Ухвала суду № 138534855, 23.07.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/1344/20

Номер провадження 1-кп/201/160/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_7 про скасування арешту майна, подане під час судового розгляду кримінального провадження, внесеного 08 грудня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040650003085 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Соборного районного суду міста Дніпра знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 08 грудня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040650003085 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Під час судового розгляду захисником обвинуваченого ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_7 подано клопотання про скасування арешту на автомобіль марки «АЗЛК 21412» державний номерний знак НОМЕР_1 , накладеного ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 11 грудня 2019 року у справі № 201/13597/19.

В обґрунтування поданого клопотання захисник ОСОБА_7 посилався на те, що на теперішній час потреба у подальшому застосуванні арешту відпала, оскільки всі необхідні слідчі дії щодо транспортного засобу проведені під час досудового розслідування, цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений, а санкція ч. 2 ст. 186 КК України не передбачає покарання у вигляді конфіскації майна.

До того ж стверджував, що його підзахисний ОСОБА_6 займає посаду оперативного співробітника органів ДСНС, в силу своїх службових повноважень йому необхідно швидко прибувати до місця несення служби, в тому числі в нічний час доби, що не можливо забезпечити за відсутності транспортного засобу.

При цьому, вказав, що ОСОБА_6 зобов`язується не відчужувати вказаний транспортний засіб до закінчення судового розгляду і за першою вимогою суду надати його для огляду.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 підтримав подане ним клопотання та просив його задовольнити.

Додав, що транспортний засіб не містить слідів кримінального правопорушення, в ньому був виявлений та вилучений мобільний телефон, належність якого слідством не ідентифікована. Просив скасувати арешт в частині користування транспортним засобом.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав подане його захисником клопотання та просив його задовольнити. Вказав, що даний транспортний засіб належить йому на праві власності. Стверджував, що транспортний засіб йому необхідний для використання під час несення служби задля швидкого приїзду до частини, яка розташована в місті Кам`янське.

Захисник ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_4 , кожен окремо, підтримали клопотання захисника ОСОБА_7 .

Прокурор ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_7 про скасування арешту, оскільки вказаний транспортний засіб визнаний у даному кримінальному провадженні речовим доказом, арешт на який був накладений з метою його збереження. До того ж, вказала, що питання про долю речових доказів суд вирішує у нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши та проаналізувавши доводи сторони захисту, суд доходить висновку, що подане захисником ОСОБА_7 клопотання не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону та є таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до п. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 11 грудня 2019 року накладено арешт на транспортний засіб - автомобіль марки «АЗЛК 21412», д.н.з. НОМЕР_1 , коричневого кольору, номер шасі НОМЕР_2 , тип кузову зальний легковий загальний хетчбек-В.

Із змісту вказаного судового рішення убачається, що арешт на зазначений транспортний засіб був накладений з метою збереження речового доказу, оскільки це майно використане як засіб/знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберігає на собі його сліди.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як встановлено судом і не заперечувалося стороною обвинувачення та захисту, майно арешт якого просить скасувати захисник ОСОБА_7 визнане слідчим у даному кримінальному провадженні речовим доказом.

Виходячи з положень ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Отже, зважаючи на те, що клопотання про скасування заходів забезпечення кримінального провадження скасування арешту майна подане захисником ОСОБА_7 на стадії судового розгляду, з огляду на вимоги ч. 9 ст. 100 КПК України, правові підстави для скасування такого арешту майна, яке є речовим доказом, відсутні.

До того ж, аналізуючи доводи захисника ОСОБА_7 , суд дійшов висновку, що останній не довів, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт транспортного засобу, який є речовим доказом, відпала потреба або, що такий арешт накладено необґрунтовано.

Тим більше, подане стороною захисту клопотання про скасування арешту майна не містить нових обставин, які б не були досліджені під час накладення арешту або які б свідчили про недоцільність такого арешту.

Отже, на переконання суду, наразі таке втручання у право власності, як арешт майна переслідує легітимну мету, а саме забезпечення збереження речових доказів до завершення судового розгляду вказаного кримінального провадження.

Твердження сторони захисту про те, що необхідність скасування арешту покликана виниклою потребою використання вказаного транспортного засобу обвинуваченим ОСОБА_6 під час несення ним служби в ДСНС є непереконливими та такими, що не підтверджені жодними доказами, а також не можуть слугувати правовою підставою для скасування арешту майна.

За наведених обставин, правові підстави для скасування арешту вилученого у ОСОБА_6 транспортного засобу

відсутні, а тому подане захисником ОСОБА_7 клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-174, 369-372, 407 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про скасування арешту на автомобіль марки «АЗЛК 21412» державний номерний знак НОМЕР_1 , накладеного ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 11 грудня 2019 року у справі № 201/13597/19 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали о 17 годині 45 хвилин 24 липня 2026 року.

Суддя: ОСОБА_1