Ухвала суду № 138538734, 27.07.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"27" липня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2558/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Юрченко В.С.

розглянувши заяву : ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність боржниці-фізичноїх особи,-

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області (далі - суд), через систему "Електронний Суд", звернулась ОСОБА_1 (далі - заявниця) із заявою від 19.07.2026 (вх. № 2558/26 від 20.07.2026) про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність як фізичної особи. Зазначена заява обґрунтована з посиланням на наявність у заявниці заборгованості перед кредиторами у сумі 308 770 гривні 88 копійки, яка виникла на підставі кредитних договорів, і найближчим часом остання не зможе виконати грошові зобов`язання та здійснювати звичайні поточні платежі, тобто наявна загроза неплатоспроможності.

В обґрунтування заяви вказав на вимоги п. 2, 4 ч. 2 ст. 115 КУзпПБ, якими обумовлено право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, якщо боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, відповідно, в силу викладеної норми є підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Заявницею запропоновано призначити керуючим реструктуризацією боргів боржника - арбітражного керуючого Шалашного Леоніда Олександровича та надано заяву зазначеного арбітражного керуючого на участь у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2026, справу № 922/2558/26 передано на розгляд судді Юрченко В.С.

Суддя Юрченко В.С, з метою уникнення сумнівів у її неупередженості при розгляді справи № 922/2558/26, вважає за необхідне заявити самовідвід виходячи з наступного.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом (частини 1, 9 статті 39 Господарського процесуального кодексу України).

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Саме така правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2018 року у справі № 901/22/17.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Так, законодавством України встановлені підстави подання відводу (самовідводу), системний аналіз яких свідчить, що усунення судді від правосуддя повинно бути мотивованим і відповідати меті забезпечення неупередженості суду.

В цій частині слід зазначити, що вимога про вмотивованість заяви про самовідвід прямо випливає зі змісту частини 1 статті 38 ГПК України. Аналіз цієї норми права, а також норм статей 35-37 ГПК України показує, що законодавець визнає за суддею право на самовідвід, але тільки в разі наявності визначеної причини, в силу якої правосуддя може бути упередженим або несе ризики виглядати таким.

Підставою, покладеною суддею господарського суду Харківської області Юрченко В.С., в основу заяви про самовідвід у справі № 922/2558/26, стає те, що 29.06.2026 суд, в складі судді Юрченко В.С. по справі № 922/1915/26, відмовив у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Суддею Господарського суду Харківської області Юрченко В.С. по справі № 922/1915/26 сформована чітка правова позиція щодо відсутності правових підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , оскільки останньою не були представлені беззаперечні докази, за наявності яких, законодавець обумовлює можливість застосувати до боржниці судові процедури неплатоспроможності та скористатися їй правом на реабілітацію, шляхом звільнення від боргів та відновлення платоспроможності, як добросовісного боржника.

Суд наголошує на тому, що розглядаючи конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону.

На думку судді Господарського суду Харківської області Юрченко В.С., яка сформувала свою позицію у справі № 922/1915/26 з приводу заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність як фізичної особи, позбавляють суд здійснювати подальший розгляд цієї справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" зазначено, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96). У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49). Стосовно об`єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтоваімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (частини 1, 9 статті 39 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене вище, суддею Юрченко В.С. у заяві про самовідвід доведено наявність (складових, визначених Європейським судом) критеріїв в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Micallef v.Malta (Мікаллефф проти Мальті) пункт 98).

За Законом України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (статті 2, 6 Закону).

В світлі наведених обставин та норм чинного законодавства, які підлягають застосуванню, виходячи із основних засад (принципів) господарського судочинства, враховуючи необхідність об`єктивного розгляду даної справи, уникнення напруженості, з метою виключення будь-яких сумнівів в неупередженості або необ`єктивності суду та забезпечення довіри до судової влади України, суддя Юрченко В.С. заявляє самовідвід від розгляду справи № 922/2558/26.

Керуючись статтями 32, 35, 38, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву про самовідвід судді Юрченко В.С. у справі № 922/2558/26 - задовольнити.

2. Матеріали справи № 922/2558/26 передати на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.

Ухвалу підписано 27.07.2026.

Суддя Юрченко В.С.