Ухвала суду № 138531403, 28.07.2026, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/1217/26

Провадження № 2/739/756/26

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю на розгляд іншому суду

28 липня 2026 року м. Новгород-Сіверський

Суддя Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області Чепурко В.В. ознайомившись з матеріалами справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

29 червня 2026 року до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 01 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено перше судове засідання на 10 год. 00 хв. 28 липня 2026 року.

Згідно наявної в матеріалах справи відповіді №2956709 з Єдиного державного демографічного реєстру, місце проживання відповідачки ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачка викликалася до суду шляхом надіслання повістки за адресою її проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, яка повернулася до суду з відміткою про відсутність адресата.

Згідно переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих територій, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376, вся територія Новгород-Сіверської міської територіальної громади належить до територій активних бойових дій з 12 грудня 2024 року, без визначення дати їх припинення.

З відповіді №3088161, отриманої 28 липня 2026 року з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо внутрішнього переміщених осіб вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 має статус внутрішнього переміщеної особи та з 29 листопада 2025 року проживає за адресою: АДРЕСА_2 , тобто в межах Деснянського району м. Чернігів.

Частиною першою статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VII від 20 жовтня 2014 року (далі Закон України №1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно положень частини першої статті 4 Закону України №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01 жовтня 2014 року № 509, абзацом 2 пункту 1 якої визначено, що довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно з частини першої статті 5 Закону України №1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Зміст наведених вище положень законодавства свідчить, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на відповідний період. При цьому Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо вказаних осіб та саме він підлягає застосуванню при вирішенні питання про визначення їхнього місця проживання.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно висновку Верховного Суду, що міститься у постанові від 14 серпня 2024 року, винесеній у справі №607/5535/22 особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.

У постанові від 29 липня 2019 року, винесеній у справі №409/2636/17, Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Аналогічні висновки щодо зареєстрованого місця перебування особи за місцем взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи наведені в постанові Верховного Суду від 01 травня 2024 року в справі № 297/2195/22.

Крім того, відповідно до роз`яснень, які містяться в листі № 435/0/208/-26 від 23 лютого 2026 року Касаційний цивільний суд Верховного Суду вказав, що підсудність справ визначається саме за зареєстрованим місцем проживання або перебування фізичної особи-сторони у справі. Проте для внутрішньо переміщених осіб таким зареєстрованим місцем перебування є адреса, внесена до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та підтверджена довідкою.

Частиною дев`ятою статті 187 ЦПК України передбачено, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідачка ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою і як на час подання позову, так і на час розгляду справи її місце проживання, як внутрішньо переміщеної особи, зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно передати до Деснянського районного суду міста Чернігова в межах територіальної юрисдикції якого зареєстровано місце проживання (перебування) відповідачки.

На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 31, 187, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передати на розгляд до Деснянського районного суду міста Чернігова.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В. В. Чепурко