Рішення № 138530018, 20.07.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Рішення

Іменем України

20 липня 2026 року місто Чернігів

Справа №751/2276/26

Провадження №2/751/1588/26

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

секретаря судового засідання Стрижак В. П.

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Деал Фінанс Груп»

відповідач ОСОБА_1

представник позивача Ткаченко Юлія Олегівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Встановив:

І. Стислий виклад позиції позивача

ТОВ «Деал Фінанс Груп» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №72785991 від 13.08.2022 в сумі 14 440,37 грн, а також понесені судові витрати (а.с.1-4).

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.08.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір позики № 72785991, а 21.08.2022 додаткову угоду до нього, відповідно до умов яких відповідачу надано позику в загальному розмірі 5 000,00 грн зі сплатою процентів за користування коштами у розмірі 1,99 % за кожен день користування кредитом. Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала. Зазначає, що 05.01.2023 на підставі договору факторингу право грошової вимоги за вказаним договором перейшло до ТОВ «Сіроко Фінанс», а 05.12.2025 на підставі договору факторингу № 05/12/25-01 до ТОВ «Деал Фінанс Груп», у зв`язку з чим останнє набуло статусу нового кредитора та просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 10.03.2026 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

До початку розгляду справи по суті відповідач подала відзив на позовну заяву (а.с.7879), у якому просила відмовити в задоволенні позову. Зазначала, що позивач не надав належних доказів отримання нею кредитних коштів на банківську картку, не довів факту укладення кредитного договору в електронній формі саме нею, а також належного переходу права вимоги до позивача. Крім того, відповідач вказувала на безпідставність заявленого до стягнення розміру процентів та штрафних санкцій і посилалася на пропуск позивачем строку позовної давності. На її думку, строк дії кредитного договору закінчився 13.08.2025, а до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність тривалістю один рік.

Представник позивача, отримавши відзив, подав відповідь на відзив (а.с.86-88), у якій вказав, що ТОВ «Деал Фінанс Груп» надав доказ із яких вбачається, що договір позики №72785991 від 13.08.2022 був укладений відповідачем в електронній формі шляхом заповнення відповідної електронної заявки та підтвердження волевиявлення за допомогою одноразового ідентифікатора, який був надісланий на зазначений відповідачем номер мобільного телефону. Використання одноразового ідентифікатора відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» є належним способом підписання електронного договору. Перерахування коштів на картку відповідача підтверджується електронними платіжними інструкціями. Крім того, кредитний договір укладено 13.08.2022, а у період з 02.04.2020 до 04.09.2025 строки позовної давності були зупинені, з позовом позивач звернувся 05.03.2026, а тому строк позовної давності не пропущений.

Також до розгляду справи по суті відповідачем подано письмові пояснення (а.с.98-99) у яких ОСОБА_1 вказала, що не заперечує факт укладення договору позики та отримання грошових коштів, але не погоджується з розміром заявленої заборгованості, адже розмір нарахованих процентів в сумі 9 440,37 грн вдвічі більше ніж основна сума боргу. Процентна ставка 1,99% в день є надмірним фінансовим навантаженням, а тому просила їх зменшити. Також просила зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 08.04.2026 та 26.05.2026 розгляд справи відкладено у зв`язку з тим, що не надійшли витребувані докази.

Ухвалою суду від 24.06.2026 розгляд справи відкладено у звязку з невиконанням вимог ухвали.

У судове засідання представник позивача не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі.

У судове засідання відповідач не прибула, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без її участі, одночасно зазначила, що позовні вимоги визнає частково, у частині стягнення тіла кредиту. Розмір відсотків вважає надмірним та просить зменшити. Також просить зменшити розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, відповідно до положень ст.223 ЦПК України, суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

13.08.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №72785991, за умовами якого сума позики складає 2 050,00 грн, строк кредиту 20 днів (до 02.09.2022), процента ставка (базова) становить 1,99 % в день, орієнтовна загальна вартість позики 2 865,00 грн (а.с.16зв-18).

Пунктом 5.1-5.4 договору визначено, що підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та нормативно-правовими актами Національного банку України. Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (TM «MYCREDIT»), в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0.01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ТМ «MYCREDIT»). Позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі. Позичальник доручає позикодавцю ініціювати списання коштів з відповідного банківського рахунку Позичальника із використанням реквізитів електронних платіжних засобів, що були зазначені позичальником при отриманні/поверненні позики, сплаті процентів та направляти їх в рахунок виконання зобов`язань позичальника за договором. Списання може бути ініційовано з дати повернення позики, що визначена договором, та здійснюватися необмежену кількість разів, але у розмірі фактичної заборгованості за договором станом на дату повернення позики. Позичальник розуміє та погоджується, що списання на користь позикодавця здійснюється відповідно до порядку повернення позики та сплати процентів згідно умов договору. Позичальник має право в односторонньому порядку припинити/відновити списання коштів на користь позикодавця шляхом заповнення відповідної форми в особистому кабінеті позичальника.

Договір позики №72785991 від 13.08.2022 укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно - телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису (CkDRSrCQ6w) (а.с.18).

21.08.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №72785991 до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики №72785991 від 13.08.2022), за умовами якої позичальнику збільшено суму наданої позики 2 050,00 грн на 2 905,00 грн, загальний розмір позики становить 5 000,00 грн. Змінюється і орієнтовна загальна вартість позики - 6 479,57 грн. Всі інші положення залишаються без змін (а.с.19зв-20).

Додаткова угода №72785991 від 21.08.2022 також підписана із застосуванням електронного підпису (coHFBPfv4F) (а.с.20).

Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», як особа, з якою 13.08.2022 та 21.08.2022 укладено договір №72785991 (підписаний аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) (а.с.21зв).

Згідно платіжних інструкцій, довідок та інформації АТ «Універсал банк» на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , на яку 13.08.2022 та 21.08.2022 здійснено операцію зарахування коштів в сумі 2 050,00 грн та 2 950,00 грн (а.с.22зв-24, 144-145, 165-166).

Відповідно розрахунку ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість за договором позики №72785991 від 13.08.2022 станом на 01.03.2023 становить 14 440,37 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 9 440,37 грн заборгованість за відсотками за період з 13.08.2022 до 01.12.2022 з урахуванням сплачених 1 034,99 грн (а.с.14зв-16).

05.01.2023 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу №031-050123, за умовами якого відбувся перехід прав вимоги заборгованості до боржників відповідно реєстру (а.с.37-40, 41, 42).

Згідно витягу з реєстру прав вимог № 01/03/23 від 01.03.2023 клієнт відступає факторові право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу №031-050123 від 05.01.2023, зокрема за договором позики №72785991 від 13.08.2022, де боржником є ОСОБА_1 , на загальну суму 14 440,37 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 9 440,37 грн заборгованість за відсотками (а.с.40зв-42).

05.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали договір факторингу №05/12/25-01, за умовами якого відбувся перехід прав вимоги заборгованості до боржників відповідно реєстру боржників (а.с.42зв-46, 47,48).

Згідно реєстру прав вимог №05/12/25, клієнт відступає факторові право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025, зокрема за договором позики №72785991 від 13.08.2022, де боржником є ОСОБА_1 , на загальну суму 14 440,37 грн (а.с.46зв-47).

Відповідно розрахунку ТОВ «Деал Фінанс Груп» заборгованість відповідача за договором позики №72785991 від 13.08.2022 станом на 10.02.2026 становить 14 440,37 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 9 440,37 грн заборгованість за відсотками (а.с.26).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Договір про надання споживчого кредиту №72785991 від 13.08.2022 та додаткова угода до нього були укладені в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч. 1 ст. 205, ст. 6, 207, 627-628, ч. 2 ст. 639 ЦК України.

Підписавши кредитний договір та додаткову угоду, відповідач погодився з умовами договору та правилами надання споживчого кредиту та умовами його виконання, а саме: розміром кредиту, строком кредитування та з періодичністю платежів зі сплатою процентів.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Позивачем надано належні та допустимі докази укладення з відповідачем зазначеного вище кредитного договору, та отримання відповідачем кредитних коштів за вищевказаним договором, що підтверджується інформацією АТ «Універсал банк».

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З позовом про визнання недійсним договору позики відповідач не зверталася.

Зазначені вище договори факторингу є чинними, їх дійсність ніким не оспорена, а тому підлягають виконанню.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

Суд враховує, що під час розгляду справи позиція відповідача змінилася. Так, у відзиві на позовну заяву відповідач заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі, посилаючись, зокрема, на недоведеність факту укладення кредитного договору в електронній формі, отримання кредитних коштів та переходу до позивача права вимоги. Разом з тим, у поданих до початку розгляду справи по суті письмових поясненнях відповідач уже не заперечувала факт укладення договору позики та отримання кредитних коштів, визнавши зазначені обставини. При цьому вона не погодилася лише з розміром нарахованих процентів, вважаючи їх надмірними, та просила зменшити їх розмір, а також розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач фактично визнала позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу (тіла кредиту).

Отже, оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання щодо повернення тіла кредиту, тому вимоги позивача в частині стягнення суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5 000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 381/4163/14-ц (провадження № 61-11814св20) зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Подібних висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.

Верховний Суд у постанові від 09 серпня 2023 року у справі № 201/6750/16 наголосив, що при визначенні розміру заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку складений позивачем/відповідачем розрахунок заборгованості та його правильність), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов`язком суду.

Згідно умов договору №72785991 від 13.08.2022 загальний строк кредитування становить 20 днів, до 02.09.2022. Додатковою угодою від 21.08.2022 до указаного договору, строк кредиту не змінювався.

Згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», проценти за позикою нараховані за 110 днів за період з 13.08.2022 до 01.12.2022 відповідно до п.6.5 Правил (т.1 а.с. 70-71).

Відповідно до п.6 договору, позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для позичальника. При продовженні строку користування позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день продовження буде розраховуватись за базовою процентною ставкою, визначеною в п.п. 2.3. п. 2 Договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті.

Відповідно до п. 6.5. Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики) Продукт «Легкий» (нова редакція), затверджених наказом директора №18/07/2022 від 18.07.2022, у разі неповернення/повернення не в повному розмірі несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) Товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

Указані Правила позичальником не підписані, у тому числі й електронним (аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора як у договорі), матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила розумів позичальник та ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір позики №72785991 від 13.08.2022, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо пролонгації (автопролонгації) строку дії договору позики.

Суд наголошує, що посилання у тексті договору на веб-сайт кредитодавця без фіксації редакції Правил, дати їх затвердження та без підтвердження надання споживачу тексту відповідних умов не може свідчити про погодження позичальником умов щодо пролонгації кредиту чи нарахування процентів поза межами строку кредитування.

Також, доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту відповідно до п.6 договору, матеріали справи не містять.

Нарахування та стягнення процентів за користування кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам Цивільного кодексу України.

Вимог про застосування наслідків порушення грошового зобов`язання, зокрема прострочення сплати суми кредиту та нарахованих процентів згідно з частиною другої статті 625 ЦК України позивач не заявляв.

Таким чином, розмір процентів відповідно до умов договору становить 1 520,36 грн за період з 13.08.2022 до 02.09.2022, виходячи з розрахунку: (326,36 грн (2 050,00 грн (тіло кредиту) х 1,99 % (відсоткова ставка) х 8 днів) + 1 194,00 грн (5 000,00 грн (тіло кредиту) х 1,99 % (відсоткова ставка) х 12 днів).

Ураховуючи, оплату відповідачем коштів у розмірі 1 034,99 грн, із відповідача належить стягнути 485,37 грн (1520,36-1034,99) процентів за користування кредитом.

Щодо клопотання відповідача про застосування позовної давності суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з вимогами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, перебіг якої розпочинається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263, 264 ЦК України.

Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме, продовження позовної давності.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року вказаним Законом.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжувався і триває надалі.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17 березня 2022 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Надалі, Законом України від 08 листопада 2023 року «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», який набрав чинності 30 січня 2024 року, пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29.01.2024, а після 30.01.2024 перебіг такого строку зупинився.

Підсумовуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02 липня 2025 року в справі № 903/602/24 зазначила, що у разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

04 вересня 2025 року набув чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025, який відновлює перебіг строків позовної давності. З розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено норму, що зупиняла строки на час воєнного стану (пункт 19).

Згідно з п.2.2 договору про надання кредиту №72785991 від 13.08.2022, кінцева дата виконання договору - 02.09.2022.

Посилання відповідача на сплив спеціальної позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій не заслуговують на увагу, оскільки позивач не заявляє вимог про стягнення штрафу чи пені. Предметом позову є стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитними коштами, до яких застосовується загальна позовна давність.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду (06.03.2026) строк позовної давності не сплив, а тому підстави для застосування наслідків його спливу, передбачених статтею 267 ЦК України, відсутні.

З урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вказаним кредитним договором за договором відступлення прав вимоги, а тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн (а.с.5), тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 011,35 грн (2662,40х5485,37/14440,37).

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до положень п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 і № 922/2685/19 вказував на те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, укладеного між адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «Деал Фінанс Груп» (а.с.48зв-51), витягу з акту №4-ДІЛ приймання-передачі надання правничої допомоги за договором №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 на суму 4 500,00 грн (а.с.51зв), платіжної інструкції кредитового переказу коштів за договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 (а.с.52-53зв).

Відповідач заявила клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази на підтвердження цих витрат не є безумовною підставою для їх стягнення судом з відповідача у визначеному позивачем розмірі.

Понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 709,39 грн (4500 х5485,37/14440,37).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 533, 543, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд

Вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» 5 485 (п`ять тисяч чотириста вісімдесят п`ять) грн 37 коп заборгованості за договором позики №72785991 від 13.08.2022, що складається із заборгованості за основним боргом 5 000 грн 00 коп, заборгованості за відсотками 485 грн 37 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» 1 011 грн 35 коп судового збору, 1709 грн 39 коп витрат на професійну правничу допомогу, що загалом становить 2 720 (дві тисячі сімсот двадцять) грн 74 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 24.07.2026.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, ЄДРПОУ 44280974)

Відповідач - ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Суддя Н. В. Маслюк