Рішення № 138532592, 21.07.2026, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/380/26

Провадження № 2/536/806/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді Клименко С.М.

за участі секретаря судового засідання Веремєєвої О.Р.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2026 року позивач, Акціонерне товариство «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, де просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» завдані збитки в порядку регресу у розмірі 18 357,36 грн та судовий збір в сумі 2 622 грн 40 коп.

В обґрунтування позовних вимог посилається, що 14.07.2025 ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «MERCEDES-BENZ» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 допустив зіткнення з транспортним засобом «CHERY» державний номерний знак НОМЕР_2 . Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «MERCEDES-BENZ» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-223089154 у Акціонерному товаристві «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС», відповідно до умов якого за заявою потерпілої сторони було складено страховий акт та виплачене страхове відшкодування в сумі 18 357,56 грн. Відповідача було визнано винним у вчинені у стані алкогольного сп`яніння адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП згідно постанови суду.

Посилаючись на положення ст.38.1.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вважає, що відповідач повинен відшкодувати в порядку регресу виплачене страхове відшкодування у розмірі 18 357,56 грн.

Відповідач ОСОБА_1 не скористався правом на подання відзиву на позов.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на викладене, суд розглянув справу в межах позовних вимог та за наявними в ній доказами, які надані сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно базуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з

дотриманням норм процесуального права.

Установлено, що постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 25.07.2025 відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1ст.130 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік за те, що він 14.07.2025 о 20 год 35 хв керуючи транспортним засобом MERCEDES-BENZ vito державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з транспортним засобом CHERY QQ державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

28.08.2024 сторони уклали договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме: транспортного засобу MERCEDES-BENZ vito державний реєстраційний номер НОМЕР_1 згідно полісу №ЕР-223089154.

20.08.2025 «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» складено страховий акт № 155817/1 по справі № 155817 на суму 18 357,56 грн та 26.08.2025 перераховано зазначену суму на рахунок потерпілої особи ОСОБА_3 .

У відповідності ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Системний аналіз цієї норми дає підстави для висновку про її застосування за таких умов: право регресної вимоги до винної особи має третя особа після виконання нею зобов`язання перед потерпілим; регрес застосовується після припинення зобов`язання з відшкодування шкоди.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги сплаченого страхового відшкодування до заподіювача і строк такої вимоги починає спливати з моменту заподіяння шкоди.

Регрес у правовідносинах страхування характеризується тим, що страховик одержує право стягнути суму виплаченого відшкодування не лише з третьої особи, а й із самого страхувальника. Право страховика на пред`явлення регресної вимоги передбачене, зокрема, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто виникає з правовідносин страхування відповідальності.

Право подати регресний позов до самого страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, виникає у страховика лише з припиненням основного деліктного зобов`язання за фактом здійснення ним виплати страхового відшкодування на користь сторони потерпілого - кредитора в деліктному зобов`язанні.

У справі спір виник між страховою компанією та водієм забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування за договором страхування цивільно-правової відповідальності власника автомобіля, а саме щодо застосування до таких правовідносин положень ст. 1191 ЦК України, ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Так, відповідно до підпункту а пункту 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо така особа керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 25.07.2025 ОСОБА_1 визнано винним у спричинені вказаної ДТП та вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, то дані обставини не потребують доказування.

Враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, їх правове регулювання, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом вчинив дану дорожньо-транспортну пригоду, перебуваючи при цьому у стані алкогольного сп`яніння, то після виплати позивачем суми страхового відшкодування у розмірі 18 357,56 грн на користь потерпілої особи, у нього виникло право вимоги до відповідача про відшкодування завданої шкоди у порядку регресу, а тому з цих підстав позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов суд задовольняє, то понесені позивачем та документально підтвердженні витрати по сплаті судового збору за звернення до суду з даним позовом в розмірі 2662,40 грн слід стягнути з відповідача на рахунок позивача.

Керуючись статтями 13, 81, ст.141,259, 263-265, 279 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Стягнути в порядку регресу з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» (код ЕДРПОУ: 20344871) завдані збитки в порядку регресу в сумі 18 357 (вісімнадцять тисяч триста п`ятдесят сім) гривень 56 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» (код ЕДРПОУ: 20344871) судовий збір в сумі 2 622 (дві тисячі шістсот двадцять дві) гривні 40 коп.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

СуддяС. М. Клименко