Ухвала суду № 138539616, 27.07.2026, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/851/25 пров. №2-п/478/6/2026

У х в а л а

І м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2026 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Поліщук С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду с-ще Казанка заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 26 серпня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В с т а н о в и в:

26 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 26 серпня 2025 року у справі за позовом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заяви заявник зазначила, що про ухвалення даного заочного рішення дізналася 05 грудня 2025 року, коли не змогла зняти пенсію, яку отримує в АТ «Ощадбанк», де працівниками відділення їй було повідомлено, що на її картковий рахунок накладено арешт від 28 жовтня 2025 року за виконавчим провадженням №79460899. Звернувшись до приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Довгань В.В. їй стало відомо, що 28 жовтня 2025 року було відкрито виконавче провадження №79460899, в рамках якого примусово виконується заочне рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 26 серпня 2025 року у справі №468/851/25, яким стягнуто з неї на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором №4185913038 від 18 серпня 2022 року в розмірі 45769 грн 87 коп., судові витрати, які складаються із витрат на правничу допомогу, у розмірі 9200 грн та витрат пов`язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 3028 грн. Повний текс заочного рішення нею було отримано 29 грудня 2025 року через застосунок «Дія». Вивчивши викладені у заочному рішенні факти, вважає, що вони підлягають перегляду, оскільки взяти особисту участь у судових засіданнях по даній справі вона не мала можливості, оскільки на момент звернення позивача до суду та під час розгляду справи перебувала за кордоном, у зв`язку з чим не була повідомлена про судове засідання у спосіб, що передбачений процесуальним законодавством, не отримувала копії позовної заяви та доданих до неї документів, у зв`язку з чим немала можливості подати відзив на позовну заяву та відповідні докази , що позбавило її права на захист, тому враховуючи наведені вище обставини заявника, вважає що наявні підстави, передбачені ч.3, 4 ст.284 ЦПК України, на поновлення пропущеного строку на подання даної заяви про перегляд заочного рішення та скасування заочного рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 26 серпня 2025 року, з призначенням справи до розгляду.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про можливість розгляду справи в її відсутність, заявлені вимоги підтримує, просить задовольнити.

Представник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» у судове засідання не з`явився, про час, дату і місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши заяву про поновлення строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення та про перегляд заочного рішення, перевіривши матеріали цивільної справи №478/851/25 (пров. №2/478/405/2025), вважає за необхідне відмовити у поновленні процесуального строку для подання заяви про перегляд заочного рішення суду, заяву про перегляд заочного рішення суду залишити без розгляду, виходячи з наступного.

Матеріалами справи №478/851/25 (пров. №2/478/405/2025) встановлено, що заочним рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 26 серпня 2025 року позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» (03035, м. Київ, вул. Солом`янська, буд. №2, ідентифікаційний код юридичної особи 40340222) в рахунок відшкодування заборгованості за Кредитним договором №4185913038 від 18 серпня 2022 року у розмірі 45769 (сорок п`ять тисяч сімсот шістдесят дев`ять) грн 87 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту - 26016 грн 39 коп., заборгованості за відсотками 3406 грн 34 коп., заборгованості за щомісячними відсотками 16347 грн 14 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» судові витрати, які складаються із витрат на правничу допомогу, у розмірі 9200 грн та витрат пов`язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 3028 грн (а.с.108-115).

Згідно відповіді №1594631 від 23 липня 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації 25 травня 2012 року.

В матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення разом із конвертами, які були відправлені ОСОБА_1 на адресу зареєстрованого місця її проживання ( АДРЕСА_1 ), однак копія позовної заяви з додатками (а.с.60-103), копія ухвали про відкриття провадження у справі від 24 липня 2025 року (а.с.57-59), повідомлення про розгляд справи (а.с.105-106) та заочне рішення за результатами розгляду справи (а.с.122-127) із відмітками про не вручення адресату (за закінченням терміну зберігання, адресат відсутній) повернулися до суду.

Заявник ОСОБА_1 , як на поважну причину пропуску строку звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення, посилається на те, що на момент звернення позивача до суду та під час розгляду справи перебувала за кордоном, про винесення Казанківським районним судом Миколаївської області заочного рішення від 26 серпня 2025 року у справі №468/851/25, дізналася лише 05 грудня 2025 року, повний текс заочного рішення нею було отримано 29 грудня 2025 року через застосунок «Дія».

Як вбачається із матеріалів справи №478/851/25 (пров. №2/478/405/2025) 03 лютого 2026 року заявник ОСОБА_1 зверталася до суду з заявою про перегляд заочного рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 26 серпня 2025 року у справі за позовом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.129-136).

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 04 лютого 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 26 серпня 2025 року, залишено без руху (а.с.138-139).

Ухвалою суду від 12 лютого 2026 року заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 26 серпня 2025 року, повернута заявнику (а.с.144-145).

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 3.04.2008 у справі «Ponomaryov v. Ukraine», п.41)».

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення від 29.10.2015 у справі «Ustimeтko v. Ukraine», п.46)».

Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Заочним розглядом справи є специфічна процедура розгляду цивільної справи та її вирішення за відсутності відповідача. Умовами проведення заочного розгляду справи є: 1) належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання; 2) нез`явлення відповідача у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та 4) відсутність заперечень позивача проти такого вирішення справи. Лише в разі одночасного існування всіх перелічених умов суд може ухвалити заочне рішення в справі (ч.1 ст.280 ЦПК України).

Законодавець передбачив, що заочне рішення підлягає скасуванню судом першої інстанції, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст.288 ЦПК України).

Отже, ЦПК України встановлює можливість перегляду ухваленого місцевим судом заочного рішення цим же судом без необхідності звернення до апеляційного суду за умови, що причини, які зумовили неприйняття відповідачем участі у розгляді справи, визнані судом поважними, а докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Натомість право на подання апеляційної скарги на заочне рішення суду відповідач набуває лише після залишення його заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (ч.4 ст.287 ЦПК України).

За загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб`єктами правовідносин своїх прав та обов`язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов`язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.

Строк як відрізок часу обмежує дію суб`єктивних прав та обов`язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов`язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.

Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.

Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61). Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв`язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

Загалом згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).

Так, встановлений ч.2 ст.284 ЦПК України строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення є одним з інструментів забезпечення принципу правової визначеності, адже, право відповідача на доступ до суду апеляційної інстанції при заочному розгляді справи місцевим судом не є абсолютним та забезпечується за умови дотримання ним порядку та строку звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення.

Відповідно до ч.2 ст.284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.ч.3, 4 ст.284 ЦПК України).

Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку.

Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов`язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.126 ЦПК України).

За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов`язок застосувати передбачені ЦПК України наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу. Отже, перевірка судом дотримання процесуальних строків при поданні процесуальних звернень учасниками процесу відбувається ex officio.

Як виснувала Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 12 червня 2024 року у справі №756/11081/20 (провадження №14-25цс24), що зміст статей 284, 286, 287 ЦПК України не дає підстав для висновку, що у цих нормах міститься інакший порядок дій суду, ніж той, що встановлений у статтях 126, 127 цього Кодексу.

Тлумачення ст.ст.286, 287 ЦПК України в сукупності із частиною першою статті 288 ЦПК України дає підстави для висновку, що в разі, коли відповідач не довів наявність поважних причин неявки в судове засідання та неподання відзиву, а також не подав доказів по суті справи, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення. Для застосування повноважень, передбачених у ч.3 ст.287 ЦПК України, суд звертає увагу, по-перше, на подання доказів по суті справи, які потенційно можуть змінити висновки по суті спору, викладені в заочному рішенні, та, по-друге, звертає увагу на існування і доведеність поважних причин, через які відповідач не зміг з`явитися на судове засідання, а також подати відзив, у зв`язку із чим і було ухвалене заочне рішення.

Тобто суд зобов`язаний перевірити дотримання відповідачем вимог ст.ст.284, 285 ЦПК України, зокрема в частині строку подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до розгляду. Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті. Тому правила ч.3 ст.287 ЦПК України щодо повноважень місцевого суду не можуть застосуватися в ситуації, коли відсутні підстави для розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті, та, відповідно, не можуть бути підставою для залишення такої заяви без задоволення.

Водночас відсутність у главі 11 «Заочний розгляд справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (ч.2 ст.126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду.

Можливість застосування ст.126 ЦПК України до процедури заочного розгляду справи не суперечить і ч.2 ст.281 цього Кодексу, за змістом якої розгляд справи і ухвалення рішення проводиться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Підсумовуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.

Так само мають бути застосовані й загальні положення ЦПК України щодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме ст.127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

У вказаній Постанові Велика Палата Верховного Суду констатує, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (ч.2 ст.126 ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення, подана з пропуском установленого законом строку, за відсутності підстав для його поновлення, підлягає залишенню без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення, є залишення такої заяви без розгляду на підставі ч.2 ст.126 ЦПК України, а не без задоволення.

З урахуванням мотивів, викладених у цій постанові, Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 09 листопада 2021 року у справі №214/5505/16 (провадження №14-74цс21), наводить такі висновки щодо застосування положень статей 126, 127 ЦПК України в сукупності зі статтями 284, 286, 287 цього Кодексу:

- передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення;

- оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.

У питаннях оцінки поважності причин пропуску процесуального строку на оскарження як підстави для його поновлення Верховний Суд послідовно враховує критерії, сформовані у практиці ЄСПЛ, а саме: тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин; при цьому заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії», пункт 109 ).

Усталеним у практиці ЄСПЛ є підхід щодо врахування таких обставин при оцінці поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийняті рішень про його поновлення: 1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі.

Враховуючи вищевикладене, зазначені заявником ОСОБА_1 обставини поважності пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення (а саме перебування за кордоном, отримання рішення 29 грудня 2025 року та зазначення, що строк підлягає поновленню) суд не може прийняти до уваги, оскільки останньою особисто зазначено, що їй стало відомо про винесення заочного рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 26 серпня 2025 року, ще 05 грудня 2025 року, та отримано повний текст 29 грудня 2025 року, що свідчить про те, що заявник ОСОБА_1 03 лютого 2026 року зверталась до суду з аналогічною заявою, яка була повернута судом.

Заявниця ОСОБА_1 не дотрималася строку подання заяви про перегляд заочного рішення, встановленого у ст.284 ЦПК України, тому заява про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає, у зв`язку з чим, заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст.287-288 ЦПК України, суд

П о с т а н о в и в:

Відмовити ОСОБА_1 у поновлені строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 26 серпня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - залишити без розгляду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Дата складення ухвали - 27.07.2026 року.

Суддя І.П. Сябренко