Ухвала суду № 138540157, 21.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/15133/15-ц

Провадження № 6/752/467/26

У Х В А Л А

Іменем України

21 липня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі: головуючго судді Плахотнюк К.Г., за участі секретаря судового засідання Лісненка А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», ОСОБА_1 , Голосіївський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та заміну сторони стягувача,

УСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до Голосіївського районного суду міста Києва з вищезазначеною заявою.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 28.01.2016 року частково задоволені позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 27 575,85 грн та судовий збір у сумі 1140,30 грн. На виконання зазначеного рішення 18.03.2016 видано виконавчий лист № 752/15133/15, який пред`явлено на виконання до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Представник заявника зазначала, що на рахунку Голосіївського ВДВС у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України станом на 03.04.2026 року перебуває сума коштів, яка згідно Договору факторингу №ПК-280324 належить Новому Кредитору - ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал». Однак, внаслідок того, що державний виконавець прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження зазначене позбавляє права ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» отримати грошові кошти. Крім того, зазначав, що 28.03.2024 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № ПК-280324, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до зокрема ОСОБА_1 за кредитним договором.

З цих підстав заявник просить суд:

скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № для здійснення заміни стягувача у виконавчому провадженні та перерахування коштів отриманих щодо погашення заборгованості за кредитним договором;

замінити сторону виконавчого провадження, що було відкрите на підставі виконавчого документа № 752/15133/15-Ц із АТ КБ «Приватбанк`на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_1 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»), за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Представник заявника у судове засідання не з`явився, звертаючись до суду з заявою просив заявлені вимоги розглядати за відсутності представника заявника.

У судове засідання представник Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» не з`явився, про розгляд справи повідомлявся.

У судове засідання боржник та представник Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не з`явилися, про час, дату, місце проведення судового засідання повідомлялися.

Виходячи з того, що відповідно до вимог ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, суд вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 28.01.2016 року у справі № 752/15133/15-ц, з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором від 15.04.2013 року у сумі 27 575,85 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1140,30 грн.

На виконання вищезазначеного рішення суду було видано два виконавчих листа.

За даними листа начальника відділу Голосіївського ВДВС у м. Києві встановлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 752/15133/15 виданого 18.03.2026 року Голосіївським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу у розмірі 28 715, 15 грн. 22.04.2016 року державним виконавцем винено постанову про відкриття виконавчого провадження. 19.09.2016 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. 05.11.2025 року на рахунок відділу надійшли кошти в розмірі 31 959,76 грн. для погашення боргу в повному обсязі разом з виконавчим збором , боргом та витратами виконавчого провадження. 10.11.2025 року державним виконавцем сформовано розпорядження для перерахування боргу на рахунок стягувача у розмірі 28 716,15 грн. 16.02.2026 року на рахунок відділу надійшли кошти в розмірі 28 716,15 грн. призначення платежу: повернення перерахованих коштів за кредитом SAMDN52000082301627, ІПН 3042817938, який відступлений ТОВ ФК «Кредит-Капітал» ( ЄДРПОУ 35234236) ( ВД № 752/15133/15 18.03.2016 року ОСОБА_1 ВП № НОМЕР_2 стягнуті на користь стягувача ).

Крім того, зазначеним вище листом ТОВ ФК «Кредит-Капітал» повідомлено про те, що станом на 13.03.2026 року заява разом з ухвалою про заміну сторони виконавчого провадження, до відділу не надходило.

Судом також встановлено, що 28.03.2024 року між Акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № ПК-280324 про відступлення права вимоги, відповідно до якого Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права вимоги за Кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боргових зобов`язань.

Крім того, 28.03.2024 року Акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підписано акт приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань за договором факторингу № ПК-280324 від 28.03.2024.

Як убачається з додатку №1 до Договору факторингу № ПК-280324 від 28.03.2024 (Витяг з Реєстру боргових зобов`язань) до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором від 15.04.2013 року до ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Зі змісту ст. 55 ЦПК України вбачається, що заміна особи на правонаступника можлива у таких випадках: у разі смерті фізичної особи; у разі припинення юридичної особи; у разі заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні; в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.

Відповідно до ч.1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

За положеннями статей 77, 79-81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Проте, в порушення ст.ст. 79-81 ЦПК України, заявником письмових доказів на підтвердження своєї позиції в справі, зокрема щодо наявності виконавчого провадження не представлено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 лютого 2022 року у справі №2-7763/10 дійшла висновку, що заміна сторони виконавчого провадження як процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва повинна здійснюватися з метою виконання завдання цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення. Відтак Велика Палата ВС вирішила, що у випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження немає й підстав для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання немає і підстав для процесуального правонаступництва.

Окрім того, Велика Палата ВС дійшла висновку про необхідність відступити від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10, від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц, від 5 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 2-3897/10, у тій частині, яка не відповідає висновкам цієї постанови ВП ВС.

Звертаючись до суду з заявою представник заявника просив скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2.

Судом було перевірено інформацію та встановлено, що відповідно до АСВП виконавче провадження де боржником є ОСОБА_1 , а стягувачем АТ КБ «ПриватБанк» знаходиться у стані "Завершено".

При цьому, у відповіді Голосіївського ВДВС у м. Києві повідомлено про те, що на виконанні в останнього перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2, однак державним виконавцем було прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

Так, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

З огляду на те, що заявник просить скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2, при цьому з доданих до заяви додатків вбачається, що державним виконавцем така постанова не постановлялася, відповідно заявлені вимоги в частині скасування постанови про закінчення виконавчого провадження не можуть бути задоволені судом.

Разом з тим, суд зазначає, що зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження»,статті 442 ЦПК Україниза заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. У контексті вищезазначеного, слід зазначити, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення Суду у справі Глоба проти України, nо. 15729/07, від 05.07.2012р.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що заява ТОВ «ФК «Кредит капітал» в частині заміни сторони виконавчого провадження є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 258-260, 442, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», ОСОБА_1 , Голосіївський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та заміну сторони стягувача- задовольнити частково.

Замінити стягувача акціонерне товариство комерційний банк « Приватбанк» на його правонаступника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» ( ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького , буд. 1, корп. 28, 3-й корпус), у виконавчому листі № 752/15133/15-ц виданого 18.03.2016 року на примусове виконання рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 28.01.2016 року у справі №752/15133/15-ц щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором від 15.04.2013 року в сумі 28716,15 грн.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Г.Плахотнюк