Ухвала суду № 138539950, 21.07.2026, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1234/26

Провадження № 2-с/486/2/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Далматової Г.А., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі за заявою Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об`єднання» Південноукраїнської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

17 липня 2026 року на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі за заявою Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об`єднання» Південноукраїнської міської ради (далі КП ЖЕО ПМР) про видачу судового наказу про стягнення з нього заборгованості за житлово-комунальні послуги.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що 15 червня 2026 року Південноукраїнським міським судом Миколаївської області видано судовий наказ про стягнення з нього на користь КП ЖЕО ПМР заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01 липня 2025 року по 30 квітня 2026 року включно в сумі 6651,58 грн та судового збору в сумі 266,24 грн, а всього 6917,82 грн. Копію судового наказу він отримав 16 червня 2026 року. Заявник зазначає, що ухвалою Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 24 червня 2026 року його первинну заяву про скасування судового наказу, яка була подана в межах встановленого законом п`ятнадцятиденного строку, було повернуто без розгляду виключно з підстав несплати судового збору. Наразі судовий збір ним сплачено в повному обсязі, а тому заява подається повторно. Він повністю не згоден із зазначеним судовим наказом та вважає вимоги стягувача необґрунтованими. У вказаний період він фактично не проживав за адресою: АДРЕСА_1 , та не користувався зазначеними послугами. Крім того, заявлена сума заборгованості є безпідставною, суттєво завищеною, а розрахунок нарахувань виконаний арифметично невірно та не відповідає дійсному обсягу наданих послуг. Таким чином, між ним та стягувачем існує спір про право.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про скасування судового наказу підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 червня 2026 року Південноукраїнським міським судом Миколаївської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об`єднання» Південноукраїнської міської ради заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 липня 2025 року по 30 квітня 2026 року включно в сумі 6651,58 грн та судового збору в сумі 266,24 грн, а всього 6917,82 грн /а.с. 46/.

Копію судового наказу з додатками 19 червня 2026 року було направлено рекомендованим листом на адресу боржника /а.с. 47/.

Як зазначає ОСОБА_1 , копію судового наказу він отримав 16 червня 2026 року (до заяви додана копія судового наказу, отримана ним через застосунок Дія).

03 липня 2026 року на адресу суду повернувся конверт із направленою на адресу відповідача копією судового наказу з додатками /а.с. 59/.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 272 цього Кодексу.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України).

Отже, із заявою про скасування судового наказу ОСОБА_1 звернувся до суду у строк, визначений ч. 1 ст. 170 ЦПК України (заява надіслана на адресу суду засобами поштового зв`язку 10 липня 2026 року).

Згідно ч. 3 ст. 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, враховуючи вимоги цивільного процесуального законодавства - судовий наказ скасовується, якщо надійшла заява боржника про скасування судового наказу.

Відповідно до роз`яснень, викладених в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року за № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Крім того, мають враховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником; із доданих документів вбачається пропуск позовної давності, то така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, а тому відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Отже, зазначені в заяві про скасування судового наказу доводи боржника можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

За таких обставин, оскільки спірний наказ видано без врахування наведених у заяві про скасування судового наказу обставин та фактів, зважаючи на те, що боржник оспорює наявність заборгованості, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу підлягає задоволенню, а судовий наказ від 15 червня 2026 року скасуванню.

Керуючись ст.171 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №486/1234/26 за заявою Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об`єднання» Південноукраїнської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Скасувати судовий наказ виданий Південноукраїнським міським судом Миколаївської області 15 червня 2026 року у справі №486/1234/26 за заявою Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об`єднання» Південноукраїнської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01 липня 2025 року по 30 квітня 2026 року включно в сумі 6651 (шість тисяч шістсот п`ятдесят одна) гривня 58 копійок та судовий збір в сумі 266 (двісті шістдесят шість) гривень 24 копійки, а всього 6917 (шість тисяч дев`ятсот сімнадцять) гривень 82 копійки.

Роз`яснити стягувачу Комунальному підприємству «Житлово-експлуатаційне об`єднання» Південноукраїнської міської ради, що він має право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. А. Далматова