Рішення № 138535567, 28.07.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 26/56/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026 Справа № 908/1013/25(202/59/26)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, розглянувши матеріали позовної заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТАЛІОН ПЛЮС" (адреса: 14017 Україна, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13; код ЄДРПОУ 39700642) до відповідача: Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 27 532, 93 грн.

в межах справи № 908/1013/25

про неплатоспроможність - Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Кредитори: 1/ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛ.ЕН.ГРУП"

2/ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АКЦЕНТ-БАНК"

3/ ОСОБА_2

Керуючий реструктуризацією - Лященко С.С.

без повідомлення (виклику) учасників справи,

УСТАНОВИВ:

1. Обставини звернення з позовом і рух справи

До Господарського суду Запорізької області 15.06.2026 з Індустріального районного суду міста Дніпра надійшли матеріали цивільної справи № 202/59/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 361558639 від 29.12.2024 у загальному розмірі 27 532,93 грн.

Матеріали передані для розгляду Господарському суду Запорізької області у межах справи № 908/1013/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.06.2026 справу № 908/1013/25(202/59/26) передано для розгляду судді Юлдашеву О.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду в межах справи № 908/1013/25 про неплатоспроможність відповідача, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк із дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву, доказів, що підтверджують заперечення проти позову, а також доказів направлення відзиву іншим учасникам справи.

Ухвала суду про відкриття провадження була направлена учасникам справи в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позовну заяву, заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, заяви про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, доказів сплати заявленої до стягнення заборгованості або інших доказів на спростування позовних вимог суду не надала.

Клопотань про продовження або поновлення процесуального строку на подання відзиву до суду не надходило.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, якщо від сторін не надійшло клопотання про інше.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про відкриття провадження, надання їм достатнього часу для реалізації процесуальних прав та відсутність клопотань про проведення судового засідання, суд розглядає справу за наявними письмовими та електронними доказами.

2. Зміст позовних вимог

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредитної лінії № 361558639 від 29.12.2024 у загальному розмірі 27 532,93 грн, яка складається з: 9 032,25 грн заборгованості за основною сумою кредиту; 18 500,68 грн заборгованості за процентами за користування кредитом.

Позивач також просить покласти на відповідача: 2 422,40 грн витрат зі сплати судового збору; 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» як первісним кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальником в електронній формі укладено договір кредитної лінії № 361558639.

За умовами договору первісний кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти на умовах строковості, повернення та платності, а позичальник зобов`язався повернути отримані кошти та сплатити проценти відповідно до умов договору.

На виконання договору відповідачу на платіжну картку № НОМЕР_2 були перераховані кредитні кошти з урахуванням наданих траншів у загальному розмірі 9 033,00 грн.

Відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість.

15.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за договором факторингу № МВ-ТП/31 відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 361558639 від 29.12.2024.

Через тривале невиконання позичальником зобов`язань позивач направив відповідачу повідомлення про дострокове припинення дії кредитного договору. Із 09.09.2025 нарахування договірних процентів припинено.

3. Обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, суд установив такі обставини.

29.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 361558639.

Договір укладено дистанційно в електронній формі за допомогою інформаційно-комунікаційної системи первісного кредитодавця.

Для укладення договору відповідач заповнила електронну заявку, зазначила персональні та контактні дані, номер телефону, електронну адресу і реквізити банківської картки, на яку бажала отримати кредитні кошти.

Після схвалення заявки інформаційна система кредитодавця сформувала електронну пропозицію укласти кредитний договір, яка містила істотні умови кредитування та була надана відповідачу для ознайомлення в особистому кабінеті.

ОСОБА_1 прийняла пропозицію шляхом введення у відповідному полі одноразового ідентифікатора, направленого на зазначений нею засіб зв`язку, та підтвердження укладення договору.

Електронний договір містить відомості про застосований одноразовий ідентифікатор, дату та час його використання, дані позичальника, суму кредитного ліміту, порядок отримання кредитних траншів, процентну ставку, строк кредитування, порядок повернення кредиту й інші права та обов`язки сторін.

До матеріалів справи позивачем надано електронний примірник кредитного договору разом із файлом електронного підпису, що дає можливість ідентифікувати електронний документ та особу, яка вчинила дії щодо його підписання.

Судом досліджено електронний примірник договору, файл електронного підпису, дані щодо часу і способу його створення, а також інші матеріали, які відображають послідовність дій під час укладення договору.

Надані електронні докази узгоджуються між собою, містять ідентифікаційні дані відповідача, номер телефону, електронну адресу та реквізити платіжної картки, зазначені нею під час оформлення кредиту.

Матеріали справи не містять доказів того, що електронний договір був змінений після його підписання або що відповідач не вчиняла дій, спрямованих на його укладення.

Доказів звернення відповідача до правоохоронних органів або кредитодавця із заявами про незаконне використання її персональних даних, номера телефону, електронної адреси чи платіжної картки суду не надано.

На виконання кредитного договору первісний кредитодавець перерахував кредитні кошти на банківську картку № НОМЕР_2 , реквізити якої були зазначені позичальником під час оформлення кредиту.

Факт перерахування коштів підтверджується довідкою про ініціювання платіжної операції, повідомленням надавача платіжних послуг, даними внутрішнього обліку кредитодавця та розрахунком руху коштів за договором.

Доказів повернення відповідачем основної суми кредиту в повному обсязі матеріали справи не містять.

Відповідно до наданого розрахунку неповернений залишок основної суми кредиту становить 9 032,25 грн.

Умовами договору передбачено, що за користування кредитними коштами позичальник сплачує проценти, які нараховуються на фактичний залишок кредиту за кожний день користування коштами.

Пунктом 8.3 договору визначено базову процентну ставку у розмірі 0,98 відсотка на день від суми залишку кредиту.

Договором також передбачено можливість застосування індивідуальної зниженої процентної ставки за умови дотримання позичальником встановлених договором умов.

Згідно з розрахунком, наданим первісним кредитодавцем, за період із 29.12.2024 до 15.04.2025 здійснювалося нарахування процентів відповідно до фактичного залишку заборгованості та умов договору.

Після переходу права вимоги до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» проценти нараховувалися новим кредитором відповідно до умов договору до 09.09.2025.

Із 09.09.2025, після направлення повідомлення про дострокове припинення договору, нарахування договірних процентів припинено.

Розмір заявленої до стягнення заборгованості за процентами становить 18 500,68 грн.

Позивач не заявляє до стягнення комісію, штраф або пеню.

15.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № МВ-ТП/31.

Відповідно до умов договору факторингу первісний кредитор передав, а позивач набув права грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі прав вимоги.

У витягу з реєстру прав вимоги містяться відомості щодо ОСОБА_1 та договору кредитної лінії № 361558639 від 29.12.2024.

Виконання фактором обов`язку з фінансування підтверджується наданою платіжною інструкцією.

Позичальнику направлено повідомлення про відступлення права вимоги на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».

Доказів визнання недійсними кредитного договору, договору факторингу або передачі права вимоги суду не надано.

4. Правова оцінка суду

4.1. Щодо розгляду спору в межах справи про неплатоспроможність

Відповідно до частини шостої статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство та неплатоспроможність у порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, установлених Кодексом України з процедур банкрутства.

За статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про неплатоспроможність, у межах цієї справи вирішує майнові спори, стороною в яких є боржник, зокрема спори з позовними вимогами до боржника.

Оскільки відповідачем у цій справі є фізична особа, щодо якої Господарським судом Запорізької області розглядається справа № 908/1013/25 про неплатоспроможність, цей спір підлягає вирішенню цим судом у межах відповідної справи.

4.2. Щодо укладення електронного кредитного договору

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За частиною першою статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі.

Частина перша статті 207 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, якими обмінялися сторони або які були надіслані ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

За частиною другою статті 639 Цивільного кодексу України договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин третьої та шостої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та прийняття такої пропозиції другою стороною.

Відповідь про прийняття пропозиції може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», або шляхом учинення дій, які відповідно до змісту пропозиції вважаються її прийняттям.

Статтею 12 зазначеного Закону передбачено можливість підписання електронного правочину електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Надані позивачем докази у своїй сукупності підтверджують, що відповідач отримала пропозицію укласти кредитний договір, ознайомилася з його умовами та прийняла пропозицію шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Електронний договір містить істотні умови кредитування, зокрема суму кредиту, порядок отримання траншів, процентну ставку, строк дії договору, кінцевий строк повернення кредиту, порядок нарахування процентів та відповідальність сторін.

Судом перевірено не лише паперове відображення договору, але й електронний примірник із файлом підпису та матеріали, які підтверджують послідовність електронної взаємодії сторін.

Отже, договір кредитної лінії № 361558639 від 29.12.2024 укладений у належній письмовій електронній формі та є обов`язковим для сторін.

4.3. Щодо надання та повернення кредиту

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, у якому боржник зобов`язаний учинити на користь кредитора певну дію, зокрема сплатити кошти, а кредитор має право вимагати виконання такого обов`язку.

За статтями 525 і 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальнику кредит у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Матеріалами справи підтверджено перерахування кредитних коштів за реквізитами банківської картки, зазначеними відповідачем під час укладення договору.

Надання кредиту породило зустрічний обов`язок позичальника повернути кошти та сплатити передбачені договором проценти.

Доказів того, що банківська картка не належала відповідачу або що кредитні кошти були повернуті кредитору, суду не надано.

Розрахунком заборгованості підтверджується, що неповернений залишок кредиту становить 9 032,25 грн.

Відповідач цей розрахунок не спростувала та альтернативного розрахунку суду не надала.

За таких обставин вимога про стягнення 9 032,25 грн основного боргу є обґрунтованою.

4.4. Щодо процентів за користування кредитом

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України кредитор має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною, а її тип і порядок сплати визначаються в кредитному договорі.

Умовами договору сторони погодили фіксовану базову процентну ставку, порядок застосування індивідуальної зниженої ставки та умови, за яких кредитодавець має право здійснити перерахунок процентів.

Нарахування процентів проводилося на фактичний залишок кредитної заборгованості за кожний день користування коштами.

Із наданих розрахунків убачається, що проценти нараховані за період дії кредитного договору та до дати його дострокового припинення - 09.09.2025.

Після 09.09.2025 договірні проценти позивачем не нараховувалися.

Суд перевірив надані розрахунки, їх арифметичну правильність, періоди нарахування, застосовані процентні ставки та залишок основного боргу.

Розрахунки первісного та нового кредиторів послідовно відображають виникнення зобов`язання, рух заборгованості, дату переходу права вимоги та припинення нарахування процентів.

Матеріали справи не містять доказів нарахування позивачем процентів після припинення права на їх договірне нарахування.

Заявлена сума процентів не включає штрафних санкцій та комісій.

Відповідач не надала заперечень проти застосованої процентної ставки, тривалості періоду нарахування або арифметичних показників розрахунку.

Сам факт того, що розмір нарахованих процентів перевищує суму залишку основного боргу, не є самостійною підставою для відмови в їх стягненні, якщо такі проценти нараховані відповідно до погоджених сторонами умов за фактичний період користування кредитом, у межах строку дії договору та з урахуванням установлених законом обмежень.

Отже, вимога про стягнення 18 500,68 грн процентів за користування кредитом є обґрунтованою.

4.5. Щодо переходу права вимоги до позивача

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином.

За статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За статтею 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Договір факторингу № МВ-ТП/31 від 15.04.2025, витяг із реєстру прав вимоги та платіжна інструкція підтверджують перехід до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 361558639 від 29.12.2024.

Витяг із реєстру дає змогу однозначно ідентифікувати боржника, кредитний договір та передане право вимоги.

Доказів недійсності договору факторингу або відсутності у позивача статусу належного кредитора суду не надано.

Отже, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» є належним позивачем у цій справі та має право вимагати виконання відповідачем грошового зобов`язання.

5. Оцінка доказів і висновок щодо позову

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається.

За статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних доказів.

Жоден доказ не має для суду заздалегідь установленої сили.

Оцінивши кожний доказ окремо та їх сукупність, суд установив:

- укладення між первісним кредитодавцем та відповідачем електронного кредитного договору;

- погодження відповідачем його істотних умов;

- перерахування кредитних коштів на зазначену відповідачем платіжну картку;

- невиконання відповідачем обов`язку щодо повного повернення кредиту та сплати процентів;

- наявність заборгованості у розмірі 27 532,93 грн;

- правомірний перехід права вимоги до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС»;

- припинення позивачем нарахування договірних процентів із 09.09.2025.

Відповідач доказів погашення боргу, неправильності розрахунку, недійсності кредитного договору, неналежності їй платіжної картки або відсутності переходу права вимоги до позивача не надала.

Неподання відзиву саме по собі не означає автоматичного визнання позову, проте не звільняє суд від обов`язку оцінити докази позивача.

Надані позивачем докази є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують заявлені вимоги.

Тому позов про стягнення 27 532,93 грн підлягає задоволенню повністю.

6. Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

За пунктом 1 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

6.1. Судовий збір

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжним документом, наявним у матеріалах справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають під час виконання договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн покладаються на відповідача.

6.2. Витрати на професійну правничу допомогу

Позивач просить стягнути з відповідача 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження цих витрат надано:

- договір про надання професійної правничої допомоги, укладений між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГА ЮРИДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ»;

- додаткову угоду до договору;

- документ, який містить відомості щодо надання правничої допомоги у спорі з ОСОБА_1;

- акт приймання-передачі наданих послуг;

- платіжний документ про оплату послуг;

- ордер адвоката;

- документи, що підтверджують повноваження представника.

Згідно з актом правнича допомога включала аналіз кредитної справи, формування правової позиції, підготовку досудової вимоги, збирання й опрацювання доказів, підготовку позовної заяви та її додатків.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною.

Розмір таких витрат має бути співмірним зі складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи, часом, витраченим на надання правничої допомоги, ціною позову та значенням справи для сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.

Відповідач заперечень проти заявленої суми витрат, клопотання про їх зменшення або доказів їх неспівмірності не подала.

Оцінивши предмет спору, ціну позову, кількість і характер поданих доказів, необхідність аналізу електронного кредитного договору та договору факторингу, обсяг підготовленої позовної заяви, а також документальне підтвердження фактичного надання й оплати послуг, суд вважає суму 5 000,00 грн реальною, необхідною, розумною та співмірною зі складністю справи.

Підстав для її зменшення суд не встановив.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 7, 113 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73- 79, 86, 123, 126, 129, 165, 232- 233, 236- 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, статтями 202, 205, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1056-1, 1077 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 27 532,93 грн задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 39700642; адреса: 14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13) 9 032 (дев`ять тисяч тридцять дві) грн 25 коп. заборгованості за основною сумою кредиту, 18 500 (вісімнадцять тисяч п`ятсот) грн 68 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом, 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору, 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано без його проголошення відповідно до частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів із дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано-28.07.2026.

Суддя О.О. Юлдашев