Ухвала суду № 138536213, 27.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню

"27" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/5382/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

при секретарі судового засідання Кондратюк Я.С.

за участю представників:

від позивача (заявника) Сігнаєвський А.О.,

від відповідача Петров В.С.,

від третьої особи не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву фізичної особи-підприємця Браславської Олени Олександрівни про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (вх. № 2-1325/26 від 07.07.2026) у справі № 916/5382/24 за позовом фізичної особи-підприємця Браславської Олени Олександрівни до Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року фізична особа-підприємець Браславська Олена Олександрівна звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія про виселення з нежитлових приміщень.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.12.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/5382/24,розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому призначено підготовче засідання на 07.01.2025 р.; залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради.

Рішенням Господарського суду Одеської області (суддя Рога Н.В.) від 17.04.2025 у справі № 916/5382/24, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2025, позовну заяву фізичної особи-підприємця Браславської Олени Олександрівни до Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія про виселення з нежитлових приміщень загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр. Суворова) буд 33-а, задоволено повністю, а саме: виселено Ізмаїльське товариство ім. Кирила та Мефодія з нежитлових приміщень загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр. Суворова) буд 33-а на користь фізичної особи-підприємця Браславської Олени Олександрівни; стягнуто з Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія на користь фізичної особи підприємця Браславської Олени Олександрівни витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.

17 листопада 2025 року Господарським судом Одеської області (суддя Рога Н.В.) видано накази про примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025.

Постановою Верховного Суду від 14.01.2026 касаційне провадження за касаційною скаргою Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2025 у справі № 916/5382/24 закрито. В решті касаційну скаргу Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія задоволено, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 у справі № 916/5382/24 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено, стягнуто з фізичної особи-підприємця Браславської Олени Олександрівни на користь Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі 8478,40 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області (суддя Рога Н.В.) від 11.05.2026 задоволено заяву (вх. № 2-158/26 від 04.02.2026) Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія про поворот виконання рішення суду у справі № 916/5382/24 та здійснено поворот виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 про виселення Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія з нежитлових приміщень загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр. Суворова), буд 33-а на користь фізичної особи підприємця Браславської Олени Олександрівни, а також вселено Ізмаїльське товариство ім. Кирила та Мефодія в нежитлові приміщення загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр. Суворова), буд 33-а.

15 травня 2026 року на виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 11 травня 2026 року судом видано відповідний наказ про примусове виконання ухвали.

02.07.2026 р. від Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення (вх. № 2-1293/26), згідно з якою заявник просить суд:

- встановити порядок виконання судового рішення, на підставі якого виданий наказ Господарського суду Одеської області по справі № 916/5382/24 від 15.05.2026, щодо вселення Ізмаїльське товариство ім. Кирила та Мефодія до нежитлового приміщення загальною площею 48,9 кв.м, розташованого за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр. Суворова), буд. 33-а, яке знищено внаслідок пожежі;

- у разі неможливості встановлення порядку без зміни його змісту - змінити спосіб і порядок виконання судового рішення, на підставі якого виданий наказ Господарського суду Одеської області по справі № 916/5382/24 від 15.05.2026, визнавши виконання наказу про вселення неможливим у зв`язку із фізичним знищенням предмета вселення - нежитлового приміщення внаслідок пожежі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2026 р. вказану заяву Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України передано до розгляду суддею Петровим В.С.

02.07.2026 р. від Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. № 23243/26), в якій заявник просить суд долучити до матеріалів справи копію заяви про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення від 02.07.2026 з відміткою про вручення Браславській О.О.; копію заяви Браславської О.О. про ознайомлення із заявою про встановлення або зміни способу і порядку виконання рішення від 02.07.2026.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.07.2026 р. прийнято заяву про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення (вх. 2-1293/26 від 02.07.2026) по справі № 916/5382/24 за позовом фізичної особи-підприємця Браславської Олени Олександрівни до Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення до провадження, при цьому розгляд заяви призначено в засіданні суду на 21 липня 2026 р. о 16:00 год.

07.07.2026 р. від фізичної особи-підприємця Браславської Олени Олександрівни до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (вх. № 2-1325/26), відповідно до якої позивач просить суд визнати ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 р. про поворот виконання рішення від 17.04.2025 р. щодо вселення товариства в нежитлове приміщення загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності буд 33-а, таким, що не підлягає виконанню.

Так, в обґрунтування поданої заяви ФОП Браславська О.О. зазначає, що наразі відсутній предмет спору, оскільки 05.05.2026 р. сталася пожежа, в результаті якої відбулися значні руйнування будівлі за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності, 33-а, у тому числі спірного приміщення 7/20 часток літери А загальною площею 48,9 м.кв, а саме: знищено дах та перекриття стелі, вікна, двері приміщення знищено. Його використання для розміщення громадської організації є неможливим, що підтверджується актом державного виконавця від 25.06.2026 р. під час примусового виконання наказу № 910/5382/24, виданого Господарським судом Одеської області від 15.05.2026 р.

Крім того, як стверджує заявник, остання є власницею суміжного приміщення 13/20 часток літери А, загальною площею 139,6 м.кв, що також знищено пожежею, при цьому разом ці приміщення є єдиним цілим та утворюють одиницю.

Проте, як зазначає позивач, у зв`язку із потребою значних витрат на відновлення приміщень, з метою економії витрат, а також більш ефективного використання приміщень після їх відновлення, відповідно до проекту буде прибрана частина стін, у результаті чого утвориться єдиний простір, з огляду на що відсутня об`єктивна можливість повороту виконання рішення, про який просить заявник, а також відсутній предмет спору.

Водночас заявник вказує, що дія договору оренди спірного майна товариством припинена, а отже відсутній обов`язок ФОП Браславської О.О. надати у користування товариству належні їй спірні нежитлові приміщення у зв`язку з його припиненням.

Крім того, як стверджує заявник, у проваджені Господарського суду Одеської області розглядається справа № 916/1879/26 за позовом ФОП Браславської О.О. до Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія про розірвання договору оренди нежитлових приміщень.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.07.2026 р. прийнято заяву фізичної особи-підприємця Браславської Олени Олександрівни про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (вх. № 2-1325/26 від 07.07.2026) у справі № 916/5382/24 до провадження та призначено розгляд заяви у засіданні суду на 17 липня 2026 р. о 10:45 год.

09.07.2026 р. від фізичної особи-підприємця Браславської Олени Олександрівни до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява (вх. № 24146/26), відповідно до якої заявник зазначає, що помилково сформулював прохальну частину заяви, зазначивши ухвала замість наказ, з огляду на що просить суд визнати наказ Господарського суду Одеської області від 15.05.2026 р. по справі № 916/5382/24 про таким, що не підлягає виконанню.

13.07.2026 р. від Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 24403/26), відповідно до якої відповідач просить суд провести судове засідання, призначене на 17.07.2026 р. о 10:45 год., в режимі відеоконференції та надати представнику Петрову В.С. можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних засобів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.07.2026 р. задоволено заяву Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія про участь у судовому засіданні по справі № 916/5382/24, яке призначене на 17 липня 2026 р. о 10:45 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) задовольнити.

16.07.2026 р. від Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла заява (вх. № 25152/26), відповідно до якої товариство просить суд прийняти окрему ухвалу про вчинення Браславською Оленою Олександрівною руйнування стін нежитлового приміщення загальною площею 48.9 кв.м, у т.ч. приміщення № 1- № 5 за адресою: м. Ізмаїл, проспект Незалежності № 33-а, з метою примусового виселення Ізмаїльського товариства ім. Кирила і Мефодія з орендованих приміщень, отриманих по договору від 02.09.2019 р., що був укладений між Ізмаїльською міською радою і Ізмаїльським товариством ім. Кирила і Мефодія, а також з метою невиконання наказу Господарського суду Одеської області по справі № 916/5382/24 від 15.05.2026 р.

Так, судом відмовлено у задоволенні заяви відповідача про постановлення окремої ухвали про вчинення ФОП Браславською Оленою Олександрівною руйнування стін нежитлового приміщення загальною площею 48.9 кв.м, у т.ч. приміщення № 1- № 5 за адресою: м. Ізмаїл, проспект Незалежності № 33-а, оскільки така заява є необґрунтованою та безпідставною, не підтвердженою жодними належними та допустимими доказами. При цьому суд додає, що за ствердженнями представника відповідача, останній вже звернувся до правоохоронних органів з метою реагування на такі дії, а також визначення правомірності таких дій, про що зазначено у протоколі судового засідання від 27.07.2026 року.

Судове засідання, призначене на 17.07.2026 р. о 10:45 год., не відбулось у зв`язку з технічним збоєм у роботі підсистеми відеоконференцзв`язку (ВКЗ) суду, про що господарським судом складено відповідний акт.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.07.2026 р. призначено судове засідання на 24 липня 2026 р. о 12:15 год.

24.07.2026 р. від фізичної особи-підприємця Браславської Олени Олександрівни до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшли додаткові пояснення (вх. № 25923/26), в яких позивач вказує, що посилання Ізмаїльського товариства на нібито повторність заяви є безпідставним, оскільки заява, що розглядається, ґрунтується на новому доказі - Акті державного виконавця від 25.06.2026 р., складеному вже після ухвали Господарського суду Одеської області від 04.06.2026 р. Отже, як зазначає позивач, цей акт не існував і не міг бути предметом оцінки суду під час розгляду попередньої заяви. При цьому позивач додає, що основним доводом заявника є те, що спірне приміщення, щодо якого видано наказ про вселення, зазнало суттєвих руйнувань унаслідок пожежі, втратило ознаки приміщення як самостійного об`єкта, придатного для вселення та використання за цільовим призначенням.

Між тим позивач звертає увагу суду на те, що відповідно до п. 2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24 травня 2001 року № 127, приміщення - частина внутрішнього об`єму будівлі, обмежена з усіх сторін захисними конструкціями - стінами або перегородками (у тому числі з вікнами і дверима) зі стелею (перекриттям) і підлогою, з можливістю входу і виходу. Аналогічне по суті визначення, як вказує позивач, міститься у Національному стандарті № 2 Оцінка нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 № 1442, приміщення - частина внутрішнього об`єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу.

Отже, за ствердженнями позивача, якщо предмет спору втратив істотні конструктивні елементи, які визначають/формують його саме як приміщення - стелю/перекриття, вікна, двері, частину захисних конструкцій, зовнішніх стін та перегородок, - такий об`єкт не може вважатися приміщенням, до якого можливо здійснити фактичне вселення.

Як зазначає позивач, виконавчий документ передбачає не абстрактну передачу доступу до руїн чи будівельного майданчика, а саме вселення товариства у нежитлове приміщення площею 48,9 кв.м. Разом з тим, на переконання заявника, у фактичному стані після пожежі такий спосіб виконання є об`єктивно неможливим, принаймні до проведення відновлювальних ремонтних та будівельних робіт.

Так, заявник вважає, що наведені обставини свідчать про наявність інших причин у розумінні ч. 2 ст. 328 ГПК України для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю, оскільки відсутній предмет фактичного виконання наказу - придатне для вселення нежитлове приміщення загальною площею 48,9 кв.м, що розташоване за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності, буд. 33-а. При цьому заявник зауважує, що можливість потенційного відновлення об`єкта у майбутньому не означає наявності реальної можливості виконання наказу зараз, оскільки виконавчий документ підлягає виконанню у визначеному ним змісті та щодо фактичного стану об`єкта на момент виконання.

Так, у судовому засіданні господарського суду 24.07.2026 р. по справі № 916/5382/24 протокольно оголошено перерву до 27 липня 2026 року об 11:30 год., у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у Одеському районі повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.07.2026 р. повідомлено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради про те, що розгляд заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (вх. № 2-1325/26 від 07.07.2026) у справі № 916/5382/24 відбудеться у судовому засіданні 27 липня 2026 р. об 11:30 год.

Дослідивши матеріали заяви фізичної особи-підприємця Браславської Олени Олександрівни та матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Вказані положення кореспондують зі ст. 18 ГПК України.

Як передбачено ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Одеської області (суддя Рога Н.В.) від 17.04.2025 у справі № 916/5382/24, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2025, позовну заяву фізичної особи-підприємця Браславської Олени Олександрівни до Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія про виселення з нежитлових приміщень загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр. Суворова) буд 33-а, задоволено повністю, а саме: виселено Ізмаїльське товариство ім. Кирила та Мефодія з нежитлових приміщень загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр. Суворова), буд 33-а, на користь фізичної особи-підприємця Браславської Олени Олександрівни; стягнуто з Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія на користь фізичної особи підприємця Браславської Олени Олександрівни витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.

17 листопада 2025 року Господарським судом Одеської області (суддя Рога Н.В.) видано накази про примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025.

Постановою Верховного Суду від 14.01.2026 касаційне провадження за касаційною скаргою Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2025 у справі № 916/5382/24 закрито. В решті касаційну скаргу Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія задоволено, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 у справі № 916/5382/24 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, стягнуто з фізичної особи-підприємця Браславської Олени Олександрівни на користь Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі 8478,40 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області (суддя Рога Н.В.) від 11.05.2026 задоволено заяву (вх. № 2-158/26 від 04.02.2026) Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія про поворот виконання рішення суду у справі № 916/5382/24 та здійснено поворот виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 про виселення Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія з нежитлових приміщень загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр. Суворова), буд 33-а на користь фізичної особи підприємця Браславської Олени Олександрівни, а також вселено Ізмаїльське товариство ім. Кирила та Мефодія в нежитлові приміщення загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр. Суворова), буд 33-а.

Так, 15 травня 2026 року на виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 11 травня 2026 року судом видано відповідний наказ про примусове виконання ухвали, якою здійснено поворот виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 про виселення Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія з нежитлових приміщень загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр. Суворова), буд 33-а на користь фізичної особи-підприємця Браславської Олени Олександрівни, а також вселено Ізмаїльське товариство ім. Кирила та Мефодія в нежитлові приміщення загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр. Суворова), буд 33-а.

Водночас, як встановлено судом, згідно з витягом № 329921302 від 21.04.2023 р. з Державного реєстру речових прав 13/20 частина нежитлової будівлі, загальною площею 139,6 кв.м, за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова (проспект Незалежності; проспект Суворова), буд. 33-а (реєстраційним номер об`єкта нерухомого майна: 1868508751106) на праві приватної власності належить Браславській Олені Олександрівні.

При цьому з акту про пожежу від 05.05.2026 р. вбачається, що встановлено факт пожежі, що виникла 05.05.2026 р. о 09 год. 50 хв. в адміністративно-побутовій будівлі, за адресою : Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, по проспекту Незалежності між вул. Торгова та вул. Покровська за юридичною адресою: 33/42.

Відповідно до акту державного виконавця від 25.06.2026 р., складеного начальником Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Парапіром Артемом Дмитровичем, при примусовому виконанні наказу № 916/5382/24 від 15.05.2026 р., виданого Господарським судом Одеської області, про вселення Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія в нежитлові приміщення загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр. Суворова), буд 33-а., встановлено, що за вказаною адресою нежитлові будівлі, в які необхідно вселити стягувача, відсутні та зруйновані через пожежу, яка сталася за вказаною адресою. Доступ до місця, де знаходилися приміщення, вільний.

Положеннями ч.ч. 1-4 ст. 328 ГПК України визначено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Аналіз вказаної норми закону дає підстави вважати, що є такі підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню: якщо такий наказ було видано помилково; якщо обов`язок боржника відсутній у зв`язку з припиненням; якщо обов`язок боржника відсутній у зв`язку з добровільним виконанням боржником чи іншою особою; з інших причин.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.

У відповідності до правової позиції, яка викладена в постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 910/8794/17 підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:

- матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);

- процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі в справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред`явлення до виконання.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа. Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц (провадження № 61-43447св18), від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20 (провадження № 61-10482ав21), від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001 (провадження № 61-1762ав22), 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 18.07.2022 у справі № 917/313/18 сформував висновок, що чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу в разі відсутності відповідного обов`язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. При цьому Верховний Суд виходив з того, що правовий механізм визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не обмежено переліком обставин, а пов`язується з наявністю самого обов`язку. Подібні за змістом висновки викладено також у постановах КГС ВС від 23.01.2018 у справі № 914/3131/15, від 14.06.20218 у справі № 914/4134/15, від 06.07.2018 у справі № 918/882/15.

Сутність процедури визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документу або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність дослідження питань щодо наявності чи відсутності обов`язку виконання судового рішення.

Як вбачається зі змісту заяви ФОП Браславської Олени Олександрівни, підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, позивачка зазначає те, що відносини за договором оренди нежитлових приміщень за адресою: м. Ізмаїл, пр. Суворова (Незалежності), буд. 33-а, загальною площею 48,9 кв.м, є припиненими та відсутній предмет спору, оскільки 05.05.2026 р. сталася пожежа, в результаті якої відбулися значні руйнування будівлі за адресою: м. Ізмаїл, проспект Незалежності, буд. 33-а, у тому числі спірного приміщення 7/20 часток літери А, загальною площею 48,9 м.кв. Крім того, спірне приміщення об`єднано в одне приміщення із суміжним приміщенням, яке також належить на праві власності позивачці.

Разом з тим господарським судом не приймаються доводи заявника щодо відсутності предмету спору у зв`язку із об`єднанням спірного приміщення з іншим, так як належні та допустимі докази, які би підтверджували зазначене, відсутні. При цьому у разі здійснення такого перепланування об`єкту, щодо якого існує спір, вказані дії не звільняють заявника від виконання судового рішення про вселення Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія та не може бути легітимним способом уникнення виконання зобов`язання.

Крім того, господарський суд звертає увагу, що у наданому позивачкою акті про пожежу від 05.05.2026 р. зазначено, що пожежа сталася у горищному приміщенні будівлі за адресою: м. Ізмаїл, проспект Незалежності між вул. Торгова та вул. Покровська, за юридичною адресою №33/42 (адміністративно-побутова будівля). Натомість спірні правовідносини, що були предметом у справі № 916/5382/24, стосувалися приміщення за адресою: м. Ізмаїл, проспект Незалежності (колишній проспект Суворова), буд 33-а.

Господарський суд також звертає увагу на те, що у довідці № 60-25-83660-25 від 12.05.2026 р., виданій Ізмаїльським районним управлінням цивільного захисту та превентивної діяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, зазначено, що 05.05.2026 р. сталася пожежа за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності, 33-а, у результаті якої відбулися значні руйнування приміщення 7/20 часток літери А загальною площею 48,9 м.кв, а саме: знищено дах та перекриття стелі, вікна, двері. Водночас суд зауважує, що вказана довідка не є належним та допустимим доказом по даній заяві, адже первинного документу, який би зафіксував факт пожежі саме у спірному приміщенні (акт про пожежу саме у спірному приміщенні) матеріали справи не містять.

При цьому суд зазначає, що заявником не надано належних доказів того, що об`єкт нерухомого майна, щодо якого існує наказ Господарського суду Одеської області № 916/5382/24 від 15.05.2026 р. про вселення, саме знищено, а не пошкоджено.

При цьому суд додає, що з огляду наявність всіх ознак рішення власника нерухомого майна про відновлення нежитлових приміщень шляхом проведення капітального ремонту чи реконструкції, про що заявник самостійно зазначив у заяві про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (вх. № 2-1325/26 від 07.07.2026), господарський суд дійшов до висновку, що обставини, на які посилається заявник в обґрунтування поданої заяви, не є такими, що унеможливлюють виконання судового рішення про вселення.

Між тим заявником не доведено, що у зв`язку з пожежею та бажанням власниці нежитлових приміщень об`єднати два належних їй приміщення в єдиний простір, відповідний обов`язок зі вселення Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія в нежитлові приміщення загальною площею 48,9 кв.м, що розташовані за адресою: м. Ізмаїл, пр. Незалежності (колишній пр. Суворова), буд 33-а, є припиненим.

Щодо посилання позивачки на припинення договору оренди у зв`язку із несплатою відповідачем орендної плати, господарський суд зазначає, що дані обставини не були предметом розгляду даної справи та не можуть слугувати підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, доказів, підтверджуючих припинення договірних відносин між сторонами, матеріали справи також не містять. Натомість сама позивачка у заяві зазначила про наявність у провадженні Господарського суду Одеської області справи № 916/1879/26 за позовом ФОП Браславської Олени Олександрівни до Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія про розірвання договору оренди.

Враховуючи імперативні приписи ст. 129-1 Конституції України та ст. 326 ГПК України щодо обов`язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, норма ч. 2 ст. 328 ГПК України визначає можливість припинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили, лише внаслідок наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення, втім не встановлює процесуального механізму вирішення судом спору про право на цій стадії господарського процесу.

Обставини, на підставі яких господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню, мають бути безспірними та безпосередньо засвідчувати факт припинення зобов`язань боржника, адже в іншому випадку між сторонами з цього приводу виникає спір про право, який не можливо вирішити лише шляхом застосування процесуальної норми.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України).

З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви боржника про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з обставинами, на які посилається ФОП Браславська О.О., а відтак заява ФОП Браславська О.О про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, є необґрунтованою.

Враховуючи викладене, а також те, що обов`язок боржника щодо вселення стягувача у спірні нежитлові приміщення не припинений, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Браславської Олени Олександрівни про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (вх. № 2-1325/26 від 07.07.2026) у справі № 916/5382/24.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви фізичної особи підприємця Браславської Олени Олександрівни про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (вх. № 2-1325/26 від 07.07.2026) у справі № 916/5382/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повну ухвалу складено та підписано 27 липня 2026 року.

Суддя В.С. Петров