Рішення № 138536534, 27.07.2026, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 593/242/26

Провадження № 2/342/487/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Андріюк І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Малик Г.В.,

з участю представника відповідачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Городенка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Укркредит Фінанс» (далі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив стягнути з останньої заборгованість у сумі 33266,80 грн та витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги мотивував тим, що 27.01.2025 року між ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС і ОСОБА_2 , за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1503-4940.

На виконання зазначених вимог позичальниці було надано наступний одноразовий ідентифікатор А9932 для підписання кредитного договору №1503-4940 від 27.01.2025 року, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 7000 грн; строк кредитування 365 днів; базовий період* 30 днів; комісія за видачу кредиту 15 % від суми кредиту; знижена ставка 1 % в день, стандартна ставка : 1 % в день за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору; 0,75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат, яка настане раніше).

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

Позивач (через партнера АТ КБ «ПриватБанк», з яким укладено договір №4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02.12.2019) видав відповідачці кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний останньою в особистому кабінеті, чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

Відповідачка підтвердила виникнення своїх зобов`язань відповідно до умов укладеного кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, та, отримавши кредитні кошти, не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, в тому числі в разі отримання нею грошових коштів.

Відповідачка двічі оформлювала кредитні відносини з позивачем, попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить обізнаність відповідачки з процедурою оформлення та виконання кредитного договору.

Відповідачка, всупереч умовам кредитного договору, ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування», ст.ст.525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України порушила умови кредитного договору та не повернула в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконала в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором.

Станом на 19.01.2026 року загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором становить 33266,80 гривень: заборгованість за кредитом 7000 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 21716,80 гривень, заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК 3500 гривень, заборгованість по комісії 1050 гривень.

Провадження у даній справі відкрито 24.03.2025, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.

16.06.2026 представник ОСОБА_2 Юсипів Р.В. подав відзив, просив відмовити у задоволенні, стягнути судові витрати у зв`язку з розглядом справи.Вважає позов безпідставним. Незважаючи на обов`язкові положення законодавства та кредитного договору, що підтверджують факт досягнення сторонами згоди щодо його усіх істотних умов, тобто укладення електронного договору, позивачем не долучено до договору належні та допустимі докази про подання заявки Відповідачем на отримання кредитних коштів в ІКС Кредитодавця; реєстрації Позичальника у ІКС Кредитодавця та формування Позичальнику його особистий розділ у ІКС Кредитодавця (Особистий кабінет); проведення ідентифікації та верифікації Позичальника; надсилання у Особистий кабінет Позичальника інформації про: прийняте за кредитом рішення, а також Паспорту споживчого кредиту, підписаного кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника Кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу (до позову долучено Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «CreditKasa», затверджені Наказом директора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» №113-П від 31.10.2024р., без електронного підпису уповноваженого представника та підтвердження надсилання Відповідачу); пропозицію (оферту) укласти Договір, яка підписана кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника Кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу; генерування одноразового ідентифікатора у вигляді алфавітно-цифрової послідовності у ІКС Кредитодавця;підтвердження повідомлення одноразового ідентифікатора, з використанням адреси електронної пошти Заявника (надсилання електронного листа на таку адресу електронної пошти); накладення Позичальником електронного підпису у формі одноразового ідентифікатора шляхом введення отриманого одноразового ідентифікатора у відповідне поле форми на вебсайті Кредитодавця/у Мобільному додатку; до позову долучено Договір про відкриття кредитної лінії №1503-4940 продукту «CreditKasa» від 27.01.2025 року, однак підтвердження підписання його кваліфікованим цифровим підписом відсутнє (не долучено сертифікат електронного підпису з позначкою дати та часу); направлення вказаних електронних документів, у т.ч. підписаного уповноваженою особою Кредитодавця Договору, в Особистий кабінет Позичальника та на електронну адресу Позичальника; підтвердження перерахування коштів на рахунок Позичальника, підтверджений внаслідок ідентифікації та верифікації даних. (До позову долучено Довідку про перерахування суми кредиту №1503-4940 від 27.01.2025 року через систему «LiqPay», видану уповноваженою особою Позивача, та підтвердження із системи «LiqPay» АТ КБ «ПриватБанк», однак із вказаних доказів неможливо достовірно підтвердити факт зарахування коштів на рахунок з платіжними реквізитами, відкритого саме на ОСОБА_2 .

Таким чином, у зв`язку із відсутністю підтвердження досягнення згоди сторонами в належній формі з усіх істотних умов договору, вказаний вище Кредитний договір є недійсним, у зв`язку з чим не породжує жодних правових наслідків для відповідачки.

Також за умовами кредитного договору визначаються фактично декілька альтернативних строків, у межах яких здійснюється повернення отриманих позичальником грошових коштів. Також реальна річна процентна ставка склала 310,24% річних (21716,80:7000х100), що є надмірним тягарем для відповідача, а умови її нарахування не відповідають принципам правової визначеності, добросовісності та розумності.Щодо вимоги про стягнення заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 3 500,00 гривень, нарахування додаткових відсотків, як відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, нічим не мотивовано та необгрунтовано, відповідний розрахунок не додано. Вказане нарахування покладає на боржника непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Окрім того, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Таким чином, позивач не навів нележаних та допустимих доказів обставини, на які він посилається у позові, а тому вказаний позов, на думку Відповідача не підлягає до задоволення.

У судове засідання представник позивача не з`явився, будучи повідомленим про розгляд справи належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення судом.

У судовому засіданні представник відповідача вимоги позову заперечив, просив відмовити у їх задоволенні з огляду на зазначені у відзиві обставини.

Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Суд, вислухавши представника відповідачки, дослідивши документи і матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, вважає необхідним зазначити таке.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Підставою звернення представника позивача з даним позовом до суду є невиконання кредитних зобов`язань відповідачкою щодо укладеного між сторонами договору.

Судом встановлено, що 27.01.2025 року між ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС і ОСОБА_2 , за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1503-4940. Договір підписано позичальницею одноразовим ідентифікатором А9932.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 7000 грн; строк кредитування 365 днів; дата повернення кредиту 26.01.2026; базовий період - 30 днів.

Відповідно до п. 4.6. договору спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надіслання позичальнику примірнику (оригіналу) договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. При наданні кредитодавцем позичальнику в кредит додаткових грошових коштів на підставі додаткової угоди, ініціювання безготівкового переказу грошової суми здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами відповідної додаткової угоди та надіслання її примірника (оригіналу) позичальнику у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту.

Відповідно до п. 4.7. договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту). Тип процентної ставки за користування кредитом фіксована. Процентна ставка за користування кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у цьому договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за промо-ставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності. Тип комісії одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо п. 4.11. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту).

Відповідно до п. 4.10. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору; 0,75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Пункт 4.11. передбачає разову комісію за видачу кредиту 15,00 % від суми кредиту.

Відповідно до п. 4.14., 4.15. договору реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 3116,24 процентів. Пунктом 4.15. визначена орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору (за весь строк кредитування) та складає: 30 362,50 грн та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) та проценти за користування кредитом.

Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1503-4940 (Додаток № 2 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1503-4940 від 27.01.2025) підписана відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А9932 та містить інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом, графік платежів.

Також позичальниця 27.01.2025 підписала Правила відкриття кредитної лінії продукту CreditKasa електронним підписом одноразовим ідентифікатором А9932 .

Згідно довідки про перерахування суми кредиту № 1503-4940 від 27.01.2025, наданої позивачем, а також квитанцій АТ КБ «ПРИВАТБАНК», ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» здійснило видачу кредитних коштів за договором про відкриття кредитної лінії № 1393-6553 від 27.01.2025 шляхом перерахування кредитних коштів за допомогою платіжної системи LIQPAY на платіжну карту № НОМЕР_1 , яку надано позичальницею та вказану в кредитному договорі, у сумі 7000 гривень, чим виконав свої зобов`язання в повному обсязі.

Згідно з положеннями ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За нормами ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі.

Суд встановив, що відповідачка, на вебсайті кредитодавця та через особистий кабінет подала заявку на отримання кредиту за прийнятними для неї умовами. Відповідачка ідентифікована позивачем згідно вимог чинного законодавства, з використанням її особистих даних: паспорта, ідентифікаційного коду, місця проживання, електронної пошти, номера особистого платіжного засобу - НОМЕР_2 .

Без реєстрації та здійснення входу на вебсайті товариства із попереднім заповненням заяви, в якій зазначено персональні дані, та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 10.06.2021 у справі №234/7159/20, від 12.08.2022 у справі №234/7297/20, від 09.02.2023 у справі №640/7029/19.

Обов`язковим етапом укладення позичальником кредитного договору із ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є самостійне введення позичальником на сайті кредитодавця особистих даних та номеру банківського рахунку позичальника.

За змістом пункту 8.2 Правил відкриття кредитної лінії заявник, який має намір укласти договір із кредитором, виступаючи в якості суб`єкта персональних даних і суб`єкта кредитної історії, реєструючись на сайті, надає свою згоду на, зокрема, передачу кредитодавцю своїх персональних даних та їх обробку з метою оцінки фінансового стану заявника, тобто саме від волевиявлення заявника / позичальника залежить надання чи ненадання особистих персональних даних позичальника.

Відповідачкою не доведено використання її персональних даних іншими особами.

Отже, заповненням заявки на отримання кредиту на сайті товариства відповідачка підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту.

Водночас доцільно наголосити, що кошти у сумі 7000 грн за договором № 1503-4940 від 27.01.2025 було перераховано саме на номер платіжної картки, вказаний позичальницею в договорі, відповідачка пройшла процедуру ідентифікації з використанням системи BankID НБУ, та докази того, що без погодження процедури укладення договору відповідачкою останній перераховано кошти, відсутні.

Відповідно до п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою правління НБУ від 04.07.2018 №75 визначено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.

Згідно пункту 2 статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківською таємницею, зокрема, є інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини.

Відповідно до ст.62 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» визначено порядок розкриття банками банківської таємниці, зокрема, за рішенням суду.

Таким чином, документи про рух коштів клієнта по рахунку, належать до інформації, що є банківською таємницею, порядок розкриття якої визначений Законом.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Позивачем до позовної заяви, на підтвердження перерахування коштів відповідачці, надано лист (довідка) АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay та довідка про перерахування суми кредиту, що є належним доказом, оскільки містить інформацію щодо предмета доказування як доказ перерахування грошових коштів за кредитним договором.

Отже, відповідачка не спростувала презумпцію правомірності укдаденого договору, факту його підписання одноразовим ідентифікатором, не довела, що електронний платіжний засіб, на який зараховано кредитні кошти, їй не належить, не надала суду доказів звернення до суду з позовом про визнання кредитного договору недійсним.

Також суду не надано доказів звернення відповідачки до правоохоронних органів щодо факту укладення договору від її імені іншою особою.

Крім цього, щодо доводів представника відповідачки про відсутність належних доказів на підтвердження факту зарахування коштів на рахунок з платіжними реквізитами, відкритого саме на ОСОБА_2 , суд зауважує, що сторона відповідачки не зверталася про витребування інших, аніж ті, що подані позивачем до суду, доказів до позивача або з клопотання про витребування таких до суду.

Враховуючи наведне, доводи сторони відповідачки про неукладення кредитного договору між сторонами відсутні.

Щодо відсутності повного номера картки, неможливість ідентифікації платежу про перерахування коштів відповідачці, суд зауважує, що на спростування вказаних доводів сторона відповідача також не надала жодних доказів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 року у справі №916/3027/21 підкреслила, що принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Станом на 19.01.2026 року загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором становить 33266,80 гривень: заборгованість за кредитом 7000 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 21716,80 гривень, залишок відсотків за ст.625 ЦК України - 3500 гривень, залишок комісій - 1050 гривень.

Згідно розрахунку заборгованості нарахування відсотків за договором відбувалося в межах строку, зазначеного у п.4.13 договору (365 днів), що спростовує доводи відповідачки щодо різного строку тривалості договору (період тривалістю 30 днів, зазначений у п.4.8 договору, є базовим).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18, вказала, що поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у ст. 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Договором кредитної лінії №1503-4940 від 27.01.2025 року сторони погодили та встановили порядок погашення кредиту та сплати процентів.

З дослідженого судом розрахунку заборгованості по кредиту встановлено, що відповідачка не повернула своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов кредитного договору №1503-4940 від 27.01.2025, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Згідно зі ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У ст. 1049 ЦК України закріплено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Також за змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Таким чином, суд вважає, що відповідачка зобов`язана повернути позивачу фактично отриману суму кредитних коштів. Крім цього, відсотки за кредитом та їх розмір передбачені кредитним договором, що був підписаний відповідачкою, розмір процентів позивач нарахував згідно положень Закону України «Про споживче кредитування», а тому з останньої підлягає стягненню заборгованість за відсотками за користування кредитом у вказаному позивачем розмірі.

Щодо доводів представника відповідача, що визначена процентна ставка становить надмірний тягар для відповідачки та умови її нарахування не відповідають принципам правової визначеності, добросовісності та розумності, суд не вбачає підстав для зменшення заборгованості, оскільки у пункті 8.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

У пункті 5 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів» вказано, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Отже, наведене передбачає право суду зменшити розмір заборгованості за тими процентами, які нараховуються як міра відповідальності за неналежне виконання позичальником обов`язку щодо своєчасного повернення отриманих у кредит грошових коштів.

Розмір процентів за користування кредитними коштами був визначений сторонами договору за їх взаємною згодою, відсутні докази того, що волевиявлення сторін на укладення та підписання договору було неусвідомленим і недобровільним та відповідачка, укладаючи кредитний договір, повинна була усвідомлювати його виконання.

Щодо нарахування комісії за надання кредиту у розмірі 1050 грн, відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності). У разі якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов`язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем.

Платежі за додаткові та супутні послуги третіх осіб, пов`язані з договором про споживчий кредит, не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом. Якщо укладення договору про надання додаткових чи супутніх послуг третіми особами є обов`язковим для отримання кредиту або для отримання кредиту на умовах, що пропонуються кредитодавцем, споживач має бути прямо проінформований про це у письмовій формі.

Нарахування комісії за надання кредиту передбачено умовами договору, ця комісія є разовим платежем, її нарахування не суперечить статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», з її нарахуванням погодилася відповідачка, підписавши умови договору і графік платежів.

Водночас як зазначено у п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався.

Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків.

Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Суд зауважує, що стягнення з відповідачки заборгованості за процентами на підставі ст.625 ЦК України у розмірі 3500 гривень за кредитним договором у період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, доводи представника відповідачки є слушними, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст.77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Беручи до уваги документи на підтвердження заборгованості, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині заборгованості відповідачки за кредитом у розмірі 7000 гривень, заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 21716,80 гривень, заборгованості за комісією у розмірі 1050 гривень.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 2382 гривні.

На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 549, 551, 611, 612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.12,81, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКРЕДИТ ФІНАНС» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407; ЄДРПОУ-38548598) заборгованість за кредитним договором №1503-4940 від 27.01.2025 року у розмірі 29766,80 (двадцять дев`ять тисяч сімсот шістдесят шість) гривень 80 копійок, з яких: заборгованість за кредитом 7000 (сім тисяч) гривень; заборгованість за нарахованими процентами 21716,80 (дванадцять одна тисяча сімсот шістнадцять) гривень 80 копійок, заборгованість за комісією за видачу кредиту 1050 (одна тисяча п`ятдесят) гривень.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРКРЕДИТ ФІНАНС» сплачений судовий збір у розмірі 2382 гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРКРЕДИТ ФІНАНС», адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407; ЄДРПОУ-38548598.

Відповідачка: ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 27.07.2026.

Суддя: Андріюк І.Г.