Рішення № 138531816, 27.07.2026, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 295/2919/26

Провадження по справі №2/276/572/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Бобра Д.О.,

з участю секретаря судового засідання Свиридок А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №71714849 у розмірі 23116,00 грн, з яких: 12976,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1950,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 6240,00 грн сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом; 0,00 грн. - сума заборгованості запенею; 1950,00 грн комісія за надання кредиту та понесені судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечене Агенство Необхідних Кредитів» (далі ТОВ «1 Безпечене Агенство Необхідних Кредитів») та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит №71714849 (далі кредитний договір). 27.03.2025 року між ТОВ «1 Безпечене Агенство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №27/03/25, за умовами якого ТОВ «1 Безпечене Агенство Необхідних Кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату право грошової вимоги, до боржників, вказаних у Реєстрі. Відповідно до Реєстру боржників №14 від 26.08.2025 до договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 23116,00 грн, з яких: 12976,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 1950,00 грн сума заборгованості за відсотками, 6240,00 грн сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою, 0,00 грн сума заборгованості за пенею, 1950,00 грн. комісія за надання кредиту. У зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №71714849 в розмірі 23116,00 грн та понесені судові витрати.

23.02.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому ОСОБА_1 зазначив про неправомірність нарахування відсотків, штрафів та пені, оскільки він є військовослужбовцем і має визначені для них пільги, а тому сума позову в частині нарахованих відсотків та штрафів підлягає зменшенню або виключенню з розрахунку боргу.

Ухвалою судді Хорошівського районного суду від 06.04.2026 року відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у судове засідання не з`явився, у позові просить справу розглянути за відсутності представника позивача та не заперечує щодо винесення судом заочного рішення у справі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, до суду направив заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає частково, зокрема, вказав, що є військовослужбовцем, а тому має передачені законом пільги на списання пені, штрафів та відсотків, справу просить розглядати за його відсутності.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 1054-1055 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 21.09.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями укладено договір про надання коштів у кредит №71714849 (далі Договір), що підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 9-16).

В матеріалах справи відсутні докази того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладення суперечать положенням ЦК України, або іншим актам цивільного законодавства, а також, що волевиявлення позичальника було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обов`язки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами, про що свідчить їх підписання ними.

Відповідач у повному обсязі отримав інформацію про умови кредитування, був ознайомлений з порядком повернення кредиту та інших платежів.

На підставі укладеного кредитного договору №71714849 від 12.04.2025 року відповідач отримав від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» грошові кошти в розмірі 13000,00 грн. Вказане підтверджується копією квитанції від 12.04.2025, з якої слідує, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало кошти в сумі 13000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 , банк-еквайр АТ «Таскомбанк» (а.с. 17).

Згідно з п.2.2. кредитного договору сума кредиту 13000,00 грн., строк кредитування/строк договору 30 днів, процентна ставка/ день 0,500% (фіксована), комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1950,00 грн.).

В додатку №1 до договору позики №71714849 від 12.04.2025 року сторонами договору узгоджено обчислення загальну вартість кредиту та реальна річна процентна ставка за договором про споживчий кредит.

Із копії договору факторингу №27/03/25 встановлено, що 27.03.2025 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» зобов`язується відступити фактору ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується прийняти такі права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Перехід прав вимоги заборгованості відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників.

26.08.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Додаткову угоду №8 до договору Факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 про передачу прав вимог згідно Реєстру Боржників №13 від 26.08.2025 та Реєстру Боржників №14 від 26.083.2025.

У відповідності до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників №14 від 26.08.2025 за Договором факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних кредитів» передало, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло Реєстр Боржників №14 у повному об`ємі відповідно до умов Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників №14 від 26.08.2025 року до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги заборгованостей до боржників, зокрема, до боржника ОСОБА_1 за договором №71714849 на суму заборгованості 23116,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №71714849 від 12.04.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором складає 23116,00 грн, з яких: 12976,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 1950,00 грн сума заборгованості за відсотками, 6240,00 грн сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою, 1950,00 грн. комісія за надання кредиту. Розрахунок проведено за період з 12.04.2025 по 26.08.2025 із нарахуванням процентів за період з 12.04.2025 по 23.05.2025.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що підтверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою, також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено принципи диспозитивності цивільного судочинства. Зокрема, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Із позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» по основній сумі боргу в розмірі 12976,00 грн. за кредитним договором №71714849 від 12.04.2025. При цьому, заборгованість за тілом позики та правильність її розрахунку відповідачем не спростована та в цій частині позовних вимог відповідач позов визнав.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором позики №71714849 від 12.04.2025 року, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за тілом позики в розмірі 12976,00 грн.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку чи іншої фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту і, відповідно, така умова не є нікчемною.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 20.09.2024 у справі № 331/2974/23 (провадження № 61-7620св24).

З довідки-розрахунку заборгованості, наданої позивачем вбачається, що комісія за надання позики нарахована саме у визначеному договором розмірі, тому суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення вимоги про стягнення заборгованості за комісією.

Разом з тим, щодо позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості за відсотками в розмірі 1950,00 грн та суми заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою в розмірі 6240,00 грн, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом зі змісту розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 26.08.2025 року нарахування процентів в сумі 1950,00 грн. здійснено позивачем за за період з 12.04.2025 по 11.05.2025, після чого нараховано відсотки в сумі 6240,00 грн за понадстрокове користування кредитними коштами.

Водночас, як слідує з відзиву на позовну заяву та долучених до відзиву документів, відповідач є військовослужбовцем та проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 03.07.2013 р., що слідує з копії довідки військової частини НОМЕР_2 від 12.11.2025 р. №1/47/3-1027.

Вищевказане також підтверджується відповідними записами війського квитка відповідача серії НОМЕР_3 .

Крім того, із наданої позивачем довідки про безпосередню участь особи в антитероростичній операції,забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 16.07.2026 року №1/47/3-71 вбачається, що ОСОБА_1 в період з 05.08.2014 по 01.10.2014 безпоссередньо брав участь в антитероростичній операції,забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції м. Гірське Луганської області, м. Слов`янськ Донецької області, що є підставою для надання цій особі статусу учасника бойових дій.

У статтях 1, 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку (18.03.2014 року) і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування зобов`язані їх списати.

Вищевказаний пункт Закону є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц та від 11 грудня 2019 року у справі № 521/7927/16-ц.

Таким чином, маючи кредитне зобов`язання, та будучи військовослужбовцем, який 05.08.2014 по 01.10.2014 року брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях, ОСОБА_1 має право на встановлені законодавством пільги, а саме право на ненарахування та списання штрафних санкцій, пені за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також процентів за користування кредитом, з моменту участі як військовослужбовця в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях і до закінчення особливого періоду.

Враховуючи викладене, нараховані позивачем з 12.04.2025 року проценти за кредитним договором №71714849 від 12.04.2025, хоча й відповідають умовам укладеного договору, однак нарахування цих платежів суперечить вищевказаним нормам законодавства щодо правових гарантій надання визначених законом пільг, гарантій та компенсацій, передбачених для військовослужбовців, а тому за період користування кредитними коштами в межах строку укладеного кредитного договору, починаючи з 12.04.2025 року і до закінчення особливого періоду, на відповідача поширюються та діють пільги для військовослужбовців щодо ненарахування процентів за користування кредитом.

Інші доводи сторони відповідача не спростовують встановлені судом та наведені вище обставини щодо наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Зважаючи на вказане, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з мотивів, що викладені вище, а тому з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором №71714849 у розмірі 14926,00 грн, з яких: 12976,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1950,00 грн заборгованість за комісією за надання кредиту. У решті позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн., враховуючи часткове задоволення позову (65%), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1730,56 грн (2662,40*65%) судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-79, 81, 82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 277-279, 280, 281 352, 354 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №71714849 від 12.04.2025 року в загальній сумі 14926 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот двадцять шість) гривень 00 копійок, з яких: 12976,00 (дванадцять тисяч дев`ятсот сімдесят шість) гривень 00 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1950 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок комісія за надання кредиту.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1730 (одна тисяча сімсот тридцять) гривень 56 копійок.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом поданняапеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ: 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя Д.О.Бобер