Рішення № 138530859, 28.07.2026, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1244/26

№ провадження 2/453/961/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И /заочне/

28 липня 2026 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Брони А.Л.,

секретаря судового засідання Бендеш А.І.,

без учасників справи,

розглянувши у залі суду у місті Сколе Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

30.06.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» в особі представника Руденко К.В. звернулося у Сколівський районний суд Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути заборгованість за Договором № 8189608 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 15.08.2024 у розмірі 34 145,73 грн., яка складається з 14 445,00 грн. заборгованості за кредитом, 12 200,73 грн. заборгованості за нарахованими процентами, 7 500,00 грн. заборгованості за штрафом, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Брони А.Л. від 01.07.2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі на підставі ч.5 ст. 279 ЦПК України.

Розгляд справи відбувся 28.07.2026 без учасників справи.

Позовні вимоги обгрунтовані наступним.

Згідно Договору № 8189608 про надання споживчого кредиту від 15.08.2024 року (далі Кредитний договір), укладеного між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" (далі Первісний Кредитор) та ОСОБА_1 (далі Відповідач/ Позичальник), остання отримала кредит у розмірі 15 000,00 гривень строком на 360 днів, шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «Ощадбанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,50 % від суми кредиту за кожен день користування. Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора (далі по тексту ІТС). Кредитний договір підписаний Відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитні кошти були перераховані Відповідачу 15.08.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Відповідно до умов Кредитного договору, кредитор нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 1,50 % від суми кредиту за кожен день користування. Строк надання кредиту становив 360 днів.

16.05.2025 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" (Кредитор) та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (далі по тексту - Новий кредитор, Позивач) було укладено Договір факторингу № 16.05/25-Ф від 16.05.2025, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №8189608 про надання споживчого кредиту від 15.08.2024 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».

У зв`язку з порушенням зобов`язань по оплаті кредиту, заборгованість Відповідачки за Кредитним договором становить 34 145,73 гривень та складається з 14 445,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 12 200,73 грн. заборгованості за нарахованими процентами, а також 7 500,00 грн. заборгованості за штрафом.

Відповідачка ОСОБА_1 про час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином, відзив на позовну заяву не подала.

У зв`язку з викладеним судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч.3 ст. 211, ч.2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч.1 ст. 4, ч.1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно Договору № 8189608 про надання споживчого кредиту від 15.08.2024 року (далі Кредитний договір), укладеного між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" (далі Первісний Кредитор) та ОСОБА_1 (далі Відповідач/ Позичальник), остання отримала кредит у розмірі 15 000,00 гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «Ощадбанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,50 % від суми кредиту за кожен день користування.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора (далі по тексту ІТС). Кредитний договір підписаний Відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою Відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту.

Кредитні кошти були перераховані Відповідачці 15.08.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Згідно умов Кредитного договору, кредитор нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 1,50 % від суми кредиту за кожен день користування.

Відповідно до умов Кредитного договору, Відповідач зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

16.05.2025 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" (Кредитор) та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (далі по тексту - Новий кредитор, Позивач), було укладено Договір факторингу № 16.05/25-Ф від 16.05.2025, відповідно до якого ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» права грошової вимоги до боржників за договором позики, у т.ч. і за Договором № 8189608 від 15.08.2024 року до відповідачки ОСОБА_1 , що підтверджується копією реєстру боржників, який є додатком до договору факторингу.

У зв`язку з порушеннями відповідачкою взятих на себе зобов`язань, загальна сума заборгованості за Кредитним договором становить 34 145,73 грн. і складається з 14 445,00 грн. заборгованості за кредитом, 12 200,73 грн. заборгованості за нарахованими процентами та 7 500,00 грн. заборгованості за штрафом.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цсі 5.

Суд встановив, що відповідачка не належним чином виконувала взяті на себе зобов`язання за Договором №8189608 від 15.08.2024 року, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість по тілу кредиту в сумі 14 445,00 гривень та 12 200,73 грн. - за відсотками, нарахованими в межах строку дії договору.

Окрім зазначених вище сум боргу позивач просить суд стягнути з відповідачки заборгованість по штрафних санкціях в розмірі 7 500,00 грн.

Відносно даної вимоги суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З 24.02.2022 року відповідно до Закону України"Про правовий режимвоєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану.

15.03.2020 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування"доповнено пунктом 61, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч.4 ст. 10561 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч.2 ст. 3 Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

На підставі вищевикладеного вимога в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 7 500 грн. 00 коп. з відповідача задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного, на переконання суду, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 26 645,73 грн. заборгованості за Договором № 8189608 від 15.08.2024.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, згідно зі ч.2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок часткового відшкодування витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 076 грн. 67 коп. пропорційно до задоволених позовних вимог (78 %).

Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною третьою статті 133 ЦПК витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Зі змісту чч. 1-3 статті 134 ЦПК слідує, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1-4 статті137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що 02.08.2024 року між ТзОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір про надання юридичних послуг №02/08/2024, у зв`язку з чим ТзОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» понесло відповідні витрати у загальному розмірі 100 000,00 грн. за складання позовних заяв згідно Реєстру № 1 від 21.04.2026.

Відповідно до вказаних документів вартість послуг, які надавались позивачу в даній справі, складається з наступного: складання та подання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за Договором №8189608 про надання споживчого кредиту від 15.08.2024 та клопотання про витребування доказів, а усього загальна сума понесених витрат за надані послуги адвоката становить 10 000,00 грн.

У постанові ВС від 20.11.2018 року у справі № 910/23210/17 зазначено, що види робіт або послуг адвоката, витрат, про відшкодування яких у справі заявлено вимогу, мають відповідати умовам договору про надання правової допомоги, положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і процесуального закону.

В свою чергу, стаття 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Стаття 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

При цьому, стаття 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Податковий кодекс України визначає, шо адвокат як самозайнята особа здійснює незалежну професійну діяльність (пп. 14.1.226. п. 14.1. ст. 14).

Таким чином, укладення договору про надання правової допомоги фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 не відповідає вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки ФОП не є організаційною формою здійснення адвокатської діяльності.

Враховуючи наведені норми закону суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 211, 247, 259, 263, 279, 280, 281, 288, 289 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 204, 207, 258, 266, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 625, 626, 628, 629, 634, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, код ЄДРПОУ 41915308, - заборгованість за Договором № 8189608 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 15.08.2024 у розмірі 26 645,73 грн., яка складається з 14 445,00 грн. заборгованості за кредитом та 12 200,73 грн. заборгованості за нарахованими процентами, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2 076 грн. 67 коп.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги на таке рішення, якщо заяву про перегляд заочного рішення чи апеляційну скаргу не було подано.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається безпосередньо до Сколівського районного суду Львівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Повне найменування сторін у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, код ЄДРПОУ 41915308.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя