Рішення № 138535118, 28.07.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 643/2214/26

№ 2/183/4899/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року м. Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Дубовенко І.Г., за участю секретаря судового засідання Чабаненка Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Алєксєєва Ліана Василівна, про стягнення сум недоотриманої пенсії в порядку спадкування, суд

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить:

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 128279,42 грн. недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , що входить до складу спадщини після його смерті, у порядку спадкування, шляхом перерахування на банківський рахунок: ПІБ отримувача: ОСОБА_3 / рахунок: НОМЕР_1 ІПН: НОМЕР_2 Банк: АТ «Ощадбанк» (Харківська філія).

- стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, щоОСОБА_1 , є спадкоємцем першої черги за законом після смерті свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . З метою оформлення спадщини, вона звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Алексєєвої Ліани Василівни з заявою щодо прийняття спадщини. На запит нотаріуса Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області була надана відповідь №1200-0403-8/30325 від 27.11.2024 р., що спадкодавцю за життя була нарахована, але не виплачена пенсія в розмірі 128 279 (сто двадцять вісім тисяч двісті сімдесят дев`ять) гривень 42 копійки. 07.05.2025 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Алексєєвою Ліаною Василівною було видано свідоцтво про право на спадщину, спадкова справа №29/2024, зареєстровано в реєстрі за №435. Після оформлення спадкових прав позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про виплату належних йому коштів, однак виплата недоотриманої пенсії здійснена не була, що фактично позбавляє позивача можливості реалізувати право власності на спадкове майно.

Так, 28 травня 2025 року позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Московському (Салтівському) районі м. Харкова із заявою № 7731 про виплату недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 . Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №1200-0402-8/21493 від 22.08.2025 р. їй було відмовлено у здійсненні такої виплати з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України № 299 від 11.02.2025 р. Вказаний лист вона фактично отримала лише 15 жовтня 2025 року. 28.10.2025 через Портал Пенсійного фонду України було відправлено звернення за номером 8628 щодо поновлення строку розгляду звернення, скасування рішення Головного управління ПФУ в Луганській області №1200-0402- 8/21493 від 22.08.2025 р. та здійснення виплати недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 . Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області № 1200-0402-8/35895 від 13.11.2025 р. позивачу було відмовлено у здійсненні такої виплати з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України № 299 від 11.02.2025 р. Листами Головного управління ПФУ в Луганській області №14615-15280/ П-02/8-1200/25 від 24.12.2025, №209-17175/П-05/8-1200/26 від 05.01.2026 р. підтверджена відмова у виплаті недоотриманої пенсії.

22.12.2025 до Харківського окружного адміністративного суду позивачем було подано позовну заяву про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області через систему «Електронний суд». 09.01.2026 р. Головним управлінням ПФУ в Луганській області було подано відзив на позовну заяву №1200-0903-7/589 від 09.01.2026 р. 21.01.2026 р. ухвалою про закриття провадження у справі № 520/33177/25 від 21.01.2026 р. провадження було закрите у зв`язку з тим, що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції Салтівського районного суду міста Харкова в порядку цивільного судочинства.

Предметом даного спору є спадкове майно, а не призначення чи поновлення пенсії, у зв`язку з чим положення постанови Кабінету Міністрів України №299 від 11.02.2025 р., на яку у своїх відмовах посилається Відповідач не підлягають застосуванню. Постанова №299 від 11.02.2025 не може обмежувати право спадкоємця на отримання невиплаченої пенсії померлого за період до його смерті. Навіть якщо постанова набула чинності до видачі свідоцтва про спадщину, вона не застосовується заднім числом до нарахованих раніше сум, які стали частиною спадкового майна.

Відмовляючи у виплаті недоотриманої пенсії померлого пенсіонера спадкоємцю, відповідач посилається на Постанову Кабінету Міністрів України №299 від 11.02.2025. Проте таке посилання є неправомірним та юридично необґрунтованим. Постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом, який відповідно до Конституції України не може змінювати, звужувати або скасовувати права, гарантовані законом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовідносини щодо нарахування та виплати пенсії, у тому числі сум пенсії, нарахованих пенсіонеру до дня його смерті, врегульовані Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, який має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України. Право на отримання зазначених сум виникло у померлого пенсіонера до набрання чинності Постановою КМУ №299 від 11.02.2025, а тому застосування відповідачем цієї постанови до спірних правовідносин фактично є її застосуванням зворотно у часі, що прямо суперечить статті 58 Конституції України, відповідно до якої нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, якщо вони погіршують становище особи.

Таким чином, відмова Пенсійного фонду України у виплаті недоотриманої пенсії померлого пенсіонера спадкоємцю з посиланням на Постанову КМУ №299 від 11.02.2025 порушує вимоги Конституції України, Закону України №1058-IV та принцип верховенства права, у зв`язку з чим є протиправною.

Після прийняття спадщини між спадкоємцем та органом Пенсійного фонду виникають цивільні правовідносини, у яких Пенсійний фонд виступає боржником. Сума недоотриманої пенсії увійшла до складу спадщини та належить позивачу на праві приватної власності. Фактично позивача позбавлено можливості реалізувати право власності на спадкове майно.

А том на підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 328, 1216, 1218, 1227 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 19, 175, 177 ЦПК України, просить задовольнити вимоги к повному обсязі.

Відповідачем поданий відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, як внутрішньо переміщена особа. Виплату пенсії ОСОБА_2 було призупинено з 01.08.2023 відповідно до п. 5 ч.1 ст. 49 Закону № 1058 на підставі інформації, яка потребує фізичної ідентифікації пенсіонера.

Поновлення виплати пенсії продовжується після особистого звернення особи, проходження ідентифікації з урахуванням даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 від 08.11.2024. За життя ОСОБА_2 з 01.08.2023 по 26.05.2024 не виявив бажання поновити виплату пенсії. З заявою про поновлення виплати пенсії, згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 не звертався, тому пенсійні виплати з 01.08.2023 не нараховувалися та виплата пенсії не здійснювалася. Порядок виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера встановлений статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (далі Закон № 1058). Так, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, встановлено, що виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера, яка ввійшла до складу спадщини, здійснюється виключно на підставі свідоцтва про право на спадщину. У випадках, коли на день смерті пенсіонера нарахування та виплата пенсії не здійснювалась, заява щодо поновлення пенсії особисто пенсіонером не надавалась, органи Пенсійного фонду України можуть розрахувати недоотриману пенсію на підставі заяви спадкоємця, визначеного нотаріусом.

ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Алексєєвої Ліани Василівни з заявою щодо прийняття спадщини. На запит приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алексєєвої Ліани Василівни Головним управлінням листом від 27.11.2024 за вих. №1200-0403-8/30325 було повідомлено, що сума недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 128279 грн 42 коп (сто двадцять вісім тисяч двісті сімдесят дев`ять грн 42 коп). Крім того, зазначено, що відповідно до частини першої статті 46 Закону України № 1058 суму недоотриманої пенсії може бути змінено в залежності від дати звернення до територіального органу Пенсійного фонду України особи, яка має право на отримання даної виплати згідно свідоцтва про право на спадщину.

27.05.2025 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Алексєєвою Ліаною Василівною видано свідоцтво про право на спадщину за законом. Відповідно до вказаного свідоцтва спадщина, на яку видане дане свідоцтво складається, зокрема, з пенсії у сумі 128279,42 грн. недоотриманої за життя спадкодавця.

28.05.2025 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова з заявою № 7731 про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера. До заяви додала паспорт громадянина України, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідку про відкритий рахунок в банку, документи про місце проживання, свідоцтво про спадщину, свідоцтво про смерть. За наслідком розгляду вказаної заяви від 28.05.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області винесено рішення про відмову у виплаті недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 від 22.08.2025 за вих.1200-0402-8/21493. У вказаному рішенні відповідач, зазначив, що можливість здійснення органами Пенсійного фонду України виплати суми пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку зі смертю, передбачено статтею 52 Закону № 1058. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат. Також у рішенні вказано, що лист від 27.11.2024 № 1200-0403-8/30325 щодо недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 був наданий управлінням до набрання чинності (20.03.2025) Постанови №299.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 22.08.2025 за вих. № 1200-0402-8/21493 позивачу відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 . 28.10.2025 позивачка повторно звернулася засобами вебпорталу Пенсійного фонду України з заявою № 8628 про виплату недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 . Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 13.11.2025 за вих. № 1200-0402-8/35895 позивачу відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 . У рішенні, зокрема, зазначено, що оскільки на момент смерті ОСОБА_2 не отримував пенсію в органах Пенсійного фонду України та не надав заяву про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, відсутні підстави для виплати недоотриманої пенсії. Пунктом 14-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, зі змінами, внесеними Законом від 25.04.2024 № 3674-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення», передбачено, що громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду України в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії. Враховуючи відсутність звернення та повідомлення ОСОБА_2 про неодержання пенсій від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації пенсійні виплати з 01.08.2023 не отримані з вини останнього.

Отже, за життя померлий ОСОБА_2 не звернувся з заявою про поновлення виплати пенсії, фізичної ідентифікації не пройшов, тому пенсійні виплати з 01.08.2023 не нараховувалися та виплата пенсії не здійснювалася. Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області у правовідносинах з позивачем діяло у відповідності до приписів чинного законодавства України, а отже підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні. Як повідомлялось раніше, виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера, яка ввійшла до складу спадщини, здійснюється виключно на підставі свідоцтва про право на спадщину. В даному випадку зміст позовних вимог фактично зводиться до включення до складу спадщини того майна, якого не існує та право на яке спадкодавець за час життя не набув. Норма закону або підзаконного акта, яка б зобов`язувала органи Пенсійного фонду нараховувати суми пенсії за віком пенсіонерам після їх смерті за зверненням спадкоємців у законодавстві України відсутня. Норми стосовно виплати спадкоємцям пенсії після смерті пенсіонера стосуються лише тієї пенсії, яка була нарахована пенсіонеру за час його життя, тобто належала пенсіонеру на час смерті та увійшла до складу спадщини на момент відкриття спадщини.

При вирішенні спорів про право на спадщину на належні спадкодавцю за життя суми пенсії, визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини. Отже, ненараховані за життя суми пенсії не можуть увійти до складу спадщини.

Щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області витрат за сплату судового збору. Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону №1058 кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) та використовуються на: - виплату пенсій, передбачених цим Законом; - надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; - фінансування адміністративних виплат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; - оплату послуг з виплати та доставки пенсій; - формування резерву коштів Пенсійного фонду. Згідно з ч. 2 ст. 73 Закону №1058 забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області не має коштів на сплату судового збору. Тому, вимога покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області витрати позивача на оплату судового збору є також необґрунтованою та задоволенню не підлягає. Щодо надіслання відзиву сторонам у справі. Відповідно до пункту 29 Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. Відповідно до ст. 43 ЦПК України документи можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області подано в електронній формі через підсистему Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи «Електронний суд», до нього застосовуються вимоги як до документу поданого в електронній формі. ОСОБА_1 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС та адресу електронної пошти. За таких обставин відзив з додатками доставлено до зареєстрованого електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд». Крім того, на адресу електронної пошти також направлено відзив на позов з додатками. Статтею 58 ЦПК України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Щодо самопредставництва, встановленого статтею 58 Цивільного процесуального кодексу України, повідомляємо, що повноваження головного спеціаліста-юрисконсульта відділу представництва інтересів в судах та інших органах №1 Юридичного управління Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області Альони Лозінської підписувати від імені Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області процесуальні документи та посвідчувати копії документів підтверджуються відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. На підставі викладеного вище, керуючись статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, статтями 43, 58, 76, 178 Цивільного процесуального кодексу України Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

З огляду на вищенаведене просить відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області в повному обсязі.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 11 лютого 2026 року матеріали цивільної справи направлені до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області для розгляду за підсудністю.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ від 06 квітня 2026 року визначено головуючого суддю Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Дубовенко І.Г., якому матеріли справи були передані 08 квітня 2026 року.

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Встановлений строк для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвалою суду від 19 травня 2026 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Алєксєєву Ліану Василівну; вирішене питання щодо витребування доказів.

29 червня 2026 року після отримання витребуваних доказів у справі, підготовче провадження закрите, справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач не з`явився, надавши заяву про підтримання позову та розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві просив розглянути справу у відсутності їхнього представника.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена судом. До матеріалів справи надала належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши доводи заяв по суті справи, перевіривши їх поданими сторонами письмовими доказами, судом установлено таке.

За змістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до частин 1, 4, 5 статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 від 08.11.2024.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) є донькою ОСОБА_2 та спадкоємцем за законом, що підтверджується копіями: свідоцтва про одруження ОСОБА_4 , свідоцтва про її народження, витягу зі спадкового реєстру; свідоцтва про право на спадщину за законом.

Так, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого на ім`я ОСОБА_1 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Алєксєєвою Л.В. від 27.05.2025 року, зареєстрованого в реєстрі за №435, спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , 1952 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 128279,42 грн, яка належала спадкодавцю.

28 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова з заявою № 7731 про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера. До заяви додала паспорт громадянина України, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідку про відкритий рахунок в банку, документи про місце проживання, свідоцтво про спадщину, свідоцтво про смерть.

За наслідками розгляду вказаної заяви від 28.05.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області винесено рішення про відмову у виплаті недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 від 22.08.2025 за вих.1200-0402-8/21493. У вказаному рішенні відповідач, зазначив, що можливість здійснення органами Пенсійного фонду України виплати суми пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку зі смертю, передбачено статтею 52 Закону № 1058. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат. Також у рішенні вказано, що лист від 27.11.2024 № 1200-0403-8/30325 щодо недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 був наданий управлінням до набрання чинності (20.03.2025) Постанови №299.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 22.08.2025 за вих. № 1200-0402-8/21493 позивачу відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 . 28.10.2025 позивачка повторно звернулася засобами вебпорталу Пенсійного фонду України з заявою № 8628 про виплату недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 . Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 13.11.2025 за вих. № 1200-0402-8/35895 позивачу відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 . У рішенні, зокрема, зазначено, що оскільки на момент смерті ОСОБА_2 не отримував пенсію в органах Пенсійного фонду України та не надав заяву про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, відсутні підстави для виплати недоотриманої пенсії. Пунктом 14-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, зі змінами, внесеними Законом від 25.04.2024 № 3674-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення», передбачено, що громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду України в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії. Враховуючи відсутність звернення та повідомлення ОСОБА_2 про неодержання пенсій від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації пенсійні виплати з 01.08.2023 не отримані з вини останнього.

Таким чином, судом установлено наявність спору між позивачем та відповідачем з приводу спадкового майна та спадкової маси, порядку виплати спадкового майна.

Вирішуючи спір, суд висновує таке.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи зі змісту статті 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини, як це передбачено статтею 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України(стаття 1219 ЦК України).

Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Уразі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

За змістом цієї норми, можна дійти висновку, що законодавцем встановлено альтернативний механізм набуття права власності на недоотриману пенсію померлого пенсіонера, а саме пріоритет наданий членам сім`ї спадкодавця, які проживали з ним на момент смерті, та непрацездатним членам сім`ї, які перебували на його утриманні. Зазначені особи мають звернутися за виплатою цих грошових коштів протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, тобто з моменту смерті спадкодавця. Якщо такі особи відсутні або не звернулися у встановлений строк із заявами, недоотримана пенсія входить до складу спадщини і успадковується спадкоємцями померлого на загальних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, зазначеним у п. 5 ч. 2 цієї статті, може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Вирішуючи вимоги про стягнення з відповідача 128279,42 грн, які належали померлому ОСОБА_2 та включені до складу спадкового майна згідно зі свідоцтвом № 435 від 27.05.2025 року, суд висновує таке.

Під час судового розгляду встановлено, що позивач як спадкоємець ОСОБА_2 отримав у встановленому законом порядку свідоцтво про право на спадщину за законом, за змістом якого до ОСОБА_1 перейшло право власності на недоотриману пенсію у сумі 128279,42 грн.

У той же час відповідачем за зверненням позивача розмір недоотриманої пенсії в сумі 128279,42 грн не виплачено та зазначено, що з 01 травня 2023 року пенсія ОСОБА_2 не нараховувалася, а тому не підлягає успадкуванню.

З цього приводу суд зазначає, що право на спадщину позивача підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, яке видане на його ім`я та не є предметом спору в цій справі. Відповідно до положення ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду. Відповідачем не надано належних доказів недійсності свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видане на ім`я позивача, тому, в цій частині заперечення відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

Також суд зазначає, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання спадщини, що складається з соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача, як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна.

Заперечення відповідача не спростовують підстав позову і не приймаються судом до уваги, оскільки право позивача на вищевказану суму недоотриманої пенсії посвідчене свідоцтвом про право на спадщину, яке в контексті положень ст. 66 Закону України «Про нотаріат» є процесуальним нотаріальним актом, що засвідчує перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємця та є для спадкоємця основним правовстановлюючим документом. На час розгляду справи свідоцтво про право на спадщину за законом недійсним не визнано, не оспорене та є чинним, доказів визнання його недійсним чи внесення до нього змін відповідачем не надано.

За таких обставин, суд ураховує, що сума недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини, відповідає сумі, визначеній нотаріусом у свідоцтві про право на спадщину, та становить 128279,42 грн.

Як визначено статтею 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Принцип верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, є одним з головних завдань цивільного судочинства.

Положенням ст. 10 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Броньовський проти Польщі» (Заява № 31443/96) зазначив, що принцип верховенства права, на якому будується Конвенція, та принцип законності, про який ідеться в статті 1 Першого протоколу, вимагає від держав не лише поважати і застосовувати, у передбачуваний і узгоджуваний спосіб, запроваджені ними закони, а ще й - що безпосередньо випливає з цього обов`язку - забезпечувати правові та практичні умови для втілення їх в життя.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) від 14 жовтня 2010 року зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів». Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (див. рішення у справі «Ятрідіс проти Греції» (Jatridis v. Greece) [ВП], № 31107/96, пункт 58, ЄСПЛ 1999-II).

Як установлено судом, відповідачем утримується належне позивачеві спадкове майно у виді суми недоотриманої пенсійної виплати в розмірі 128279,42 грн, належної пенсіонеру ОСОБА_2 і не виплаченій йому за життя, право власності на яку, в порядку спадкування за законом, перейшло до позивача та посвідчено свідоцтвом про право на спадщину за законом. Тим самим відповідач порушує право власності позивача на вказану суму грошей, яке підлягає судовому захисту.

Таким чином, суд вважає що позовні вимоги обґрунтованими в частині стягнення з відповідача невиплаченої суми за свідоцтвом в розмірі 128279,42 грн, а тому позовні позивача підлягають задоволенню.

Щодо витрат на оплату судового збору, суд висновує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на задоволення позовних вимог позивача, з відповідача, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь позивача слід стягнути суму судового збору у розмірі 1331,2 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Алєксєєва Ліана Василівна, про стягнення сум недоотриманої пенсії в порядку спадкування задовольнити.

Стягнути зГоловного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію, яка належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 128279 (сто двадцять всім тисяч двісті сімдесят дев`ять) гривень 42 копійки, яка входить до складу спадщини на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 травня 2025 року, НТС № 925438, зареєстрованого в реєстрі за № 435.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривну 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: адреса АДРЕСА_2 ;

відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, код в ЄДРПОУ 21782461; місцезнаходження за адресою: Луганська область, м. Сіверськодонецьк, вул. Шевченка, буд. 9.

Суддя І.Г.Дубовенко