Рішення № 138538226, 27.07.2026, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа № 715/1292/26

Провадження 2/718/576/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2026 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області в особі судді Нагорного В.В.

за участю секретаря судового засідання Якубівської В,В.,

учасники справи:

представник позивача - не з`явився,

відповідач - не з`явився,

представник відповідача - не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кіцманського районного суду Чернівецької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

До Кіцманського районного суду Чернівецької області надійшла за підсудністю від Глибоцького районного суду Чернівецької області цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 5885526 від 30.04.2024 року в сумі 77951,36 грн. на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», а також стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Короткий зміст заяв по суті справи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що 30.04.2024 року між фізичною особою позичальником ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений договір про споживчий кредит № 5885526, згідно з умовами якого відповідач отримав 12000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.

У позовній заяві представник позивача стверджує, що кредитодавець умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в сумі визначеній кредитним договором; відповідно до графіку сплати кредитних коштів відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором.

Представник позивача у позовній заяві зазначив, що відповідач та кредитодавець уклали договір у вигляді електронного документа у відповідності до ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»; відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За змістом позовної заяви, 24.09.2024 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №110-МЛ від 24.09.2024 р., відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги та позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за кредитним договором № 5885526 від 30.04.2024 року, що укладений між кредитодавцем та відповідачем.

У позовній заяві представник позивача зазначив, що сума заборгованості відповідача становить 77951,36 грн., з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 12000 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить 58971,36 грн.; заборгованість по сумі за порушення грошового зобов`язання становить 5600 грн.; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 1380 грн.

19.06.2026 через систему «Електронний суд» представник відповідача -адвокат Кодрян Я.Д. подала відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволені позовних вимог.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи внаслідок тяжкого відкритого проникаючого черепно-мозкового поранення, мінно-вибухової травми (20.02.2024 р.), пов`язаної із захистом Батьківщини, через отриману черепно-мозкову травму самостійно себе не обслуговує, має обмеження здатності до орієнтації, пересування, трудової діяльності, страждає на такий психічний розлад як ігрова залежність (лудоманія), у зв`язку з чим матір ОСОБА_2 . ОСОБА_3 звернулась з заявою до Кіцманського районного суду Чернівецької області про обмеження його цивільної дієздатності (справа №718/2653/25).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначила, що згідно умов спірного кредитного договору позичальник повинен був отримати кредит у розмірі 12000 грн., а заборгованість нараховано кредитодавцем у розмірі 77951,36 грн. та відповідно більше ніж в шість разів перевищує суму кредиту, що суперечить принципам справедливості, добросовісності і розумності; вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України.

Представник відповідача у відзиві стверджує, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 отримав кредитні кошти від первісного кредитора ТзОВ «Мілоан», відповідно докази належного виконання обов`язку первісним кредитором щодо передання коштів згідно договору про споживчий кредит №5885526 від 30.04.2024 року, а відповідач ОСОБА_1 не визнає вказані обставини.

За змістом відзиву, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за порушення грошового зобов`язання у сумі 5600 грн. відповідно до кредитного договору суперечать положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України та, на думку представника відповідача, не підлягають задоволенню.

У відзиві представник відповідача зазначила, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн. є завищеними та не відповідають критеріям розумності й співмірності та підлягають зменшенню відповідно до принципів справедливості та пропорційності.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 27 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків заяви.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04 травня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито спрощене провадження у даній справі, призначено судове засідання з участю сторін на 27 липня 2026 року о 10:30 год. та за клопотанням позивача зобов`язано АТ КБ «ПриватБанк» надати інформацію, яка містить банківську таємницю.

Представник позивача, відповідач та його представник у судове засідання, призначене на 27 липня 2026 року о 10:30 год. не з`явились, хоча сторони були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи.

При цьому, судом встановлено, що у відзиві на позовну заяву представник відповідача просить розгляд справи провести за відсутності відповідача та його представника.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності сторін за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що 30.04.2024 року ТОВ «Мілоан» (далі - кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) уклали договір про споживчий кредит №5885526 (індивідуальна частина) (далі - кредитний договір).

Згідно із п.1.1. кредитного договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом, в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості згідно п.1.4. договору, та виконати інші зобов`язання у повному обсязі та на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 12000,00 гривень. Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів з 30.04.2024 (дата надання кредиту). Загальні витрати позичальника за кредитом складають 50217 грн.. Денна процентна ставка складає (50217.60 грн./12000.00 грн)/360 днів*100%=1.16%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 9772.81% річних (п.п. 1.2.1.3, 1.5 кредитного договору).

Відповідно до п.п.1.5.1., 1.5.2., 1.5.3. кредитного договору, комісія за надання кредиту: 1380,00 грн. яка нараховується за ставкою 11.50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту, проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, нараховуються за ставкою 511.00 відсотків річних, на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511.00 відсотків річних, від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів.

У п.п. 1.6. кредитного договору зазначено, що тип процентної ставки за цим договором: фіксована.

Відповідно до п.п. 2.1., 3.3.2 кредитного договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 . Позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1-1.5. та п.2.4 цього договору.

Довідкою про ідентифікацію підтверджується, що відповідач, з яким укладено договір №5885526 від 30.04.2024 ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 366361, відправленим позичальнику 30.04.2024 о 10:01 на номер телефону НОМЕР_2 .

Виконання зобов`язань перед відповідачем за кредитним договором Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» підтверджується платіжним дорученням 129761675 від 30.04.2024 року, відповідно до якого згідно договору 5885526 ТОВ «Мілоан» надав відповідачу кошти у розмірі 12000,00 грн.

24 вересня 2024 року між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (новий кредитор) було укладено договір відступлення прав вимоги № 100-МЛ, відповідно до якого (п.1) на умовах, встановлених цим договором, кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).

Виконання договору відступлення прав вимоги №100-МЛ від 24 вересня 2024 року підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників від 24 вересня 2024 року, з якого вбачається, що кредитор передав, а новий кредитор прийняв Реєстр боржників кредитора від 24 вересня 2024 в кількості: 2009.

З витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимог №100-МЛ від 24 вересня 2024 року вбачається, що до нового кредитора - позивача у даній справі перейшло право вимоги за кредитним договором №5885526 від 30.04.2024 року до відповідача на загальну суму 42335,36 грн., з яких: 10320,00 грн. - залишок по тілу кредиту, 1680,00 грн. - залишок простроченої заборгованості по кредиту, 1733,76 грн. - залишок по нарахованим процентам, 21621,60 грн. -залишок по простроченим нарахованим процентам, 900,00 грн. - залишок по комісії за надання кредиту, 480,00 грн. - залишок простроченої комісії за надання кредиту, 5600,00 грн. - залишок по неустойці за порушення грошового зобов`язання, про що було зазначено у претензії від 02.03.2026 року вих. №23928690/4144 про погашення кредитної заборгованості, адресованій відповідачу.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечила факт зарахування кредитних коштів на банківські рахунки ОСОБА_1 .

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагається, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно - телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 525 ЦК України заборонено односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.

Судом встановлено, що первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у сумі 12000,00 грн. що підтверджується платіжним дорученням 129761675 від 30.04.2024 року, однак ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, доказів погашення суми заборгованості відповідачем не надано.

При цьому, належним доказом перерахування відповідачу кредитних коштів є платіжне доручення 129761675 від 30.04.2024 року, відповідно до якого згідно договору 5885526 ТОВ «Мілоан» надав ОСОБА_1 кошти у розмірі 12000,00 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення з відповідача заборгованості за сумою кредиту у розмірі 12000,00 грн та наявність підстав для їх задоволення.

Щодо розміру нарахованих позивачем відсотків за користування кредитом суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023 доповнено пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016.

Відповідно до п. 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Ураховуючи те, що закон № 3498-IX від 22.11.2023 набрав чинності 24.12.2023, то: із 22.04.2024 по 19.08.2024 (протягом наступних 120 днів) розмір денної процентної ставки за користування кредитними коштами не може перевищувати 1,5 %.

Позивачем нараховано відсотки за період з 25.09.2024 по 24.04.2025 в розмірі 1,16 % денної процентної ставки, що відповідає нормам закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023, яким доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016.

За таких обставин суд вважає що прострочена заборгованість за сумою відсотків є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

Щодо стягнення з відповідача суми прострочених платежів за комісією, суд зазначає наступне.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У п.1.5.1. договору про споживчий кредит № 5885526 від 30.04.2024 року передбачено, що комісія за надання кредиту становить 1380,00 грн., нараховується за ставкою 11.50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення (п.2.4.1. договору).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

За приписами частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Отже, в матеріалах справи наявні докази в підтвердження обставин щодо обґрунтованості нарахування позивачем відповідачу комісії за надання кредиту.

Відносно стягнення заборгованості за неустойку та/або проценти за порушення грошового зобов`язання, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив про те, що вказаною нормою законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Оскільки нарахування штрафів відбувалось після 24 лютого 2022 року, суд вважає таке нарахування штрафу у сумі 5600,00 грн. неправомірним, а відтак позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо відступлення права вимоги позивачу.

Підстави заміни кредитора у зобов`язанні визначені ст.512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч.3 ст.512 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ст.ст.1077-1078 ЦК України).

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Наявними у справі доказами підтверджено, що права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором перейшло від ТОВ «Мілоан» до нового кредитора - позивача у даній справі у передбаченому чинним законодавством порядку.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту кредиту в сумі 12000,00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 58971,36 грн. та 1380,00 грн комісії за надання кредиту, що разом становить 72351,36 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується наступним.

Оскільки відповідач є особою з інвалідністю II групи, що підтверджується матеріалами справи, то відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору, у зв`язку з чим судовий збір з ОСОБА_1 стягненню не підлягає.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги, слід зазначити наступне.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Суд, дослідивши надані суду докази витрат на професійну правничу допомогу, приходить до переконання, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії таких документів: договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, акт №Д/19789 від 09.03.2026 року, детальний опис від 09.03.2026 року.

Суд вважає, що визначена адвокатом сума гонорару є обґрунтованою, та такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягом наданих послуг.

Відтак, з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, які пропорційно до задоволених позовних вимог складають 7425,28 грн. (72351,36 х 8000,00 /77351,36).

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), заборгованість за кредитним договором № 5885526 від 30.04.2024 року, в сумі 72351 (сімдесят дві тисячі триста п`ятдесят одна) грн. 36 коп. на користь ТзОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614).

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7425 (сім тисяч чотириста вісімдесят дві) грн. 28 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, 4-ий поверх;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В.В. Нагорний