підтверджено. Крім того, він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років. Суворість можливого покарання сама по собі не може бути єдиною підставою для застосування тримання під вартою, однак у сукупності з наведеними обставинами істотно підвищує ризик ухилення від кримінального провадження.

Оцінюючи ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає, що на даному етапі досудового розслідування потерпілий та свідки ще підлягають допиту судом під час судового розгляду, а тому можливість впливу на них не може бути повністю виключена.

Разом із тим доводи сторони обвинувачення щодо існування зазначеного ризику наведені переважно у загальному вигляді та не містять конкретних відомостей про вчинення підозрюваним будь-яких дій, спрямованих на незаконний вплив на потерпілого чи свідків, або намір вчинити такі дії. Саме по собі посилання на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення не є достатнім для висновку про існування такого ризику.

Водночас, враховуючи характер інкримінованого кримінального правопорушення, стадію досудового розслідування та необхідність забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає, що зазначений ризик хоча і не має високого ступеня інтенсивності, однак повністю не виключається.

Щодо ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя зазначає, що прокурором не наведено конкретних обставин, які б свідчили про реальне існування такого ризику, а тому він є недоведеним.

Також слідчий суддя не знаходить достатніх підстав вважати доведеним ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, оскільки матеріали клопотання не містять відомостей про попередню злочинну діяльність підозрюваного, його судимість чи інші обставини, які б свідчили про реальність такого ризику.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що стороною обвинувачення належним чином доведено існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також частково підтверджено ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тоді як ризики, передбачені п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свого підтвердження під час судового розгляду не знайшли.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується лише тоді, коли прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Вирішуючи питання про можливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує характер та обставини інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, а також встановлений ризик його переховування від органу досудового розслідування та суду.

Як встановлено судом, підозрюваний є громадянином Португальської Республіки, постійного місця проживання та реєстрації на території України не має, міцних соціальних зв`язків на території України матеріали клопотання не містять. За таких обставин застосування особистого зобов`язання, про яке просила сторона захисту, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не усуне встановлений ризик його переховування.

Інші більш м`які запобіжні заходи, передбачені КПК України, також не забезпечать досягнення мети застосування запобіжного заходу, визначеної ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене слідчий суддя доходить висновку, що лише застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним та пропорційним втручанням у його право на свободу.

Разом із тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення не належить до переліку випадків, за яких слідчий суддя має право не визначати розмір застави, а тому доводи прокурора щодо необхідності застосування тримання під вартою без визначення застави задоволенню не підлягають.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя враховує вимоги ст. 182 КПК України, характер та обставини інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, тяжкість покарання, яке йому загрожує, наявність доведеного ризику переховування, розмір заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди, а також те, що застава не повинна бути завідомо непомірною для підозрюваного, але має достатньою мірою гарантувати виконання ним покладених процесуальних обов`язків.

З урахуванням наведених обставин, а також принципу співмірності, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) гривень, оскільки саме такий розмір застави, на переконання суду, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання ним покладених процесуальних обов`язків, не будучи при цьому завідомо непомірним.

Такий висновок узгоджується із положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої обмеження права особи на свободу допускається лише за наявності достатніх та релевантних підстав, а застосування тримання під вартою має бути пропорційним легітимній меті.

При цьому слідчий суддя враховує правові висновки, викладені Європейським судом з прав людини, зокрема у справах «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», «Murray v. the United Kingdom», «Нечипорук і Йонкало проти України», а також «Mangouras v. Spain», відповідно до яких при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу та визначення розміру застави національний суд повинен враховувати не лише майновий стан підозрюваного, а й тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, характер встановлених ризиків та необхідність забезпечення належної процесуальної поведінки особи.

За таких обставин клопотання слідчого, погоджене прокурором, підлягає частковому задоволенню шляхом застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого слідчого відділу Святошинського управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_15 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 21 вересня 2026 року включно та утримувати його в ДУ "Київському слідчому ізоляторі"

Визначити підозрюваному заставу у розмірі 200 (двохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції, після внесення якої ОСОБА_9 ( ОСОБА_4 ) підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного строком до 21 вересня 2026 року такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

?прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

?не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживатиме або перебуватиме, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та місця перебування;

?здати на зберігання до відповідного органу державної влади паспорт(и) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання покладених обов`язків або неявки без поважних причин за викликом слідчого, прокурора чи суду, а також в інших випадках, передбачених ст. 182 КПК України, застава звертається в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали буде оголошено 28 липня 2026 року о 17 год. 00 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1