Рішення № 138534964, 21.07.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4251/26

Провадження № 2/202/4263/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Коваленко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

06 травня 2026 року Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради в особі директора в інтересах малолітньої ОСОБА_1 звернулися до Індустріального районного суду міста Дніпра із позовною заявою до ОСОБА_2 , в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про позбавлення батьківських прав.

Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на первинному обліку Служби у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, як дитина, позбавлена батьківського піклування.

Мати дитини - ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За відомчою інформацією системи ДМС місце проживання ОСОБА_2 на території Харківської області не зареєстроване. На даний час місце її перебування невідоме.

Відомості про батька дитини внесено до Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

ОСОБА_2 поїхала з пологового будинку відразу після реєстрації народження дитини і не повернулася по дитину з невідомих причин. За час перебування дитини у лікарні з 04.09.2025 по 16.10.2025 мати не цікавилась станом її здоров`я, не відвідувала.

16.10.2025 року було складено Акт закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я.

Наказом Служби у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,я взято на первинний облік.

Відповідно до рішення Департаменту служб у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради від 06.11.2025 № 305 малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Відповідно до наказу Служби у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 26.12.2025 № 37 малолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово влаштовано до сім`ї ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які мешкають за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням виконавчого комітету Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області від 14.01.2026 року № 111 утворено прийомну сім`ю ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та влаштовано до неї на виховання та спільне проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За 6 місяців перебування дитини на обліку Служби у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради мати жодного разу не зверталася з приводу повернення доньки на виховання у її родину, не цікавилась її життям, здоров`ям та місцезнаходженням. Місце її перебування невідоме.

Дані обставини свідчать про ігнорування ОСОБА_2 потреб малолітньої ОСОБА_1 , а також грубим порушенням її прав, що є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Просили суд: позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути аліменти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття з перерахуванням коштів на користь законних представників дитини.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 06 травня 2026 року, головуючим суддею у розгляді вказаної справи визначено суддю Слюсар Л.П.

В порядку ч.ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України, 08 травня 2026 року суддею сформовано запит до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу відносно відповідача ОСОБА_2 , на який надано відповідь № 2711531 від 08.05.2026.

Розпорядженням голови Верховного Суду від 14.03.2022 року № 7/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Запорізької та Харківської областей» територіальна підсудність справ Краснолиманського міського суду Донецької області визначена Індустріальному районному суду м. Дніпропетровська.

Законом України «Про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів щодо зміни найменування місцевих загальних судів» № 4273-IX від 26.02.2025, який набрав чинності 25 квітня 2025 року, змінено найменування Індустріального районного суду м. Дніпропетровська на Індустріальний районний суд міста Дніпра.

Ухвалою судді від 11 травня 2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 09 червня 2026 року закрито підготовче провадження у справі.

21.05.2026 року від третіх осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_3 до суду засобами поштового зв`язку надійшли пояснення по справі, вказали, що починаючи з 26.12.2025 року малолітня дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає у їх родині. За період перебування дитини у сім`ї вони особисто переконалися у повній відсутності будь-якої участі матері - ОСОБА_2 у житті доньки. Вона жодного разу не відвідувала дитину, не цікавилася станом її здоров`я фізичним та емоційним розвитком, умовами проживання та виховання. Матір не телефонувала не намагалася підтримувати будь-який зв`язок із дитиною чи прийомною родиною, не брала участь у вихованні доньки, не виявляла бажання відновити стосунки з дитиною.

ОСОБА_2 не надавала жодної матеріальної допомоги на утримання дитини не забезпечувала її необхідними речами, харчування, лікуванням чи іншими потребами, передбаченими обов`язками батьків.

Вказали, що поведінка ОСОБА_2 свідчить про повне самоусунення від виконання батьківських обов`язків та відсутність реального наміру брати участь у житті та виховані дитини. Просили суд позов задовольнити.

Представник позивача в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд позов задовольнити. В подальшому в судове засідання не з`явилася. Відповідно до заяви просили суд розглянути цивільну справу без участі представника позивача та задовольнити позовні вимоги. Не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася. Про час і місце слухання справи повідомлявся шляхом оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування) якого невідоме. Заяв та клопотань не надійшло.

Треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 відповідно до поданих заяв просили суд розглядати справу без участі їх представника.

Враховуючи, що представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 , виданого Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 16 вересня 2025 року, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: батько - ОСОБА_5 , матір`ю - ОСОБА_2 , актовий запис №1139 від 16 вересня 2025 року.

Згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 16 вересня 2025 року за №00053628701, відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Згідно з Наказом Служби у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служба у справах дітей Харківської міської ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взято на первинний облік.

Відповідно до рішення Департаменту служб у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради від 06.11.2025 № 305 малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Згідно з наказом Служби у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 26.12.2025 № 37, малолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово влаштовано до сім`ї ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які мешкають за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням виконавчого комітету Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області від 14.01.2026 року № 111 утворено прийомну сім`ю ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та влаштовано до неї на виховання та спільне проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до п.п.1, 2 ч. 1ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов життя дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 3 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в повному обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідоме нехтування ними своїх обов`язків.

Відповідно до Витягу з Протоколу засідання Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради від 22.04.2026 року за №10 ухвалено, вважати за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно її малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлено що ОСОБА_2 не забрала дитину з пологового будинку без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування.

Відповідно до Акту закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я складеного Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» від 16 жовтня 2025 року, виявлена покинута дитина жіночої статі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про матір - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дитина народилася в КНП ХОР «ОКЛ» 04.09.2025. На даний час перебуває у відділі постінтенсивного догляду, реабілітації.

Мати дитини, ОСОБА_2 за час перебування дитини у лікарні не цікавилась станом її здоров`я, не відвідувала. Місце її перебування невідомо.

Ухилення від виконання обов`язків по вихованню доньки її матір`ю підтверджено матеріалами справи, тому суд, враховуючи наявні докази винної поведінки відповідача, яка залишила малолітню дитину в лікарні, відразу після народження, безперечно, свідчить саме про безпідставне ухилення матері від виконання своїх обов`язків, суд доходить висновку , що позовні вимоги позивача щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у відповідності до ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Тож, враховуючи, що судом підтверджена доцільність позбавлення відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд вважає за необхідне вирішити питання про стягнення з неї аліментів на утримання дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України, особа позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

В силу ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Суд приймає до уваги, що відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою, будь-яких доказів щодо обмежень у працевлаштуванні відповідачем не надано або обставин, які б унеможливлювали сплату аліментів відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України судом не встановлено.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

У відповідності до ч. 5 ст.183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч.2 ст.183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Враховуючи наведені норми, суд дійшов висновку про доцільність стягнення щомісячно з ОСОБА_2 , аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 06.05.2026 року, до досягнення дитиною повноліття з перерахуванням коштів на користь законних представників дитини.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дітей в межах суми платежу за один місяць.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується вимогами ст.141 ЦПК України та Законом України «Про судовий збір» та оскільки предметом судового розгляду було дві позовні вимоги: позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів та враховуючи, що позивач при подачі позову був звільнений від сплати судового збору, тому суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп. (1331 грн.20 коп. х 2).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7,19, 150,155,157,164 СК України, ст.ст. 1-4, 10, 12, 13, 76-89, 95, 141, 258, 259, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 55, код ЄДРПОУ 26489104) в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України Серія НОМЕР_3 , виданий Краснолиманським МВ УМВС України в Донецькій області 22 листопада 2006 року, батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; НОМЕР_4 , паспорт громадянина України Серія НОМЕР_3 , виданий Краснолиманським МВ УМВС України в Донецькій області 22 листопада 2006 року на утримання малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 06 травня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття,з перерахуванням коштів на користь законних представників дитини.

Стягнути із ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп.

Рішення підлягає обов`язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.П. Слюсар