Рішення № 138532209, 27.07.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/361/2412/25, cправа № 361/6776/25

27.07.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«27» липня 2026 року м. Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Василишина В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в:

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» (далі ДП «УКРСПИРТ») на свою користь середній заробіток за час затримки при розрахунку за період з 01 листопада 2024 року по 01 травня 2025 року у розмірі 109 019 грн.

30 коп.

В обґрунтування вимог зазначається, що у період з 21 листопада 2019 року по 31 жовтня 2024 року позивач перебувала у трудових відносинах з ДП «УКРСПИРТ».

На підставі наказу № 197-к від 31 жовтня 2024 року звільнена з роботи.

Заборгованість по заробітній платі ДП «УКРСПИРТ» перед ОСОБА_1 з урахуванням утриманого ПДФО та військового збору становить 276 010 грн. 82 коп., що підтверджується довідкою № 1.11-7/67 від 31 жовтня 2024 року.

Судовим наказом Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня

2024 року, постановленим у справі № 361/1271/24, стягнуто з ДП «УКРСПИРТ» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 276 010 грн. 82 коп.

Постановою Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області від 08 травня 2025 року № 78018575 відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу Броварського міськрайонного суду від 24 грудня 2024 року

№ 361/12717/24 про стягнення з ДП «УКРСПИРТ» на користь ОСОБА_1 - 276 010 грн.

82 коп. нарахованої, але невиплаченої заробітної плати. Підприємство не може погашати кредиторську заборгованість в зв`язку з відсутністю достатньої кількості коштів, а також арештом рахунків та майна. Відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 23 квітня 2025 року

№ 755/5367/25 в.о. директора ДП «УКРСПИРТ» ОСОБА_2 визнано винним у невиплаті заробітної плати звільненим працівникам.

Розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 становить 838 грн. 61 коп., що підтверджується довідкою № 1.11-7/51 від 03 квітня 2025 року, виданою ДП «УКРСПИРТ».

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 01 листопада

2024 року по 01 травня 2025 року становить 109 019 грн. 30 коп. (130 робочих днів х 838 грн.

61 коп.). З підстав стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивач звернулася до суду.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

25 червня 2025 року на адресу відповідача направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками. У визначений в ухвалі про відкриття провадження строк відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Копія ухвали про відкриття провадження у справі вручена уповноваженому представнику ДП «УКРСПИРТ»

07 липня 2025 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно з частиною восьмою статті 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що сторони у справі перебували у трудових відносинах.

Згідно з наказом № 198-к від 20 листопада 2019 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника управління комерційної політики ДП «УКРСПИРТ» з 21 листопада 2019 року з посадовим окладом згідно зі штатним розписом.

На підставі наказу № 197-к від 31 жовтня 2024 року ОСОБА_1 провідного юрисконсульта відділу нормативно-правової та договірної роботи управління юридичного супроводження ДП «УКРСПИРТ» звільнено з 31 жовтня 2024 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору (пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України).

Судовим наказом Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня

2024 року, постановленим у справі № 361/1271/24, стягнуто з ДП «УКРСПИРТ» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 276 010 грн. 82 коп. також вирішено питання про стягнення судових витрат на користь держави.

Вказаний судовий наказ пред`явлено до виконання до органу державної виконавчої служби.

Постановою старшого державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 08 травня 2025 року відкрито виконавче провадження

№ 78018575 з виконання судового наказу № 361/12717/24, виданого 28 березня 2025 року, Броварським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ДП «УКРСПИРТ» на користь ОСОБА_1 середній за час затримки розрахунку з виплати заробітної плати у розмірі 276 010 грн. 82 коп.

Постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 23 квітня 2025 року, постановленою у справі № 755/5367/25, в.о. директора ДП «УКРСПИРТ» ОСОБА_2 визнано винним у невиплаті заробітної плати звільненим працівникам.

Згідно з довідкою № 1.11-7/67 від 31 жовтня 2024 року, виданою ДП «УКРСПИРТ» ОСОБА_1 працювала у ДП «УКРСПИРТ» з 21 листопада 2019 року по 31 жовтня 2024 року на посаді провідного юрисконсульта відділі нормативно-правової роботи, заборгованість на

31 жовтня 2024 року становить 276 010 грн. 82 коп.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем зазначено, що відповідач не провів повного розрахунку з нею. Доказів, які б спростовували зазначені обставини відповідачем до суду не надано.

Право людини на заробітну плату гарантовано Конституцією України, нормами Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 20 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд стягує на користь працівника суму боргу, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про оплату праці» при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці, зокрема, загальної суми заробітної плати з розшифровкою за видами виплат, розмір і підстави відрахувань із заробітної плати, а також суму заробітної плати , що належить до виплати. Іншим чином законодавством не передбачено.

Правилами статей 115, 116 КЗпП України передбачено, що відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець. Обов`язок здійснювати нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік тощо покладено на роботодавця, а не на працівника. Законодавець покладає обов`язок доказування саме на роботодавця оскільки працівник у категорії трудових спорів має значно слабше становище, оскільки не має доступу до справжніх бухгалтерських документів.

За правилами частини першої статті 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше як за шість місяців.

Частиною другою статті 117 КЗпП України визначено, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Зі змісту зазначених норм випливає, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені в день звільнення працівника.

Крім того, передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 березня 2020 року у справі № 569/6583/16-ц зазначив, що закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку виникають передбачені статтею 117 КЗпП України правові підстави для застосування матеріальної відповідальності.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи.

Пункт 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» передбачає виплату середнього заробітку за час затримки виплат, якщо роботодавець не доведе відсутність у цьому своєї провини, відсутність грошей у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно з пунктом 32 постанови № 9 від 6 листопада 1992 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку виходячи із заробітку за останні два календарних місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві менш двох місяців, обчислення провадиться з розрахунку середнього заробітку за фактично відпрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Здійснення відповідних розрахунків визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. Абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу

IV Порядку).

Механізм здійснення відповідного розрахунку визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. Під час його проведення слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні з використанням даних про середній заробіток позивача виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата».

Розрахунок середньоденної заробітної плати визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на кількість робочих днів.

Відповідно до довідки № 1.11-7/51 від 03 квітня 2025 року, виданої ДП «УКРСПИРТ», середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 838 грн. 61 коп.

Згідно з проведеним позивачем розрахунком середній заробіток за період з 01 листопада 2024 року по 01 травня 2025 року становить 109 019 грн. 30 коп. (130 робочих днів х 838 грн. 61 коп.).

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про задоволення даного позову з підстав його доведеності та обґрунтованості.

При зверненні до суду з даним позовом позивач не сплатила судовий збір.

Отже, стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі

1 211 грн. 20 коп.

Керуючись статтями 141, 263-265, 279 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 листопада 2024 року по 01 травня 2025 року у розмірі 109 019 (сто дев`ять тисяч дев`ятнадцять) грн. 30 коп.

Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Сторони справи:

позивач ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 );

відповідач Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» (код ЄДРПОУ: 37199618, адреса місцезнаходження: 02002, місто Київ, вулиця Євгена Сверстюка, 23).

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин