Рішення № 138538765, 24.07.2026, Господарський суд Харківської області

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. ХарківСправа № 922/1404/26

Господарський суд Харківської області у складі судді Ольшанченка В.І.

за участю секретаря судового засідання Красовського В.С.

та представників:

позивача не з`явився;

відповідача не з`явився;

розглянувши заяву ТОВ "ОКТБ" від 13.07.2026 (вх.№17135 від 14.07.2026) про ухвалення додаткового рішення по справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (53201, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, просп. Трубників, 56) доТовариства з обмеженою відповідальністю "ОКТБ" (61010 м. Харків, вул. Катерининська, 40/42) простягнення 106994,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (позивач) надало Господарському суду Харківської області через підсистему "Електронний суд" позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТБ" (відповідач), в якій просить суд стягнути з ТОВ "ОКТБ" (код ЄДРПОУ 31339824) на користь ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" (код ЄДРПОУ 35537363) відповідно до специфікації №СП/163Н від 11.02.2025 до договору №20180688 пеню за порушення строків виконання зобов`язань у розмірі: 54188,00 грн, штраф у розмірі: 42120,00 грн, відсотки за користування чужими коштами: 10686,00 грн, всього до стягнення: 106994,00 грн.

Судовий збір у розмірі 2662,40 грн позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою від 04.05.2026 Господарський суд Харківської області відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

08.07.2026 Господарський суд Харківської області ухвалив рішення у справі №922/1404/26, яким у позові відмовив частково: стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТБ" (61010 м. Харків, вул. Катерининська, 40/42. Код ЄДРПОУ 35537363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (53201, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, пр. Трубників, 56. Код ЄДРПОУ 31339824) за порушення строків виконання зобов`язань за договором №20180688 пеню у сумі 22608,00 грн, штраф у сумі 17550,00 грн, відсотки за користування чужими коштами у сумі 10686,00 грн та судовий збір у сумі 1265,18 грн.

13.07.2026 ТОВ "ОКТБ" через підсистему "Електронний суд" надало заяву (вх.№17135 від 14.07.2026) про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд:

- прийняти письмові докази фактичного понесення судових витрат Товариством з обмеженою відповідальністю "ОКТБ" на професійну правничу допомогу до матеріалів справи №922/1404/26.

- ухвалити додаткове рішення у справі №922/1404/26, яким здійснити розподіл судових витрат та стягнути з позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб") на користь відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТБ") витрати на професійну правничу допомогу адвоката пропорційно розміру задоволених/відхилених позовних вимог;

- питання щодо ухвалення додаткового судового рішення розглянути за відсутності відповідача та його представників.

В обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на те, що у відзиві на позовну заяву ним було подано попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у сумі 22000,00 грн та до закінчення судових дебатів заявлено про намір подати докази фактично понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Відповідач зазначає, що питання розподілу судових витрат рішенням суду не вирішено, у зв`язку з чим на підставі ст. 244 ГПК України просить ухвалити додаткове рішення, яким здійснити розподіл витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених (відхилених) позовних вимог, посилаючись на укладений договір про надання правничої допомоги, здійснену оплату послуг адвоката та акт виконаних робіт, що підтверджують фактичне понесення відповідних витрат.

16.07.2026 ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" через підсистему "Електронний суд" надало клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлених ТОВ "ОКТБ" до стягнення з ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" у справі №922/1404/26, до розумного та співмірного розміру, у стягненні іншої частини заявлених сум відмовити.

В обґрунтування свого клопотання ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" посилається на те, що заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 22000,00 грн є завищеним, необґрунтованим та неспівмірним зі складністю цієї справи. Зазначає, що справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, не відзначалася значною юридичною складністю, а наведений відповідачем час, витрачений на підготовку процесуальних документів, є штучно завищеним. Крім того, позивач вказує, що заявлені до відшкодування витрати становлять понад 20% від ціни позову, що не відповідає принципам розумності та співмірності судових витрат.

Ухвалою від 17.07.2026 Господарський суд Харківської області прийняв заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТБ" від 13.07.2026 (вх.№17135 від 14.07.2026) про ухвалення додаткового рішення до розгляду та призначив її до розгляду у судовому засіданні на 24.07.2026 о 14:00 год, про що повідомив учасників справи.

Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу у строк до 23.07.2026 надати Господарському суду Харківської області письмові уточнення змісту заявлених вимог щодо суми.

23.07.2026 ТОВ "ОКТБ" через підсистему "Електронний суд" надало клопотання (вх.№18028), в якому на виконання вимог вищевказаної ухвали зазначає, що застосовуючи принцип пропорційності розподілу судових витрат, сума витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з позивача на користь відповідача, становить 11545,51 грн (22000,00 грн * 52,48%).

У зазначеному клопотанні відповідач просить долучити ці письмові уточнення до матеріалів справи №922/1404/26 та ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб") на користь відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТБ") судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру відхилених позовних вимог у сумі 11545,51 гривень.

Протокольною ухвалою від 24.07.2026 суд прийняв письмові уточнення відповідача щодо суми судових витрат на професійну правничу допомогу - 11545,51 грн.

Крім того, у поданій до суду заяві про ухвалення додаткового рішення ТОВ "ОКТБ" просить питання щодо ухвалення додаткового судового рішення розглянути за відсутності відповідача та його представників.

Протокольною ухвалою від 24.07.2026 суд задовольнив клопотання відповідача про розгляд заяви ТОВ "ОКТБ" про ухвалення додаткового рішення без участі відповідача та його представників.

Представник позивача у призначене судове засідання 24.07.2026 не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча позивач був повідомлений належним чином про день, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до його електронного кабінету.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду вищевказаної заяви, суд вважає за можливе розглянути її за відсутності представників учасників справи за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України.

Суд, розглянувши заяву відповідача (ТОВ "ОКТБ") про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожен має право на професійну правничу допомогу; у випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу; для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура; забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом; витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" унормовано види адвокатської діяльності, а саме серед іншого: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 123, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Частинами першою та другою статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

При цьому, ч. 3 ст. 124 ГПК України передбачено, що попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 165 ГПК України відзив повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач (ТОВ "ОКТБ") зазначив орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 22000,00 грн та заявив про надання фактично понесених доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як убачається з матеріалів справи, 10.05.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОКТБ" (клієнт) та адвокатом Сичовим Антоном Юрійовичем (адвокат) було укладено договір про надання правничої допомоги №2026-05-10-01 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.2 договору клієнт доручає, а адвокат відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання надати клієнту правничу допомогу, визначену в п. 1.2 цього договору.

В п. 1.2 договору визначено правничу допомогу: правнича допомога у господарській справі №922/1404/26 за позовом ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" до ТОВ "ОКТБ" про стягнення 106994,00 грн, яка на момент укладення цього договору перебуває у провадженні Господарського суду Харківської області.

Згідно з п. 2.1 договору за надання правничої допомоги за цим договором сторони встановили фіксовану оплату за представництво інтересів та ведення справи в суді першої інстанції у сумі 22000,00 грн.

Пунктом 2.3 договору сторони узгодили, що клієнт оплачує надану правничу допомогу на підставі виставленого рахунку (рахунків) протягом п`яти банківських днів з моменту його отримання, якщо інше не зазначеному у самому рахунку. Рахунки, як правило, надсилаються клієнту електронною поштою або через сервіс Вчасно (https://vchasno.ua) - за вибором клієнта.

Відповідно до п. 3.8 договору сторони домовилися, що документи та повідомлення, відправлені електронними засобами зв`язку (E-mail, SMS, Skype, Viber, WhatsApp, Telegram тощо) мають таку ж юридичну силу, як і документи та повідомлення на папері. При цьому сторони домовилися вважати, що документи, повідомлення та інша інформація, які відправлені з офіційної адреси (номеру телефону, облікового запису) однієї із сторін на офіційну адресу (номер телефону, обліковий запис) іншої сторони вважаються отриманими в цей же день. Для цілей цього договору офіційними адресами (номерами телефону, обліковими записами) вважаються адреси, зазначені сторонами у цьому договорі.

Сторони погодили, що цей договір може бути укладено та підписано в електронній формі через сервіс Вчасно, а у випадку необхідності шляхом обміну сканованими копіями підписаного договору з офіційних адрес сторін (однак у такому випадку кожна із сторін вправі вимагати від іншої сторони надання оригіналу підписаного договору на папері).

Згідно з рахунком на оплату №20260000281 від 10.05.2026 вартість послуг за договором про надання правничої допомоги №2026-05-10-01 від 10.05.2026 становить 22000,00 грн.

Платіжною інструкцією №4468 від 11.05.2026 відповідач здійснив оплату на користь адвоката Сичова А.Ю. у сумі 22000,00 грн за послуги за договором про надання правничої допомоги №2026-05-10-01 від 10.05.2026 згідно рахунка №20260000281 від 10.05.2026.

13.07.2026 ТОВ "ОКТБ" та адвокат Сичов А.Ю. склали акт виконаних робіт №20260000441 про те, що послуги з надання правової (правничої) допомоги були надані якісно та у відповідності до домовленості сторін. Клієнт не має зауважень до повноти, якості, обсягу, своєчасності, ціни наданої за цим актом правової (правничої) допомоги.

Вказаний акт виконаних робіт №20260000441 від 13.07.2026 містить детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та витраченого часу.

Також, у цьому акті зазначено, що вартість робіт з надання правової (правничої) допомоги становить 22000,00 грн.

Зазначені послуги професійної правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "ОКТБ" надано адвокатом Сичовим Антоном Юрійовичем на підставі наявних у справі копій ордеру на надання правничої допомоги серія АР №1276914 від 14.11.2025 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №720 від 26.12.2008.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (висновок Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладений в абз. 3 п. 6.5. постанови від 03.10.2019 по справі №922/445/19).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

У постанові від 11.01.2023 у справі №922/4195/21 Верховний Суд дійшов висновку, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. 33 - 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

При цьому, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Статтею 129 ГПК України визначений порядок розподілу судових витрат, частиною 1 вказаної статті визначений порядок розподілу судового збору, частиною 4 - інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. Так, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. 33 - 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частина третя статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає, що до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір про надання правової (правничої) допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано главою 63 ЦК України.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 сформульовано такі висновки щодо комплексного застосування норм ст. 627 ЦК України, ст. 126, 129 ГПК України, ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" у подібних правовідносинах:

"Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону №5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.".

Отже, відсутність деталізації часу в описі робіт не перешкоджає суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу, якщо встановлено фіксований гонорар.

У пункті 2.1 договору про надання правничої допомоги №2026-05-10-01 від 10.05.2026 гонорар встановлений у фіксованому розмірі та складає 22000,00 грн.

При цьому суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює ці обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону у справі.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19).

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22).

Крім цього, виробленою практикою Верховного Суду деталізовано як критерії, які суд з власної ініціативи може застосовувати при вирішенні питання про повну чи часткову відмову у відшкодуванні витрат на правову допомогу, так і їх порядок застосування. Зокрема :

1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц). Господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 (провадження №12-14гс22));

2) вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанови КГС ВС від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 01.06.2018 у справі №904/8478/16). У постановах від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 01.08.2019 у справі №915/237/18 Верховний Суд зазначив, що під час визначення розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Подібну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постановах від 22.11.2019 у справі №910/906/18, від 04.06.2020 у справі №906/598/19 та від 24.01.2019 у справі №910/15944/17.

В цьому випадку при розподілі витрат на професійну правничу допомогу суд враховує наступне :

- спір, що виник між сторонами, не є складним з огляду на характер спірних правовідносин;

- зміст спірних правовідносин є типовим та не потребує застосування складних правових конструкцій або спеціальних знань, що виходять за межі звичайної юридичної практики;

- наявні у справі матеріали не містять значного обсягу доказів, які потребують тривалого дослідження чи спеціального аналізу, а встановлення обставин справи не пов`язане з необхідністю проведення складних розрахунків або оцінки специфічних технічних питань;

- спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, які містять усталене нормативне регулювання відповідних правовідносин;

- застосування зазначених норм не викликає складнощів, оскільки вони не передбачають неоднозначного тлумачення та не потребують залучення значної кількості спеціальних чи галузевих нормативно-правових актів;

- велика кількість законів або підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню та застосуванню, у цій справі відсутня, а правова кваліфікація спірних відносин є очевидною та не викликає сумнівів;

- правова позиція у справі не потребує формування нових підходів до тлумачення норм права, а ґрунтується на загальних засадах цивільного законодавства та усталеній судовій практиці;

- підготовка позовної заяви, відповіді на відзив та заяви про ухвалення додаткового рішення не потребували від адвоката вчинення значного обсягу дій, збирання доказів та витрачання великої кількості часу.

Отже, характер спору, обсяг доказової бази та правове регулювання свідчать про відсутність підвищеної складності справи, що, у свою чергу, виключає необхідність витрачання значного часу на її дослідження та підготовку правової позиції.

Застосовуючи встановлений статтею 129 ГПК України принцип пропорційності розподілу судових витрат, сума витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з позивача на користь відповідача, становить 11545,51 грн.

Надаючи оцінку наведеним відповідачем розрахункам витрат на правову допомогу, з урахуванням наданих ним доказів на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації та фактичного обсягу наданих послуг правничої допомоги у суді, враховуючи клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, дійшов висновку про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу до 11000,00 грн.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне уточнену заяву ТОВ "ОКТБ" від 13.07.2026 (вх.№17135 від 14.07.2026) про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково - пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у загальній сумі 11000,00 грн.

Керуючись ст. 55, 59, 131-2 Конституції України, ст. 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 1, 19, 26, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст. 2, 13, 16, 58, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 124, 126, 129, 161, 165, 178, 202, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні уточненої заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТБ" від 13.07.2026 (вх.№17135 від 14.07.2026) про ухвалення додаткового рішення по справі №922/1404/26 відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (53201, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, пр. Трубників, 56. Код ЄДРПОУ 35537363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТБ" (61010 м. Харків, вул. Катерининська, 40/42. Код ЄДРПОУ 31339824) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 11000,00 грн.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено 28.07.2026.

СуддяВ.І. Ольшанченко