Ухвала суду № 138532692, 27.07.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1416/26

Провадження № 2/541/1369/2026

У Х В А Л А

Іменем України

27 липня 2026 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Дністрян О.М.,

при секретарі Докуніній А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

21 квітня 2026 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області надійшла позовна заява ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 24 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

11 червня 2026 року представником позивача Сахаровою О.І. подано заяву про закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Просила: закрити провадження у справі з підстав відсутності предмету спору; повернути позивачу суму сплаченого ним судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Учасники справи, сповіщені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

При зверненні з позовом до суду позивач просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника Товариства.

Суд, дослідивши матеріали справи та подану заяву, приходить до наступного висновку

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частинами другою-третьою цієї статті встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. До основних засад (принципів) цивільного судочинства належить, зокрема, диспозитивність.

Як передбачено частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Під предметом спору розуміється об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

З огляду на викладене, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.

Представником позивача повідомлено суд про відсутність предмету спору між сторонами. Враховуючи, що сторонами самостійно врегульовано спір, суд дійшов висновку про відсутність предмета спору у цій справі, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.

Як передбачено ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору може бути повернута за клопотанням особи, яка його сплатила, у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Позивачем при пред`явленні позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 45027 від 17.04.2026.

Отже, сплачена позивачем сума судового збору у цій справі в розмірі 2662,40 грн, підлягає поверненню, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 255, 256, 258, 260, 352-355 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі № 541/1416/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Повернути ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул.Юрія Поправки, буд. 6, каб.13, Київ, 02094) з державного бюджету України судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп, сплачений ним згідно платіжної інструкції № 45027 від 17.04.2026.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: О. М. Дністрян