Рішення № 138531696, 28.07.2026, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/747/26

Номер провадження 2/167/725/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

28 липня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Требика В.Б.,

з участю:

секретаря судового засідання Герасимчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

ТОВ «Бізпозика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 16902,60 грн.

Позовна заява обґрунтовується тим, що 10 березня 2025 року ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_1 уклали договір про надання кредиту № 509384-КС-004 (далі договір

№ 509384-КС-004), за умовами якого відповідач отримала кредит в розмірі 6000 грн., і зобов`язалася повернути його та сплатити проценти за користування ним. Позивач свої зобов`язання за договором виконав та надав відповідачу кредит в обумовленому в договорі розмірі. У порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання по погашенню кредиту належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість в загальному розмірі 16902,60 грн., з яких: 5340 грн. тіло кредиту,

7746 грн. проценти, 870 грн. комісія, 2946,60 грн. проценти відповідно

до ст. 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК).

Представник позивача ТОВ «Бізпозика», будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи (про що свідчить довідка про доставку електронного документа), в судове засідання не з`явилася. В позовній заяві сформовано клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Бізпозика».

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи (про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення), в судове засідання не з`явилася, причин неявки не повідомляла, відзиву на позов не подала.

Процесуальні дії у справі

19 червня 2026 року відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Судом ухвалено про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач проти такого вирішення справи не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

10 березня 2025 року ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_1 (підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-5350) уклали договір № 509384-КС-004, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит в розмірі 6000 грн. (п. 2.1), строком на 24 тижні (п. 2.3) до 25 серпня 2025 року (п. 2.8), а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти у розмірі 1% в день (п. 2.4) за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів та комісію за видачу кредиту 1200 грн. (п. 2.5) (арк. спр. 19-28).

За змістом п. 4.1 та розділу 12 договору № 509384-КС-004 кредитодавець зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня укладення договору надати позичальнику кредит в сумі, вказаній в п. 2.1 договору шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 .

Графіком платежів, який зазначений у п. 4.2.2 договору № 509384-КС-004, доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальні платежі, комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом.

У анкеті клієнта, наданої ТОВ «Бізпозика», окрім даних щодо особи ОСОБА_1 , зазначено номер банківської картки для перерахунку коштів НОМЕР_2 (арк. спр. 51).

Відповідно до копії квитанції АТ «Таскомбанк» 10 березня 2025 ТОВ «Бізпозика» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 6000 грн. на картку

№ НОМЕР_2 за договором № 509384-КС-004 (арк. спр. 52).

Листом АТ «Сенс Банк» від 7 липня 2026 року № 11400-БТ-32.3/2026 підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 було відкрито картку № НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_3 ), на яку 10 березня 2025 року здійснено зарахування коштів у сумі 6000 грн. (арк. спр. 88-89).

Реквізити банківської карти № НОМЕР_2 у квитанції АТ «Таскомбанк» та листі АТ «Сенс Банк» співпадають із банківськими реквізитами карти, вказаними в анкеті клієнта та п. 12 договору № 509384-КС-004.

Згідно з поданими ТОВ «Бізпозика» розрахунком заборгованості за кредитом та довідкою про стан заборгованості станом на 19 травня 2026 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість за договором № 509384-КС-004 в загальному розмірі 16902,60 грн., з яких: 5340 грн. тіло кредиту, 7746 грн. проценти, 870 грн. комісія, 2946,60 грн. проценти відповідно до ст. 625 ЦК. Нарахування процентів, передбачених договором, здійснено за період з 10 березня по25 серпня 2025 року включно (арк. спр. 12-14, 15).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до частин 1, 3 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Приписами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд установив, що відповідач ОСОБА_1 та ТОВ «Бізпозика» уклали договір

№ 509384-КС-004 в електронній формі, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором (UA-5350), відповідно до умов якого ТОВ «Бізпозика» надало відповідачу кошти в сумі 6000 грн. строком на 24 тижні, а остання зобов`язалася повернути кошти та сплатити проценти і комісію за користування ними, розмір яких визначений договором.

10 березня 2025 року кредитні кошти перераховані відповідачу.

Отже, факт отримання відповідачем коштів від ТОВ «Бізпозика» суд вважає доведеним.

У підписаному відповідачем договорі № 509384-КС-004 визначена сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за видачу кредиту та строк повернення коштів, а отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору. Такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК, створює презумпцію правомірності правочину і у зв`язку з цим, відповідно до ст. 629 ЦК, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, за приписами ст. 526 ЦК, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, оскільки не повернула кредитні кошти, проценти за користування ними та комісію, внаслідок чого виникла заборгованість за договором № 509384-КС-004: 5340 грн. тіло кредиту, 7746 грн. проценти, 870 грн. комісія.

Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Вказані обставини відповідач не спростувала, інших розрахунків чи доказів про належне виконання умов договору не надала.

Отже, суд вважає, що позов в цій частині є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за договором

№ 509384-КС-004 за тілом кредиту, процентами та комісією.

Щодо заявлених ТОВ «Бізпозика» вимог про стягнення з ОСОБА_1 процентів відповідно до ст. 625 ЦК у розмірі 2946,60 грн., то суд зазначає таке.

Приписами ч. 2 ст. 625 ЦК передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, виходячи із цих приписів, суд не вбачає підстав для стягнення із ОСОБА_1 процентів відповідно до ст. 625 ЦК у розмірі 2946,60 грн.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК стягненню із відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог також підлягають документально підтверджені судові витрати позивача в справі у сумі 2198,34 грн., оскільки позовні вимоги задоволені судом на 82,57%.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 259, 265, 280-282 ЦПК, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ТОВ «Бізпозика» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за договором про надання кредиту від 10 березня 2025 року № 509384-КС-004: 5340 (п`ять тисяч триста сорок) гривень тіла кредиту, 7746 (сім тисяч сімсот сорок шість) гривень процентів, 870 (вісімсот сімдесят) гривень комісії, а також 2198 (дві тисячі сто дев`яносто вісім) гривень 34 (тридцять чотири) копійки судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Рожищенським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою до Рожищенського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, ідентифікаційний код юридичної особи 41084239).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).

Суддя: В.Б. Требик