Рішення № 138540191, 27.07.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/25653/25

провадження № 2-др/753/109/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

27 липня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Шаповалова К.В., розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності "Іннова Нова" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

у жовтні 2025 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява ТОВ "Іннова Нова" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

27 квітня 2026 року судом було ухвалено рішення у зазначеній справі, відповідно до якого позовні вимоги були задоволені частково - стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Іннова Нова" заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит № 8334910525 від 25 травня 2025 року у загальному розмірі 15420,00 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1362,26 грн.

06 травня 2026 року до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07 травня 2026 року справу було передано до провадження судді Шаповалової К.В.

Ухвалою суду від 18 травня 2026 року заяву про ухвалення додаткового рішення було прийнято до розгляду.

Копія вказаної вище ухвали направлялася відповідачу на адресу місця реєстрації, проте повернулася до суду без вручення адресату з відміткою «адресат відсутній».

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідач не скористалася своїм правом та не надала суду заперечень щодо заяви про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат понесених позивачем на правову допомогу.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд доходить наступного висновку.

У жовтні 2025 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява ТОВ "Іннова Нова" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

27 квітня 2026 року судом було ухвалено рішення у зазначеній справі, відповідно до якого позовні вимоги були задоволені частково - стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Іннова Нова" заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит № 8334910525 від 25 травня 2025 року у загальному розмірі 15420,00 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1362,26 грн.

06 травня 2026 року до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Представником позивача до заяви додано картку руху документу, з якої вбачається, що копія рішення суду була доставлена до кабінету позивача у підсистемі Електронний суд 02 травня 2026 року.

Таким чином вбачається, що заява про стягнення витрат на правничу допомогу була подана представником позивача у строки передбачені статтею 141 ЦПК України.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Аналіз змісту наведеної частини статті дає підстави для висновку, що можливість подання сторонами доказів в підтвердження понесених судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу, процесуальний закон ставить у залежність від процесуальної стадії розгляду справи.

При цьому, стаття 141 ЦПК України не передбачає можливості поновлення строку для подання заяви про розподіл судових витрат, оскільки визначає такий строк подією, яка неминуче має настати (закінчення судових дебатів).

Сама заява про ухвалення додаткового рішення також представником позивача була подана в строки, визначені статтею 141 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В обґрунтування заяви про понесені позивачем витрати на правничу допомогу, позивач надав суду копію договору про надання правничої допомоги № 06-05/2025 від 06 травня 2025 року, укладений між адвокатом Андрущенко М.В. та ТОВ «Іннова Нова»; заявку про надання послуг від 01 жовтня 2025 року; копію акту приймання-передачі наданих послуг №2857603845 від 04 травня 2026 року, де зазначені послуги надані адвокатом: написання позовної заяви до ОСОБА_1., заява про участь у судовому засіданні в режимі ваідеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 753/25653/25 та клопотання про залишення клопотання без розгляду, написання відповіді на відзив - на загальну суму 5000,00 грн.

Отже, позивачем надано суду докази щодо витрат понесених на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на правничу допомогу.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, зважаючи, розгляд справи проводився у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін та враховуючи те, що представником позивача до наданих послуг були включені послуги за «заяву про участь у судовому засіданні в режимі ваідеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 753/25653/25 та клопотання про залишення клопотання без розгляду», які по факту до суду не подавалися, а також зважаючи на те, що предмет спору в даній справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а також наголошує на тому, що позов поданий до суду через підсистему Електронний суд, що спрощує роботу адвоката щодо відправки документів до суду та фактично зменшує витрати, пов`язані із розглядом справи, суд вважає, що заявлений розмір судових витрат є завищеним.

Отже, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, зважаючи на аргументи позивача щодо співмірності витрат на правову допомогу, з огляду на характер виконаної адвокатом роботи, враховуючи на часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов до висновку, що заявлені витрати представником позивача не відповідають критерію розумності, не співрозмірні із виконаною роботою, а їх відшкодування, за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи, матиме надмірний характер.

З огляду на зазначене у сукупності, суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви позивача про стягнення правничої допомоги у розмірі 3500 грн.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 141, 270 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності "Іннова Нова" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності "Іннова Нова" витрати на правничу допомогу в розмірі 3500 грн.

В іншій частині вимог - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Іннова-Нова", ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження:м. Київ, вул. Верхній Вал, 10, пов. 5, оф.5.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя К.В. Шаповалова