Рішення № 138534093, 28.07.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" липня 2026 р. Cправа № 902/665/26

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцька аграрна компанія" (вул. Л.Українки, 35Е, с. Радомишль, Луцький район, Волинська область, 45664)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс рітейл груп" (вул. Стеценка, 57, м. Вінниця, 21009)

про стягнення 253634,59 грн

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцька аграрна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс рітейл груп" про стягнення 253634,59 грн заборгованості, з яких 176600,67 грн основного боргу, 11002,17 грн пені, 52980,20 грн штрафу та 13051,55 грн 36% річних за договором поставки №В-63 від 01.05.2022.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2026 позовну заяву передано на розгляд судді Маслію І.В.

Ухвалою суду від 18.05.2026 відкрито провадження у справі №902/665/26 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання). Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема на подання заяв по суті спору.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 18.05.2026 направлено позивачу та відповідачу в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Згідно довідки про доставку електронних листів, що оформлена відповідальним працівником Господарського суду Вінницької області ухвалу суду від 18.05.2026 надіслано Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцька аграрна компанія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс рітейл груп" та доставлено до електронних кабінетів.

Отже, сторони завчасно, з дотримання процесуальних строків, визначених ГПК України, про розгляд справи в суді повідомлені належним чином.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

Враховуючи положення ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.05.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луцька аграрна компанія" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс рітейл груп" (Покупець) укладено договір поставки №В-63.

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передавати у власність Покупцю Товар (зокрема, але не виключно, продукцію виробництва ТОВ «ЛУЦЬКА АГРАРНА КОМПАНІЯ»: м`ясо бройлера, субпродукти та інші продукти) в асортименті, кількості по цінах встановлених у видаткових накладних у відповідності до узгоджених сторонами замовлень, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його вартість.

Товар передається Покупцю - частинами (партіями). Під партією товару Сторони розуміють Товар, зазначений в окремій видатковій накладній (п. 1.2 Договору).

Поставка кожної партії Товару здійснюється на підставі видаткової накладної згідно погодженого сторонами замовлення. Замовлення подається Покупцем у письмовій формі шляхом заповнення бланку замовлення із зазначенням дати, найменування та асортименту Товару, кількості кожного виду Товару, дати та місця поставки Товару, завірене печаткою Покупця (за наявності печатки) та підписом уповноваженої особи і. передається Постачальнику особисто або факсимільним, електронним, поштовим способом не пізніше ніж за п`ять робочих днів до бажаної дати поставки партії Товару. Зміни в замовлення вносяться виключно за згодою сторін. Замовлення від Покупця здійснені в усній формі Постачальником не приймаються. В окремих випадках Постачальник на власний розсуд може приймати замовлення від Покупця, що здійснені в усній формі, при цьому будь-які претензії з боку Покупця, щодо належного виконання Постачальником умов усного замовлення Постачальником не приймаються. Про прийняття замовлення до виконання Постачальник повідомляє Покупця протягом трьох робочих днів з моменту отримання замовлення від Покупця. Постачальник має право на власний розсуд залишити без виконання замовлення Покупця без надання додаткових пояснень (п. 1.3 Договору).

Асортимент, кількість та ціна Товару погоджуються сторонами при формуванні замовлення та визначаються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною Договору (п. 1.4 Договору).

Розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюється Покупцем протягом 10 календарних днів з дати виписки видаткової накладної Постачальником.

Розрахунки за товар здійснюються в українській національній валюті гривнях. Вид розрахунків безготівковий. Форма розрахунків платіжне доручення. Датою оплати за товар визнається дата фактичного надходження коштів на рахунок Постачальника (п. 4.1 Договору).

Згідно п. 5.1 Договору поставка товару здійснюється в строк, погоджений сторонами при прийнятті замовлення. Доставка товару здійснюється траспортом, силами та за рахунок Постальника або силами та за рахунок Покупця за домовленістю сторін. Місце доставки погоджується сторонами при принятті замовлення на поставку товару. Постачальник здійснює поставку товару виключно за адресами місць приймання товару погоджених сторонами у Додатку №1, що є невід`ємною частиною. Допускається строкова поставка товару. У разі дострокової поставки Постачальник зобов`язаний повідомити (в будь-якій формі) Покупця про дату дострокової поставки. В разі поставки товару на умовах самовивозу Покупець зобов`язується з`явитися у строки, передбачені цим Договором, на склад Постачальника, прийняти Товар та за власний рахунок здійснити транспортування товару за межі складу Постачальника.

Договір набирає чинності з 01.05.2022 і діє до 31.12.2024, але в будь-якому випадку до моменту повного та належного виконання (п. 6.1 Договору).

Відповідно до п. 7.4. договору, у випадку прострочення оплати за Товар, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику штрафну неустойку (пеню) в розмірі 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочки до моменту повного розрахунку за Товар. В разі прострочення дати оплати вартості Товару, Покупець, крім пені, сплачує Постачальнику штраф в розмірі 3 % від вартості неоплаченого товару.

Покупець, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплачує Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляційї за весь час прострочення, а також 36% річних від простроченої суми (п. 7.5 Договору).

Також до договору між сторонами підписано Додаток №1 від 01.05.2022.

На виконання умов договору Постачальником у лютому 2026 здійснено поставку Покупцю товару на загальну суму 182237,24 грн, що підтверджується видатковими накладними №14907 від 06.02.2026 на суму 18651,60 грн, №15785 від 09.02.2026 на суму 11977,20 грн, №15786 від 09.02.2026 на суму 20637,30 грн, №16469 від 10.02.2026 на суму 1718,55 грн, №16470 від 10.02.2026 на суму 5358,15 грн, №16915 від 11.02.2026 на суму 13969,54 грн, №17429 від 12.02.2026 на суму 12587,40 грн, № 17912 від 13.02.2026 на суму 7198,89 грн, №18415 від 14.02.2026 на суму 15164,69 грн, №18664 від 16.02.2026 на суму 14816,58 грн, №18665 від 16.02.2026 на суму 13851,86 грн, №19745 від 18.02.2026 на суму 12740,40 грн, №19747 від 18.02.2026 на суму 7910,40 грн, №20933 від 20.02.2026 на суму 11022,90 грн, №20934 від 20.02.2026 на суму 14595,78 грн.

Відповідачем здійснено частково оплату за поставлену продукцію на загальну суму 5636,57 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 176600,67 грн (182237,24 грн 5636,57 грн).

В підтвердження заборгованості до матеріалів справи долучено обопільно підписаний сторонами акт звірки взаємних розрахунків за березень 2026.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивачем подано позов про стягнення 176600,67 грн основного боргу, 11002,17 грн пені, 52980,20 штраф та 13051,55 грн 36% річних за договором поставки №В-63 від 01.05.2022.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений між сторонами Договір поставки №В-63 від 01.05.2022.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт поставки відповідачу товару за договором підтверджено первинними документами - видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, тощо.

Наявність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС РІТЕЙЛ ГРУП" в сумі 176600,67 грн зафіксовано в Акті звірки взаєморозрахунків за березень 2026, обопільно підписаного сторонами. Водночас підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу (постанови ВС КГС від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17 та від 21.12.2020 у справі №916/499/20).

Таким чином, зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості суду не представив, вимоги позивача про стягнення з відповідача 176600,67 грн основного боргу з оплати поставленого товару підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно вимог позивача 11002,17 грн пені, 52980,20 грн штрафу та 13051,55 грн 36% річних суд зазнчає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

До правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених у статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу).

Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до п. 7.4. договору, у випадку прострочення оплати за Товар, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику штрафну неустойку (пеню) в розмірі 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочки до моменту повного розрахунку за Товар. В разі прострочення дати оплати вартості Товару, Покупець, крім пені, сплачує Постачальнику штраф в розмірі 3 % від вартості неоплаченого товару.

Покупець, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплачує Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляційї за весь час прострочення, а також 36% річних від простроченої суми (п. 7.5 Договору).

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт» перерахунок штрафних санкцій за відповідні періоди прострочення, судом встановлено, що розрахунок позивача здійснено в межах розрахунку суду.

Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" 11002,17 грн пені, 52980,20 грн штрафу та 13051,55 грн 36% та про задоволення позову в цій частині.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Разом з тим відповідачем не подано до суду жодних доказів в підтвердження або спростування заявлених позовних вимог.

За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи задоволення позову повністю, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 3804,52 грн покладаються на відповідача.

Надмірно сплачений судовий збір в сумі 0,48 грн може бути повернений позивачу на підставі окремої заяви.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-92, 129, 238-240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС РІТЕЙЛ ГРУП" (вул. Стеценка, буд. 57, м. Вінниця, Вінницька область, 21009, код - 44250761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцька аграрна компанія" (вул. Л.Українки, 35Е, с. Радомишль, Луцький район, Волинська область, 45664, код - 39910709) 176600,67 грн - основного боргу, 11002,17 грн - пені, 52980,20 грн - штрафу, 13051,55 грн - 36% річних та 3804,52 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Примірник повного судового рішення направити сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС Електронний суд.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 28 липня 2026 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи