Рішення № 138535815, 28.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.07.2026Справа № 910/6211/26Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Б-К"

про стягнення 30 119,68 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «К-Б-К» про стягнення 30 119,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань з оплати необлікової електричної енергії згідно рішення комісії позивача, яке оформлене протоколом № 942 від 10.11.2022 з розгляду Акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії № 000299 від 30.09.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 01.06.2026 була направлена судом до електронного кабінету відповідача та отримана відповідачем, з урахуванням приписів ст. 242 ГПК України, 01.06.2026, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.09.2022 під час проведення технічної перевірки уповноваженими представниками Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі", Шовковим М.О., Корольовим О.Г., Шибіко В.С., Василенко О.О., за участю начальника АГВ ТОВ «К-Б-К» Ситниченко Віктора Григоровича - на об`єкті споживача за адресою: м. Київ, вул. Новопирогівська, 56 було зафіксовано порушення п.п. 2.3.2, 2.3.4, 5.5.5 ПРРЕЕ, пп. 5.16.11, 5.16.18, 5.16.19, 6.4.2 ККОЕЕ, що відповідає пп, 2 п. 8.4.2 ПРРЕЕ - відсутність пломб з відбитками тавр ОСР, які установлені на ввідній комірці ТІ №12 та АВМ у стані «ВИКЛ» (пломби № С25600995, № С25109123), що дає змогу доступу до дооблікових кіл та «ВКЛ» АВМ.

Виявлене порушення ПРРЕЕ було продемонстровано Ситниченко Віктору Григоровичу та зафіксовано представниками позивача в Акті про порушення № 000299 від 30.09.2022.

Згідно з Актом про пломбування засобів обліку № 2547 від 14.12.2015 на об`єкті споживача на лічильнику № 0050022 НІК 2303 АРК1 позивачем встановлено пломбу № С25600995, яка була передана на відповідальне зберігання представнику споживача Беліменко Я.О., про що вказано в даному Акті.

30.09.2022 порушення на об`єкті споживача було усунуто представниками позивача та опломбовано схему обліку, що підтверджується Актом № ТПД 000680 технічної перевірки та/або опломбування вузла обліку електричної енергії (ВОЕ) до 1000 В від 30.09.2022.

Також в день перевірки 30.09.2022 було складено Акт-вимогу № АВ 000001 щодо приведення розрахункових засобів обліку та схем їх підключення у відповідності до вимог ПРРЕЕ, ККО, ПУЕ, ПТЕЕС та інших нормативно-технічних документів.

Дані акти були підписані начальником АГВ ТОВ «К-Б-К» Ситниченко Віктором Григоровичем без зауважень.

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" направило на адресу споживача рекомендований лист від 04.10.2022 № 3/01/3/29083 з примірником Акту про порушення та запрошенням на засідання комісії з розгляду складеного Акту, яке відбудеться 10.11,2022р. об 11:00 за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 1 А, каб. № 119.

10.11.2022 відбулося засідання комісії Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" з розгляду Акту про порушення за участі уповноваженого представника Споживача Ситниченко Віктора Григоровича (довіреність від 08.11.2022 № 87).

Відповідно до протоколу № 942 від 10.11.2022 комісією на засіданні було розглянуто Акт про порушення № 000299 від 30.09.2022 та прийнято рішення здійснити споживачу нарахування за необліковану електричну енергію за період з 15.07.2022 по 30.09.2022 згідно з п. 8.4.10 ПРРЕЕ та за формулою 4 ПРРЕЕ.

10.11.2022 представник споживача Ситниченко В.Г. відмовився від підпису та отримання протоколу засідання комісії № 942, розрахунку вартості необлікованої електроенергії та рахунку на оплату, про що зазначено в протоколі.

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" 28.11.2022 направлено на адресу споживача супровідний лист від 23.11.2022 № 3/01/5/34859 з протоколом засідання комісії від 10.11.2022 № 942, розрахунком вартості необлікованої електроенергії та рахунком на оплату, який отриманий останнім 01.12.2022.

За заявою споживача складений Акт про порушення переглядався комісією ОСР, що підтверджується протоколом від 13.12.2022 № 1047, протоколом від 24.01.2023 № 50, протоколом від 21.02.2023, однак рішення комісії, прийняте відповідно до протоколу від 10.11.2022 № 942, залишено без змін рішенням комісії ОСР за участі директора ТОВ «К-Б-К», що підтверджується протоколом від 21.02.2023 № 158.

Оскільки виставлений Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" рахунок на оплату вартості за необліковану електроенергію в сумі 713 449,01 грн не сплачено споживачем, то ТОВ «К-Б-К» є таким, що прострочило виконання існуючого зобов`язання, починаючи з 02.01.2023, у зв`язку з чим, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Б-К" 713 449,01 грн основного боргу за необліковану електричну енергію, 23 074,66 грн інфляційної складової боргу та 8 326,83 грн 3% річних.

Товариство з обмеженою відповідальністю "К-Б-К" в свою чергу подало зустрічну позовну заяву до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про визнання недійсним рішення комісії АТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", яке оформлене протоколом № 942 від 10.11.2022 з розгляду Акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії № 000299 від 30.09.2022.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі № 910/9607/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2024, первісний позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Б-К" на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" заборгованість за необліковану електричну енергію у розмірі 713 449,01 грн, 3% річних у розмірі 8 326,83 грн, інфляційні нарахування у розмірі 23 074,66 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 11 172,76 грн, у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

19.02.2024 відповідачем сплачено кошти у розмірі 713 449,01 грн на користь позивача, що встановлено ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024, якою, зокрема визнано наказ Господарського суду міста Києва у справі № 910/9607/23 від 27.03.2024, виданий на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023, таким, що не підлягає виконанню.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідачем порушено строки здійснення розрахунків за необліковану електричну енергію, що встановлено у справі № 910/9607/23, в зв`язку з чим, оскільки кошти за необліковану електричну енергію в розмірі 713 449,01 грн сплачені відповідачем 19.02.2024, позивачем, з урахуванням заявлених у межах справи № 910/9607/23 періодів, нараховано та заявлено до стягнення 3% річних за період з 24.05.2023 по 18.02.2024 у розмірі 15 883,49 грн та інфляційні втрати в розмірі 14 236,19 грн за період червень 2023 року - лютий 2024 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі № 910/9607/23, яке набрало законної сили, встановлено неналежне виконання відповідачем зобов`язань з оплати вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 713 449,01 грн, на яку позивачем у даній справі нараховано та заявлено до стягнення 3% річних та інфляційні втрати на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 по справі №910/9823/17.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Вказану правову позицію викладено у постанові від 03.07.2018 Великої палати Верховного Суду по справі №917/1345/17.

Рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 у справі № 910/9607/23 набрало законної сили, а відтак, у відповідності до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, встановлені ним обставини щодо прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання повторного доведення не потребують.

При цьому, суд зазначає, що преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

При цьому, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 598, ст.ст. 599, 600, 604-609 ЦК України, саме по собі судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на обставини справи, відповідач своїми діями порушив зобов`язання (ст. 610 ЦК України), тому він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 ЦК України), а відтак є підстави для застосування відповідальності, встановленої законом.

За змістом статей 524 та 533 ЦК України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Cтаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань.

Отже, у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо оплати вартості спожитої електроенергії, нараховуються 3 % річних та інфляційні втрати від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд також враховує, що у справі № 910/9607/23 позивачем було нараховано 3% річних та інфляційні втрати за період з 02.01.2023 по 23.05.2023, в той час як у дані справі позивачем нараховано 3% річних у розмірі 15 883,49 грн за період з 24.05.2023 по 18.02.2024 та інфляційні втрати в розмірі 14 236,19 грн за період червень 2023 року - лютий 2024 року, а отже періоди нарахувань не є тотожними.

Також, суд враховує, що обставини щодо виконання відповідачем свого обов`язку зі сплати вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 713 449,01 грн встановлено ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024, якою, зокрема визнано наказ Господарського суду міста Києва у справі № 910/9607/23 від 27.03.2024, виданий на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2023, таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення розмірів 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що обґрунтованими є вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 15 883,49 грн. та інфляційних втрат у розмірі 14 236,19 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про належне виконання зобов`язання зі сплати необлікованої електричної енергії.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на положення Закону України «Про судовий збір», оскільки позивач звернувся до суду з позовом в електронній формі через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору за подання позивачем до Господарського суду міста Києва вказаної позовної заяви має визначатись з урахуванням наведених приписів.

Однак, при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір без урахування коефіцієнту 0,8.

Враховуючи викладене, суд звертає увагу позивача, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "К-Б-К" (03045, м. Київ, вул. Ново-пирогівська, буд. 56; ідентифікаційний код: 33097730) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (04080, м. Київ, вул. Новоконстантинівська, буд. 20; ідентифікаційний код: 41946011) 3% річних у розмірі 15 883 (п`ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят три) грн 49 коп., інфляційні втрати в розмірі 14 236 (чотирнадцять тисяч двісті тридцять шість) грн 19 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Повне рішення складено: 28.07.2026

Суддя О.А. Грєхова