Рішення № 138539232, 27.07.2026, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/1891/26

Провадження № 2/148/1525/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Дамчука О.О.

за участю секретаря Носулько К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному порядку з повідомленням сторін в м. Тульчин цивільну справу за позовом ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" звернулось в суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Позов мотивовано тим, що 17.11.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі, згідно ЗУ «Про електронну комерцію» укладений договір № 4989395, згідно з умовами якого відповідач шляхом переказу на картковий рахунок отримав кредит 5000 грн, зі сплатою відсотків 1875,00 грн., які нараховуються за ставкою 1, 25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, згідно п. 1.6 договору, стандартна (базова) процентна ставка - 5, 00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідачу кредитні кошти були перераховані в обсязі та у строк, визначені умовами договору.

ТОВ «Мілоан» умови договору виконало в повному обсязі, відповідач умов договору в повному обсязі не виконав, коштів не повернув. Тому станом на день формування позовної заяви заборгованість відповідача за кредитним договором № 4989395 від 17.11.2021 року становить 8509,54 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 3463,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги 4546,54 грн., заборгованість за комісією 500,00 грн.

Крім того, 18.10.2021 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір № 86925. Підписавши цей кредитний договір, позичальник засвідчив, що до укладення договору отримав та ознайомився, зокрема, з індивідуальною частиною договору про споживчий кредит, графіком платежів за першим траншем, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною договору, Правилами надання коштів у позику, в т.ч. і на умовах фінансового кредиту, а також іншою інформацією, необхідною для прийняття ним свідомого рішення про укладення договору та отримання кредиту, у т.ч. передбаченого ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, інформацією та документами, розміщеними на сайті https://finx.com.ua/.У випадку, якщо будь-яка інформація не була отримана позичальником, або є йому не зрозумілою, позичальник повинен був відмовитись від підписання цієї індивідуальної частини договору. Тип кредиту за договором кредитна лінія. Кредит наданий з метою задоволення потреб позичальника окремими траншами. Перший транш 22500,00 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення кредитного договору шляхом перерахування на рахунок/карту позичальника. Проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 260 % річних. Загальний строк кредитування складає 252 дні. Своїм підписом позичальник підтвердив, що примірник підписаних сторонами індивідуальної частини договору та графіку платежів за першим траншем, отримав особисто в паперовій формі, публічну частину в електронному повідомленні.

Відповідачу кредитні кошти були перераховані в обсязі та у строк, визначені умовами договору.

ТОВ «ФК «Кредіплюс» умови договору виконало в повному обсязі, відповідач умов договору в повному обсязі не виконав, коштів не повернув. Тому станом на день формування позовної заяви заборгованість відповідачки за кредитним договором № 86925 від 18.10.2021 року становить 23882,73 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 17733,77 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 6046,96 грн., заборгованість за комісіями - 102, 00 грн.

28.01.2025 року було укладено договір № 28012025, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами, в т.ч. за договором № 86925.

26.07.2024 року було укладено договір № 26-07/2024, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами, в т.ч. за договором № 4989395.

Таким чином позивач набув право вимоги до відповідачки за договором № 4989395 та договором № 86925.

На підставі ст.ст. 512, 514, 526, 530, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України ТОВ «Факторинг Партнерс» просило стягнути з відповідача заборгованість за договорами № 4989395 від 17.11.2021 року та № 86925 від 18.10.2021року в розмірі 32392,27 грн. та судові витрати, що складаються з судового збору 2662, 40 грн. та витрат на правничу допомогу 13000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримав, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи, або про розгляд справи у його відсутності на адресу суду від останнього не надходили.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими обставинами вони підтверджуються (п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.ст. 76-83, 174 та 191 ЦПК України та не подав до суду заперечень щодо вимог позивача та доказів на їх спростування, а тому за відсутності доказів поважності причин неподання відповідачем заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, сторони у справі на власний розсуд розпорядились своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Судом встановлено, що 17.11.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі, згідно ЗУ «Про електронну комерцію» укладено договір № 4989395, згідно з умовами якого відповідач шляхом переказу на картковий рахунок отримав кредит 5000 грн, зі сплатою відсотків 1875,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, згідно п. 1.6 договору, стандартна (базова) процентна ставка - 5, 00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Дата повернення кредиту 17.12.2021.

Згідно довідки про ідентифікацію, ТОВ «Міолан» підтверджено, що акцепт договору від 17.11.2021 року № 4989395 позичальник підписав одноразовим ідентифікатором Z82601, що був йому відправлений на номер тел. 068 9935316.

Відповідачеві кредитні кошти були перераховані в обсязі та у строк, визначені умовами договору.

ТОВ «Мілоан» умови договору виконало в повному обсязі, відповідач умов договору в повному обсязі не виконав, коштів не повернув. Тому станом на день формування позовної заяви заборгованість відповідача за кредитним договором № 4989395 від 17.11.2021 року становить 8509,54 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 3463,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги 4546,54 грн., заборгованість за комісією 500,00 грн.

Крім того, 18.10.2021 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір № 86925 про споживчий кредит. Підписавши цей кредитний договір, позичальник засвідчив, що до укладення договору отримав та ознайомився, зокрема, з індивідуальною частиною договору про споживчий кредит, графіком платежів за першим траншем, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною договору, Правилами надання коштів у позику, в т.ч. і на умовах фінансового кредиту, а також іншою інформацією, необхідною для прийняття ним свідомого рішення про укладення договору та отримання кредиту, у т.ч. передбаченого ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, інформацією та документами, розміщеними на сайті https://finx.com.ua/. У випадку, якщо будь-яка інформація не була отримана позичальником, або є йому не зрозумілою, позичальник повинен був відмовитись від підписання цієї індивідуальної частини договору. Тип кредиту за договором кредитна лінія. Кредит наданий з метою задоволення потреб позичальника окремими траншами. Перший транш 22500,00 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення кредитного договору в наступному порядку: у розмірі 14105.49 грн. для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №76766 від 13.06.2021 укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 3894.51 грн. на рахунок/картку Позичальника № НОМЕР_1 з 154, що відкрито в банку код 305299-ПАТ КБ ПРИВАТБАНК у національній валюті; у розмірі 4500.00 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Другий транш, в сумі, що не може перевищувати 55556.00 грн. надається не пізніше наступного дня після погодження Кредитодавцем заяви/звернення Позичальника про отримання другого траншу.

Проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 260,00% річних. Проценти за користування другим траншем кредиту нараховуються за ставкою, що не може перевищувати 550,00% річних.

Загальний строк кредитування за цим Договором складає 1182 днів. Строк на який надається перший транш складає 252 днів (строк кредитування за першим траншем). Строк на який надається окрема частина кредиту за першим траншем встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за першим траншем: 1 раз на два тижні. Конкретні дати вказані в графіку платежів.

ТОВ «ФК «Кредіплюс» умови договору виконало в повному обсязі, відповідач умов договору в повному обсязі не виконав, коштів не повернув. Тому станом на день формування позовної заяви заборгованість відповідача за кредитним договором № 86925 від 18.10.2021 року становить 23882,73 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 17733,77 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 6046,96 грн., заборгованість за комісіями - 102, 00 грн.

Кредитні кошти за договором № 86925 від 18.10.2021були перераховані згідно умов договору на рахунок відповідача безготівково, згідно платіжного доручення від 18.10.2021 року у розмірі 3894,15 грн., в тому числі шляхом спрямування частини кредитних коштів у сумі 14105,49 на погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №76766 від 13.06.2021 укладеним з Кредитодавцем.

28.01.2025 року було укладено договір № 28012025, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами, в т.ч. за договором № 86925.

26.07.2024 року було укладено договір № 26-07/2024, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами, в т.ч. за договором № 4989395.

Таким чином позивач набув право вимоги до відповідача за договором № 4989395 та договором № 86925.

За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1046 ЦК України визначено: за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору (ст. 638 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що за умовами кредитних договорів від № 4989395 та № 86925 кредитні кошти були надані ОСОБА_1 шляхом перерахування коштів на його банківський картковий рахунок, вказаний при оформленні заявок, а також в рахунок погашення раніше взятого кредитного договору.

Договір від 18.10.2021 року укладений дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт пропозиції) та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайти товариств за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету договір позики та кредитний договір з відповідачем не були б укладені.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Необхідно, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Однак важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19.

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що позивач надав належні і допустимі докази укладення 18.10.2021 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 кредитного договору № 86925 та 17.11.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 кредитного договору № 4989395 та отримання позичальником кредитних коштів, позивач надав докази переходу права вимоги до позивача за вказаними кредитними договорами.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, який не був оспорений відповідачкем, заборгованість ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» станом на день формування позовної заяви загалом складає 32392,27 грн.:

- за кредитним договором № 4989395 від 17.11.2021 року 8509,54 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 3463,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги 4546,54 грн., заборгованість за комісією 500,00 грн.

- за кредитним договором № 86925 від 18.10.2021 року 23882,73 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 17733,77 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 6046,96 грн., заборгованість за комісіями - 102, 00 грн.

Станом на день розгляду справи заборгованість за кредитними договорами відповідачем не погашена, тому з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитними договорами № 4989395 від 17.11.2021 року та № 86925 від 18.10.2021 року в загальному розмірі 32392,27 грн.

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив (із застосуванням коефіцієнта 0,8) судовий збір в сумі 2662,40 грн., про що надав платіжну інструкцію № 0659320042 від 15.06.2026 року.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір сумі 2662,40 грн.

Правнича допомога позивачеві у даній справі була надана АО «Лігал Ассістанс» на підставі договору про надання правової допомоги від 02.07.2024 року, згідно п. 4.1 якого вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, оплата послуг після надання відповідного рахунку для оплати (п.4.2), прайс-листа, заявки на надання юридичної допомоги, витягу з акту № 35 від 29.05.2026 року про надання юридичної допомоги: надання усної консультації з вивченням документів 2 години, загальною вартістю 4000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 3 год., загальною вартістю 9000 грн. (загалом 13000 грн.).

Враховуючи вимоги ст. 137 ЦПК України, а також тривалість і складність справи та виконані АО «Лігал Ассістанс» роботи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, предмет позовних вимог, а також враховуючи співмірність витрат на правничу допомогу із складністю даної справи, ціною позову, обсягом наданих послуг і значенням справи для сторін, суд вважає необхідним компенсувати позивачу понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн

Керуючись ст.ст. 203, 204, 207, 526, 625, 629, 638, 1050, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 137, 141, 223, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ 42640371, інд.03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521) заборгованість за кредитними договорами № 86925 від 18.10.2021 року та № 4989395 від 17.11.2021 року в загальному розмірі 32 392,27 (тридцять дві тисячі триста дев`яносто дві) грн. 27 коп., а також судові витрати: судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.

В решті вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Дамчук О.О.