Рішення № 138538872, 23.07.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року Справа № 925/645/26

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В., розглянувши у письмовому провадженні справу

за позовом Черкаського обласного центру зайнятості, м. Черкаси

до Стратейчук Ірини Петрівни, м. Умань, Черкаської області

про стягнення 176 045 грн. 98 коп.

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернувся Черкаський обласний центр зайнятості до Стратейчук Ірини Петрівни про стягнення 176 045 грн. 98 коп. боргу, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання мікрогранту.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалу суду від 12 травня 2026 року було направлено відповідачу за адресою вказаною в Єдиному державному демографічному реєстрі та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Кармелюка, 155, м. Умань,Уманського району, Черкаської області.

Однак вищевказана ухвала повернулася до суду 29 травня 2026 року, у зв`язку з відсутністю одержувача за адресою місцезнаходження.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином вважається, що відповідач отримав ухвалу суду в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки (25 травня 2026 року).

У визначені законом строки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Частиною 1 статті 251 ГПК України встановлено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Тобто, в спрощеному позовному провадженні строк для подання відзиву на позов встановлено законом.

У визначені процесуальним законом строки відповідач відзиву на позов суду не подав.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Судом встановлено, що 27 жовтня 2023 року фізична особа-підприємець Стратейчук Ірина Петрівна подала через Веб портал «Дія» заяву №844 CSN на отримання мікрогранту на власну справу, відповідно до Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року №738 (далі Порядок).

02 січня 2024 року фізична особа-підприємець Стратейчук Ірина Петрівна уклала договір мікрогранту у відділенні уповноваженого банку акціонерного товариства «Ощадбанк» шляхом підписання заяви про приєднання до договору про надання мікрогранду.

Відповідно до розділу 2 договору про надання мікрогранту, на виконання цього договору на підставі рішення ДЦЗ про надання мікрогранту, прийнятого до його укладання, отримувачу відповідно до Порядку та договору про взаємодію надається мікрогрант у розмірі та порядку визначених умовами цього договору.

Пунктом 2 розділу 3 договору визначено, що мікрогрант надається у безготівковій формі у національній валюті України шляхом зарахування коштів на рахунок отримувача через Уповноважений банк у строки та порядку, визначені договорами про взаємодію та Порядком

Розділом 15 договору передбачено, що невід`ємною частиною цього договору є заява про приєднання до договору про надання мікрогранту та додаток до неї.

При цьому, додатком до договору є бізнес-план, оформлений у паперовому вигляді та підписаний отримувачем.

Бізнес-план розроблений відповідачем, як отримувачем, є документом щодо створення або розвитку бізнесу отримувача (його господарської діяльності), який у відповідності до Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, що затверджений Постановою КМУ від 21 червня 2022 року № 738 (далі - Порядок) поданий до Уповноваженого банку, пройшов оцінку Уповноваженого банку для отримання мікрогранту, та на підставі якого ДЦЗ прийняв рішення «Про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу».

24 січня 2024 року на рахунок фізичної особи-підприємця Стратейчук Ірини Петрівни акціонерним товариством «Ощадбанк» було зараховано кошти в сумі 250 000 грн. 00 коп. (двісті п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) з призначенням платежу «Зарахування коштів мікрогранту згідно Постанови КМУ №738 від 21 червня 2022 року».

Згідно з розділом 5 договору обов`язковою умовою договору є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 Порядку, кількість яких визначається з урахуванням бізнес-плану та рішення ДЦЗ про надання мікрогранту і зазначається в заяві про приєднання, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як на 24 місяці.

У разі призову отримувача на військову службу під час мобілізації, що підтверджується відповідними документами та заявою на ім`я керівника регіонального центру зайнятості, виконання обов`язкової умови договору мікрогранту тимчасово зупиняється та продовжується після демобілізації отримувача.

У разі звільнення працівників, працевлаштованих відповідно до абзацу першого цього пункту, до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування на їх робочі місця в межах дворічного строку працевлаштовуються інші особи.

Обов`язковою умовою, виконання якої повинен забезпечити отримувач, протягом строку дії договору, є створення робочих місць у кількості 2.

Розділ 6 договору визначає права та обов`язки сторін, зокрема отримувач зобов`язується: використати кошти мікрогранту для реалізації бізнес-плану на умовах, визначених Порядком та цим договором; виконати обов`язкову умову визначену Порядком; не використовувати кошти мікрогранту на цілі, відмінні від тих, які визначені у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу 5 цього договору; повернути до Уповноваженого банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту, суму отриманого мікрогранту в повному обсязі у разі невиконання обов`язкової умови; повідомити ДЦЗ щодо повернення суми мікрогранту у разі невиконання обов`язкових умов.

Згідно підпункту 2 пункту 2 Розділу 6 договору отримувач зобов`язується виконати обов`язкову умову.

Водночас, відповідно до підпункту 5 пункту 2 розділу 6 договору отримувач зобов`язаний повернути до Уповноваженого банку різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими відповідно до Порядку податками, зборами (обов`язковими платежами), єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невиконання обов`язкової умови.

Згідно п. 4 розділу 6 договору ДЦЗ зобов`язується вжити заходів необхідних для надання коштів мікрогранту у відповідності до умов цього договору та Порядку.

ДЦЗ має право: 1) через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості, а також із залученням відповідних центральних та/або місцевих органів влади (у разі необхідності), здійснювати моніторинг та контроль виконання умов договору (зокрема, шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача) протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в Уповноваженому банку або до повного виконання обов`язкової умови договору, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку відповідно до Порядку; 2) вимагати від отримувача необхідну інформацію та документи, зокрема стосовно сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та створених робочих місць тощо; 3) вимагати повернення коштів мікрогранту та розірвати цей договір у випадках, передбачених його умовами та Порядком.

Згідно пункту 21 Порядку ДЦЗ через регіональні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості (далі - центр зайнятості) здійснює моніторинг та контроль за виконанням умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов`язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом 3 пункту 20 цього Порядку.

Для здійснення моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту отримувачем центр зайнятості може залучати відповідні центральні та/або місцеві органи влади.

Відповідно до акту перевірки дотримання умов договору мікрогранту № 56 від 20 березня 2025 року фахівцями Уманської філії Черкаського обласного центру зайнятості встановлено невиконання відповідачем умов договору, бізнес-плану та заяви про приєднання до договору, а саме відповідач не знаходиться за юридичною адресою та адресою здійснення діяльності яка зазначена в бізнес-плані, що унеможливило перевірити факт наявності та використання обладнання матеріалів, що були придбані на кошти мікрогранту, так само неможливо встановити факт не відчуження обладнання придбаного за кошти мікрогранту.

Інформацію про забезпечення зайнятості 2 працівників на створених 2 робочих місцях протягом 24 місяців за період реалізації проекту мікрогранту протягом 36 місяців відповідачем не надано. Згідно даних Єдиної інформаційно-аналітичної системи Державної служби зайнятості в підрозділі довідник ПОУ (ЄДРС) наймані працівники у відповідача відсутні.

Згідно абзацу 10 пункту 20 Порядку у разі розірвання договору мікрогранту до завершення трирічного строку реалізації проекту, отримувач зобов`язаний протягом місяця з дня подання заяви про розірвання договору мікрогранту повернути різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими на дату розірвання договору мікрогранту податками та зборами, єдиним внеском та загальнообов`язкове державне соціальне страхування, сплаченими за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників.

Фізична особа-підприємець Стратейчук Ірина Петрівна звернулась до Державного центру зайнятості з листом про розірвання договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу за заявою № 844CSN.

Листом Державного центру зайнятості № 33/1123/194-25 від 07 січня 2025 року звернення було розглянуто та запропоновано внести кошти в сумі 176 045 грн. 98 коп. на відповідний рахунок акціонерного товариства «Ощадбанк».

Також відповідачу було роз`яснено, що після отримання підтвердження зарахування коштів від АТ «Ощадбанк» Державний центр зайнятості здійснить процедуру розірвання договору мікрогранту.

Згідно даних отриманих з ресурсу ДПС станом на останню звітну дату відповідачем було сплачено з 01 січня 2024 року по 30 листопада 2024 року:

єдиний податок - 22 522 грн. 95 коп.;

єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, сплачений за працевлаштованих згідно з чим Порядком працівників - 27 264 грн. 67 коп.;

податок на доходи фізичних осіб, сплачений за працевлаштованих згідно з Порядком працівників - 24 166 грн. 40 коп.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізична особа-підприємець Стратейчук Ірина Петрівна припинила підприємницьку діяльність за власним рішенням з 21 січня 2025 року.

Згідно до акту перевірки дотримання умов договору мікрогранту № 56 від 20 березня 2025 року фахівцями Уманської філії Черкаського обласного центру зайнятості встановлено невиконання відповідачем умов договору, бізнес-плану та заяви про приєднання до договору, а саме відповідач не знаходиться за адресою Черкаська область, м. Умань, СТ «Будівельник» садівниче товариство, буд. 110.

Інформації про забезпечення зайнятості 2 працівників на створених 2 робочих місцях протягом 24 місяців за період реалізації проекту мікрогранту протягом 36 місяців відповідачем не надано.

Згідно даних Єдиної інформаційно аналітичної системи Державної служби зайнятості в підрозділі довідник ПОУ (ЄДРС) наймані працівники у відповідача відсутні.

Кошти за договором мікрогранту відповідачу було зараховано 24 січня 2024 року.

Отже, відповідач мав створити 2 робочі місця та працевлаштувати на них 2 осіб та забезпечити зайнятість найманих працівників протягом 24 місяців до завершення 36 місячного терміну реалізації проекту тобто до 24 січня 2027 року.

Проте, як зазначено вище, та підтверджено актом перевірки дотримання умов договору мікрогранту дану обов`язкову умову відповідачем виконано не було.

24 березня 2025 року Черкаським обласним центром зайнятості винесено наказ про повернення коштів мікрогранту отримувачем фізичною особою-підприємцем Стратейчук Іриною Петрівною №44 (а.с. 19).

26 вересня 2025 роза за вих. №09.2/772 Черкаським обласним центром зайнятості направлено фізичній особі-підприємцю Стратейчук Ірині Петрівні претензію про повернення 176 045 грн. 98 коп. мікрогранту, в зв`язку з порушеннями приписів ст. 21 Порядку (а.с.20).

Дану претензію було направлено відповідачу рекомендованим повідомленням (а.с.21).

Відповідно до п. 6, 8 Розділу 7 договору у разі невиконання отримувачем обов`язкової умови він повертає до Уповноваженого банку різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими податками, зборами (обов`язковими платежами), єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється ДЦЗ та/або регіональним центром зайнятості в судовому порядку.

Суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором мікрогранту, Законом України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» та Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 (далі - Порядок № 738).

Крім того судом враховано, що згідно ст. 609 ЦК України, зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

До підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі статтею 51 ЦК України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Частиною дев`ятою статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до статті 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа - підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Отже, враховуючи суб`єктивний склад та зміст правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи - підприємця не припинились, спір між позивачем та відповідачем належить до господарської юрисдикції.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. 76, 77 ГПК України не було спростовано доводи позивача.

Відповідач всупереч умовам договору та положень Поряду не повернув грошові кошти до Уповноваженого банку, як різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими податками, зборами (обов`язковими платежами), єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином сума боргу в розмірі 176 045 грн. 98 коп. підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Стратейчук Ірини Петрівни, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Черкаського обласного центру зайнятості шляхом перерахування на рахунок НОМЕР_2 Уповноваженого банку AT «Ощадбанк» - 176 045 грн. 98 коп. боргу.

3. Стягнути з Стратейчук Ірини Петрівни , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Черкаського обласного центру зайнятості на рахунок № UA208201720355449003700706382, банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО - 820172, код ЄДРПОУ - 02771598 - 3 328 грн. 00 коп. судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 23 липня 2026 року.

Суддя А.В.Васянович