Ухвала суду № 138537723, 27.07.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/2580/26

Провадження №:1-кс/138/636/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2026 м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суду Вінницької області, у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області клопотання слідчого СВ Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12026020160000250 від 04.07.2026 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ще Чаплинки Чаплинського району Херсонської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, на утриманні дитина з інвалідністю, внутрішньо-переміщена особа, повна вища освіта, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Могилів-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду з вказаним вище клопотанням по кримінальному провадженню №12026020160000250 від 04.07.2026.

Клопотання мотивоване тим, зокрема, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи прямий умисел на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів з метою збуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», відповідно до яких діяльність з обігу наркотичних засобів на території України обмежено, в невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 21.07.2026 у невстановлений спосіб незаконно придбав рослини коноплі, що є наркотичним засобом канабісом. В подальшому незаконно придбані рослини коноплі у невстановлений час та спосіб, але не пізніше 21.07.2026 ОСОБА_4 переніс до будинку за адресою: АДРЕСА_3 , що перебував в його користуванні та власником якого є його тесть - ОСОБА_7 , де їх висушив, тобто незаконно виготовив наркотичні засоби, які зберігав з метою збуту.

Під час проведення працівниками Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області 21.07.2026 з 17 год. 45 хв. по 21 год. 35 хв. санкціонованого обшуку домоволодіння АДРЕСА_3 у ОСОБА_8 виявлено та вилучено речовину рослинного походження, яка, згідно висновку експерта, є наркотичним засобом канабісом, що відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою (у перерахунку на висушену речовину) 5086,62 г., а також виявлено 41 кущ рослин зовні схожих на рослини роду конопель та предмети і речі для складування і фасування.

Відповідно до Таблиці 1 невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу» кількість вилучених у ОСОБА_8 наркотичних засобів, а саме канабісу, відноситься до особливо великих розмірів, оскільки перевищує масу 2500 г.

Таким чином, ОСОБА_8 , посягаючи на встановлений законом порядок обігу наркотичних засобів та охорону здоров`я населення, всупереч положенням Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» незаконно придбав, виготовив та зберігав з метою збуту наркотичні засоби, а саме канабіс, загальною масою 5086,62 г.

За вказаних вище обставин, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, - незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів з метою збуту, предметом яких були наркотичні засоби в особливо великих розмірах.

ОСОБА_4 о 02 годині 55 хвилин 22.07.2026 затримано в порядку ст. 208 КПК України, після чого 22.07.2026 о 20 годині 10 хвилин йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 вказаної статті, а саме: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному проваджені, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставами вважати, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду підтверджується тими обставинами, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, та за вчинення якого передбачено суворе покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна. Усвідомлення невідворотності такого покарання та реальна перспектива ізоляції від суспільства є вагомим природним стимулом для підозрюваного з метою переховування від правосуддя.

Наявність цього ризику підтверджується також об`єктивними даними про особу підозрюваного. Так, ОСОБА_4 не має постійного місця проживання та роботи, має право вільного перетину державного кордону України, при цьому протягом 2026 року неодноразово перетинав державний кордон України.

Поєднання можливостей перебувати за межами України та потенційних небезпек у зв`язку із веденням бойових дій на території України внаслідок розв`язання російською федерацією повномасштабної війни проти України та тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному, дають обґрунтовані підстави вважати, що існує ризик залишення ОСОБА_4 території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а тривале перебування за кордоном є одним із способів унеможливлення реалізації органом досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.

Підставами вважати, що ОСОБА_4 може впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, є те, що він після ознайомлення з матеріалами, які додаються до вказаного клопотання, підозрюваному достеменно стануть відомі анкетні дані, номери телефонів, місця проживання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а тому він зможе шляхом умовлянь, прохань чи погроз примусити вказаних осіб змінити надані ними показання або ж надати неправдиві показання, щоб уникнути кримінальної відповідальності.

Також існує ризик, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, зважаючи що протиправна діяльність ОСОБА_4 була викрита працівниками правоохоронного органу, у останнього відсутній офіційний дохід, за місцем домоволодіння, яке перебувало в користуванні підозрюваного, виявлено та вилучено особливо великий розмір наркотичних засобів, кущі рослин ззовні схожих на рослини роду конопель, предмети та обладнання, яке використовувалось для їх підживлення і вирощування, значну кількість речей і предметів для складання і фасування наркотичних засобів, що прямо вказує на те, що злочинна діяльність ОСОБА_4 мала системний, тривалий, організований та триваючий характер.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження є доцільним застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Звертаючись із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 слідчим на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, відсутність постійного доходу, місця роботи, а також тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Викладене вище свідчить про неможливість застосування інших запобіжних заходів ніж тримання під вартою, а тому враховуючи обставини кримінального правопорушення, просила Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 діб.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала повністю з підстав, зазначених у клопотанні, та наполягала на обранні підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_11 в судовому засіданні заперечували щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили визначити більш мякий запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Разом з тим, у випадку, якщо суд дійде висновку про необхідність обрання запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, то визначити заставу у розмірі не більше 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. При цьому, зазначили, що підозрюваний разом зі своєю сім`єю є внутрішньо-переміщеними особами. ОСОБА_4 є важко хворим на лімфолейкоз та потребує лікування. Крім того, на його утриманні перебуває неповнолітній син з інвалідністю. Також зазначили, що підозрюваний виїжджав за межі України з метою лікування.

Заслухавши прокурора, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Згідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Отже, слідчий суддя звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).

Слідчий суддя встановив, що у кримінальному провадженні на даний час зібрано достатньо доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

На час розгляду клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення є обґрунтованою, про що свідчать докази, зібрані у кримінальному провадженні та додані слідчим до даного клопотання, а саме: рапорт ЄО №7953 від 03.07.2026, рапортами працівників СКП Могилів-Подільського РВП про те, що ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 вирощує рослини коноплі без мети збуту у великих розмірах; довідка з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно № 481222283 від 10.06.2026 про те, що житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстрований за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб відповідно до якого дружиною ОСОБА_4 є ОСОБА_12 ; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до якого батьками останньої є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; протокол допиту свідка ОСОБА_9 , який повідомив що в одній із компаній громадянин ОСОБА_4 зазначив, що проживає в орендованому будинку біля міського парку за адресою: АДРЕСА_2 , разом з дружиною, адже переїхав із Києва. Також під час розмови ОСОБА_4 повідомив, що має у користуванні будинок за адресою: АДРЕСА_3 , де займається вирощуванням рослин конопель без мети збуту для власного вживання. До цього будинку він доїжджає на автомобілі Мітсубісі Паджеро, чорного кольору, в якому возить добрива та вирощенні рослини коноплі; протокол допиту свідка ОСОБА_10 , який повідомив що перебуваючи у свого знайомого на ім`я ОСОБА_15 , який проживає в АДРЕСА_3 , під час прогулянки він неодноразово бачив як до будинку за адресою: АДРЕСА_3 , заїжджав автомобіль Мітсубісі Паджеро, чорного кольору. Після чого чоловік близько 48-50 років, який заходив та перебував на території домоволодіння, переносив горщики з рослинами, зовні схожими на рослини коноплі. А ближче до вечора заносив зазначені горщики назад до будинку; протокол обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , під час якого було виявлено та вилучено речовини рослинного походження в висушеному та подрібненому стані, які являються наркотичним засобом канабіс, а також рослини зовні схожі на рослини коноплі та засоби для їх вирощування, фасування і пакування; рапорт слідчого від 21.07.2026 та рапорт реєстрації ЄО №9010 від 21.07.2026 про виявлення ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України; висновок судової експертизи матеріалів речовин і виробів від 22.07.2026 про те, що вилучена під час обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 речовина рослинного походження є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою (у перерахунку на висушену речовину) 5086,62 г.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 вказаної статті, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному проваджені, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути не взявши особу під варту. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику втечі.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, та за вчинення якого передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.

Відповідно до п.5 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Системний аналіз зазначеної вище норми дозволяє дійти висновку про те, що за наявності обгрунтованої підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, вирішення питання про визначення застави, як альтернативного запобіжного заходу, належить до дискреційних повноважень слідчого судді, проте з обов`язковим урахуванням підстав та обставин, передбачених ст. 177, 178 КПК України та рішення слідчого судді про визначення або не визначення застави має бути належним чином умотивовано.

Суд також виходить з того, що положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені застави: обставини кримінального правопорушення, особливий характер справи, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб, масштаб його фінансових операцій, дані про особу підозрюваного, встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК, «професійне середовище» підозрюваного, шкода, заподіяна кримінальним правопорушенням, тощо.

У будь-якому випадку визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя з метою запобігання установленим ризикам та забезпечення виконання особою процесуальних рішень, повинен покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, які об`єктивно можливо перевірити, зокрема, і передбачені п. 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК

При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховує, що прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі домашній арешт, не може запобігти зазначеним ризикам, а тому переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді саме тримання під вартою.

Разом з тим, зважаючи на особу підозрюваного, який є хворим, а також те, що на його утриманні перебуває неповнолітній син, якому встановлено групу інвалідності, то слідчий суддя вважає, що у цьому провадженні, на момент розгляду клопотання, стороною обвинувачення у судовому засіданні не доведено наявність обставин, які з урахуванням фактичних обставин кримінального правопорушення, за якими особі оголошено підозру можуть вказувати на неможливість визначення застави як альтернативного запобіжного заходу.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення ОСОБА_4 застави в межах розміру встановленому п.3 ч.5 ст.182 КПК України, а саме 10 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Щодо розміру застави то слідчий суддя зазначає, що застосовані загальні принципи щодо обґрунтування тримання підозрюваного під вартою та визначення розміру застави наведені, зокрема, в рішенні у справі «Корбан проти України» від 04 липня 2019 року, де йдеться про те, що гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок передбачуваного злочину, а лише присутність обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти. Оскільки відповідне питання є основоположним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи державної влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і для вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Тяжкість обвинувачень, пред`явлених обвинуваченому, не може бути вирішальним фактором для виправдання розміру застави.

Враховуючи наведене, вище саме такий розмір застави, що встановлюється в межах визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, на думку слідчого судді, здатний запобігти відповідним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

Крім того, в разі внесення застави, ОСОБА_4 необхідно звільнити з-під варти та покласти на нього на строк 60 (шістдесят) днів, на підставі ч.5 ст.194 КПК України, обов`язки передбачені пп.1-4, 8 зазначеної статі.

Керуючись ст.12, ч.3 ст.307 КК України, ст.131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) діб до 02 год. 55 хв. 19.09.2026.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Визначити заставу ОСОБА_4 у розмірі 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332800 (триста тридцять дві гривні вісімсот) гривень 00 копійок, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (Одержувач коштів - ТУ ДСА в Вінницькій області, рахунок отримувача UA688201720355219002000000401, Код ЄДРПОУ 26286152, Банк ДКСУ, м. Київ, МФО 820 172).

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 на строк 60 (шістдесят) днів, обов`язки передбачені п.п.1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

1) прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

2) не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

4) утриматись від спілкування із особами, які є свідками у даному кримінальному провадженні.

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Підозрюваному ОСОБА_4 роз`яснити, що в разі невиконання зазначених обов`язків, які будуть покладені на нього, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуватиметься у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Дія ухвали закінчується о 02 год. 55 хв. 19.09.2026.

Копію цієї ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Повний текст ухвали суду складено та оголошено 27.07.2026 15 год. 30 хв.

Слідчий суддя: ОСОБА_1