Ухвала суду № 138537266, 28.07.2026, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/150/23

провадження № 2/624/1/26

УХВАЛА

28 липня 2026 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кегичівка, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради, Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання протиправним та скасування наказу начальника відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради № 11-к про припинення трудового договору від 07.02.2023, поновивши на роботі,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради, Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання протиправним та скасування наказу начальника відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради № 11-к про припинення трудового договору від 07.02.2023, поновивши на роботі.

27 липня 2026 року на адресу суду від представника відповідача, адвоката Михайлова В.Л. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в якому він зазначив, що в зв`язку з необхідністю забезпечення участі під час розгляду справи № 638/11829/24, розгляд якої призначено на 27.08.2026, о 12-00, в Шевченківському районному суді м. Харкова, що унеможливлює його участь, як представника Кегичівської селищної ради Харківської області, у двох провадженнях одночасно.

Також, 27 липня 2026 року на адресу суду від представника відповідача, адвоката Підлісного М.О. надійшла заява про вступ у справу як представника, в якій він зазначив, що між ним та Відділом освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради укладено договір правничої допомоги № 2402/26-ПДА-28 від 02.03.2026. Станом на дату призначеного судового засідання представник відповідача об`єктивно має обмежений час для ознайомлення з матеріалами справи, правового аналізу підстав позову, узгодження правової позиції з клієнтом, збирання та оформлення доказів, а також підготовки належних і обґрунтованих письмових заперечень проти позовних вимог, тому просив залучити його до судової справи у якості представника відповідача, надавши доступ до електронної справи №624/150/23 в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» та відклавши судове засідання на іншу дату.

У судовому засіданні представник позивача, адвокат Головко В.В. заявила клопотання про застосування до свідків які не являються до суду заходів процесуального примусу в виді накладення штрафу на свідків. Вважає, що перебування особи у відпустці не звільняє особу від обов`язку явки до суду для допиту. Також зазначила, що представники відповідачів зловживають своїми правами та затягують розгляд справи, оскільки представник відповідача Михайлов В.Л. зазначив у своєму клопотанні, що буде перебувати в іншому судовому засіданні, яке було призначено пізніше, ніж розгляд цієї справи. Щодо іншого представника відповідача Підлісного М.О. зазначила, що відповідно до наданого ним клопотання про вступ у справі як представника вбачається, що договір про надання правничої допомоги був укладений ще 02.03.2026, а тому у нього був час для ознайомлення з матеріалами справи.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні клопотання представника позивача підтримав, зазначив, що неявка свідків у судове засідання є порушенням вимог ЦПК України, а тому просив застосувати до свідків заходи процесуального примусу. Також, зазначив, що адвокатом Михайловим В.Л. в клопотанні зазначено, що він буде перебувати в іншому судовому засіданні, яке призначено до розгляду на 27.08.2026. Вважає, що ця описка є некомпетентністю адвоката. Також погодився з думкою свого представника щодо затягування розгляду цієї справи з боку адвоката Підлісного М.О., так як з ним був укладений договір про надання правничої допомоги ще 02.03.2026, а тому у нього був значний час для ознайомлення з матеріалами цивільної справи.

Розглядаючи заявлені клопотання суд виходить з такого.

Щодо клопотання про залучення адвоката до судової справи у якості представника.

Відповідно до частини 3 статті 58 Цивільного кодексу України 3. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з частинами 1, 2 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Статтею 170 Цивільного кодексу України передбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади в межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до частин 3, 4 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України юридична особа бере участь через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».

Що стосується представництва, то за визначенням, наведеним у статті 237 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі - ЦК України), ним є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (частини перша, третя вказаної статті).

02 червня 2016 року Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України (Закон України №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)»), відповідно до яких розділ XV «Перехідні положення» Основного Закону України було доповнено пунктом 16-1, підпункт 11 якого передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво за своєю природою - це організаційне правовідношення, змістом якого є повноваження однієї особи (представника) діяти від імені, в інтересах іншої особи, яке виникає з договору, закону, акта органу публічної влади. Крім того, представництвом є діяльність представника, спрямована на реалізацію наданих йому повноважень. Змістом відносин представництва є повноваження, без яких останнє не може існувати. Як повноваження розуміють систему двох суб`єктивних прав представника, одне з яких є абсолютним, інше - відносним. Абсолютне право представника містить у собі можливість вчинення певних дій від імені та в інтересах особи, а відносне право полягає у тому, що представник вправі розраховувати на те, що всі юридичні наслідки, створені його діями, виникнуть лише для особи, яку він представляє, а не для самого представника.

Згідно з частиною 1 статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до положень статті 238 Цивільного кодексу України представник (у тому числі і за довіреністю юридичної особи) може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Крім того, надання правової допомоги без укладання договору про надання правової допомоги в письмовій формі, зокрема лише на підставі довіреності, не допускається, крім випадків, передбачених у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Поки адвокатська діяльність у встановленому законом порядку не припинена, укладання договору про надання правової допомоги слід вважати передбаченим законом професійним обов`язком адвоката. Правова позиція викладена у постанові Великою палатою Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 817/66/16.

Так, як вбачається з заяви представника відповідача, адвоката Підлісного М.О., між Відділом освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради та Адвокатським об`єднанням «СПРАВАР» 02.03.2026 укладено договір про надання правничої допомоги № 2402/26-ПДА-28. На підтвердження своїх повноважень адвокатом до заяви долучені наступні документи: ордер на надання правничої допомоги серії АХ № 1368828 від 27.07.2026; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХВ № 002616 від 26.07.2023 та посвідчення адвоката № 002616 від 26.07.2023.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника відповідача, адвоката АО «СПРАВАР» Підлісного М.О., залучивши його до судової справи № 624/150/23 у якості представника Відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради оскільки лише 27.07.2026 йому були надані повноваження щодо представлення інтересів відповідача у цій справі, надавши йому доступ до електронної справи в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».

Щодо клопотання про застосування до свідків заходів процесуального примусу.

Відповідно до ч.1 ст.69 ЦПК України свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

Як слідує з положень ст.143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф. ( ст.144 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст. 144 ЦПК України, застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Застосування заходів процесуального примусу є правом, а не обов`язком суду.

Так, представником позивача заявлено клопотання про застосування до свідків процесуального примусу у виді штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 148 ЦПК України у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 148 ЦПК України, у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

Частиною 5 статті 148 ЦПК України передбачено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

У відповідності до ч. 6 ст. 148 ЦПК України, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні встановлено, що свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 повідомили суд про причини неявки якими є перебування їх у відпустці за межами населеного пункту. Свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повістку про виклик до суду не отримали, що підтверджується відповідною поміткою пошти на конверті. Інші свідки, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 були належним чином викликані у судове засідання та причини неявки суду не повідомили.

Отже, підстави для застосування до свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заходів процесуального примусу відсутні.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 148 ЦПК України у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, як вбачається з матеріалів справи свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 прибули 23.06.2026 до суду для участі у судовому засіданні, натомість судове засідання не відбулося з незалежних від суду обставин (неявка представників відповідачів). У послідуюче судове засідання свідки не прибули, а тому відсутні передумови застосування процесуального примусу відносно вказаних свідків, передбачених ч. 2 ст. 148 ЦПК України, але суд зобов`язує вказаних свідків надати в судове засідання докази поважності неприбуття до суду.

Щодо свідка ОСОБА_12 суд вважає за доцільне застосувати до нього захід процесуального примусу.

Так, судом встановлено, що судові повістки про виклик в судові засідання, призначені на 23 червня 2026 року та 28 липня 2026 року свідком ОСОБА_12 було отримано, про що свідчать зворотні поштові повідомлення, разом з тим, останній на вказані в повістці дату та час в судові засідання не з`явився.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, свідок ОСОБА_12 був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте, незважаючи на належне повідомлення, свідок у судове засідання жодного разу не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про неможливість прибуття не подавав.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету штрафу у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, а також за невиконання процесуальних обов`язків.

Разом з тим, суд на власний розсуд, залежно від конкретних обставин справи та причин неявки, вирішує питання щодо обрання виду заходу процесуального примусу та може застосувати будь-який із цих заходів окремо або одночасно.

Метою застосування таких заходів є спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Отже, вирішуючи який вид заходу процесуального примусу буде ефективним для спонукання учасника процесу до виконання процесуальних обов`язків, суд має виходити з конкретних обставин, які призвели до вирішення питання щодо застосування таких заходів.

Суд застосовуючи такі заходи не має на меті покарання особи, а діє виключно з позиції забезпечення належного розгляду справи.

Судом встановлено, що неявка свідка ОСОБА_12 у судове засідання не була причиною відкладення розгляду справи. До цього часу суд не дійшов до допиту свідків та це не було пов`язано безпосередньо з їх неявкою.

Відповідно до ст. 147 ЦПК України, належно викликаний свідок, який без поважних причин не з`явився на судове засідання або не повідомив про причини неявки, може бути підданий приводу через відповідні органи Національної поліції України з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення. Про привід суд постановляє ухвалу, в якій зазначає ім`я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання, роботи чи навчання, підстави застосування приводу, коли і куди ця особа повинна бути доставлена, кому доручається здійснення приводу.

Ухвала про привід у суд передається для виконання до відповідного органу Національної поліції України за місцем провадження у справі або за місцем проживання, роботи чи навчання особи, яка підлягає приводу.

За таких обставин суд вважає, що необхідним та ефективним заходом процесуального примусу до свідка ОСОБА_12 буде застосування приводу.

Керуючись ст.ст. 143, 144, 147, 148, 258, 260 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Клопотання представника відповідача Відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради, адвоката Підлісного Микити Олексійовича про залучення до розгляду цієї справи у якості представника Відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради - задовольнити.

Залучити адвоката Адвокатського об`єднання «СПРАВАР» Підлісного Микиту Олексійовича у якості представника Відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради до судової справи за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради, Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання протиправним та скасування наказу начальника відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради № 11-к про припинення трудового договору від 07.02.2023, поновивши на роботі.

Розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради, Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання протиправним та скасування наказу начальника відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради № 11-к про припинення трудового договору від 07.02.2023, поновивши на роботі, відкласти 17 вересня 2026 року на 10-00 год.

Клопотання представника позивача, адвоката Головко В.В. та позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Здійснити привід у судове засідання призначене на 17.09.2024 о 10-00 годині свідка ОСОБА_12 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Привід доручити Сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Берестинського районного відділу поліції ГУ НП в Харківській області.

Повторно викликати свідків, зобов`язати свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 надати суду докази поважності неприбуття в судове засідання.

Копію ухвали надіслати Сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Берестинського районного відділу поліції ГУ НП в Харківській області для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення..

Суддя Т.В. Богачова