Рішення № 138536314, 20.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1228/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання Задорожному А.О.,

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (вул. Лісова, 2, м. Бровари, Київська область, 07400; код ЄДРПОУ 35625014);

до відповідача Корінь Олега Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 );

про стягнення 242 627,20 грн, -

1. Суть спору.

01.04.2026 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№1263/26) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "ЄАПБ" до відповідача - Корінь Олега Миколайовича , в якій позивач просить суд стягнути заборгованість у розмірі 242 627,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Кредитного договору №011/0038/80334 від 22.06.2012 укладеного між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ФОП Корінь О.М., в частині повної та своєчасної сплати щомісячного обов`язкового платежу, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 242 627,20 грн, яку позивач, як новий кредитор за Договором відступлення права вимоги №114/2-79 від 24.07.2025, просить стягнути з Корінь Олега Миколайовича .

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.04.2026 було відкрито провадження у справі №916/813/26 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін із призначенням розгляду справи по суті на 11.05.2026 о 15:00.

08.05.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№16056/26).

У судовому засіданні 11.05.2026, за відсутності представників сторін, суд підписав ухвалу, якою відклав судове засідання на 01.06.2026 о 12:00.

28.05.2026 до суду від відповідача надійшли пояснення (вх.№18482/26), а також клопотання про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№18531/26).

Судове засідання 01.06.2026 не відбулось, через оголошення системою цивільної оборони у м. Одесі повітряної тривоги, у зв`язку з чим ухвалою суду від 01.06.2026 розгляд справи призначено на 20.07.2026.

12.06.2026 до суду від позивача надійшли пояснення (вх.№20428/26).

20.07.2026 до суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи (вх.№25337/26).

У судовому засіданні 20.07.2026, за відсутності представників сторін, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, підписав скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення у справі та відклав складення повного рішення на строк до 27.07.2026.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Аргументи ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі - ТОВ "ФК "ЄАПБ").

В якості обґрунтування своїх вимог, позивач зазначає, що 22.06.2012 між АТ "Райффайзен Банк" та ФОП Корінь О.М. укладено Додатковий договір (на встановлення кредитної лініі) № l до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки №011/0038/80334 (Кредитний договір), за яким ФОП Корінь О.М. встановлено кредитну лінію (Кредит) до поточного рахунку операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, в розмірі 100 000,00 грн.

Позивач вказує, що свої зобов`язання за договором ним виконано належними чином, між тим, станом на 29.07.2025 за Кредитним договором утворилась заборгованість у розмірі 242 627,20 грн., з яких:192 835,00 грн - заборгованість за дозволеним овердрафтом, 49 792,20 грн - заборгованість за недозволеним овердрафтом.

Окрім того позивач вказує, що 24.07.2025 між АТ "Райффайзен Банк" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено договір відступлення права вимоги відповідно до умов якого право грошової вимоги за Кредитним договором №011/0038/80334 від 22.06.2012, укладеним між АТ "Райффайзен Банк" та ФОП Корінь О.М., перейшло до ТОВ "ФК "ЄАПБ".

Відтак позивач зазначає, що станом на момент звернення з позовом до суду за ФОП Корінь О.М. наявна заборгованість за Договором про надання овердрафту, що складається з 242 627,20 грн заборгованості за основною сумою боргу.

3.2. Аргументи Корінь О.М.

Корінь О.М. своїм правом передбаченим ст. 165 ГПК України, на подання відзиву по суті справи не скористався, натомість надав до суду пояснення щодо суті спору.

Так відповідач, з посиланням на положення Закону України "Про споживче кредитування" вказує, про розмір денної процентної ставки, яка має діяти в договорах про споживче кредитування протягом визначених законом періодів, та зазначає, що розрахунок відсотків зроблено всупереч чинному законодавству.

Також відповідач стверджує, що під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

На думку відповідача, кредитор як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Крім того Корінь О.М. зазначає, що факт надання/отримання кредиту, оплати за кредитом, період нарахування та сплати процентів, неустойки, комісій тощо є предметом доказування у справах цієї категорії. У разі передачі права вимоги від клієнта до фактора, окрім означеного, підлягають доказуванню обставини фактичної передачі права вимоги позивачу відносно відповідача, та підтвердження цього факту належними доказами, зокрема договором факторингу, актом приймання-передачі до нього прав вимоги, реєстру боржників та здійснення оплати фактором клієнту за цим договором.

Так відповідач вважає, що до суду першої інстанції позивачем не надано належних та допустимих доказів факту відступлення права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог Товариства, так як останнє є неналежним позивачем.

Враховуючи наведено відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

4. Фактичні обставини справи встановлені судом.

22.06.2012 між АТ "Райффайзен Банк Аваль", (далі - Кредитор) та ФОП Корінь О.М. (далі - Позичальник) укладено Додатковий договір (на встановлення кредитної лінії) № l до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки №011/0038/80334 (далі Договір) (а.с.9-18), умовами пункту 1.1 якого передбачено, що відповідно до умов цього Договору Кредитор встановлює Позичальнику кредитну лінію (Кредит) до поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 - номер рахунку Позичальника у внутрішніх програмних комплексах Банку), МФО 352093, відкритому відповідно до Договору банківського рахунку (Рахунок), в розмірі 100 000,00 грн.

Всі терміни в цьому Договорі вживаються у значенні, визначеному затвердженими Кредитором Правилами ведення поточних рахунків фізичних осіб-підприємців та користування платіжними картками АТ "Райффайзен Банк Аваль".

Строк дії Кредиту з дня підписання Договору страхування у відповідності до умов статті 4 цього Договору, по 22.06.2014 включно (може змінюватися в порядку, передбаченому цим Договором) (далі - Строк дії Кредиту).

Тривалість дії Кредиту 24 місяці (Тривалість дії Кредиту) (пункт 1.2).

Відповідно до пункту 1.3 Кредитного договору, без укладання додаткових угод до цього Договору, Кредитор має право подовжити Строк дії Кредиту, встановлений в п 1.2 цього Договору, на строк Тривалості дії Кредиту, згідно з пунктом 1.2 цього Договору, за умови, що на останній робочий день Строку дії Кредиту буде дотримано кожна з наступних умов:

- Банк за 20 робочих днів до останнього робочого дня Строку дії Кредиту не отримав листа Позичальника про відмову від подовження Строку дії Кредиту;

- відсутні факти невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань за цим Договором;

- відсутні умови, передбачені пунктом 8.2 цього Договору;

- договір страхування, який відповідає вимогам статті 4 цього Договору, укладено па строк, не менший, ніж строк, на який продовжується дія цього Договору.

Використання Позичальником за рахунок Кредиту будь-якої суми коштів, розглядається Сторонами як згода Позичальника па подовження Строку дії кредиту.

Кредит надається з метою фінансування господарської діяльності Позичальника. Кредитор у будь-який час протягом строку дії Договору мас право здійснювати перевірку цільового використання Кредиту, вимагати від Позичальника надання доступу до приміщень або матеріальних цінностей та будь-яких документів, необхідних для здійснення такої перевірки, а Позичальник зобов`язаний на першу вимогу Кредитора забезпечити представникам Кредитора доступ до відповідних приміщень або матеріальних цінностей та надати документи, що підтверджують цільове використання Кредиту (пункт 1.4).

Протягом всього строку фактичного користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця Кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 30 % річних (пункт 2.1).

Відповідно до п. 5.1 Кредитного Договору, Позичальник зобов`язаний виконати зобов`язання за цим Договором (в т.ч. здійснити погашення Кредиту, сплатити проценти, комісії, неустойки та інші платежі) в порядку, визначеному цим Договором.

Під поняттям "Погашення заборгованості" Сторони розуміють зарахування грошових коштів на Рахунок Позичальника (повернення суми Кредиту, сплати процентів за користування Кредитом, сплати комісій, неустойок та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені цим Договором, в тому числі відшкодування витрат та збитків Кредитора, пов`язаних з неналежним виконанням Позичальником умов цього Договору, передбачених цим Договором).

Позичальник зобов`язаний до 10 (десятого) числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення цього Договору) датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на Рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов`язкового платежу в сумі не менше 15 (п`ятнадцяти) відсотків від залишку заборгованості за Кредитом на день розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними Тарифами Кредитора, або суми залишку заборгованості, якщо вона менше за зазначену фіксовану суму. При цьому, залишок заборгованості, що береться до розрахунку щомісячного обов`язкового платежу, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та неустойок за всіма видами заборгованості та не включає суму не внесеного Позичальником щомісячного обов`язкового платежу попередніх періодів.

Згідно з п. 5.2 Кредитного договору, в разі недостатності на Рахунку коштів, належних до сплати Позичальником Кредитору за цим Договором в термін виконання зобов`язань Позичальника за цим Договором, Позичальник вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань за цим Договором.

Пунктом 5.3 Кредитного договору визначено, що у разі наявності простроченої заборгованості Позичальника перед Кредитором. Позичальник зобов`язується зарахувати на Рахунок щомісячний обов`язковий платіж, розрахований у поточному періоді, сума якого збільшена на суму невнесених Позичальником щомісячних обов`язкових платежів попередніх періодів та на суму непогашеного недозволеного овердрафту поточного періоду.

Пунктом 5.4 Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов`язується здійснити остаточне погашення кредиту та процентів за користування ним не пізніше кінцевого терміну Строку дії кредиту, зазначеного в п. 1.2 цього договору.

У разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань, встановлених цим Договором, Сторони несуть відповідальність згідно законодавства України та положень цього Договору. До регулювання правовідносин, які неврегульовані цим Договором, застосовуються відповідні норми законодавства України (пункт 11.1).

До всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням цього Договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у п`ять років (пункт 11.4).

Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і скріплення печатками (за наявності) і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього Договору зобов`язань (пункт 12.1).

Згідно з п. 12.3 Кредитного договору, Позичальник має право достроково повністю або частково погасити Кредит. Повним достроковим погашенням Кредиту є сплата Позичальником суми Кредиту, процентів за Кредитом разом з усіма іншими невиконаними грошовими зобов`язаннями Позичальника за цим Договором, сірок виконання яких настав до дня повного дострокового погашення Кредиту. Кошти па дострокове погашення Кредиту направляються Кредитором після погашення Позичальником будь-якої заборгованості Позичальника перед Кредитором за цим Договором.

Відповідно п. 12.9 Кредитного договору, права і обов`язки Кредитора, викладені в цьому Договорі, не заперечують наявність у Кредитора прав і обов`язків, обумовлених законодавством України. Будь-яка затримка з боку Кредитора в реалізації своїх прав, визначених у цьому Договорі, не означає відмову від таких прав або їх припинення та не позбавляє Кредитора можливості реалізовувати ці права в подальшому.

Представлена копія Кредитного договору містить проставлені представниками підписи та скріплена печатками контрагентів.

Додатком № 2 до Кредитного договору №011/0038/80334 від 22.06.2012 визначено доручення на договірне списання, за яким на виконання Позичальником умов пункту 4.2 Договору, Позичальник доручає Кредитору, а Кредитор приймає надане доручення здійснювати договірне списання з поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів № 260594235 ( НОМЕР_3 - номер рахунку Позичальника у внутрішніх програмних комплексах Кредитора, МФО 352093, відкритому відповідно до Договору банківського рахунку, будь-яких сум, належних до сплати Позичальником на користь страхової компанії ПрАТ "Страхова компанія "УНІКА Житія" (Страхова компанія), яка є страховиком за Договором добровільного страхування життя №011/0038/80334 від 22.06.2012 (далі - Договір страхування).

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості відповідача (а.с.19-21), станом на 29.07.2025, ФОП Корінь О.М. повинен булв здійснити сплату кредиту в розмірі 242 627,20 грн, з яких 192 835,00 грн заборгованість за дозволеним овердрафтом, 49 792,20 грн - заборгованість за недозволеним овердрафтом.

24.07.2025 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (Новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-79 (а.с.32-38), відповідно до п. 2.1. якого, на умовах, встановлених цим договором та відповідно до ст. 512-519 Цивільного кодексу України, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредиторові за плату, а Новий кредитор приймає належні Первісному кредитору права вимоги до боржників, вказані у Реєстрі(ах) боржників (портфель заборгованості). Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в Додатку 1 до договору (попередній реєстр боржників), що є його невід`ємною частиною.

Пунктом 2.2. Договору відступлення права вимоги сторони узгодили, що відступлення Новому кредитору зазначених в попередньому Реєстрі боржників (Додаток №1 до договору) Прав вимоги відбувається за умови виконання Новим кредитором п. 3.2. договору, та з моменту підписання сторонами реєстру(ів) боржників, складених за формою, наведеною в Додатку № 2 до договору. Сторони погодили, що Реєстр(и) боржників підписується(ються) сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати підписання договору та попереднього реєстру боржників.

Згідно із п. 2.3. Договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, Новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах та договорах забезпечення, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог Первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників та поручителів належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами та договорами забезпечення. Права вимоги переходять до Нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотного відступлення.

Пунктом 2.6. Договору відступлення права вимоги визначено, що відступлення прав вимоги за договором здійснюється без згоди боржників за кредитними договорами та/або поручителів за договорами забезпечення.

Протягом 10 календарних днів з дати відступлення прав вимоги за цим договором Первісний кредитор здійснює розсилку повідомлень боржникам та поручителям про відступлення Новому кредитору прав вимоги згідно діючого законодавства України (п. 2.7. Договору відступлення права вимоги).

Відповідно до п. 3.1. Договору відступлення права вимоги загальна вартість прав вимоги за договором (ціна договору) становить 5 145 913,52 грн.

Згідно із п. 5.5. Договору відступлення права вимоги, з дати відступлення права вимоги новий кредитор приймає на себе всі ризики, пов`язані із подальшим стягненням заборгованості за кредитними договорами та зверненням стягнення за договорами забезпечення незалежно від стадії стягнення - судової чи позасудової, самостійно визначає способи стягнення заборгованості, що випливає із прав вимоги та звернення стягнення за договорами забезпечення та здійснює їх на власний розсуд та ризик з урахуванням та дотриманням вимог чинного законодавства України.

Договір набирає силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору (п. 7.1. договору).

Відповідно до Реєстру боржників у редакції Додатку №3 до додаткової угоди №2 від 14.01.2026 до договору відступлення права вимоги №114/2-79 від 24.07.2025, ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги, зокрема, до ФОП Корінь О.М. за Кредитним договором №011/0038/80334 від 22.06.2012 в сумі 242 627,20 грн.

ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" перерахувало АТ "Райффайзен Банк" оплату за відступлення прав вимоги згідно договору відступлення права вимоги №114/2-79 від 24.07.2025 у розмірі 5 145 913,52 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 72 від 24.07.24 (а.с.36 на звороті).

Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача 242 627,20 грн заборгованості за кредитом.

5. Позиція суду щодо встановлених обставин справи.

Враховуючи, що 25.09.2024 ФОП Корінь Олег Миколайович припинив підприємницьку діяльність за власним рішенням, що встановлено судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з урахуванням чого відповідачем у даній справі є фізична особа, суд перш за все вважає за необхідне надати оцінку питанню юрисдикції даного спору.

Так, відповідно до статті 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.

Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

За змістом статті 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Наведене свідчить про те, що одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення частини першої ст. 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18, від 09.10.2019 у справі 127/23144/18.

Згідно зі ст. 25 ЦК України, здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. За правилами частин другої та четвертої цієї статті цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.

Статтею 26 ЦК України передбачено, що всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

З наведених норм законодавства вбачається, що кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42 Конституції України). Це право закріплено й у ст. 50 ЦК України, відповідно до якої право на здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус "фізична особа-підприємець" сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право-і дієздатністю, та не обмежує їх.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №910/16713/15.

Відповідно до ст. 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Враховуючи наведене у сукупності, суд зазначає, що позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив господарську юрисдикцію спору відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін.

За змістом статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами статті 626 ЦК України, встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу приписів ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.

Частиною першою статті 1054 ЦК України, встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Статтею 1055 ЦК України, унормовано, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено що АТ "Райффайзен Банк Аваль", свої зобов`язання за Додатковим договором (на встановлення кредитної лінії) № l до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки №011/0038/80334 від 22.06.2012 виконав належним чином, надавши ФОП Корінь О.М. встановлює Позичальнику кредитну лінію (Кредит) до поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, відкритому відповідно до Договору банківського рахунку в розмірі 100 000,00 грн.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості, а також виписки з банківського рахунку відповідачем здійснювалося використання грошових коштів, як в межах погоджених умовах Кредитного договору в розмірі 192 835,00 грн так і поза межами даного розміру, що призвело до виникнення заборгованості за недозволеним овердрафтом у розмірі 49 792,20 грн.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" унормовано, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18.06.2003 за №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Такого ж змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 за №75.

Відтак із вищенаведених норм законодавства суд доходить висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, КГС ВС у постанові від 20.07.2023 по справі №910/15194/20 (п.56-59) дійшов такого ж висновку.

Щодо строку дії кредиту, суд зазначає, що пунктом 1.3 Кредитного договору Банку надано право на продовження його без укладення будь-яких додаткових угод. При цьому як вбачається із виписки з банківського рахунку та розрахунку заборгованості, відповідач неодноразово продовжував користування кредитними коштами, що у відповідності до п. 1.3 Кредитного договору розглядалося як згода Позичальника на продовження строку дії Кредиту та надавало Банку право на продовження строку дії Кредиту.

Щодо тверджень відповідача стосовно використання АТ "Райффайзен Банк Аваль" процентної ставки яка не відповідає положенням Закону України "Про споживче кредитування", суд зазначає, що за умовами Кредитного договору, Кредит надається саме з метою фінансування господарської діяльності позичальника. Натомість положеннями Закону України "Про споживче кредитування", споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою , незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п.11 ч. 1 ст. 1 Закону).

Таким чином відповідні твердження відповідача не приймаються судом до уваги.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.

Статтею 599 ЦК України, встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином ФОП Корінь О.М. свої зобов`язання визначені пунктом 5.4 Кредитного договору, в частині здійснення остаточного погашення кредиту та процентів за користування ним не пізніше кінцевого терміну Строку дії кредиту, не виконав, у зв`язку станом на момент укладення між АТ "Райффайзен Банк" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" договору відступлення права вимоги, заборгованість відповідача становила 192 835,00 грн - заборгованість за дозволеним овердрафтом, 49 792,20 грн - заборгованість за недозволеним овердрафтом, що вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості.

Порядок заміни кредитора у зобов`язанні регулюється статтями 512 - 519 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 Цивільного кодексу України, визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як було встановлено судом, відповідно до Договору відступлення права вимоги №114/2-79 від 24.07.2025, АТ "Райффайзен Банк Аваль" відступило право вимоги до відповідачів за вказаним Кредитним договором на користь ТОВ "ФК "ЄАПБ" за Додатковим договором (на встановлення кредитної лінії) № l до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки №011/0038/80334 від 22.06.2012.

У своїх письмових поясненнях відповідач вказує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів факту відступлення права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ТОВ "ФК "ЄАПБ", так як останнє є неналежним позивачем.

Стосовно зазначеного господарський суд вказує, що в матеріалах справи наявна копія Договору відступлення права вимоги №114/2-79 від 24.07.2025 укладеного між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "ФК "ЄАПБ", копія Реєстру боржників у редакції Додатку №3 до додаткової угоди №2 від 14.01.2026 до договору відступлення права вимоги №114/2-79 від 24.07.2025 а також копію платіжнуінструкцією № 72 від 24.07.2024 на суму 5 145 913,52 грн, за якою ТОВ "ФК "ЄАПБ" здійснило оплату за відступлення прав вимоги згідно договору відступлення права вимоги.

Так господарський суд, керуючись стандартом більшої переконливості (за яким висновок про існування певного факту з урахуванням досліджених доказів видається вірогіднішим, аніж протилежний), вважає, що наданих доказів на підтвердження обставин передачі права вимоги від АТ "Райффайзен Банк Аваль" до ТОВ "ФК "ЄАПБ" щодо відповідача у даній справі, достатньо для того щоб дійти висновку про підтвердження таких обставин. Крім того відповідачем у якості спростовування даних обставин до суду не було надано жодного доказу.

Оскільки Корінь О.М. не виконав умови основного зобов`язання, чим порушив умови Кредитного договору та вищезазначені норми матеріального права, суд визнає правомірним звернення позивача з даним позовом до відповідача.

Враховуючи зазначене суд доходить висновку, що на користь ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" зі Корінь Олега Миколайовича підлягає стягненню 192 835,00 грн заборгованості за дозволеним овердрафтом а також 49 792,20 грн - заборгованості за недозволеним овердрафтом.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005р.).

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ "ФК "ЄАПБ" до Корінь Олега Миколайовича про стягнення заборгованості за дозволеним овердрафтом у сумі 192 835,00 грн а також заборгованості за недозволеним овердрафтом у сумі 49 792,20 грн, є обґрунтованим, такими що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, не спростованими відповідачем під час розгляду справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2911,53 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Корінь Олега Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (вул. Лісова, 2, м. Бровари, Київська область, 07400; код ЄДРПОУ 35625014; IBAN № НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за Кредитним договором №011/0038/80334 від 22.06.2012 у розмірі 242 627/двісті сорок дві тисячі шістсот двадцять сім/грн 20 коп., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 911/дві тисячі дев`ятсот одинадцять/грн 52 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 27 липня 2026 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська