Рішення № 138539236, 22.07.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/1525/26

Провадження №2/149/1126/26

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2026 м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі

головуючого судді Олійника І. В.,

при секретарі Янюк А. Й.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом ТОВ "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Факторинг Партнерс" пред`явлено позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Короткий зміст заявлених вимог

Позов мотивований тим, що між первісним кредитором та відповідачем укладено кредитний договір за умовами якого відповідач отримав грошові кошти, які зобов`язався повернути, а також сплатити проценти та, в разі порушення, неустойку. В порушення умов договору відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав та допустив заборгованість у загальному розмірі 42457,63 грн, які позивач просить стягнути разом із судовими витратами по оплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн та витратами на професійну правничу допомогу в розмір 16000 грн.

Рух справи та процесуальні дії

Ухвалою суду від 11.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено судове засідання. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також відзиву на позовну заяву.

Позиція учасників справи

Представник позивача у судове засідання не з`явився, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав, згідно позовної заяви просить розглянути справу за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, заяв, клопотань, а також відзиву на позовну заяву у встановлений строк не подав. Про дату, час і місце судового засідання повідомлено належним чином.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом

05.05.2025 між ТОВ "Міолан" та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 101195843 (далі Договір) за умовами якого відповідач отримав, шляхом переказу на належний йому електронний платіжний засіб, кредит у розмірі 14000 грн строком 345 днів, тобто з 05.05.2025 до 15.04.2026, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 220% річних від фактичного залишку заборгованості за кредитом, комісія за надання кредиту - 2800 грн, комісія за обслуговування кредиту - 21560 грн (за весь строк кредитування), штраф за порушення виконання або неналежне виконання зобов`язання - 1000 грн за кожний випадок порушення (а.с. 7-12, 30-35, 50, 55-56, 58-60, 62).

Договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, тобто у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", містить персональні дані відповідача, зокрема РНОКПП, адресу місця проживання, номер телефону.

Перерахування кредитних коштів на електронний платіжний засіб відповідача підтверджується інформацією, наданою ТОВ "ФК "Контрактовий Дім" (а.с. 13).

Згідно проведеного ТОВ "Міолан" розрахунку заборгованість відповідача за Договором, за період з 05.05.2025 до 29.12.2025, з урахуванням сплачених відповідачем коштів, становить 34788,55 грн, з яких: 14000 грн - заборгованість за кредитом; 7950,55 грн - заборгованість за процентами; 7840 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту; 6958 грн - заборгованість за неустойкою (штрафом) (а.с. 15-18).

29.12.2025 між ТОВ "Міолан" та позивачем укладено договір факторингу № 29-12/2025/Т за умовами якого позивач набув право вимоги до відповідача за Договором на загальну суму 34788,55 грн. з яких: 14000 грн - заборгованість за кредитом; 7950,55 грн - заборгованість за процентами; 7840 грн - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту; 6958 грн - заборгованість за неустойкою (штрафом) (а.с. 20-29, 36-39).

На виконання умов Договору позивачем, за період з 30.12.2025 до 14.04.2026 позивачем нараховано відповідачу заборгованість за процентами в розмірі 7669,08 грн, тобто загальний розмір заборгованості за Договором становить 42457,63 грн (а.с. 19).

02.07.2024 між ТОВ "Факторинг Партнерс" та адвокатом АО "Лігал Ассістанс" укладено договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 за умовами якого адвокатське об`єднання зобов`язалося надавати позивачу юридичну допомогу у справі за позовом до відповідача про стягнення заборгованості за Договором. На професійну правничу допомогу позивачем понесено витрати у розмірі 16000 грн (а.с. 46-49, 51-54).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст.ст. 1048, 1054 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, в строк, що встановлений у договорі.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦК України).

Встановивши, що між первісним кредитором та відповідачем укладено кредитний договір, за умовами якого первісний кредитор надав, а відповідач отримав грошові кошти, які зобов`язався повернути, сплатити проценти, комісії, однак отримані кошти у повному обсязі не повернув, проценти та комісії не сплатив, суд доходить висновку, що відповідач порушив зобов`язання за Договором внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 34788,55 грн.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Встановивши, що між первісним кредитором та позивачем укладено договір факторингу, суд доходить висновку, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача за Договором та внаслідок порушення зобов`язання за період з 30.12.2025 до 14.04.2026 відповідачу нараховано заборгованість за процентами у розмірі 7669,08 грн, тобто загальний розмір заборгованості за Договором становить 42457,63 грн.

Обґрунтовуючи сукупний розмір заборгованості позивач зазначає, що внаслідок порушення зобов`язання за Договором первісним кредитором нараховано відповідачу неустойку (штраф) у розмірі 6958 грн, яка підлягає стягненню.

Попри це, суд враховує, що п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки в Україні запроваджено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час, відповідач як позичальник, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплатити на користь кредитодавця неустойку (штраф, пеню), яка нарахована згідно договору укладеного після 24.02.2022.

Отже, суд відхиляє доводи позивача в цій частині та доходить висновку, що неустойка в розмірі 6958 грн не підлягає стягненню з відповідача.

Приймаючи до уваги встановлені обставини, зокрема те, що відповідач порушив зобов`язання за Договором, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 34788,55 грн, а також те, що до позивача перейшло право вимоги за Договором та позивачем за період з 30.12.2025 до 14.04.2026 нараховано проценти у розмірі 7669,08 грн, тобто загальний розмір заборгованості за Договором становить 42457,63 грн, однак неустойка у розмірі 6958 грн не підлягає стягненню з відповідача, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 35499,63 грн.

Розподіл судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України).

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", пункті 88 рішення від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014 у справі "East/WestAlianceLimited" проти України"), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі № 826/841/17, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Приймаючи до уваги, що предмет спору є типовим для позивача та не складним, складання позовної заяви не потребувало значних витрат часу адвоката, а обґрунтованість понесених витрат у заявленому розмірі не доведено, суд, керуючись принципами справедливості та співмірності, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2226,08 (2662,40 грн (сума судового збору, сплаченого за подання позовної заяви)/42457,63 грн (ціна позову) х 35499,63 грн (розмір позовних вимог, який підлягає до задоволення) грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 530, 536, 549, 610, 611, 1048, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 76-81, 133, 137, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Факторинг Партнерс" заборгованість за договором про споживчий кредит № 101195843 від 05.05.2025 у розмірі 35499,63 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Факторинг Партнерс" судові витрати у розмірі 9226,08 грн, з яких: 2226,08 грн - судовий збір; 7000 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, - 27.07.2026.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: ТОВ "Факторинг Партнерс", код ЄДРПОУ 42640371, адреса: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, м. Київ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Ігор ОЛІЙНИК