Рішення № 138533143, 20.07.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 695/5665/25

номер провадження 2/695/1173/26

20 липня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Середи Л.В.,

за участю: секретаря с/з Оніщенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Золотоноша за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулось ТОВ «Коллект центр» (далі позивач) з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі відповідач) заборгованість за договором №77565217 від 09.09.2021 у сумі 17 667 грн. 12 коп., яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням 7 604,17 грн.; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 9923,79 грн.; інфляційні збитки 121,66 грн., а також 3 % річних 17,50 грн. Крім того позивач просить стягнути з відповідача витрати по оплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн., а також 9000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір № 77565217. Згідно з п. 1. Договору Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.

Позивач наполягає, що позикодавець надав позичальнику (відповідачу) грошові кошти у розмірі, яка була обумовлена сторонами, однак відповідач належно не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. 27.01.2022 року було укладено договір № 27/01/2022, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77565217.

10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77565217.

Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 77565217.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, але в позові просив здійснювати розгляд справи без його участі, на задоволенні позову наполягав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

У судові засідання відповідач не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву від нього на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином шляхом направлення на адресу місця реєстрації відповідача, що встановлена в порядку ст. 187 ЦПК України, копії ухвали про відкриття провадження у справі, а також судових викликів, які повернулись на адресу суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до положень статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справу, про що вказано в позовній заяві, суд вважає за можливе, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 09.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 77565217 (далі договір), відповідно до умов якого Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.

Згідно з пунктом 2 договору, сума позики становить 8 267 грн 00 коп., строк позики 64 днів, процентна ставка (базова)/день 1,6 % (фіксована), дата надання позики 09.09.2021, дата повернення позики (останній день) 11.11.2021, знижена процентна ставка/день, % (застосовується відповідно до умов Програми лояльності) 1,60%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день, % (не застосовується в період карантину) 2,70 %, пеня %/день (не застосовується в період карантину) 2,70%, орієнтовна реальна річна процентна ставка, % 20972,29%, орієнтовна загальна вартість позики, у грн. 14 152 грн.

Відповідно до п.4 договору, проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики.

Згідно з підпунктами 5.1.-5.2 договору, Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ( TM «MYCREDIT»), в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0.01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ТМ «MYCREDIT»), розміщених за адресою https://mycredit.ua/ua/akcii/. Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі (пункт 12 договору).

Вказаний договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції.

Договір позики № 77565217 від 09.09.2021 підписано позичальником електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора s82axXxmHr, що стверджується пунктом 20 договору «Юридичні адреси та реквізити сторін».

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало свої зобов`язання за договором позики № 77565217 від 09.09.2021 та перерахувало кошти у сумі 8 267 грн 00 коп. на картку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 17.11.2025 №КД-000084770/ТНПП.

Відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору від 09.09.2021 року № 77565217, сума позики становить 8 267,00 грн, строк користування 64 дні, а базова процентна ставка 1,60% на день. Відповідно до положень пункту 4 кредитного договору, проценти за користування позикою нараховуються на залишок позики за кожний день користування, включаючи дати отримання та повернення. Крім того, згідно з умовами договору (пункти 10, 15), закінчення строку дії договору не звільняє боржника від обов`язку повернути позику та сплатити проценти за весь час фактичного користування коштами до дня їх повного повернення. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що після спливу базового строку кредиту (11.11.2021) позичальник взяті на себе зобов`язання з повернення коштів не виконав, допустивши прострочення. У зв`язку з цим нарахування процентів за базовою ставкою 1,60% на день продовжувалося за весь період фактичного користування коштами до дати проведення остаточного розрахунку.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості судом встановлено, що нарахування щоденних процентів було здійснено за ставкою 1,60% від суми кредиту, що арифметично складає 132,27 грн за день (8267,00 * 1,6%), що повністю відповідає умовам договору.

У подальшому, у зв`язку з частковим внесенням позичальником платежів на погашення заборгованості (зокрема зменшенням тіла кредиту до 7 604,17 грн), щоденний розмір процентів правомірно перераховано позивачем пропорційно до залишку заборгованості у розмірі 121,67 грн за день.

Загальний розрахунок заборгованості станом на 27.01.2022 року становить 17 527,96 грн, з яких: заборгованість за основним боргом (тілом кредиту) 7604,17 грн; заборгованість за процентами 9923,79 грн (з урахуванням проведених часткових оплат).

Арифметична перевірка розрахунку свідчить про його повну відповідність умовам кредитного договору та фактичним обставинам справи.

Будь-яких заперечень, контррозрахунків чи доказів на їх підтвердження відповідач суду не надав.

27 січня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено Договір факторингу № 27/01/2022, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Вердикт капітал» право грошової вимоги до боржників, у тому числі і за Договором позики № 77565217 від 09.09.2021.

Вказане стверджується доданим до позову договором факторингу №27/01/2022, актом приймання-передавання реєстру боржників за договором факторингу, а також реєстром боржників №1 за договором факторингу №27/01/2022 та витягом з реєстру боржників з якого вбачається, що до ТОВ «Вердикт капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №77565217 від 09.09.2021 на суму 17 527,96 грн., з яких 7 604,17 грн. заборгованість за тілом кредиту; 9923,79 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Згідно з Договором відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 ТОВ «Вердикт капітал» відступило ТОВ «Коллект центр» право грошової вимоги до боржників, у тому числі за Договором позики № 77565217 від 09.09.2021, що укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 ..

Відповідно до акта прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, ТОВ «Вердикт капітал» передало, а ТОВ «Коллект центр» прийняло Реєстр Боржників кількістю 207 307 та набуло право вимоги до боржників.

Згідно з витягом з Додатку № 3 Реєстру Боржників до Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 ТОВ «Коллект центр» набуло право вимоги до відповідача за договором позики № 77565217 від 09.09.2021 із загальною сумою заборгованості 17 667,12 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості позивача у відповідача станом на 03.12.2025 наявна заборгованість у сумі 17 667,12 грн, з яких: 7 604,17 грн. заборгованість по основній сумі кредиту, 9 923,79 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги та 121 грн 66 коп. нараховані інфляційні збитки та 17,50 грн. 3% річних за користування грошовими коштами.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується у порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судому постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Отже, договір № 77565217 від 09.09.2021 між первісним кредитором та відповідачем підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий відповідачу.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні первісному кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.

Усупереч умовам договору відповідач свої зобов`язання не виконав. Після відступлення ТОВ «Коллект центр» права грошової вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості за договором позики.

Щодо вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у сумі 17.50 грн., а також інфляційних збитків на суму 121.66 грн., суд зазначає наступне.

Із доданих до позову матеріалів, а саме розрахунку заборгованості за кредитним договором №77565217, який складений станом на 10.01.2023 ТОВ «Вердикт капітал» здійснило донарахування 3% річних за період з 27.01.2022 по 23.02.2022 у розмірі 17 грн. 50 коп. Також ТОВ «Вердикт Капітал» нарахувало інфляційні збитки нараховані за лютий 2022 року в розмірі 121.66 грн.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права на вимогу (частини 1, 2 статті 1078 Кодексу).

Як вбачається зі змісту договору факторингу №27/01/2022 від 27.01.2022, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал», у ньому відсутні положення щодо придбання фактором права вимоги інфляційних втрат та 3% річних та щодо права фактора на нарахування останнім відповідальності за статтею 625 ЦК України.

Тому ТОВ «Вердикт капітал» не мав права нараховувати заборгованість відповідачу в сумі 17.50 грн за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України, та інфляційні збитки 121.66 грн., а також передавати права вимоги за цією сумою при укладенні договору про відступлення права вимоги до відповідача.

При цьому позивачеві була передана завищена сума вимог до відповідача, яку він поклав в основу розрахунку заборгованості відповідача перед ним. Тому з відповідача підлягає стягненню лише та сума боргу, яка була нарахована за договорами правомірно, у розмірі, який обраховано судом з урахуванням чинного законодавства та положень договорів між відповідачем та відповідними позикодавцями.

Отже, підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Факторинг Партнерс» про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних відсутні.

На підставі викладеного вище, враховуючи дотримання позивачем принципу розумності, співмірності і пропорційності ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Коллект центр» за договором позики № 77565217 від 09.09.2021 у сумі 17 527 грн. 96 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 7 604 грн. 17 коп. та заборгованість за нарахованими процентами 9 923 грн. 79 коп.

Щодо стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 9000 грн 00 коп., суд зазначає про таке.

На підтвердження реальності вказаних витрат до матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги № 973 від 03.11.2025 та витяг з акту № 16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт. При цьому розмір таких витрат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг, а також ціною позову та значенням справи для сторони. У разі недотримання вимог щодо співмірності суд може, за клопотанням іншої сторони (або з власної ініціативи в рамках дотримання загальних засад справедливості та розумності), зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Як роз`яснено Великою Палатою Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у додатковій постанові ВС від 12.12.2019 у справі № 2040/6747/18, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв дійсності, необхідності та розумності їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників.

Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором на заявлену суму 17 667,12 грн. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України ця справа є малозначною.

З аналізу матеріалів позовної заяви вбачається, що спір не вирізняється правовою складністю: правовідносини є стандартними, судова практика у подібних спорах є усталеною та чисельною, а пакет документів і розрахунки носять типовий характер (фінансовою компанією подаються аналогічні пакети документів у багатьох подібних справах). Підготовка такого позову не вимагала значного обсягу юридичної праці, збору складних доказів чи витрачання великої кількості часу адвоката.

Враховуючи критерії співмірності, розумності, справедливості та доцільності, а також беручи до уваги ціну позову, суд вважає заявлену до стягнення суму 9000,00 грн. явно завищеною та неспівмірною із реальним обсягом виконаної роботи. За таких обставин суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача, визнавши розумною і справедливою суму 3000,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та заявив позовні вимоги на загальну суму 17 667,12 грн (що включає заборгованість за тілом кредиту, процентами, а також заявлені інфляційні втрати і 3% річних).

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову на суму 17 527,96 грн (у задоволенні вимог щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних суд відмовив у зв`язку з їх необґрунтованістю). Таким чином, позовні вимоги задоволено на 99,21%.

З огляду на положення статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 2 403,28 грн.

Керуючись ст.4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за договором позики № 77565217 від 09.09.2021 у сумі 17 527 (сімнадцять тисяч п`ятсот двадцять сім) гривень 96 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 7 604 (сім тисяч шістсот чотири) гривні 17 коп. та заборгованість за нарахованими процентами 9 923 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять три ) гривні 79 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» витрати зі сплати судового збору у сумі 2 403 (дві тисячі чотириста три ) гривні 28 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр»» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000.00 (три тисячі) гривень.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подана заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Суддя Середа Л.В.