Ухвала суду № 138532454, 27.07.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/843/26

381/4371/26

УХВАЛА

м. Фастів Київська область 27 липня 2026 року

Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Фастові Київської області скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2026 року через систему «Електронний суд» до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого. В скарзі посилається про те, що за її заявою було розпочато кримінальне провадження № 42026000000000706 від 02.06.2026 року за ч. 1 ст. 175 КК Україною. Нею, як потерпілою було подано клопотання шляхом надсилання електронного листа на офіційну електронну адресу Фастівського РУП ГУНП в Київській області, а саме про визнання її як потерпілою та вручення пам`ятки про процесуальні права та обов`язки.

Станом на 08 липня 2026 року триденний строк розгляд клопотання закінчився, але жодної відповіді, відомостей про задоволення клопотання не отримано.

Просить визнати протиправною триваючу бездіяльність уповноваженої службової особи у провадженні якої перебуває кримінальне провадження № 42026000000000706 та відкрити за цією скаргою судове провадження. Встановити уповноваженій службовій особі граничний процесуальний строк тривалістю 24 години з моменту постановлення ухвали за даною скаргою для повного виконання ухвали слідчого судді від 13.07.2026 року. Зобов`язати уповноважену особу Фастівського РУП ГУНП в Київській області вчинити передбачені ухвалою від 13.07.2026 року дії. На підставі статей 110,114 КПК України зобов`язати уповноважену особу СВ Фастівського РУП невідкладно але не пізніше наступного робочого дня після закінчення встановленого судом строку, надати слідчому судді та надіслати заявниці письмові докази виконання даної ухвали.

В судове засідання скаржник не з`явилася, при подачі скарги зазначила про розгляд скарги у її відсутність.

Слідчий в судове засідання не зявився, був належним чином повідомлений.

Згідно ст. 306 КПК України, відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є першкодою для розгляду скарги.

Дослідивши письмові матеріали скарги, прихожу до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора в тому числі у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов"язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

При розгляді справи встановлено, що в провадженні СВ Фастівського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 42026000000000706 від 02.06.2026 року за ч. 1 ст. 175 КК Україною.

З матеріалів скарги вбачається, що 30 червня 2026 року ОСОБА_3 звернулася до Фастівського РУП ГУНП в Київській області з клопотанням про визнання її потерпілою в кримінальному провадженні № 42026000000000706 від 02.06.2026 року за ч. 1 ст. 175 КК Україною та просила вручити пам`ятку про процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов"язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, у разі неможливості вручення з обєктивних причин посилається їй.

Ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.07.2026 року зобов`язано уповноважену особу СВ Фастівського РУП ГУНП в Київській області в провадженні якого перебуває кримінальне провадження № 42026000000000706 від 02.06.2026 розглянути клопотання подане ОСОБА_3 та прийняти відповідне рішення відповідно до вимог ст. 220 КПК України.

22.07.2026 року ОСОБА_3 подана скарга на бездіяльність слідчого в якій остання зазначила про невиконання ухвали слідчого судді від 13.07.2026 року.

Статтею 24 КПК Україникожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1ст. 303 КПК України.

Відповідно до ч.3ст. 26 КПК Українислідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що віднесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим кодексом.

Так, єдиним критерієм, який дозволяє визначити, які дії чи бездіяльність органу дізнання, слідчого, прокурора, які рішення цих органів та осіб можуть бути оскаржені до суду та хто саме має право на таке оскарження, є обмеженням конституційних прав і свобод громадян або створення перепон для доступу до правосуддя.

Відповідно до ст. 9 ч. 1 КПК України під час кримінального провадження слідчий суддя, зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ст. 9 ч. 5 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 9 ч. 6 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження здійснюється шляхом судового контрою у відповідності до положень ст. 7 КПК України.

Ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

«Національний орган», визначений у статті 13, не обов`язково має бути судовим органом, але якщо ні, то його повноваження та гарантії, які він надає, є значущими у визначенні ефективності засобу захисту … навіть припускаючи, що прокурор є незалежним, цей засіб не міг забезпечити заявнику допомогу» (Рішення по справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine) від 12 лютого 2007 року, п. 80).

Відповідно до ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора, слідчого постановляється ухвала, яка за результатами розгляду може бути про: скасування рішення; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмовити в задоволенні.

Проте, слідчий суддя самостійно не може прийняти таке рішення, яке має бути прийняте слідчим чи прокурором на виконання ухвали, прийнятої за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора.

На момент розгляду скарги слідчим суддею встановлено, що клопотання ОСОБА_3 подане 30.06.2026 року в рамках кримінального провадження № 42026000000000706 від 02.06.2026 розглянути не розглянуто в порядку ст. 220 КПК України.

Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до вимог КПК України, слідчий, прокурор є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Відповідно до ч. 6 ст. 223 КПК України слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній.

Жодною нормою КПК України не передбачено, що слідчий суддя може втручатись в діяльність слідчого, зокрема, зобов`язати його вчинити конкретні слідчі дії.

Отже, слідчий суддя, виходячи із ч. 5 ст. 40, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов`язання) слідчому на здійснення конкретних слідчих дій, зважаючи на специфіку слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України). Тому, слідчий суддя не повноважний зобов`язати слідчого вчиняти конкретні слідчі дії.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.

Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено, що оскарженню підлягають такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового провадження, як бездіяльність, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, вказаний перелік є вичерпним.

Частиною 2 статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов`язання припинити дію, зобов`язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.

Оскільки ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов`язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.

Відтак вимога заявника, якою він просить зобов`язати слідчого задовольнити клопотання, надане потерпілою стороною не може бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки таке оскарження не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, що регламентовано положеннями Глави 6 цього Кодексу.

Не виконання ухвали слідчого судді слідчим або прокурором, передбачає інший порядок оскарження.

Згідно положень статті 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ст.8 КПК України).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.22,28,40,220,221,303,306,307,309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого відмовити.

Ухвала в порядку ст.309 КПК України оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1