Рішення № 138540204, 27.07.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 754/1577/26

провадження № 2/753/10854/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович, про стягнення безпідставно набутих коштів,

ВСТАНОВИВ:

у лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ТОВ "Дебт Форс" про стягнення безпідставно набутих коштів.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. перебуває на виконанні виконавче провадження № НОМЕР_2 від 02 грудня 2021 року, щодо примусового стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ "Дебт Форс" заборгованості за виконавчим написом №8159 від 22 вересня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області № 545/2786/25 від 05 листопада 2025 року зазначений виконавчий напис було визнано таким, що не підлягає виконанню, рішення є таким, що вступило в законну силу. На адвокатський запит приватним виконавцем було надано відповідь, у якій зазначено, що за час перебування на виконанні виконавчого напису, з ОСОБА_1 було стягнуто кошти у розмірі 33 722,16 грн, з яких: 3153,71 грн - витрати виконавчого провадження, 2778,95 грн - основна винагорода приватного виконавця, 27789,50 грн - кошти перераховані на користь ТОВ "Дебт Форс", як погашення заборгованості згідно виконавчого напису № 8159 від 22 вересня 2021 року. З огляду на зазначене позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь безпідставно набуті кошти у сумі 27789,50 грн

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 06 лютого 2026 року справу було передано за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва.

15 квітня 2026 року справа надійшла до зазначеного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 754/1577/26 між суддями від 28 квітня 2025 року, матеріали позовної заяви передано до провадження судді Шаповалової К.В.

Ухвалою суду від 28 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Окрім того, вказаною ухвалою суду до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л.

У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем та третьою особою у їхніх особистих кабінетах підсистеми Електронний суд 2 травня 2026 року, про що свідчать відповідні довідки, які містяться у матеріалах справи.

У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору також не скористалася своїм процесуальним правом та не надала суду пояснень стосовно суті спору.

Суд, проаналізувавши обставини справи у їх сукупності, дослідивши додані до позовної заяви докази, доходить наступного висновку.

02 грудня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником В.Л. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 з приводу примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. від 22 вересня 2021 року № 8159 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" заборгованості у розмірі 27789,50 грн.

Відповідно до відповіді приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. на адвокатський запит, вбачається, що за час перебування на виконанні вищезгаданого виконавчого напису з ОСОБА_1 було стягнуто грошові кошти у сумі 33 722,16 грн, які розподілені наступним чином: 3153, 71 грн - перераховано як стягнення витрат виконавчого провадження; 2778, 95 грн - перераховано як стягнення основної винагороди приватного виконавця; 27789,50 грн - перераховано на користь ТОВ «Дебт Форс», як погашення заборгованості (правонаступник ТОВ «Вердикт Капітал») згідно виконавчого напису № 8159 від 22 вересня 2021 року виданого ПН КМНО Сазоновою О.М.

Окрім того, приватним виконавцем надано інформацію, що ним 22 травня 2025 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 с. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області № 545/2786/25 від 05 листопада 2025 року (із врахуванням ухвали про виправлення описки від 26 грудня 2025 року) було вирішено визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни від 22 вересня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 8159, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал".

Вказане судове рішення набрало законної сили 05 грудня 2025 року.

З вищезазначеного вбачається, що з рахунку ОСОБА_1 в рамках ВП № НОМЕР_2 щодо примусового виконання виконавчого напису № 8159 від 22 вересня 2021 року, який надалі було визнано судом таким, що не підлягає виконанню, на користь ТОВ «Дебт Форс» було стягнуто грошові кошти у розмірі 27 789,50 грн.

Відповідно до статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, оскільки підставою для набуття коштів відповідачем ТОВ "Дебт Форс" було виконання виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 8159 від 22 вересня 2021 року, який було визнано судом таким, що не підлягає виконанню, тому відпала сама підстава для набуття та утримання відповідачем коштів у сумі 27 789,50 грн, стягнутих з позивача у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2, а тому суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим позивач просив стягнути з відповідача витрати понесені ним на правничу допомогу у розмірі 8500 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до умов договору про надання правової допомоги № 1459 від 28 січня 2026 року, який укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Цокало Т.М., адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах та в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору на умовах визначених договором.

Відповідно до пункту 2.5.2 договору клієнт зобов`язаний здійснювати оплату послуг адвоката на умовах, визначених договором або згідно додаткової домовленості, якої сторони досягли окремо.

Розділом 3 договору передбачений порядок обчислення гонорару адвоката.

З детального опису наданих адвокатом послуг вбачається, що він надав клієнту наступні послуги на відповідну суму: надання усної консультації - 1500,00 грн; підготовка та написання адвокатського запиту -500,00 грн; надання повторної усної консультації -500,00 грн; підготовка та написання позовної заяви - 6000,00 грн. Загальна сума коштів складає 8500,00 грн.

Адвокатом зазначено, що станом на 04 лютого 2026 року клієнтом сплачено адвокату 6000,00 грн; борг перед адвокатом складає 2500,00 грн.

З акту приймання-передачі наданої правничої допомоги № 1 від від 04 лютого 2026 року до договору № 1459 про надання правничої допомоги від 28 січня 2026 року адвокатом були надані, а клієнтом прийняті вчинені адвокатом за договором послуги.

Таким чином, адвокатом надано суду докази понесення позивачем витрат на правничу допомогу.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на правничу допомогу.

Враховуючи положення статті 141 ЦПК України, те, що вказана категорія справ не є складною, що відповідно не потребує значного часу для професійного адвоката для складання позовної заяви, з огляду на існування усталеної численної судової практики щодо розгляду аналогічних позовів, враховуючи зміст позовної заяви, обґрунтування, викладені обставини, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з огляду на ціну позову, заявлені витрати представником позивача не відповідають критерію розумності, не співмірні із виконаною роботою, а їх відшкодування, за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи, матиме надмірний характер.

З огляду на зазначене у сукупності, суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення правничої допомоги у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 18, 1212 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович, про стягнення безпідставно набутих коштів- задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 27 789,50 грн, витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000,00 грн та судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

В іншій частині вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс", ЄДРПОУ 43577608, місце знаходження: м. Київ, вул. Княжий Затон, 9, прим. 369, оф. 1.

Суддя: К.В. Шаповалова