Рішення № 13853339, 26.01.2011, Кадіївський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Стахановський міський суд Луганської області)

Справа № 2-464/11/1231

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2011 р. Стахановський міський суд Луганської області

у складі

головуючого судді: Юрченко І.М.

при секретарі: Дивинській О.Г.

за участю представника позивачів ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Стаханова позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Стахановської міської ради про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Звертаючись до суду з уточненою позовною заявою, позивачі зазначили, що квартира АДРЕСА_1 була надана у користування бабці позивачки по лінії її батька ОСОБА_4. Позивачка ОСОБА_2 в зазначеному будинку мешкає з народження.

Зазначений будинок згідно даних КП «СБТІ»до теперішнього часу зареєстрований на праві власності за ЖКК №4 треста Стахановжитлобуд, згідно свідоцтва про право власності відповідно до рішення виконкому Стахановської міської ради від 17.12.1991р. Будинок до теперішнього часу відноситься до державного житлового фонду.

12.12.1991р. актом оцінної комісії, затвердженим керуючим треста СЖБ встановлена продажна вартість зазначеної частини домоволодіння в сумі 479 рублів. Копія акту додається. 16.12.1991року зазначена сума бабусею позивачки була внесена на рахунок ЖКК №4 треста СЖБ.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла.

Той факт, що померла є бабкою позивачки підтверджується копіями свідоцтва про її народження, та про народження її батька.

Батько позивачки ОСОБА_5 наміру спадкувати не має, а вона відповідно до ст.1259 ЦК України через те, що тривалий час опікувалася, доглядала та надавала допомогу у звязку з похилим віком та хворобою бабці може отримати право на спадкування.

За життя бабка позивачки не оформила право власності на частину домоволодіння та господарські будівлі до нього.

Позивачка поховала ОСОБА_4, розпорядилась її майном на власний розсуд, до теперішнього часу продовжує підтримувати зазначене домоволодіння в належному стані, сплачує комунальні послуги, забезпечує схоронність зазначеного майна та бажає оформити право власності на дане домоволодіння.

Загальний строк користування земельною ділянкою та зазначеною АДРЕСА_1 з моменту побудови будинку 1957р. бабусею позивачки до моменту її смерті становить 35 років. Загальний строк володіння позивачкою зазначеною частиною домоволодіння після смерті бабусі 18 років.

На теперішній час зазначена квартира фактично обєднана з квартирою АДРЕСА_2. В цій квартирі до 15.11.2007р. мешкав ОСОБА_6. Там без реєстрації також мешкав з січня 2000року ОСОБА_3. У зазначений період ОСОБА_3 та ОСОБА_6 вели спільне господарство, ОСОБА_3 здійснював догляд за ОСОБА_6

На момент спільного проживання ОСОБА_3 був зареєстрований в АДРЕСА_3, однак даний будинок згідно з довідкою голови квартального комітету №8 м.Стаханова від 30.06.2010р. тривалий час є непридатним до проживання, а на теперішній час повністю зруйнований.

15.11.2007р., в той час коли ОСОБА_3 знаходився на роботі, через дії ОСОБА_6 в зазначеній квартирі трапилась пожежа, в ході якої зазначена частина домоволодіння частково згоріла, а ОСОБА_6 загинув. Будинок деревяний, обкладений кирпичем зовні, має фанерні перегородки між квартирами.

ОСОБА_3 поховав ОСОБА_6, відновив квартиру після пожежі за власні кошти та до теперішнього часу мешкає в ній. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі.

В період з грудня 2007року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обєднали квартири №2 та АДРЕСА_2. До теперішнього часу позивачі використовують зазначені квартири будинку у належному стані, підтримують його функціонування.

З зазначеного часу на адресу ОСОБА_3 ніяких претензій від будь-яких осіб або організацій не надходило.

Загальний строк мешкання та користування квартирою АДРЕСА_2 ОСОБА_3 на теперішній час склав 11 років.

На підставі зазначеного позивачі просили встановити факт постійного користування квартирою АДРЕСА_1 в період з 18.02.1992р. по теперішній час ОСОБА_2; встановити факт постійного користування квартирою АДРЕСА_2 в період з січня 2000р. по теперішній час ОСОБА_3, визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на квартири №2, АДРЕСА_2 з господарськими будівлями та спорудами.

Позивачі у судове засідання не зявилися, надали суду заяви, в яких просили справу розглянути за їх відсутністю, на задоволенні позову наполягали.

Представник позивачів у судовому засіданні позовні вимоги позивачів підтримала у повному обсязі, обґрунтувавши їх доказами, викладеними в позовній заяві. Додатково пояснила, що бабуся ОСОБА_2 заплатила гроші в сумі 479 рублів за квартиру АДРЕСА_1, але не змогла оформити право власності оскільки померла у лютому 1992 року. Дана квартира знаходиться на околиці м.Стаханова, частина житлових будинків в даній частині міста взагалі зруйнована. Позивачка ОСОБА_2 з самого свого народження мешкала у зазначеній квартирі, а її бабуся з 1957р. по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4, тобто 35 років. Позивач ОСОБА_3 зареєстрований в будинку за адресою АДРЕСА_3, але в дійсності даний будинок вже тривалий час як зруйнований, тому насправді ОСОБА_3 мешкав з 2000року до 15.11.2007р. з ОСОБА_6 у квартирі АДРЕСА_2, що підтверджується довідками квартального комітету, долученими до матеріалів справи. Після того, як 15.11.2007р., квартира АДРЕСА_2 згоріла, ОСОБА_3 відремонтував її за власні кошти та вони з ОСОБА_2 обєднали квартири №2 та №4 у одну спільну. Крім того зазначила, що даний будинок знаходиться на околиці м.Стаханова, в тому районі, де багата кількість будинків стоїть взагалі зруйнована або просто залишені без господарів, ніяких зручностей в ньому не має, там навіть пічне опалення. Тому вважала, що позивачі мають право на визнання даної квартири їх власністю на підставі ст. 344 ЦК України, тобто за набувальною давністю, просила позов позивачів задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, надав суду заяву, в якій просив справу розглядати за їх відсутністю, позовні вимоги позивачів визнали у повному обсязі. Раніше у судовому засідання представник відповідача також не заперечував проти задоволення позовних вимог позивачів.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що позивачка ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 мешкала зі своєю бабусею ОСОБА_4 з самого її народження. Зараз вона також мешкає у зазначеному будинку. Вона мешкає напроти неї. Рядом з ОСОБА_2 по сусідству через стінку мешкав ОСОБА_6, дружина якого померла, і тому за ним доглядав ОСОБА_3. Вона часто ходила за водою до них у двір, бо в неї самої часто не було води та заходила до ОСОБА_6 у гості, і ОСОБА_6 їй хвалився, що ОСОБА_3 його і доглядає і готує йому їжу, і пре його речі, а з дружиною на той час ОСОБА_3 то жив то не жив.

Коли трапилась пожежа через те, що ОСОБА_6 курив у ліжку, його квартира згоріла повністю. Квартира, де мешкала ОСОБА_2 також постраждала від пожежі, бо перегородки між їх квартирами фанерні. У даній пожежі загинув ОСОБА_6 ОСОБА_3 і поховав ОСОБА_6 Зараз позивачі відремонтували це житло та мешкають там разом, квартири обєднали. Взагалі це житло без будь-яких зручностей, це околиця м.Стаханова, район Максимівки, там дуже багато залишених та зруйнованих будинків.

Той будинок, де зареєстрований ОСОБА_3 по АДРЕСА_3 взагалі вже розібраний, такої хати взагалі вже тривалий час не має, тому він і мешкав разом з ОСОБА_6, бо свого житла в нього не було. Той будинок, де позивачі зараз мешкають не має ніяких зручностей, там навіть пічне опалення.

Вислухавши пояснення представника позивачів, свідка, дослідивши письмові докази, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи у межах заявлених вимог. Кожна особа, що бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Відповідно до ст.31 ЦПК України відповідач вправі визнати позов протягом усього часу розгляду справи.

Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_2 є онучкою ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про її народження (ар.с.6), копією свідоцтва про народження її батька ОСОБА_5 (ар.с.9) та копією свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 (ар.с.9), згідно якого після укладення шлюбу дружині було присвоєно прізвище ОСОБА_2.

Відповідно до свідоцтва про смерть бабуся позивачки ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (ар.с.6)

Згідно довідки виписки з будинкової книги ОСОБА_4 прописана за адресою АДРЕСА_1 з 1957 року (ар.с.13).

Зазначений будинок згідно даних КП «СБТІ»(ар.с.14) зареєстрований на праві власності за ЖКК №4 треста Стахановжитлобуд відповідно до рішення виконкому Стахановської міської ради від 17.12.1991р. (ар.с.16).

Відповідно до акту оцінної комісії ЖКК №4 треста Стахановжитлобуд встановлена продажна вартість 25/100 будинку АДРЕСА_1 в суммі 479 рублів. (ар.с.10).

Зазначена сума бабкою позивачки ОСОБА_4 була внесена на рахунок ЖКК №4 треста СЖБ, що підтверджується відповідною квитанцією (ар.с.14) та довідкою ЖКК №4 треста СЖБ (ар.с.15).

Крім показань свідка факт того, що бабуся позивачки ОСОБА_4 дійсно мешкала в квартирі №2 будинку АДРЕСА_1 з 1957 року до моменту її смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_4, а сама позивачка ОСОБА_2 мешкає за даною адресою з самого її народження та вела з бабусею спільне господарство, а також продовжує мешкати по теперішній час підтверджується довідкою голови квартального комітету (ар.с.18).

Факт прописки позивачки ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 також підтверджується копією її паспорту де вказано, що вона зареєстрована за зазначеною адресою з 04.07.1992р. (ар.с.35).

Згідно довідок квартального комітету в період з 2000р по 2007р. ОСОБА_3 мешкав з ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_2, вів з ним спільне господарство, здійснював догляд. 15.11.2007р. через дії ОСОБА_6 зазначена квартира згоріла, а сам він загинув при пожежі. ОСОБА_3 поховав ОСОБА_6, відновив квартиру за свої кошти та до теперішнього часу мешкає в ній. ОСОБА_3 прописаний за адресою АДРЕСА_3, однак даний будинок тривалий час був не придатний до житла, а в теперішній час зруйнований повністю (ар.с.17). На даний час квартира АДРЕСА_2 обєднана з квартирою №2 у цьому ж будинку, в якій проживають ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_9 (ар.с.19).

Згідно пояснень ОСОБА_10 сина ОСОБА_6 (що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_10 на ар.с.7), які завірені підписом голови квартального комітету (ар.с.5), ОСОБА_6 в період з 2000р по 2007р. мешкав в АДРЕСА_2 сумісно з ОСОБА_3, вели спільне господарство, ОСОБА_3 здійснював за ним догляд. 15.11.2007р. через дії його батька зазначена квартира частково згоріла. ОСОБА_3 поховав його батька, відновив квартиру за власні кошти та до теперішнього часу мешкає в ній. Сам він сумісно з батьком не мешкав.

Згідно довідки виконавчого комітету Стахановської міської ради №17-11 від 18.01.2011року (ар.с.49) зазначено, що 30.04.1996р виконкомом Стахановської міської ради було погоджено розміщення на території м.Стаханова вул. Червоногвардійська, 11 структурного підрозділу ВАТ «Стахановжитлобуд»Житлово-комунальної контори №4 (далі - ЖКК №4).

Згідно рішення 15-ї сесії Стахановської міської ради 22-го скликання від 08.08.1997р, акту приймання-передавання від 26.11.1998р житловий фонд ЖКК №4 було передано у комунальну власність м.Стаханова.

Згідно наказу Фонду комунального майна від 25.08.1998р № 72 на базі майна ЖКК №4 ВАТ «Стахановжитлобуд»15.09.1998р було створено Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна дільниця №9», код 30008145, м.Стаханов, вул. Червоногвардійська, 11.

Згідно рішенню 29-ї сесії 23-го скликання Стахановської міської ради від 02.02.2001р розпорядженням №951 від 20.12.2001р. КП «ЖЕД №9»було реорганізовано шляхом приєднання до КП «ЖЕД №7», код 25363726, м.Стаханов, вул. К.Лібкнехта, 3, до якого перейшли усі права та обов'язки приєднаного підприємства.

Згідно рішення 28-ої сесії Стахановської міської ради 23-го скликання від 27.12.2000р багатоповерховий житловий фонд КП «ЖЕД №9»було розподілено між новоствореними комунальними «Жилсервісами», а одноповерховий житловий фонд було передано Комунальному підприємству «Житлово-експлуатаційна дільниця №7»(далі - КП «ЖЕД №7»).

КП «ЖЕД №7»ліквідовано 06.08.2009р за Ухвалою Господарського суду Луганської області №10/217 6 від 28.07.2009р як банкрута.

На підставі зазначеного суд приходить до висновку, що позивачі дійсно безперервно на протязі більш ніж 10 років володіли та користувалися квартирами №2 та №4 в будинку АДРЕСА_1.

Згідно ч.1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

На підставі ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України, ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 ст. 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частин 1-3 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Як зазначено у частині 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частинами 1-2 ст. 325 Цивільного кодексу України встановлено, що суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть ім. належати.

Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Оскільки відповідач у справі позов визнали, а також те, що підстав вважати, що визнання позову суперечить закону, або ним будуть порушені чиїсь інтереси, не встановлено, його можна прийняти, а позов задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60, 61, 209, 174, 213-215, 218, 292,294 ЦПК України, 344 ЦК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт постійного користування квартирою АДРЕСА_1 в період з 18.02.1992р. по теперішній час ОСОБА_2.

Встановити факт постійного користування квартирою АДРЕСА_2 в період з січня 2000р. по теперішній час ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на квартири №2, АДРЕСА_2 з господарськими будівлями та спорудами.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: