Рішення № 138537627, 22.06.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

справа №133/2416/24

22.06.26 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Пєтухової Н.О.,

розглядаючи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Бізнес Позика» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 07.01.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 480740-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», шляхом направлення ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 480740-КС-002 про надання кредиту, яку 07.01.2024 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 480740-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Таким чином, 07.01.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем було укладено Договір № 480740-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 2,00 процентів за кожен день користування Кредитом. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (котрий позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).

На момент подання позовної заяви боржник свої зобов`язання за кредитним договором № 480740-КС-002 про надання кредиту належним чином не виконав, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором. Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 480740-КС-002 станом на 25.07.2024 утворилась заборгованість на загальну суму 160129,27 грн., яка складається з: 47152,49 грн. - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 110403,30 грн. - суми прострочених платежів по процентах; 2573,48 грн. - суми прострочених платежів за комісією.

Ухвалою суду від 13.05.2026 року відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Надано строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - відповіді на відзив та відповідачу на подання заперечення.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, відзив у встановлений строк суду не надав.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом встановлено, що 07.01.2024 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 480740-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

07.01.2024 ТОВ «Бізнес позика» направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір № 480740-КС-002 про надання кредиту.

07.01.2024 року ОСОБА_1 прийняла пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 480740-КС-002 про надання кредиту на умовах, визначених офертою.

Також, 07.01.2024 ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту за допомогою одноразового ідентифікатора UA-9472.

Відповідно до п. 2.1 договору кредиту ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 50000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах визначених договором кредиту та правил про надання споживчих кредитів. Строк кредиту - 24. тижні, з 07.01.2024 до 23.06.2024. Комісія за надання кредиту складає 7500,00 грн (п.2.5 Договору).

Протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. У пункті 3 Договору наведено детальний графік платежів.

Згідно п. 7 Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір.

Також з договору вбачається, що позичальником договір був підписаний електронним підписом, а саме одноразовим ідентифікатором UA-2752.

Відповідно до анкети клієнта (витягу з інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства на сайті https://.my.bizpozyka.com) відповідач надав свої особисті відомості/персональні дані, адресу, ІПН, паспортні дані, електронну адресу, номер телефону, номер банківського рахунку/банківської картки № НОМЕР_2 .

Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій Клієнта щодо укладення електронного договору про надання кредиту №480740-КС-002 від 07.01.2024 в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті www.my.bizpozyka.com

07.01.2024 позивач видав кредит відповідачу ОСОБА_1 шляхом перерахунку коштів на картку, що підтверджується копією інформаційної довідки.

З інформації наданої AT КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду про витребування доказів від 13.05.2026, судом встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту зазначену у кредитному договорі та 07.01.2024 на рахунок відбулось зарахування коштів в сумі 50000 гривень.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 25.07.2024 року утворилась заборгованість за договором № 480740-КС-002 від 07.01.2024 року в розмірі 160129,27 грн, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 47152,49 грн, суми прострочених платежів по процентах 110403,30 грн, суми прострочених платежів за комісією 2573,48 грн.

Також з вказаного розрахунку вбачається, що позичальником здійснювалось часткове погашення заборгованості - тіло кредиту 2847,51 грн, відсотки за користування 23 775,39 грн, комісія 4 926,52 грн, а саме:

- 17.01.2024 у розмірі 10830,00 грн., з яких: 2299,16 грн - тіло кредиту; 6322,69 грн - відсотки за користування; 2208,15 грн - комісія;

- 03.02.2024 у розмірі 10354,08 грн., з яких: 548,35 грн - тіло кредиту; 9321,95 грн - відсотки за користування; 483,78 грн - комісія;

- 18.02.2024 у розмірі 10365,34 грн, з яких: 8130,75 грн - відсотки за користування; 2234,59 грн - комісія.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст.526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідач 07.01.2024 року підписав договір про надання кредиту шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором та отримав кредит в розмірі 50000,00 гривень на картковий рахунок. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Разом з тим відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість за вказаними кредитним договором.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування ним наданими йому банком кредитними коштами, а також не подав будь-яких доказів на спростування наданого банком розрахунку заборгованості.

Однак суд не погоджується із наведеним позивачем розрахунком заборгованості за процентами за вказаним договором позики.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.

Закон України від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів (з 24.12.2023 по 21.04.2024) - 2,5 %; протягом наступних 120 днів (з 22.04.2024 по 19.08.2024) - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Договір про надання кредиту був укладений 07.01.2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому на вказаний договір не поширюється пункт 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування».

Отже відсоткова ставка встановлена договором не відповідає умовам чинного законодавства.

Згідно з ч. 1статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У частинах першій та другій статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, умова укладеного між сторонами договору, передбачена п.2.4 Договору, щодо встановлення стандартно денної процентної ставки у 2,00 %, та зниженої денної процентної ставки у 1,14957034 %, у порядку ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемною.

За змістом ч. 5 ст. 216 ЦК України, суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Тому суд розраховує заборгованість за укладеним між сторонами договором, виходячи з встановленої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки 1 %.

Так, 50 000,00 грн. (сума кредиту) х 1,00 % = 500,00 грн. (сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами).

Розрахунок заборгованості, згідно зі спірним кредитним договором, позивачем визначено за період з 07.01.2024 року (дату видачі кредиту) по 23.06.2024 року включно, що становить в сукупності 168 днів (24 тижні*7).

Таким чином, заборгованість відповідача по несплачених відсотках за договором № 480740-КС-002 від 07.01.2024 становить 84 000,00 грн. (500,00 грн. (сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами) х 168 днів (строк протягом якого розрахована заборгованість).

Враховуючи здійснені відповідачем платежі на погашення заборгованості, сума заборгованості за кредитним договором складатиме:

- тіло кредиту 47152,49 грн (50000,00-2847,51);

- відсотки за користування кредитом 60 224,61 грн (84000,00-23 775,39);

- комісія за надання кредиту 2 573,48 грн (7500,00-4926,52).

З врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги, що відповідач істотно порушив умови укладеного ним кредитного договору № 480740-КС-002 від 07.01.2024 року, а, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашав кредит, проценти за користування ним, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору, а тому суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення боргу за тілом кредиту у розмірі 47152,49 грн., процентів за користування кредитом у розмірі 60 224,61 грн., комісії за кредит у розмірі 2 573,48 грн,а всього 109 950,58 грн. необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача, а у задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.

З огляду на викладене позовну заяву необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені товариством судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (68,66%), а саме усумі 1639,00 грн (2422,40*68,66%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-13, 19, 76-81, 89, 259, 263-265, 274 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ 41084239) загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 480740-КС-002 від 07.01.2024,в розмірі 109 950 (сто дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень 58 копійок, з яких:

- прострочена заборгованість за кредитом - 47152,49 гривень;

- прострочена заборгованість по процентах 60 224,61 гривень;

- заборгованість за комісією - 2 573,48гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судовий збір у розмірі 1 639 (одна тисяча шістсот тридцять дев`ять) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його постановлення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Наталя ПЄТУХОВА