Рішення № 138535046, 27.07.2026, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/563/26

провадження № 2/179/763/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Кравченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Чабаненко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 10.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КРЕДІПЛЮС» та відповідачем в електронній формі був укладений кредитний договір № 187225, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 9460 грн., шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок, а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та комісію за надання кредиту.

10.10.2025 первісний кредитор та позивач уклали договір факторингу №10102025, згідно умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому кредит та відсотки, передбачені кредитним договором.

Загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором на момент подання позовної заяви становить 11879,20 грн., яка складається із: 7065,77 грн. заборгованість по тілу кредиту; 3412,43 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 401 грн. заборгованість по комісії; 1000 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у рамках даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 10879,20 грн.

З урахуванням викладеного, ТОВ «Юніт Капітал» просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №187225 від 10.06.2026 у розмірі 10879,20 грн., а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Ухвалою суду від 01 квітня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 05 травня 2026 року задоволено клопотання позивача та витребувано у АТ «Універсал Банк» докази.

Представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством, причин неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом встановлено, що 10.06.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №187225 (далі кредитний договір). Договір укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» та підписаний шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а також підписано паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до умов кредитного договору загальний розмір кредиту становить 9460 грн., що надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 7000,40 грн. на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 у національній валюті; у розмірі 2459,60 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 360% річних. Тип процентної ставки фіксована (п.2.3 кредитного договору).

Відповідно до п.2.5 договору комісія за надання кредиту складає 2459,60 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ствкою 26,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.п.2.2.1 цієї індивідуальної частини.

Загальний строк кредитування за цим договором складає 98 днів з 10.06.2025 (дата надання кредиту) по 16.09.2025 (п.2.6 кредитного договору).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредіплюс» виконав умови договору №187225 від 10.06.2025 у повному обсязі, перерахувавши 10.06.2025 на картковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 7000,40 грн., що підтверджується довідкою АТ «Універсал Банк» та випискою по картковому рахунку відповідача.

10 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №10102025, у відповідності до умов якого, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредіплюс» відступило позивачу належне йому право вимоги до Відповідача коштів, право на одержання яких належить ТОВ «Фінансова Компанія «Кредіплюс», а позивач набув право вимоги грошових коштів до відповідача за Договором №187225 від 10.06.2025 укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 .

Сума заборгованості відповідача становить 11879,20 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 7065,77 гривень, заборгованості за відсотками у розмірі 3412,43 гривень, заборгованості за комісією у розмірі 401 гривня, заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) у розмірі 1000 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідно до витягу з реєстру боржників №3 до Договору факторингу №10102025 від 10.10.2025 позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 по кредитному договору №187225 від 10.06.2025 року в загальній сумі 11879,20 грн., з яких позивач просить стягнути 10879,20 грн.

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому(майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 ЦК України).

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та відповідачем не спростовано факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» до ТОВ «Юніт Капітал» за кредитним договором №187225 від 10.06.2025, укладеним між ТОВ «Кредіплюс» та ОСОБА_1 .

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 даного Кодексу, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом п. 4 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст.8 цього Закону, до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, нормами Закону України «Про споживче кредитування» кредитору надано право встановлювати в договорі умову щодо комісії пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, а також відносити плату за такі послуги до загальних витрат за споживчим кредитом.

Суд установив, що між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 187225 від 10.06.2025 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» надало відповідачу кредит у загальному розмірі 9400 грн., а відповідач зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами в порядку, визначеному договором, а також комісію за надання кредиту.

10.06.2025 кредитні кошти були перераховані відповідачу, що підтверджуєтеся довідкою ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» від 16.01.2026, довідкою АТ «Універсал Банк» про належність карткового рахунку відповідача та випискою з карткового рахунку відповідача, відкритому в АТ «Універсал Банк».

Факт отримання відповідачем коштів від ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» суд вважає доведеним.

У подальшому ТОВ «Юніт Капітал» набув права грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, з яким погоджується суд, відповідач внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов`язань має заборгованість за кредитним договором №187225 від 10.06.2025 в сумі 11879,20 гривень, з якої позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 10 879,20 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7065,77 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 3412,43 грн., заборгованості за комісією у розмірі 401 грн.

Розмір заборгованості за кредитним договором №187225 від 10.06.2025 відповідає умовам кредитного договору та відповідачем не спростований. Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

За вищевикладених обставин, суд вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення, і з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» слід стягнути заборгованість за кредитним договором №187225 від 10.06.2025 у загальному розмірі 10879,20 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» у розмірі 2662,40 грн.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 141 ЦПК України, в якій зазначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України).

Згідно з п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у постанові від 03.02.2021 року (справа № 554/2586/16-ц) констатує, що при обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

На підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу до позову долучено договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, укладений між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тимошенко та партнери», додаткову угоду №25771506528 від 21.01.2026 до цього договору, акт прийому-передачі наданих послуг від 20.02.2026, з яких вбачається, що вартість послуг адвоката з аналізу, складання та подання позовної заяви становить 7 000,00 грн.

Так, згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 20.02.2026, адвокатським об`єднанням витрачено 2 години на складання позовної заяви (5 000 грн.), 2 години на вивчення матеріалів справи (1 000 грн.), 1 годину на підготовку запиту (500 грн.) та 1 годину на підготовку та подачу клопотання (500 грн.).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд враховує, що справа є малозначною, предмет позову про стягнення заборгованості не є складним, не потребує складних правових досліджень, вивчення великого обсягу фактичних даних та аналізу первинних документів, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими, а обсяг наданих доказів є невеликим, представник позивача участь у розгляді справи не брав.

Тому, враховуючи складність справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Також з відповідача на користь позивача відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн., сплачений позивачем при подачі позову до суду (а.с.7).

Керуючись ст. ст. 12,13, 76-78, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 187225 від 10.06.2025 у загальному розмірі 10 879,20 грн. (десять тисяч вісімсот сімдесят дев`ять грн. 20 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, юридична адреса: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.34, офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.Ю.Кравченко