Рішення № 138530548, 27.07.2026, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1044/26

Провадження № 2/455/763/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

27 липня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Пошивака Ю.П.,

секретар судового засідання Сенета Г.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань, цивільну справу №455/1044/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

02.06.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Міженець Старосамбірського району Львівської області. Її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Зазначила, що 16.11.1996 року вона уклала шлюб з ОСОБА_4 , у зв`язку з чим змінила своє дівоче прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

Її батько ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Биличі Крукеницького району Дрогобицької області. Його батьками були: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 71 рік.

Її тітка ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в с.Биличі Крукеницького району Дрогобицької області та 21.07.1979 року уклала шлюб з ОСОБА_10 , у зв`язку з чим змінила своє дівоче прізвище « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 ».

Додала, що її тітка і дядько проживали двоє в шлюбі і дітей не мали.

ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_9 у віці 57 років, а ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_10 у віці 61 років.

Нещодавно вона прибираючи в старій квартирі її тітки і дядька знайшла серед давніх фотографій та старих документів заповіти тітки ОСОБА_9 та заповіт дядька ОСОБА_10 .

Згідно заповіту ОСОБА_9 від 09.05.2009 року, вона на випадок своєї смерті зробила таке заповідальне розпорядження: все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що на день її смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право, - заповіла їй ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Заповіт був нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №1283.

Також її тітка ОСОБА_9 , 13.05.2009 року зробила на неї заповіт у Міженецькій сільській раді Старосамбірського району Львівської області, який був посвідчений секретарем виконкому Міженецької сільської ради та зареєстрований в реєстрі за №11.

Згідно заповіту її дядька ОСОБА_10 від 13.05.2009 року, він на випадок своєї смерті зробив таке заповідальне розпорядження: все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що на день його смерті буде йому належати і на що він за законом матиме право, - заповів їй ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Заповіт був посвідчений секретарем виконкому Міженецької сільської ради Старосамбірського району Львівської області та зареєстрований в реєстрі за №12.

Дізнавшись про наявність заповітів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , вона, маючи намір прийняти спадщину, 15.05.2026 року звернулася до приватного нотаріуса Самбірського районного нотаріального округу Львівської області Кузан Олени Василівни, для того, щоб подати заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті її дядька ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , і до дня смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, у зв`язку із тим, що вона пропустила термін для подання заяви про прийняття спадщини, нотаріусом їй було відмовлено у прийнятті такої заяви і рекомендовано звернутися до суду.

Зазначила, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки не змогла звернутися із відповідною заявою про прийняття спадщині у зв`язку з тим, що не знала про існування заповіту, складеного у її користь, а тому вважає, що має право на визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Окрім того, вона постійно хворіє і має проблеми із здоров`ям та з приводу лікування часто відвідує лікарів, так і в період з 04.10.2012 року по 15.10.2012 року їй довелося перебувати на лікуванні з діагнозом: гострий бронхіт.

Просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , і до дня смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , терміном три місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою судді від 04.06.2026 року справу прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 12 годину 00 хвилин 16.06.2026 року, яке відкладено на 10 годину 00 хвилин 09.07.2026 року.

Ухвалою суду від 09.07.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 12 годину 45 хвилин 27.07.2026 року.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. 27.07.2026 року до суду надійшла заява від представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Пецковича В.Д., в якій він просив розгляд справи провести без його участі та без участі позивачки ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. 10.07.2026 року до суду надійшла заява за підписом ОСОБА_13 , в якій вона просила розгляд справи провести без її участі, проти задоволення позову не заперечує.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснюється у їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає вимогам ч.2ст.247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим 13.04.2012 року Виконкомом Міженецької сільської ради Старосамбірського району Львівської області, а ще раніше ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 14.07.2009 року Міженецькою сільською радою Старосамбірського району Львівської області (а.с.24-25).

Як вбачається із заповіту ОСОБА_10 , посвідченого 13.05.2009 року секретарем виконкому Міженецької сільської ради Старосамбірського району Львівської області Гулою С.В. та зареєстрованого в реєстрі за №12, ОСОБА_10 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: все його майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що за законом буде належати йому на день його смерті і на що він матиме право заповідає ОСОБА_1 (а.с.29).

Із довідки Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області №197 від 27.05.2026 року відомо, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 . Міженецька сільська рада, яка увійшла в склад Добромильської МТГ від його імені заповіт посвідувала за реєстровим номером 12 від 13.05.2009 року (а.с.31).

З метою оформлення своїх спадкових прав ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Самбірського районного нотаріального округу Львівської області Кузан О.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак нотаріусом було роз`яснено, що нею пропущено строк для подання відповідної заяви, що підтверджується листом №121/01-24 від 26.05.2026 року (а.с.38).

На даний час, позивачкою ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_14 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , пропущено строк для прийняття спадщини, який визначений ст. 1270 ЦК України.

Зазначені вище обставини стали підставою для звернення позивачки з даною позовною заявою.

З Інформаційної довідки №85783695 зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) відомо, що за параметрами запиту ОСОБА_9 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с.68).

З Інформаційної довідки №85569706 зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) відомо, що за параметрами запиту ОСОБА_10 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с.53).

Надаючи правову оцінку причинам пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини, суд зазначає наступне.

Частиною ч. 1 ст. 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені ст. 1272 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Статтею 1272 ЦК України передбачена можливість визначення судом додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини по позову спадкоємця, який з поважної причини пропустив цей строк.

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку слід досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд враховує, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, а тому обмеження її у можливості реалізувати своє право спадкування буде не виправданим втручанням держави у здійснення управління майно, яке належало ОСОБА_10 , а відтак не призведе до досягнення будь-якої легітимної мети.

Так, принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

При цьому, Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону». Крім того, у справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні п. 1 ст. 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Європейський суд з прав людини в п. п. 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 06.09. 2017 року у справі № 6-496цс17 зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Так, Верховний Суд в постанові від 18.01.2023 року у справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, Суд зазначив, що принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (с. 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (ст. ст. 22, 57, 58, 94 та 152 Конституції України); реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими; правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року визначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд бере до уваги, що позивачка ОСОБА_1 користувалася спадковим майном та не знала про наявність заповіту на її користь, що свідчить про наявність поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Окрім того, в період з 04.10.2012 року по 15.10.2012 року позивака ОСОБА_1 перебувала на лікуванні з діагнозом: гострий бронхіт, що підтверджується довідкою Комунального некомерційного підприємства Добромильської міської ради - амбулаторія загальної практики сімейної медицини с.Міженець Самбірського району Львівської області від 27.05.2026 року №59 (а.с.39).

Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, з метою забезпечення реалізації спадкових прав позивачки ОСОБА_1 та дотримання принципу справедливості, а також ту обставину, що позивачкою строк для прийняття спадщини пропущений з поважних причини, а тому, на підставі приписів ч. 3 ст. 1272 ЦК України, їй слід надати додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. ст. 1217, 1272 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , жительці АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , терміном три місяці.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Пошивак Ю.П.